Використання спрея назального з морською водою Спарклін у хворих після ендоназальних хірургічних втручань

15.11.2020

Стаття у форматі PDF

Широке використання останніми роками ендоназальної хірургії зумовлене зростанням частоти хронічних запальних захворювань верхніх дихальних шляхів і потребує розроблення оптимального післяопераційного ведення хворих, яке значно впливає на остаточний ефект хірургічного лікування.

Для досягнення максимального успіху в хірургічному лікуванні іноді потрібне втручання не тільки на уражених синусах, а й на перегородці та носових раковинах. Незважаючи на використання ендоскопічної техніки, слизовій оболонці порожнини носа завдається досить значна травма. Регенерація епітелію після ендоназальних операцій має вирішальне значення для подальшого стану слизових оболонок й обов’язково має супроводжуватися певними лікувальними діями. У післяопераційному періоді в порожнині носа формуються кров’яні згустки, а також кірки, що утворюються через порушення мукоциліарного кліренсу. Під цими кірками формуються грануляції, а на дні порожнини носа накопичуються серозно-слизові виділення. Нерідко на слизових оболонках порожнини носа з’являються фібринозні нальоти, що значно ускладнюють носове дихання.

Для очищення носової порожнини та відновлення роботи муко­циліарного кліренсу в оториноларингології активно застосовують спреї на основі морської води.

Ми використовували перший в Україні шипучий спрей із морською водою Спарклін виробництва АТ «Фармак» для лікування хворих у після­операційному періоді після ендоназальних хірургічних втручань щодо хронічного риносинуситу.

Метою дослідження було вивчення ефективності використання спрея назального з морською водою Спарклін для носової порожнини у хворих, які перенесли ринохірургічне втручання. Діюча речовина – розчин стерильної ізотонічної морської води 0,9% із додаванням 0,4% СО2.

Матеріали та методи

На базі клініки отоларингології ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» було проведено хірургічне лікування 30 пацієнтів віком від 18 до 57 років із викривленням носової перегородки та хронічним гіпертрофічним ринітом, яким у післяопераційному періоді, крім стандартного лікування, призначався спрей назальний із морською водою ­Спарклін (по 2 вприскування в кожну половину носа 3 р/добу).

До контрольної групи залучили 30 пацієнтів, яким виконувалося хірургічне лікування в обсязі підслизової резекції носової перегородки та радіохвильової дезінтеграції носових раковин; у післяопераційному періоді проводилася стандартна терапія, що включала щоденний після­операційний туалет порожнини носа, промивання порожнини носа водно-сольовими розчинами. У пацієнтів контрольної групи частота застосування водно-сольових розчинів була аналогічною такій спрея назального з морською водою Спарклін в основній групі.

Як критерії клінічної ефективності було обрано дані ендоскопічного дослідження порожнини носа.

Дослідження проводилися на 3-й, 5-й і 7-й післяопераційний день лікування.

При ендоскопічному дослідженні порожнини носа оцінювалися такі зміни слизової оболонки порожнини носа в балах (0-2): набряк (0 – немає набряку, 1 – помірний набряк, 2 – сильний набряк); наявність виділень і кірок (0 – немає, 1 – помірні, 2 – рясні), а також фібринових кірок на ­носових раковинах.

Дані ендоскопічного дослідження порожнини носа обробляли методом варіаційної статистики. Різниця вважалася статистично значущою при достовірній погрішності р<0,05.

Результати й обговорення

На рисунках 1, 2 представлено результати ендоскопічного дослідження порожнини носа в пацієнтів обох груп, отримані на 3-й, 5-й і 7-й після­операційний день лікування.

Істотна різниця в показниках ендоскопічного дослідження спостерігалася на 5-й день – на 18%. Очищення носових раковин від фібринових кірок у пацієнтів, які застосовували ­Спарклін, відбувалося в середньому на 2 доби раніше, ніж у хворих контрольної групи. Побічних небажаних явищ і алергічних реакцій, пов’язаних із застосуванням спрея назального з морською водою ­Спарклін, не спостерігалося.

Висновки

  1. Застосування спрея назального з морською водою ­Спарклін у післяопераційному періоді в пацієнтів після ендоназальних хірургічних втручань сприяє активнішому відновленню слизової оболонки та дихальної функції порожнини носа порівняно з контрольною групою до 18%.
  2. На підставі отриманих результатів спрей назальний із морською водою Спарклін є ефективним протизапальним і відновлювальним засобом у післяопераційному періоді у хворих після ендоназальних хірургічних втручань.

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 19 (488), 2020 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Пульмонологія та оториноларингологія

19.06.2024 Алергія та імунологія Пульмонологія та оториноларингологія Хірургія, ортопедія та анестезіологія Нове глобальне визначення гострого респіраторного дистрес-синдрому

У результаті консенсусної конференції за участю 32 експертів з інтенсивної терапії гострого респіраторного дистрес-синдрому (ГРДС), а також спільної роботи членів кількох товариств із реаніматології було сформульовано нове глобальне визначення ГРДС, яке включає певні критерії ідентифікації пацієнтів із цим синдромом, методи швидкої діагностики розладу, у тому числі в медичних закладах з обмеженими ресурсами, а також особливості проведення високопотокової назальної оксигенотерапії (HFNO) та неінвазивної вентиляції легень (NIV) у пацієнтів із ГРДС...

16.06.2024 Педіатрія Пульмонологія та оториноларингологія Терапія та сімейна медицина Сучасні підходи до лікування гострих і хронічних захворювань глотки

Більшість пацієнтів із болем у горлі ніколи не звертаються по лікарську допомогу, тому складно з’ясувати частоту гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ) у вигляді гострих фарингітів у тому чи іншому регіоні країни. Сьогодні вважається, що дитина може хворіти на застуду 5-10 разів на рік і це вже не вважається патологією, хоча лише нещодавно використовувався термін-діагноз «діти, що часто хворіють». У дорослих частота застудних вірусних захворювань становить у середньому 2-3 епізоди на рік [1, 2]....

15.06.2024 Неврологія Пульмонологія та оториноларингологія Терапія та сімейна медицина Риногенний головний біль: проблема та рішення

19-20 березня в онлайн-форматі відбувся освітній захід «Академія сімейного лікаря», в рамках якого доцент кафедри отоларингології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ), лікар-отоларинголог вищої категорії, доктор медичних наук, професор Юлія Валеріївна Дєєва представила до уваги слухачів доповідь, де розглянула особливості ведення хворих із риногенним головним болем....

12.06.2024 Педіатрія Пульмонологія та оториноларингологія Бронхіоліти у дітей

Ця клінічна настанова є адаптованою для системи охорони здоров’я України версією клінічних настанов National guidance for the manegement of children with bronchiolitis, Royal College of Paediatrics and Child Health (2021), Infants and Children – Acute Management of Bronchiolitis, NSW (2018), Bronchiolitis in children: diagnosis and management, NICE guideline (2015) та CHQ-GDL-60012 – Bronchiolitis – Emergency management in children (2019), що були обрані робочою групою як приклад найкращої практики надання медичної допомоги дітям з вірусним бронхіолітом (ВБ) і ґрунтуються на даних доказової медицини щодо ефективності і безпеки медичних втручань, фармакотерапії та організаційних принципів її проведення. ...