Сучасна світова практика ведення пацієнтів із бронхіальною астмою в період COVID‑19

15.11.2020

Стаття у форматі PDF

11-12 вересня в рамках проєкту «Життя без алергії» відбулася науково-практична конференція у форматі онлайн під назвою «Сучасна світова практика ведення пацієнтів з алергічними захворюваннями в період COVID‑19». Захід проводився за підтримки Всеукраїнської громадської організації «Асоціація алергологів України» та Національного інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського НАМН України (м. Київ). До уваги читачів – огляд доповіді провідного вітчизняного експерта щодо особливостей ведення пацієнтів із бронхіальною астмою (БА) в умовах пандемії COVID‑19.

Професор кафедри фтизіатрії і пульмонології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика (м. Київ), доктор медичних наук ­Сергій ­Вікторович ­Зайков представив слухачам надзвичайно актуальну доповідь на тему «Бронхіальна астма в період пандемії COVID‑19: раціональна тактика ведення пацієнтів».

На початку виступу професор С. В. Зайков навів загально­світові статистичні дані (станом на 05.09.2020), відповідно до яких новим коронавірусом було інфіковано близько 26,8 млн осіб (із них 70,6% одужали, 26,1% наразі хворіють і 3,3% померли).

Коронавірусна хвороба (COVID‑19), грип й алергічні захворювання мають схожі клінічні прояви, а це ускладнює їх розрізнення. Проте для грипу та гострих респіраторних вірусних інфекцій найхарактернішими симптомами є кашель, головний біль, нежить, біль у горлі, біль у м’язах, підвищення температури тіла до 38,5-39,5 °C, для алергії – кашель, свистяче дихання, хрипи, нежить, чхання, почервоніння та свербіж очей, сльозотеча, а для COVID‑19 – сухий кашель, висока температура, задишка й утруднене дихання. Оскільки загост­рення БА та COVID‑19 надзвичайно складно диференціювати за клінічною картиною, під час обстеження пацієнта з підозрою на загострення БА необхідно використовувати відповідні запобіжні заходи (Shaker M. S. et al., 2020).

Логічно було би припустити, що астма зокрема й алергія загалом є чинниками ризику тяжкого перебігу COVID‑19, але на практиці така асоціація не підтвердилася. В опуб­лікованому J. Zhang і співавт. (2020) огляді було описано 140 пацієнтів із коронавірусною інфекцією, серед яких не спостерігалося жодного хворого з атопічними захворюваннями, тоді як в огляді інших авторів, що включав 290 осіб, виявлено лише одного пацієнта з БА. Одним із можливих пояснень цього несподіваного спостереження є те, що вірус SARS-CoV‑2 для проникнення до клітин використовує рецептори ангіотензинперетворювального ферменту‑2 (АПФ‑2), а в осіб з алергією спостерігається зменшення експресії гена АПФ‑2 у клітинах дихальних шляхів, а отже, знижена сприйнятливість до цієї інфекції. Зв’язки неатопічної астми з експресією АПФ‑2 не описані. З іншого боку, респіраторні віруси є типовою причиною загострень астми й, на думку деяких авторів, це стосується також і SARS-CoV‑2 (Abrams E. et al., 2020; Goyal P. et al., 2020). У перших опублікованих наукових роботах, присвячених пандемії, зазначалося, що поширеність БА серед пацієнтів із COVID‑19 є невисокою. Імовірно, це пов’язано з недостатньою діагностикою, неправильним кодуванням хвороби, різними імунними реакціями у хворих на астму, відмінностями в експресії АПФ‑2, а також із захисним впливом інгаляційних кортикостероїдів (КС). Канадське торакальне товариство опублікувало заяву стосовно того, що в пацієнтів із БА ризик зараження коронавірусною інфекцією не перевищує загальнопопуляційного показника; на думку фахівців Британського торакального товариства, взаємозв’язки COVID‑19 й астми залишаються нез’ясованими.

Безсумнівно, хороший контроль астми здатен запобігти її загостренню під час пандемії COVID‑19. У поточних рекомендаціях хворим усіх вікових категорій радять продовжувати режими лікування БА й алергічного риніту (АР), обрані до пандемії, особливо якщо вони були ефективними (GINA, 2020; ARIA, 2020). Алгоритм покрокової терапії БА, наведений у рекомендаціях GINA (2019-2020), передбачає початок лікування з низьких доз інгаляційних КС / формотеролу за потреби з подальшим включенням до плану лікування β-агоністів тривалої дії, антагоністів лейкотрієнових рецепторів, іноді – пероральних КС.

На сьогодні відсутні докази імуносупресивної дії біологічних препаратів і зростання ризику коронавірусної інфекції на тлі вживання інгаляційних КС. У час пандемії пацієнтам із БА необхідно суворо дотримуватися фізичного дистанціювання та гігієни рук і обличчя, уникати відомих тригерів астми, а медичним працівникам – переглянути правильність техніки використання хворими пристроїв доставки ліків. За можливості слід уникати небулізації (пересторога не стосується особистих небулайзерів), бронхо­скопії, спірометрії, а також застосування системних КС (використання останніх можливе при середньотяжких і тяжких загостреннях астми, якщо пацієнти не реагують на бронхолітики).

Для хворих на АР і COVID‑19 дослідницька група ­ARIA-MASK і Європейська академія алергії та клінічної імунології розробили експертну консенсусну заяву, в якій рекомендують продовжувати застосування інтраназальних КС, оскільки їх відміна може спричинити посилення чхання, а отже, більше поширення вірусу; також можна продовжувати антиген-специфічну імунотерапію, якщо вона була розпочата до пандемії. Особливості ведення пацієнтів з АР у період пандемії полягають у дотриманні норм соціального дистанціювання, призупиненні проведення спеціалізованих обстежень (передня рино­скопія, ендоскопія, риноманометрія, акустична ринометрія, спіро­метрія, шкірні та лабораторні тести з алергенами) та збільшенні частки застосування телемедичних технологій (у т. ч. самоосвіта хворого через платформу загально­доступних засобів масової інформації).

Сучасний підхід до лікування астми передбачає без­перервний цикл контролю перебігу захворювання, перед­умовами котрого, зокрема, є правильна техніка інгаляцій і висока прихильність до лікування. На жаль, до 80% пацієнтів неправильно користуються інгалятором, тому потрібно регулярно проводити навчання й перевіряти техніку користування при кожному візиті до лікаря, а при виборі інгалятора варто звертати увагу на особливості й потреби пацієнта, зручність пристрою в застосуванні та його вартість.

Препарат Аіртек («Гленмарк Фармасьютікалс Лтд.», Індія) є комбінованим лікарським засобом, який містить β2-агоніст тривалої дії сальметерол та інгаляційний КС флутиказон; його представлено в лінійці з трьох доз (25/50; 25/125; 25/250 мг), що дає змогу обрати оптимальне лікування для кожного хворого. Вітчизняне дослідження, проведене на базі ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського НАМН України», виявило, що ­Аіртек поліпшує контроль над симптомами БА, збільшує кількість днів без симптомів і днів без прийому препаратів швидкої дії, тобто відповідає вимогам GINA до засобів лікування БА. Слід зауважити, що зменшення нічних симптомів і зниження використання сальбутамолу спостерігалися вже через 4 тиж лікування (Фещенко Ю. І. та співавт., 2015).

Продовження базисної терапії є запорукою підтримки стабільного клінічного стану й у пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ), яке супроводжується тяжчим перебігом COVID‑19 (Lippi G. et al., 2020). Хворим на ХОЗЛ необхідно пояснити, що вживання інгаляційних і системних КС не спричиняє зростання ризику захворюва­ності на коронавірусну інфекцію, тому категорично заборонено самовільно припиняти застосування призначених препаратів (як інгаляційних, так і пероральних). Профілактика COVID‑19 для пацієнтів із ХОЗЛ полягає в обмежувальних і гігієнічних заходах, суворому індивідуальному використанні небулайзерів й інших пристроїв доставки ліків, відмові від куріння та невмотивованого застосування антибіотиків.

Професор С. В. Зайков на завершення доповіді дійшов таких висновків: інфекційні й алергічні процеси взаємопов’язані та негативно впливають один на одного; в лікуванні пацієнтів із БА й іншими алергічними захворюваннями важливе місце мають освітні програми, елімінаційні заходи, фармакотерапія й алерген-специфічна імунотерапія; ведення пацієнтів із респіраторними хворобами під час пандемії COVID‑19 має певні особливості; лікування хворих на астму, АР і ХОЗЛ наразі варто продовжувати в звичайному режимі, віддаючи перевагу комбінованим препаратам.

Підготувала Лариса Стрільчук

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 19 (488), 2020 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Алергія та імунологія

20.02.2024 Алергія та імунологія Обґрунтування застосування фіксованої комбінації інтраназального кортикостероїда мометазону та антигістамінного засобу олапатадину в терапії у пацієнтів з алергічним ринітом різного ступеня тяжкості

Алергічний риніт (АР) є глобальною проблемою охорони здоров’я, на нього хворіє від 10 до 20% населення, а серед дітей – ​від 4,0 до 40%. Останніми роками спостерігається зростання частоти алергічних захворювань верхніх дихальних шляхів, що проявляється збільшенням як абсолютних (захворюваності та поширеності), так і відносних (частка в структурі алергологічної та отоларингологічної патології) показників. Згідно з результатами досліджень, проведених за програмою ISAAC у багатьох регіонах світу, перше місце за поширеністю алергічних симптомів посідає Україна, яка поділяє його з Великою Британією. ...

23.01.2024 Алергія та імунологія Терапія та сімейна медицина Контроль свербежу при атопічному дерматиті в дітей

Одним з основних клінічних проявів атопічного дерматиту (АД) у дитячому віці є свербіж. Найчастіше цей симптом виникає вночі, причому його частота помітно збільшується в зимову пору року. Свербіж значно погіршує якість життя пацієнтів, тому важливим завданням у комплексному лікуванні АД є протисвербіжна терапія. Механізми виникнення АД у дітей, особливості діагностики та терапевтичні стратегії боротьби зі свербежем висвітлила головний науковий співробітник відділення захворювань органів дихання та респіраторних алергозів у дітей ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології ім. акад. О.М. Лук’янової НАМН України», доктор медичних наук, професор Тетяна Рудольфівна Уманець....

23.01.2024 Інфекційні захворювання Терапія та сімейна медицина Збережімо антибіотики для подальших поколінь

Проблема антибіотикорезистентності (АБР) – у центрі уваги Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). АБР розглядається розвиненими країнами як загроза національній безпеці, у зв’язку з чим на всіх рівнях слід робити кроки, спрямовані на зменшення впливу й обмеження поширення АБР. Особливо важливою є роль медичних працівників у збереженні потенціалу антибіотиків (АБ). ...

23.01.2024 Інфекційні захворювання Терапія та сімейна медицина Визначення причинності збудника. Ознаки домінувальних, колонізувальних і причинних ізолятів

Багатьом лікарям у своїй практичній діяльності нерідко доводиться направляти біологічний матеріал на дослідження до мікробіологічних лабораторій. Утім, після отримання результатів посіву постає чимало інших запитань: чи потрібно проводити антибіотикотерапію, якими виявляться результати; чи є виявлений збудник причиною захворювання або це колонізувальний мікроорганізм; чи може отриманий збудник бути результатом забруднення зразка? Це лише приблизний перелік запитань, у яких необхідно добре орієнтуватися, аби не припуститися грубих помилок. На жаль, ці моменти наразі недостатньо досліджені та потребують глибшого вивчення. Про сучасні підходи до інтерпретації результатів мікробіологічних досліджень, лабораторних маркерів інфекційного процесу, а також вибору відповідних терапевтичних втручань розповів у межах програми національного конгресу Antibiotic Resistance STOP! консультант з антимікробної терапії, клінічний фармаколог відділу інфекційного контролю клінічної лікарні Державного управління справами «Феофанія» (м. Київ) Дмитро Євгенович Михайленко....