Огляд ефективності використання антисептиків для полоскання носової та ротової порожнин під час глобальної пандемії COVID‑19

11.01.2022

Стаття у форматі PDF

У рамках низки клінічних досліджень вивчалась ефективність антисептиків із противірусними властивостями для полоскання носової та ротової порожнин із метою зменшення передачі SARS-CoV‑2-інфекції. Зокрема, вивчали такі широко вживані антисептики, як повідон-йод (полівінілпіролідон-йод; PVP-I), лістерин, хлоргексидин тощо. Деякі з цих препаратів продемонстрували здатність знижувати in vitro вірусне навантаження SARS-CoV‑2 на 3-4 log10 за 15-30 с. В огляді розглянуто результати проведених клінічних випробувань ефективності антисептиків для обробки слизових верхніх дихальних шляхів і ротової порожнини щодо їх віруліцидної дії проти збудника СOVID‑19, а також перспективні подальші дослідження цих речовин.

Ключові слова: COVID‑19, полоскання носа, полоскання ротоглотки, повідон-йод, PVP-I, респіраторні інфекції, SARS-CoV‑2.

Носова порожнина є одночасно і джерелом патогенів, і місцем проникнення інфекційних агентів – ​вірусів і бактерій. 

Серед заходів профілактики й боротьби з інфекціями основними зазвичай вважають гігієну рук. Безумовно, це чи не найголовніша ланка в поширенні інфекційних захворювань, але, на жаль, поза увагою залишаються ніс і ротоглотка, через які реалізується проникнення ряду збудників. 

За допомогою досліджень було показано, що титри вірусу SARS-CoV‑2 в носовій і ротовій порожнинах є надзвичайно високими (Zou L., et al., 2020). 

В умовах пандемії як ніколи актуальним стає питання застосування антисептиків для обробки слизових оболонок верхніх дихальних шляхів. Багато антисептиків, що їх широко застосовують, зокрема PVP-I, спирт з ефірними оліями, хлоргексидин, перекис водню, є безпечними для застосування на слизових оболонках ротової та носової порожнин. 

Так, тимчасове керівництво, розроблене Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), рекомендує застосовувати в стоматологічній практиці для полоскання рота 1% розчин перекису водню або 0,2% розчин PVP-I за 20 с до обстеження або перед початком будь-якої стоматологічної процедури для зменшення вірусного навантаження в ротовій порожнині, у тому числі SARS-CoV‑2 у слині.

У наведеному огляді висвітлено нову доступну інформацію щодо поширених ­і/або перспективних антисептичних засобів і результатів деяких поточних клінічних випробувань, використання цих антисептичних речовин для лікування і профілактики.

Матеріали і методи

Пошук даних для аналізу проводився в 2 етапи: перший, попередній, пошук проводили в базі PubMed із використанням ключових слів: «антисептик для носа» і «антисептик для горла» незалежно від термінів «противірусний» і «вірус». 

На підставі результатів первинного пошуку було проведено додатковий пошук, в якому були поєднані терміни «полоскання горла повідон-йодом», «полоскання горла бетадином», «полоскання горла гіпертонічним розчином натрію хлориду» тощо, незалежно від термінів «противірусний» і «вірус». 

Другий пошук – ​на основі попереднього в базі PubMed – ​було здійснено вже з використанням назви вірусу – ​SARS-CoV, клінічних проявів спричинюваної ним інфекції, анатомічних зон, які є «вхідними воротами» для вірусу, а також із міжнародними назвами антисептичних засобів для обробки слизових оболонок дихальних шляхів і ротової порожнини. 

Заключний етап пошуку проводився в базі даних Clinicaltrials.gov із використанням ключових слів: «спрей для носа», «полоскання», «SARS-CoV‑2» у відповідних клінічних дослідженнях. 

Усього було обрано 20 результатів. Нерандомізовані контрольовані дослідження, а також випробування з менш ніж 20 учасниками були виключені.

Отже, зупинимося на аналізі ефективності такого популярного антисептика, як PVP-I (Бетадин).


PVP-I – ​один із найпоширеніших доступних антисептичних засобів, який вважається безпечним для обробки слизової оболонки носо- і ротоглотки у відповідних концентраціях. 


Для зовнішнього застосування (на шкірі) зазвичай використовують 10% розчин PVP-I, для обробки ротової порожнини – ​його 1% розчин. У клінічних дослідженнях було продемонстровано противірусну дію PVP-I в концентрації від 0,23% до 7% для полоскання порожнини рота, при цьому титр двох коронавірусів – ​SARS-CoV і MERS-CoV зменшувався більш як на 4log10 після 15-секундного впливу препарату in vitro (Eggers M. et al., 2018). У клінічних умовах полоскання ротоглотки розчином PVP-I сприяло зниженню на 50% захворюваності на респіраторні інфекції, спричинені Pseudomonas aeruginosa, Staphylococcus aureus і Haemophilus influenzae (Nagatake T. et al., 2002).

Дослідження дії PVP-I in vitro щодо ­SARS-CoV‑2 у концентраціях від 10,0 до 0,45% показали, що антисептик зменшує титри вірусу більш як на 4log10 після 30-­секундного впливу (Anderson D.E. et al., 2020). Також дослідниками було виявлено швидку інактивацію SARS-CoV‑2 in vitro розчином PVP-I в концентраціях 1,5-0,5% після 15-секундної експозиції, при цьому спостерігалося зменшення титрів вірусу на 3log10 (Bidra A.S. et al., 2020).

 В одному з досліджень in vivo вірусне навантаження SARS-CoV‑2 під дією PVP-I знижувалось у 2 із 4 пацієнтів після полоскання ротової порожнини 1,0% розчином протягом хвилини (Martіnez Lamas L. et al., 2020).

Часте інтраназальне застосування PVP-I не продемонструвало будь-якої небажаної дії препарату (Liang B. et al., 2020). PVP-I може використовуватись у вигляді назального спрею (Khan M.M. et al., 2020). Так, клінічне дослідження U. Gluck та спів­авт., здійснене 2007 року, показало, що PVP-I у вигляді спрею для носа в концентраціях 4,4 і 2,2% є ефективним для обробки носової порожнини і не пошкоджує епітелій слизової носоглотки. 


Новітньою розробкою є застосування тампонів із PVP-I для обробки носа для деколонізації збудниками – ​така процедура здатна зменшувати кількість патогенних мікроорганізмів щонайменше на 12 год (3M Health Care, 2020). 


Назальний розчин PVP-I пацієнти переносили краще, ніж традиційне промивання носа мупіроцином для зменшення колонізації S. aureus перед хірургічними втручаннями (Lepelletier D. et al., 2020). Алергічні реакції на PVP-I у літературі не описані, лише в декого з пацієнтів спостерігали незначне подразнення шкіри (3M Health Care. Facts about iodine and iodophors, 2020).

У низці клінічних досліджень, де порівнювали ефективність PVP-I в різних концентраціях з іншими антисептиками, показана його виражена вируліцидна дія (табл.). Також є докази, які демонструють відсутність циліотоксичності продуктів повідон-йоду, які застосовуються в погоджених концентраціях та не зменшують мукоциліарний кліренс (Gluck U. et al., 2007; Reimer K. et al., 2002).

Були  також занепокоєння, що PVP-I може чинити невідомий вплив на мікробну флору ротової порожнини. Однак доведено, що препарату не притаманна здатність негативно впливати на мікроорганізми, у тому числі на Veillonella dispar (представник резидентної мікрофлори), у ротовій порожнині, тобто можна припустити, що він узагалі не впливає на нормальну мікробну флору ротової порожнини як таку (Mitsui T. et al., 2017).

Перспективні клінічні випробування ефективності PVP-I як у монотерапії, так і в комбінації з іншими антисептиками

В одному з перспективних досліджень PVP-I у концентрації 0,20% використовуватиметься для полоскання горла і промивання носа впродовж 20-30 с тричі на день протягом 6 днів (Khan F.R. et al., 2020). Також планується порівняти ефективність PVP-I та перекису водню, рослинного антимікробного засобу і гіпертонічного розчину натрію хлориду, аби з’ясувати, який саме препарат найефективніше зменшує вірусне навантаження в рото- і носоглотці. Безпека PVP-I у згаданій концентрації для обробки рото- і носоглотки передбачається, але не оцінюватиметься.

На сьогодні проведено вже понад 20 випробувань із перевірки ефективності і переносимості PVP-I, лістерину, гіпертонічного розчину натрію хлориду, хлоргексидину, перекису водню.

Клінічне дослідження, проведене в Університеті Sains Islam (Малайзія), за участю 20 пацієнтів оцінювало ефективність полоскання розчином PVP-I або лістерину для зменшення вірусного навантаження SARS-CoV‑2, визначеного як два негативних результати ПЛР в реальному часі з інтервалом щонайменше 24 год (Povidone-iodine vs essential oil vs tap water gargling for COVID‑19 patients. https://ClinicalTrials.gov).

Дослідження SHIELD, проведене в Університеті Вісконсину в Медісоні (штат Вісконсин, США), показує ефективність застосування комбінації PVP-I і хлоргексидину для обробки носа і полоскання ротової порожнини з метою профілактики зараження вірусом SARS-CoV-2 (SHIELD study: using naso-oropharyngeal antiseptic decolonization to reduce COVID‑19 viral shedding. https://ClinicalTrials.gov).

NYU Langone (Академічний медичний центр у Нью-Йорку, США) спонсорує клінічне випробування, в якому порівнюється сольовий розчин для полоскання рота/носа з PVP-I і хлоргексидином у пацієнтів із позитивним тестом на COVID‑19 (Gargling and nasal rinses to reduce oro- and nasopharyngeal viral load in patients with COVID‑19. https://ClinicalTrials.gov). Кожен учасник промиває ніс (кожну ніздрю) рідиною об’ємом 5 см3, після чого виконує промивання ротової порожнини рідиною об’ємом 20 см3 4 рази на день протягом 7 днів. Вірусне навантаження ­SARS-CoV‑2 ­оцінюватиметься за допомогою ПЛР.

Stanford HealthCare проводить порівняльне клінічне випробування ефективності використання назальних спреїв із PVP-I і фізіологічного розчину натрію хлориду. У дослідженні пацієнти з COVID‑19 і позитивним ­лабораторним тестом здійснюватимуть по два розпилення в кожну ніздрю 2%; 0,5% PVP-I або ізотонічним розчином натрію хлориду у вигляді назального спрею – ​4 рази на день. Зміна вірусного навантаження SARS-CoV‑2 вимірюватиметься за допомогою кількісної ПЛР (Stanford University. PVP-I nasal sprays and SARS-CoV‑2 nasopharyngeal titers (for COVID‑19). https://Clinical Trials.gov).


Отже, стрімке поширення пандемії COVID‑19 посилило інтерес до пошуку безпечних і ефективних варіантів захисту медичних працівників й осіб із найбільшим ризиком зараження. ­Результати попередніх досліджень in vitro та in vivo, наведені в огляді, демонструють, що застосування PVP-I для розпилення в порожнині носа і полоскання ротоглотки можна вважати безпечним і доцільним у комплексі заходів для  мінімізації ризику поширення SARS-CoV-2. 


Також очікуються додаткові дані клінічних випробувань застосування антисептичних препаратів як засобів профілактики SARS-CoV‑2 (Frank S. et al., 2020; Kirk-Bayley J. et al., 2020; Challacombe S.J. et al., 2020).

Висновки

PVP-I у розведених концентраціях для полоскання порожнини рота застосовують в усьому світі протягом десятиліть як антисептик під час хірургічних процедур, а також для полоскання з метою профілактики респіраторних інфекцій у пацієнтів.


Тривале застосування розчину PVP-I у концентрації від 0,45 до 1,5% для полоскання не призводило до подразнення або пошкодження слизової оболонки і не мало несприятливих наслідків. Також не було доведено, що полоскання розчином PVP-I ­негативно впливає на мукоциліарний кліренс війчастого епітелію носової порожнини чи на мікрофлору ротової порожнини. До того ж відомо, що полоскання ротової порожнини PVP-I не забарвлює зуби і не впливає на смакові функції.


Найнижча концентрація, ефективна щодо SARS-CoV‑2, становила 0,09%, 30-секундна експозиція знижувала вірусну активність на 1,2log10, 1,5% концентрація PVP-I при 15-секундній експозиції зменшувала вірусне навантаження на 3log10. (табл.).

Хоча обробка носової й ротової порожнин придатними для цього антисептиками не може замінити лікарям традиційні засоби індивідуального захисту (халати, маски, захисні окуляри і рукавички), використання ефективного антисептика для обробки слизових оболонок верхніх дихальних шляхів і порожнини рота – корисний захід у період боротьби з поширенням SARS-CoV‑2.

PVP-I може бути загальновживаним антисептиком проти багатьох вірусів і бактерій, з огляду на його широкий спектр антимікробної дії. Поточним і майбутнім клінічним випробуванням ще належить визначити роль цього антисептика в період пандемії COVID‑19.

Список літератури – ​у редакції.

За матеріалами Christopher Stathis, Nikolas Victoria et al. Review of the use of nasal and oral antiseptics during a global pandemic, Future Microbiol. (2021) 16(2), 119-130.

Підготувала Катерина Рихальська

Тематичний номер «Пульмонологія, Алергологія, Риноларингологія» № 3 (56), 2021 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Пульмонологія та оториноларингологія

20.02.2024 Пульмонологія та оториноларингологія Ефективність рослинного лікарського засобу BNO 1016 у лікуванні гострого риносинуситу в контексті раціональної антибіотикотерапії

Гострий риносинусит (ГРС) являє собою інфекцію верхніх дихальних шляхів, поширеність якої протягом 1 року становить 6-15% [1]. Велика кількість звернень пацієнтів до лікарів первинної ланки створює значний економічний тягар для системи охорони здоров’я [2]. В Європі, наприклад, 1-2% звернень до лікарів зумовлено підозрою на ГРС [1]. У США на частку ГРС припадає 2-10% звернень до лікарів первинної медичної допомоги й отоларингологів [3]; прямі витрати, пов’язані з ГРС, у 2000 р. оцінювалися майже в 6 млрд доларів США [4]....

04.01.2024 Пульмонологія та оториноларингологія Терапія та сімейна медицина Коли два краще за один: декілька слів про комбіновані лікарські препарати в разі болю в горлі

Сучасна медицина має значний арсенал різних методів лікування (хірургія, фізіотерапія, рефлексотерапія, лазеротерапія тощо), але найпоширенішим (як і раніше) залишається фармакотерапія. Саме зі створенням нових ліків пов’язують свої надії щодо підвищення ефективності та безпеки лікування найрізноманітніших захворювань як лікарі, так і пацієнти. І ці сподівання вже багато разів виправдовувалися. Отже, які шляхи створення нових лікарських препаратів можливі на сучасному етапі розвитку фармації та медицини?...

02.01.2024 Пульмонологія та оториноларингологія Гострий синусит: як уникнути зайвих призначень і ефективно полегшити стан пацієнта

Проблема боротьби з антибіотикорезистентністю (АБР) актуальна у всьому світі. АБР призводить до збільшення тривалості хвороби, зростання витрат на лікування, підвищення показників смертності. Лише у Європі полірезистентні патогени щороку спричиняють понад 23 тис. смертей (Murray C.J.L. et al., 2022). У зв’язку із цим належна оцінка потреби в антибіотиках (АБ) є дуже важливою для подолання глобальної кризи АБР (Fokkens W.J. et al., 2020)....

02.01.2024 Пульмонологія та оториноларингологія Нанотехнології та природний захист: нова парадигма в лікуванні інфекцій верхніх дихальних шляхів

Біль у горлі – одна із найчастіших причин звернень до сімейного лікаря. У переважній більшості випадків біль у горлі є проявом гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ), за яких призначення антибіотиків (АБ) є недоцільним. Водночас нераціональна антибіотикотерапія зумовлює індивідуальну та глобальну антибактеріальну резистентність, що сприяє підвищенню рівня смертності та захворюваності серед пацієнтів....