Використання техніки репозиції хрящів горбинки носа для реконструкції внутрішнього хрящового скелета кінчика носа

19.06.2021

У статті описано клінічний випадок корекції порушення носового дихання на фоні відсутності хрящового каркаса лівої ніздрі з використанням техніки репозиції хрящів горбинки носа. Втручання передбачало реконструкцію внутрішнього хрящового скелета кінчика носа з досягненням естетичного результату.

Ключові слова: порушення носового дихання, хрящовий каркас, кінчик носа, горбинка носа, реконструктивна ринопластика, графт.

Порушення носового дихання зазвичай виникає внаслідок викривлення носової перетинки, гіперплазії носових раковин або розростання поліпів у порожнині носа. Однак відомі випадки, коли дихання погіршується на фоні ослаблення хрящового каркаса ніздрів. Представлений нижче клінічний випадок ведення пацієнтки з порушеним носовим диханням зліва (ускладнення після резекції латерального хряща кінчика носа в дитинстві) включає виконання реконструктивної ринопластики з репозицією хрящів горбинки носа.


Клінічний випадок

Пацієнтка, 23 років, звернулася у клініку зі скаргами на горбинку носа та асиметрію кінчика носа, а також на порушення носового дихання зліва, особливо у положенні лежачи. В анамнезі, за словами пацієнтки, операцій не було. За результатами проведеної комп’ютерної томографії носа порушень з боку прохідності носових шляхів не виявлено. Запланований обсяг хірургічного втручання включав ринопластику із симетризацією хрящів кінчика носа та резекцію горбинки носа.

У ході операції було виявлено відсутність латеральних хрящів кінчика носа зліва та центральної частини хрящового скелета кінчика носа. У ході з’ясування причини відсутності хрящів носа в післяопераційному періоді було встановлено, що пацієнтка в дитинстві зверталася до оториноларинголога зі скаргами на фурункул на слизовій лівої ніздрі. Під місцевою анестезією їй було виконано агресивну резекцію ділянки запалення із хрящами кінчика носа.

Інтраопераційна знахідка відсутності хрящового каркаса носа викликала необхідність проведення реконструктивної ринопластики. Горбинка носа у хрящовому відділі послугувала ауто­трансплантатом для реконструкції кінчика носа.

Репозиція латеральних хрящів спинки носа для відновлення хрящового каркаса кінчика забезпечила такі переваги над іншими варіантами аутотранс­плантатів:

  • відсутність додаткової травми – ​необхідність у використанні вушного графта відпала;
  • відновлення внутрішнього опору ніздрів при вдиханні повітря – ​хрящовий графт зі спинки носа порівняно з вушними хрящами відрізняється своєю більшою несучою силою за рахунок підвищеної щільності, меншої еластичності, більшої товщини, рівної форми. Цей графт у зоні ніздрів відтворив опір хрящового каркаса і забезпечив відновлення здатності ніздрів пропускати повітря;
  • моделювання гострого кінчика носа (репозиція залишкового латерального хряща кінчика носа справа у центральну частину із формуванням кутів хряща, що імітують нормальну анатомію) забезпечило максимально природний результат ринопластики. Низька товщина та підвищена еластичність хряща виступили сприятливими факторами при моделюванні форми кінчика носа;
  • досягнення естетичної мети операції – ​корекція форми носа за рахунок зменшення горбинки шляхом репозиції хрящів, симетризація кінчика носа (рис. 1, 2).

Таким чином, було досягнуто естетичної корекції носа, усунення горбинки, відновлення внутрішнього каркаса носа і, відповідно, клапана лівої ніздрі, що покращило дихання. При цьому був застосований малотравматичний принцип пластики носа, і необхідність у додатковому втручанні для запозичення хрящів із інших анатомічних ділянок відпала. Пацієнтка результатом корекції задоволена.


Висновки

При діагностиці причин порушеного носового дихання необхідно обов’язково проводити комп’ютерну томографію носа. У випадку відсутності порушення з боку прохідності повітря у носовій порожнині слід запідозрити проблеми із клапанним апаратом хрящів носа.

Реконструкція хрящового каркаса кінчика носа шляхом репозиції верхніх відділів латеральних хрящів спинки носа за наявності горбинки носа може розглядатися як пріоритетний метод реконструктивної пластики кінчика носа, що має лікувальний та естетичний ефекти.

Тематичний номер «Хірургія, Ортопедія, Травматологія, Інтенсивна терапія» № 2 (45), 2021 р.

 

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Пульмонологія та оториноларингологія

30.11.2023 Пульмонологія та оториноларингологія Терапія та сімейна медицина Ефективність спрею та льодяників бензидаміну в пацієнтів із гострим болем у горлі

Гострий біль у горлі (ГБГ) часто виникає на тлі звичайної гострої вірусної інфекції (ГРВІ). Неінфекційні фактори також можуть бути тригером болю. Гострий фарингіт і тонзиліт не є небезпечними для життя станами, але можуть чинити негативний вплив на якість життя, тому лікування ГБГ має бути спрямованим не лише на усунення збудників / етіологічного фактора, а й на підвищення якості життя пацієнтів....

30.11.2023 Пульмонологія та оториноларингологія Терапія та сімейна медицина Сучасні підходи до лікування пацієнтів із риносинуситом

Гострий риносинусит (ГРС) є найпоширенішим запальним захворюванням верхніх дихальних шляхів. Згідно з епідеміологічними даними, річна поширеність ГРС коливається в межах 6-15% популяції та є переважно наслідком гострих респіраторних вірусних інфекцій. ГРС зазвичай самовиліковується, проте описано серйозні ускладнення, що спричиняли загрозливі для життя стани та навіть смертельні наслідки. Незважаючи на широку розповсюдженість захворювання, лікарі часто допускають помилки під час ведення таких хворих. Сьогодні провідний досвід лікування різних типів риносинуситу втілено в оновлених рекомендаціях EPOS 2020 (Європейський погоджувальний документ із лікування риносинуситу та поліпозу носа), створених міжнародною групою експертів. Основна мета керівних принципів EPOS 2020 – ​надання перевіреної інтегрованої актуальної інформації, отриманої на основі даних клінічних досліджень та чітких рекомендацій, щодо ведення пацієнтів із гострим (ГРС) і хронічним риносинуситом (ХРС). Інша та не менш важлива ціль авторів рекомендацій – ​спроба зменшити обсяг необґрунтованого призначення антибактеріальних засобів....

22.11.2023 Терапія та сімейна медицина Хірургія, ортопедія та анестезіологія Геморой та його ускладнення: репаративний підхід до розв’язання проблеми

Геморой – ​одне з найдавніших і найпоширеніших аноректальних захворювань, що уражає мільйони людей у всьому світі; визначається як збільшення та дистальне зміщення венозних сплетінь нижньої ділянки прямої кишки разом зі слизовою оболонкою і підслизовими шарами тканин, що їх вкривають. Аноректальний сполучнотканинний і м’язовий каркас слабшає із віком або через часте підвищення внутрішньочеревного тиску. Вагітність, ожиріння, піднімання тяжких речей, тривале сидіння на унітазі (закрепи!), часте повторювання маневру Вальсальви (натужування), а також хронічний кашель підвищують внутрішньочеревний тиск, що може зумовити геморой [1, 2]....

31.10.2023 Педіатрія Пульмонологія та оториноларингологія Нові варіанти лікування гострого риносинуситу в педіатричній практиці

Проблема риносинуситу (РС) у практиці лікаря-педіатра дуже актуальна, оскільки це захворювання надзвичайно поширене серед дітей та доволі сильно впливає на якість життя. У лікуванні РС дуже важливим є вибір ефективної стратегії лікування, включаючи застосування антибактеріальних препаратів у випадках бактеріального РС. Сучасні дані свідчать про проблему неефективності або розвитку ускладнень при використанні стандартної терапії цього захворювання. Тому доцільним є пошук альтернативних методів терапії, один з яких – фітотерапія....