25 листопада, 2015
Кашель: як і чим лікувати?
Кашель є захисним рефлексом організму, що забезпечує очищення слизової оболонки дихальних шляхів. При потраплянні в дихальні шляхи сторонніх тіл (пилу, дрібних часточок, води, їжі тощо) або накопиченні в бронхах слизу кашльовий рефлекс активується, що сприяє очищенню дихальних шляхів. У деяких випадках кашльовий рефлекс може бути реакцією на подразнення чутливих
рецепторів, які містяться в слизовій оболонці дихальних шляхів, наприклад, дією холодного повітря. В інших випадках кашель може бути пов’язаний зі зменшенням порогу чутливості кашльового рефлексу (застосування деяких лікарських засобів, наприклад інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту – ІАПФ). Іноді кашель може викликатися рідкісними розладами здоров’я, зокрема патологією обмінних процесів, асоціюватися з вродженими вадами розвитку тощо.
Що є причиною кашлю?
Причинами кашлю можуть бути як інфекційні агенти (віруси, бактерії, гриби, гельмінти), так і неінфекційні (вади розвитку, обмінні порушення, супутня патологія). У більшості випадків виникнення кашлю пов’язане з інфекційними агентами, серед яких переважають віруси.
Яким може бути кашель?
За тривалістю кашель поділяють на гострий (<3 тиж), підгострий (3-8 тиж) і хронічний (>8 тиж).
Рецидивуючий кашель, не пов’язаний із гострими респіраторними інфекціями, – повторні (≥2 разів на рік) епізоди кашлю, окрім тих, які викликані гострими респіраторними інфекціями; тривалість епізоду – >7-14 днів. Якщо періоди ремісії короткі, рецидивуючий кашель важко відрізнити від стійкого хронічного.
Поствірусний кашель провокується вірусною інфекцією та триває понад 3 тиж.
У разі специфічного кашлю можна чітко визначити причину.
Неспецифічний ізольований кашель – постійний сухий кашель у пацієнтів, у яких відсутні інші симптоми ураження респіраторної системи та ознаки хронічних захворювань легень. Цей вид кашлю діагностується за умови відсутності патології на рентгенограмі органів грудної клітки, характеризується мінливістю обструкції та еозинофільним запаленням дихальних шляхів.
Для кашльового варіанту бронхіальної астми (БА) властива бронхіальна гіперреактивність, наявність якої відрізняє його від еозинофільного бронхіту.
Синдром постназального затікання – стан, при якому слиз із носоглотки потрапляє в гортань; супроводжується покашлюванням упродовж дня та посиленням кашлю при зміні положення тіла.
Коли слід звертатися до сімейного лікаря?
Сімейний лікар має вислухати скарги, з’ясувати всі обставини захворювання, оглянути пацієнта та прийняти рішення щодо необхідності подальшої діагностики та лікування.
Під час збору анамнезу необхідно уточнити перелік усіх лікарських засобів, які пацієнт приймав останнім часом; визначити наявність алергії та хронічних хвороб, можливість контакту із хворими на туберкульоз; установити статус куріння (табл. 1).
Якою повинна бути тактика лікаря при хронічному кашлі у дорослих?
Головною метою при хронічному кашлі у дорослих є виключення органічної патології, тютюнопаління та застосування ІАПФ як можливих причин кашлю.
За наявності хронічного кашлю діагностичний комплекс включає дослідження мокротиння щодо наявності кислотостійких бактерій (у пацієнтів з вологим кашлем), оглядову рентгенографію, обстеження ЛОР-органів, спірометрію та тест на зворотність бронхообструкції (спірометр/спірограф входить до табелю оснащення амбулаторії).
Обсяг лабораторно-інструментальних досліджень має відповідати стану пацієнта, тривалості кашлю з урахуванням анамнезу та даних фізикального обстеження (табл. 2).
Сімейний лікар повинен проводити консультування курців щодо припинення тютюнопаління. Пацієнтам з кашлем та задишкою рекомендоване проведення спірографії (при негативному результаті дослідження щодо наявності кислотостійких бактерій) та обстеження на виявлення атопії (загальний аналіз крові з визначенням лейкоцитарної формули, IgE, шкірні алергологічні тести).
Причини хронічного кашлю у пацієнтів з нормальними результатами рентгенограми органів грудної клітки:
• Рефлюксна хвороба:
– Гастроезофагеальний рефлюкс
– Глотково-гортанний (позастравохідний) рефлюкс
– Порушення моторики стравоходу
• Синдроми БА:
– Кашльовий варіант БА
– Еозинофільний бронхіт
• Риніт
