Резолюція XIІІ З'їзду онкологів та радіологів України

Злоякісні новоутворення разом із хворобами серцево-судинної системи визначають рівень здоров’я нації, оскільки рак є однією з основних причин смертності та інвалідизації населення, а саме осіб репродуктивного і працездатного віку. Незважаючи на те що заходи протиракової боротьби характеризуються низкою відчутних успіхів, медико-­біологічне значення проблеми не знижується – ​захворюваність на рак зростає, що скорочує тривалість життя всієї популяції України на 3-3,5 року. Соціально-економічне значення проблеми визначається тим, що 40% захворілих – ​особи працездатного віку.
Про масштаб явища свідчить той факт, що щорічно в Україні на рак занедужує понад 173 тис. осіб, 48,8% – ​особи працездатного віку. Поширеність злоякісних новоутворень у відсотках до всього населення в Україні становить 1,78, приріст за період 2001-2016 рр. – 14,7%.
У структурі захворюваності чоловічого населення в Україні за 2015 р. провідні 5 місць посідають злоякісні новоутворення трахеї, бронхів, легенів (16,2%), колоректальний рак (12,4%), злоякісні новоутворення шкіри (10,4%), передміхурової залози (10,2%), шлунка (7,5%). У жінок перші 5 місць займають рак молочної залози (20,1%), шкіри (13,1%), колоректальний рак (11,5%), зло­якісні новоутворення тіла матки (9,2%) та шийки матки (5,9%).
Важливою проблемою залишається рання діагностика новоутворень. На сьо­годні кількість хворих, які виліковуються, становить близько 50%, що значною мірою зумовлено вкрай низьким відсотком виявлення пухлин на доклінічних стадіях. Кількість злоякісних новоутворень, виявлених на ранніх стадіях, з усіх локалізацій (І-ІІ стадії) в Україні у 2015 році становила  ​53,7%.
Україна належить до країн, де рівень онкологічної смертності є надзвичайно високим. У нашій державі злоякісні новоутворення посідають друге місце (після захворювань системи кровообігу) серед причин смерті. Смертність працездатного населення формує чверть загального показника (у чоловіків це третина від усіх смертей з три-, чотирикратно вищою ймовірністю померти, аніж у жінок усіх вікових груп від 16 до 60 ро­ків). За уточненими даними, кількість померлих у звітному 2015 р. становила 67 590 осіб, показник смертності – ​158,1 на 100 тис. населення. При дослідженні вікової структури смертності відзначено 40% померлих чоловіків і 20% жінок працездатного віку, що негативно впливає на трудовий та демографічний потенціал популяції України.
Найбільш поширеним інтегральним показником оцінки ефективності медичної допомоги онкологічним хворим у розвинутих країнах вважається показник 5-річного виживання. У цілому в Україні на кінець 2015 року більш як половина контингентів онкологічних хворих – ​60,8% (усі локалізації) –перебувала на обліку 5 років і більше з моменту встановлення діагнозу. Відносний показник 5-річного виживання у чоловіків становить 31,8%, у жінок – ​49,9%, що у 1,5‑2 рази менше, ніж у країнах Євросоюзу та США.
Визначальним є те, що в Україні існує дефіцит ліжок для лікування онкологічних хворих, який у 2014 році становив 38,7% за потреби 123,3 на 1 тис. захворілих. Унаслідок дефіциту ліжкового фонду в онкологічній мережі близько 40% хворих на злоякісні новоутворення лікуються в загально-лікувальних закладах, у яких 5-річне виживання становить 58,4%. Тим часом у спеціалізованих онкологічних закладах – ​71,1%, що на 12,7% більше.
Вищевикладений аналіз свідчить, що реформування служби онкологічної допомоги населенню України, як і інших галузей охорони здоров’я, зумовлене необхідністю переходу до світових стандартів в умовах обмеженості фінансових ресурсів і низького рівня матеріально-технічного забезпечення.
За останні 15 років жодної національної програми боротьби зі злоякісними захворюваннями не було виконано, переважно через недофінансування. На сьогодні онкологічна галузь має бути пріоритетною у забезпеченні медичної допомоги МОЗ України.
Для збереження та зміцнення здоров’я населення, поліпшення онкоепідеміологічної ситуації в країні необхідно виконати загальнодержавні заходи щодо реформування правової, економічної, медичної складових онкологічної галузі для забезпечення конституційного права онкологічного хворого на отримання ефективного, адекватного спеціального лікування, створити відповідну законодавчу базу та програму реалізації націо­нальної концепції боротьби зі злоякісними новоутвореннями, відсутність якої унеможливлює єдине застосування та виконання стандартів діагностики та лікування онкологічних хворих.
Конститутивним в онкологічній програмі має бути профілактична спрямованість боротьби з раком, що дасть можливість у найближчому майбутньому знизити рівень захворюваності на 50%.
Ключовим у профілактиці має бути впровадження програми здорового способу життя, поліпшення поінформованості населення з питань онкології із залученням державних засобів масової інформації, підвищення рівня доступності медичної допомоги хворим на злоякісні новоутворення, забезпечення соціальних умов для подовження тривалості та якості життя онкологічних хворих. У країні мають бути створені центри реабілітації, хоспісної і  паліативної допомоги як запорука належного медичного догляду.
Важливо, що сьогодні існують нові напрями у пошуку фінансування онкологічної галузі та її тарифікації на основі державних нормативів і стандартів онкологічної допомоги.
Національний інститут раку та інші установи МОЗ України, Національна академія наук України, Національна академія медичних наук України здійснюють розробку нових та вдосконалення наявних методів діагностики та лікування раку, організації онкологічної допомоги, епідеміології раку. Внесено зміни до клінічних протоколів діагностики та лікування злоякісних новоутворень, які впроваджують в усіх лікувально-профілактичних закладах України. На основі настанов та рекомендацій Європейської медичної спільноти створено концепцію Національної асоціації онкологів України. Ця організація має стати незалежним громадським об’єднанням, яке сприятиме інтеграції онкологічної служби України в європейське та світове онкологічне товариство у дотриманні міжнародних принципів протиракової боротьби.
Завершується Загальнодержавна програма боротьби з онкологічними захворюваннями на період до 2016 року, затверджена Законом України від 23.12.2009 № 1794-V1. Однією з  проблем її виконання є недофінансування.
В організації протиракової боротьби існує ще низка важливих проблем, від розв’язання яких залежить ефективність онкологічної допомоги населенню України.
1. Відсутність єдиних затверджених європейських клінічних протоколів із розмежуванням медичної послуги і допомоги, із затвердженням базового пакета медичних послуг, за який держава гарантуватиме оплату.
2. Незадовільний стан ранньої та своєчасної діагностики раку, що зумовлює високий рівень дорічної летальності онкологічних хворих, яка сягає 34,5%.
3. Низький рівень матеріально-технічного забезпечення онкологічних закладів та недостатність нормативно-правової бази не сприяють належному впровадженню стандартів діагностики та лікування раку.
4. Значні недоліки в організації закупівлі за кошти державного бюджету препаратів для лікування онкологічних хворих та подальшому їх розподілі в мережі онкологічних закладів, відсутність їх автономізації.
5. Понад 30% онкологічних хворих лікуються в медичних закладах загального профілю, що знижує ефективність лікування та скорочує триваліть життя пацієнтів.
6. Недостатнє фінансування наукових досліджень у галузі онкології.
7. Проблеми в організації викладання онкології в медичних університетах та закладах післядипломної освіти різних рівнів акредитації та терміну навчання спеціалістів за фахом «онкологія», «онкохірургія».
8. Недостатній рівень санітарно-просвітньої роботи з питань онкології та пропаганди здорового способу життя.
9. Відсутність достатнього професійного та соціального захисту фахівців, які надають допомогу онкологічним хворим.

XІІI З’їзд онкологів та радіологів України постановляє:

I. Рекомендувати МОЗ України:
• забезпечити виконання Загально­дер­жавної програми боротьби з онкологічними захворюваннями на період до 2016 року та сприяти виділенню коштів на її реалізацію;
• вирішити питання стосовно постанови № 65 КМ України від 1 березня 2014 р. «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету» щодо надання можливості для планування нової Національної програми боротьби з онкологічними захворюваннями на період 2017-2021 рр. або продовження терміну чинної;
• подати розроблений новий проект концепції Національної програми боротьби ­з онкологічними захворюваннями на період 2017-2021 рр. на розгляд комітету ВР України з питань охорони здоров’я;
• затвердити статут Української громадської організації «Національна асоціація онкологів України» та створити на його основі ­асоціацію;
• разом з новоствореною Націо­наль­ною асоціацією онкологів України привести ­у відповідність законодавчі акти стосовно реалізації статутних завдань Асоціації;
• розробити нові та вдосконалити наявні ­законодавчі акти та нормативно-правові ­документи щодо регламентації діяльності онкологічної служби України;
• забезпечити вдосконалення матеріально-технічної бази онкологічних установ України, їх оснащення сучасною апаратурою, обладнанням та препаратами для лікування онкологічних хворих;
• створити експертну групу (включаючи представників асоціації) з контролю за організацією лікування онкологічних хворих у лікувальних закладах України з переорієнтацією на діагностику та лікування тільки у спеціалізованих онкологічних закладах;
• завершити формування єдиного інформаційно-аналітичного простору протиракової боротьби шляхом впровадження ­новітньої електронної автоматизованої технології оцінки діяльності усіх онкологічних закладів;
• здійснювати контроль за виконанням та оновленням загальнодержавних стандартів діагностики та лікування онкологічних хворих;
• розробити та запровадити в навчальні плани медичних університетів та академій післядипломної освіти з онкології питання ­надання невідкладної та паліативної медичної допомоги онкологічним хворим;
• вжити заходів щодо поліпшення стану ­викладання онкології у вищих медичних навчальних закладах та закладах післядипломної освіти;
• запровадити скринінгову програму раку шийки матки на популяційному рівні та сприяти впровадженню рутинного скринінгу колоректального раку і раку грудної залози;
• активізувати розвиток хоспісної та паліативної допомоги онкологічним хворим;
• розробити нормативно-правові до­ку­менти, що регламентують міжвідомчу взаємодію в онкологічній гематології;
• розробити законодавчі акти та нормавно-правову базу для трансплантації кісткового мозку із створенням між­ре­гіо­нальних центрів;
• створити міжрегіональні центри діагностики гематологічних захворювань;
• забезпечити постійний перегляд та підготовку доповнення до Закону «Про донорство крові та її компонентів» стосовно проведення трансплантації стовбурових гемопоетичних клітин.

II. Рекомендувати НАН та НАМН України:
Вважати пріоритетними виконання наукових досліджень з найбільш актуальних проблем ­онкології на основі принципів доказової медицини:
• проведення фундаментальних досліджень з питань етіології, патогенезу, вивчення молекулярно-генетичних механізмів, відповідальних за ініціацію та прогресування пухлинного росту; ­визначення нових мішеней протипухлинної терапії, біотехнологічних засобів лі­ку­вання раку;
• вивчення питань аналітичної епідеміології раку;
• розробку сучасних ефективних, економічно обґрунтованих та загальнодоступних методів скринінгу і діагностики найбільш поширених злоякісних новоутворень та алгоритмів маршруту пацієнта;
• розробку нових та впровадження сучасних методів лікування раку.

III. Делегатами ХІІІ З’їзду онкологів та радіологів України одноголосно прийнято пропозицію створення Національної асоціації онкологів України, проект статуту та визначено 23 члени правління асоціації.
(59 делегатів проголосувало за, 0 – ​проти, 0 – ​утрималось)

До правління Національної асоціації онкологів України увійшли:
• Безносенко Андрій Петрович
• Бондаренко Ігор Миколайович
• Бучинська Любов Георгіївна
• Вінниченко Ігор Олександрович
• Галайчук Ігор Йосифович
• Голубоков Геннадій Борисович
• Думанський Юрій Васильович
• Зуб Валерій Олексійович
• Іващук Олександр Іванович
• Клюсов Олександр Миколайович
• Ковальов Олексій Олексійович
• Ковальчук Ігор Васильович
• Колесник Олена Олександрівна
• Крячок Ірина Анатоліївна
• Лук’янчук Олег Валерійович
• Максим’як Григорій Іванович
• Парамонов Віктор Володимирович
• Псарас Геннадій Геннадійович
• Русин Андрій Васильович
• Сокур Ірина Володимирівна
• Чехун Василь Федорович
• Шамрай Володимир Анатолійович
• Яриніч Костянтин Володимирович

IV. З’їзд доручає створеній Національній асоціації онкологів України:
• сприяти впровадженню сучасних методів протиракової боротьби в діяльність онкологічної служби України;
• забезпечити достатній рівень інформованості медичної громадськості України з основних питань онкологічної допомоги шляхом організації та проведення з’їздів, симпозіумів, наукових, науково-практичних конференцій та семінарів;
• брати активну участь у розробці та впровадженні стандартів діагностики та лікування раку в онкологічних закладах України;
• брати участь у створенні та виконанні Національної програми боротьби з онкологічними захворюваннями на період 2017-2021 рр.;
• сприяти широкому залученню засобів ­масової інформації до підвищення онкологічної поінформованості населення з питань профілактики, раннього виявлення раку та висвітлювати успіхи в лікуванні раку;
• сприяти інтеграції онкологічної служби України у світове онкологічне товариство та підтримці міжнародних принципів ­протиракової боротьби;
• на регулярній основі проводити засідання правління асоціації з метою контролю ­виконання означених пунктів;
• провести наступний, XIV З’їзд онкологів України в 2020 році.

Організаційній комітет XIІІ З’їзду онкологів та радіологів України. 28 травня 2016 р., м. Київ
Друкується у скороченому вигляді.
Електронну версію документа можна завантажити на офіційному сайті Національного інституту раку за посиланням:
http://unci.org.ua/rezolyuciya-xiii-zjizdu-onkologiv-ta-radiologiv-ukrajini/