Застосування вушного спрею KлінТон при розчиненні вушних сіркових корків та в щоденній гігієні вуха

18.11.2021

Стаття у форматі PDF

Вушні сіркові корки (ВСК) (рис. 1, 2) протягом життя з’являються в ≈5% дорослих, 10% дітей та ⅓ осіб похилого віку, а також у хворих з когнітивними розладами (Roeser R.J., Ballachanda B.B., 1997; Sevy J.O., Singh A., 2020); вони спричиняють такі симптоми, як погіршення слуху, шум і біль у вусі, запаморочення, кашель, а також суттєво погіршують якість життя (Horton G.A. et al., 2020; Michaudet X., Malaty J., 2018; Schwartz S.R. et al., 2017; Harkin H., 2019).

Рис. 1. ВСК у вушному каналі 
(Rosenfeld R.M., 2005)

Рис. 2. Невелика кількість вушної сірки 
у вусі дорослого

Вища поширеність ВСК у похилому віці пояснюється більшою сухістю вушної сірки внаслідок атрофії сірчаних (церуменальних) залоз та більшою жорсткістю волосся у вушному каналі (Horton G. A. et al., 2020; Zivic R. C., King S., 1993). Іншими розповсюдженими причинами порушень природного механізму самоочищення вуха є дерматологічні захворювання, що ­супроводжуються лущенням шкіри (екзема, псоріаз), анатомічні вади вушного каналу та часте застосування слухових апаратів або навушників (Michaudet X., Malaty J., 2018).

Відповідно до рекомендацій з клінічної практики щодо ВСК, виданих Американською академією отоларингології та хірургії голови і шиї (2017), за наявності ВСК необхідно застосовувати церуменолітичні засоби, промивання вуха та/або мануальні методи видалення вушної сірки за допомогою спеціальних інструментів (церуменальної ложки, захоплювальних щипців типу «алігатор», гачка, відсмоктувального пристрою) (рис. 3). В рекомендаціях зазначено, що церуменолітики – ​ефективні та безпечні засоби для видалення ВСК, які змащують та пом’якшують вушну сірку, полегшуючи її виведення з вушного каналу. Застосування церуменолітичних засобів протягом 1 тиж до видалення ВСК в умовах медичного закладу може зменшити потенційні побічні ефекти видалення ВСК шляхом відсмоктування: біль та запаморочення (Schwartz S. R. et al., 2017).

Рис. 3. Алгоритм дій при ВСК (Американська академія отоларингології та хірургії голови і шиї, 2017)

Видалення ВСК – ​одна з найпоширеніших процедур у ділянці голови та шиї (Guest J. F. et al., 2004). Якщо процедуру проводить досвідчений спеціаліст, вона відбувається швидко та рідко спричиняє ускладнення (Horton G. A. et al., 2020; Schmiemann G., Kruschinski C., 2009), однак за відсутності досвіду видалення ВСК може завершитися травмою вушного каналу та перфорацією барабанної перетинки (Sharp J. F. et al., 1990). Крім того, для безпечного мануального видалення ВСК необхідна отоларингологічна лампа чи вушний мікроскоп (McCarter D.F. et al., 2007), тому на етапі загальної практики краще послуговуватися промиванням вуха та застосуванням церуменолітичних засобів (Meyer F. et al., 2020).

Згідно із британським опитуванням, 97% лікарів і медичних сестер загальної практики перед промиванням радять застосовувати попередню обробку вуха церуменолітиками (Coppin R. et al., 2004). У дослідженні F. Meyer і співавт. (2020) з’ясовано, що застосування церуменолітичних засобів перед промиванням ураженого вуха дозволяє збільшити ймовірність успішного видалення ВСК на 35%. Що стосується різних засобів, то було зроблено висновок, що церуменолітики на олійній основі є ефективнішими (ніж на водній). Автори також зауважили, що для безпеки процедури варто застосовувати засоби у формі спрею, оскільки форма носика флаконів запобігає глибокому проникненню до вушного каналу, а рідина, яка розсіюється, спрямовується не безпосередньо на барабанну ­перетинку, а на стінки вушного каналу (Shope T. R. et al., 2019).

Рішення щодо оптимального методу усунення ВСК лікар повинен приймати разом із пацієнтом, обговоривши переваги та недоліки всіх можливих методів (табл. 1).

Проблему ВСК необхідно вирішувати на первинній ланці медичної допомоги. Під час першої зустрічі пацієнта із сімейним лікарем останній повинен поставити хворому запитання щодо його слуху та рутинних звичок догляду за вухами, а також надати письмові поради із цих питань (табл. 2).

Ці поради особливо важливі для осіб віком >50 років, стан вух яких необхідно перевіряти за будь-якої можливості. Під час кожного візиту необхідно також перевіряти стан вух дітей, осіб із когнітивними порушеннями та труднощами в навчанні. Цю процедуру виконує сімейний лікар або його медсестра чи асистент (Harton H. et al., 2019).

Схожі поради пацієнтам представлені й у рекомендаціях із клінічної практики щодо ВСК, виданих Американською академією отоларингології та хірургії голови і шиї (2017) (табл. 3).

Лікарі-клініцисти переконані, що застосування слухових апаратів і гігієна вух за допомогою ватних паличок можуть погіршувати стан пацієнта із ВСК (Williams D., 2005). Повідомлено, що в дітей, котрим чистили вуха ватними паличками, ВСК спостерігалися частіше, ніж у дітей, яким не проводили цієї процедури (Baxter P., 1983). Нерідко пацієнти намагаються самотужки видалити ВСК за допомогою кулькових ручок і ковпачків від них, сірників, пір’їн та заколок-невидимок, що нерідко зумовлює подряпини шкіри, перфорацію барабанної перетинки, просування ВСК углиб вушного каналу (Tonga A., 2013). Крім того, вата може залишитися у вусі, що в подальшому потребуватиме видалення її в умовах клініки за допомогою спеціальних щипців (рис. 5).

Рис. 4. Вклинення вушної сірки у вушний канал із втратою слуху

Рис. 5. Видалення вати, що залишилася у вусі після чистки

Z. S. Ameen і співавт. (2017) проаналізували дані щодо ушкоджень вуха ватними паличками в дітей у США (в період 1990-2010 рр.). ­З’ясувалося, що протягом зазначеного часу до відділень невідкладної допомоги щодо цього питання ­звернулися 263 338 дітей та підлітків віком до 18 років. 40% відвідувань були обумовлені відчуттям, що нібито щось застрягло у вусі, ≈35% – ​кровотечею з нього, ≈17% – ​болем у вусі. Детальне обстеження цих дітей виявило в 30% із них наявність сторонніх тіл у вусі, в 25% – ​перфорації барабанної перетинки, в 23% – ​ушкоджень м’яких тканин вуха; ≈40% ушкоджень мали діти віком до 3 років, 67% – ​діти віком до 8 років. Причиною абсолютної більшості ушкоджень стала гігієна вуха в домашніх умовах.

Саме тому необхідно навчати пацієнтів належній гігієні слухового каналу. Насамперед варто пояснити, що вушна сірка являє собою нормальний фізіологічний матеріал, який складається із секрету спеціальних сірчаних залоз, відмерлих епітеліальних клітин, волосся та сторонніх частинок, що потрапляють до вушного каналу (наприклад, пилу). Сірка утворює своєрідний захисний шар на стінках вушного каналу та під впливом рухів нижньої щелепи під час їжі чи розмови просувається до виходу з нього. Оскільки сірка – ​це природний захист вуха від мікроорганізмів і бруду, не слід її ­активно видаляти (особливо за допомогою будь-яких сторонніх предметів). Для профілактики надмірного накопичення сірки бажано зберігати вуха сухими, а за частого утворення ВСК слід користуватися місцевими пом’якшувальними засобами (наприклад, на основі оливкової олії) ≈1 р/тиж (Northern Care Alliance, 2020).

Крім оливкової олії, складником засобу для пом’якшення вушної сірки може бути олія чайного дерева (ОЧД), якій притаманний широкий спектр сприятливих властивостей, однак найбільшу увагу привернули її антимікробні якості. Листя чайного дерева з давніх-давен застосовується австралійськими аборигенами для лікування кашлю і застуд (у вигляді інгаляцій), ран (у вигляді компресів) (Shemesh A., Mayo V. L., 1991). Перші наукові дослідження антибактерійних властивостей ОЧД проведені в 1920-1930-х рр., коли при порівнянні ОЧД із карболовою кислотою і фенолом (золотими стандартами дезінфектантів того часу) було виявлено, що ОЧД є в 11 разів активнішою за фенол (Penfold A. R., Grant R., 1925). Сучасні дані одностайно свідчать про антибактерійні, протигрибкові, противірусні, а також антипротозойні властивості ОЧД; здебільшого вона чинить бактерицидний ефект, а в меншій ­концентрації – ​бактеріостатичний. Різними ­авторськими колективами продемонстровано ефективність ОЧД щодо таких патогенів, як Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Proteus vulgaris, Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, Streptococcus pyogenes тощо. Механізм антибактеріальної дії ОЧД з’ясований лише частково. Вважається, що ОЧД підвищує проникність ліпосомних систем, що сприяє руйнуванню біологічних мембран бактеріальних клітин. Лізис мембран, втрата їхньої цілісності та функцій з подальшим іонним дисбалансом і втратою здатності до клітинного дихання спричиняє смерть бактерії. Найчутливішими до змін під дією ОЧД є бактерійні клітини, котрі активно ростуть та розмножуються. Вважається, що основні антибактеріальні складники ОЧД – ​терпінен‑4-ол та α-терпінеол. Ці компоненти чинять виражену протизапальну й антиоксидантну дію (Carson C. F. et al., 2006).

Отже, для профілактики ВСК і пов’язаних із ними небезпечних ускладнень необхідно підтримувати гігієну вуха не за допомогою вушних паличок чи інших (не призначених для цього) предметів, а за допомогою спеціально розроблених засобів-церуменолітиків. 

Представлений в Україні спрей КлінТон (ТОВ ­«Орісіл-Фарм», Україна) містить комбінацію натуральних олій, що сприяє розчиненню ВСК, полегшує їхнє видалення та перешкоджає повторному формуванню. КлінТон дозволяє підтримувати належну гігієну вуха за надмірного утворення сірки в дорослих і дітей, у т. ч. в осіб, котрі користуються слуховими апаратами та навушниками. Належний догляд за вушними каналами за допомогою спрею КлінТон запобігає затримці води в слуховому проході під час купання або занять водними видами спорту, а наявність у складі ОЧД, яка має антисептичні властивості, дозволяє запобігати розвитку інфекцій.


За сприяння ТОВ «Орісіл-Фарм» ініційовано просвітницько-соціальний проєкт «Збережи слух дитини», в рамках якого фахівці розвінчують міфи про неправильний догляд за вухами, пояснюють патогенез вушних інфекцій і т. зв. вуха плавця, надають рекомендації щодо гігієни вуха, а також зрозуміло для пересічної людини пояснюють симптоми небезпечних вушних хвороб. Проєкт «Збережи слух дитини» представлено в соціальних мережах Facebook та Instagram, а також у Youtube.


Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 19 (512), 2021 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Пульмонологія та оториноларингологія

11.01.2022 Пульмонологія та оториноларингологія Гліциризин для профілактики COVID‑19: нова фармакологічна перспектива

Наприкінці вересня 2021 року в Одесі відбувся довгоочікуваний ХІІІ З’їзд оториноларингологів України. Минулого року через строгі карантинні обмеження з'їзд довелося відмінити, тому цьогоріч спостерігався неабиякий ажіотаж: загалом участь у заході взяли понад тисячу спеціалістів. Такий жвавий інтерес пояснювался ще й офлайн-режимом з’їзду, що дало можливість детальніше і повніше розкрити заявлені теми і зробити виступи по-справжньому інтерактивними. Гість з Італії, професор Десідеріо Пассалі, у своїй доповіді розповів про можливості топічного використання гліциризину для профілактики COVID‑19. ...

11.01.2022 Пульмонологія та оториноларингологія Огляд ефективності використання антисептиків для полоскання носової та ротової порожнин під час глобальної пандемії COVID‑19

У рамках низки клінічних досліджень вивчалась ефективність антисептиків із противірусними властивостями для полоскання носової та ротової порожнин із метою зменшення передачі SARS-CoV‑2-інфекції. Зокрема, вивчали такі широко вживані антисептики, як повідон-йод (полівінілпіролідон-йод; PVP-I), лістерин, хлоргексидин тощо. Деякі з цих препаратів продемонстрували здатність знижувати in vitro вірусне навантаження SARS-CoV‑2 на 3-4 log10 за 15-30 с. В огляді розглянуто результати проведених клінічних випробувань ефективності антисептиків для обробки слизових верхніх дихальних шляхів і ротової порожнини щодо їх віруліцидної дії проти збудника СOVID‑19, а також перспективні подальші дослідження цих речовин. ...

11.01.2022 Пульмонологія та оториноларингологія Реалії, напрями і перспективи розвитку вітчизняної оториноларингології

19-22 вересня 2021 року в Одесі відбулася значуща медична подія – ​XIII З’їзд оториноларингологів України. Організаторами виступили Міністерство охорони здоров’я України, Національна академія медичних наук України, ДУ «Інститут отоларингології ім. професора О.С. Коломійченка НАМН України», Українське наукове медичне товариство оториноларингологів, Департамент охорони здоров’я Одеської обласної державної адміністрації, Одеський національний медичний університет і Одеське обласне товариство оториноларингологів. У заході взяли участь ЛОР-лікарі з усіх куточків України, корифеї вітчизняної отоларингології та молоді науковці. Загалом було представлено приблизно 100 доповідей, в яких висвітлювалися найактуальніші питання сучасної оториноларингології: ЛОР-аспекти COVID‑19, ринологія, алергологічні та імунологічні проблеми в отоларингології, кохлеарна імплантація (КІ) в дітей і дорослих, ЛОР-онкологія та багато інших. ...

10.01.2022 Пульмонологія та оториноларингологія Персоніфіковане ведення пацієнтів із риносинуситом

19-22 вересня 2021 року в Одесі відбувся ХІІІ З’їзд оториноларингологів України. Участь у цьому заході взяли понад тисячу фахівців, серед яких були й іноземні колеги українських лікарів. Представляємо вашій увазі доповідь завідувача кафедри оториноларингології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ), доктора медичних наук, професора Юлії Валеріївни Дєєвої, яка розповіла про особливості антибактеріальної терапії (АБТ) пацієнтів із риносинуситами. ...