Гліциризин для профілактики COVID‑19: нова фармакологічна перспектива

11.01.2022

Стаття у форматі PDF

Наприкінці вересня 2021 року в Одесі відбувся довгоочікуваний ХІІІ З’їзд оториноларингологів України. Минулого року через строгі карантинні обмеження з'їзд довелося відмінити, тому цьогоріч спостерігався неабиякий ажіотаж: загалом участь у заході взяли понад тисячу спеціалістів. Такий жвавий інтерес пояснювался ще й офлайн-режимом з’їзду, що дало можливість детальніше і повніше розкрити заявлені теми і зробити виступи по-справжньому інтерактивними. Гість з Італії, професор Десідеріо Пассалі, у своїй доповіді розповів про можливості топічного використання гліциризину для профілактики COVID‑19.

Ключові слова: COVID‑19, гліциризин, SARS-CoV‑2, топічний гліциризин, профілактика, пандемія, симулятивні дослідження, корінь солодки, рецептор АПФ‑2, білок HMGB1.

Збудник коронавірусної хвороби 2019 року (COVID‑19), коронавірус тяжкого гострого респіраторного синдрому (ТГРС) 2 (SARS-CoV‑2), становить глобальну загрозу для здоров’я популяції нашої планети. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, станом на 12 вересня 2021 року у світі зареєстровано понад 225,6 млн випадків COVID‑19, з яких 4,6 млн закінчилися смертю.

SARS-CoV‑2 – ​це позитивно полярний одноланцюговий РНК-вірус, який належить до роду b родини Coronaviridae. Віріон SARS-CoV‑2 складається принаймні з чотирьох структурних білків:

  • спайк (S) протеїну;
  • мембранного (М) протеїну;
  • оболонкового (Е) протеїну;
  • нуклеокапсидного (N) протеїну (Li et al., 2020).

Саме спайк-протеїн створює так звану корону SARS-CoV‑2 і забезпечує його зв’язування з рецептором ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ)-2 господаря (Ge et al., 2013).

Після проникнення в клітину вірус починає реплікуватися, здебільшого в клітинах дихальних шляхів. Типовими клінічними проявами захворювання є лихоманка, кашель і пневмонія. У разі тяжкого перебігу в пацієнтів розвивається цитокіновий шторм і тромботичні ускладнення.

Зважаючи на вагомість даної проблеми для здоров’я популяції, науковці наполегливо шукають засоби, які б могли ефективно запобігати COVID‑19. Однією з найперспективніших у цьому аспекті молекул є гліциризин – ​­алкалоїд, який отримують із кореня солодки.


Системними ефектами гліциризину, що лежать в основі його протекторної активності по відношенню до SARS-CoV‑2, є:

  • висока спорідненість і здатність зв’язуватися з рецепторами АПФ‑2, завдяки чому вірус не може проникнути в клітину;
  • пригнічувальний вплив на прозапальні цитокіни;
  • зменшення накопичення в клітинах активних форм кисню;
  • інгібування тромбіну;
  • зменшення ексудації в дихальних шляхах;
  • індукція вироблення ендогенного ­інтерферону.

Утім, щодо профілактики виникнення COVID‑19, доцільніше використовувати засоби, які починають діяти вже на місці первинного проникнення вірусу. SARS-CoV‑2 проникає в організм через тканини, які містять велику кількість рецепторів АПФ‑2, зокрема тканини легень, унаслідок чого в разі захворювання на COVID‑19 часто виникає пневмонія. Але рецепторів АПФ‑2 багато не лише в легенях, але й в інших ділянках дихальних шляхів.

Так, у дослідженні Ziegler та співавт. було встановлено, що нюховий нейро­епітелій містить величезну кількість рецепторів АПФ‑2, що робить SARS-CoV‑2 тропним до епітелію носової порожнини і може лежати в основі асоціації вірусу з нюховою дисфункцією (Ziegler et al., 2020).

У дослідженні Zhou та співавт. оцінювали експресію рецепторів АПФ 2 типу і TMPRSS2 (протеази, асоційованої з поверхнею клітини, яка полегшує проникнення вірусу в клітину після зв’язування спайк-протеїну з рецепторами АПФ‑2) у препаратах очей людини. У результаті імуногістохімічний аналіз усіх зразків очей виявив експресію АПФ‑2 та TMPRSS2 у кон’юнктиві, лімбі й рогівці. Отримані результати були підтверджені вестерн-блот аналізом білкових лізатів з епітелію рогівки людини, отриманого під час рефракційної хірургії (Zhou, Lingli et al., 2020).

Таким чином, важливими шляхами проникнення і первинної реплікації SARS-CoV‑2 є слизова оболонка носа і кон’юнктива ока. 


Гліциризин є потенційно активним не лише при системному, але й при місцевому використанні. У низці досліджень були доведені фармакологічні властивості топічного гліциризину, які роблять його потенційно ефективним у запобіганні розвитку COVID‑19.


Пригнічувальний вплив на білок HMGB1

Білок HMGB1 у нормі входить до складу ядра, однак у разі потрапляння в позаклітинний простір він перетворюється на сигнальну молекулу, яка підтримує запалення (Mollica L. et al., 2007). Рівень HMGB1 у сироватці крові зростає при гепатиті, артриті, інсульті, інфаркті міокарда, ішемії печінки й нирок, травмах, геморагічному й септичному шоці, аутоімунних патологіях і пухлинах. Крім того, підвищення концентрації HMGB1 виявляють у назальному секреті в пацієнтів з алергічним ринітом, хронічним риносинуситом, поліпами. У дослідженні групи італійських науковців (Salpietro C. et al., 2013) встановлено, що рівень HMGB1 у рідині назального лаважу корелює зі ступенем тяжкості алергічного риніту в дітей. 


Випробування показують, що гліциризин зв’язується безпосередньо з HMGB1 (Kd=150 мМ), взаємодіючи з двома неглибокими увігнутими поверхнями, утвореними двома його структурними доменами. Таким чином, гліциризин здатний змінювати форму HMGB1 і ­перешкоджати його зв’язуванню з ­рецепторами, тобто селективно блокувати цей білок і пригнічувати запалення (Mollica L. et al., 2007).


Інгібування реплікації вірусу

Вірус SARS-CoV‑2 отримав свою назву через схожість будови із SARS-CV, збудником тяжкого респіраторного синдрому, що спалахнув 2003 року в Китаї. Геноми SARS-CoV‑2 та SARS-CV на 79% ідентичні.

У своєму дослідженні Cinatl та співавт. встановили, що гліциризин – ​найпотужніший інгібітор реплікації SARS-CV у клітинах Vero, якщо порівняти його з рибавірином, мікофеноловою кислотою, 6-азауридином і піразофурином (Cinatl J. et al., 2003). ­Результати інгібувального впливу на реплікацію SARS-CV показані на рисунку.

Рис. Вплив гліциризину на реплікацію коронавірусу, пов’язаного з ТГРС (SARS-CV),  у клітинах Vero (Cinatl J. et al., 2003): А. Клітини, інфіковані SARS-CV. В. Клітини, інфіковані SARS-CV через  72 год експозиції, без обробки гліциризином. C. Клітини, інфіковані SARS-CV, оброблені 4000 мг/л гліциризину. D. Клітини, інфіковані SARS-CV, оброблені 1000 мг/л гліциризину.

 

Крім пригнічення реплікації вірусу гліциризин інгібує ранні етапи реплікативного циклу – ​адсорбцію і проникнення вірусу.

Потужне конкурентне зв’язування з рецепторами АПФ 2 типу

Результати низки симулятивних досліджень із використанням молекулярного докінгу продемонстрували, що гліциризин активно зв’язується з рецепторами АПФ2. У результаті сайти, з якими зв’язується спайк-протеїн ­SARS-CoV‑2 для полегшення проникнення вірусу в клітину, стають неактивними, що запобігає інфікуванню і розвитку COVID‑19.

Отже, результати експериментальних і ­симулятивних досліджень свідчать про дуже високу потенційну активність гліциризину в запобіганні інфікуванню ­SARS-CoV‑2 і захворюванню на COVID‑19.

Підготувала Ганна Кирпач

Тематичний номер «Пульмонологія, Алергологія, Риноларингологія» № 3 (56), 2021 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Пульмонологія та оториноларингологія

30.11.2023 Пульмонологія та оториноларингологія Терапія та сімейна медицина Ефективність спрею та льодяників бензидаміну в пацієнтів із гострим болем у горлі

Гострий біль у горлі (ГБГ) часто виникає на тлі звичайної гострої вірусної інфекції (ГРВІ). Неінфекційні фактори також можуть бути тригером болю. Гострий фарингіт і тонзиліт не є небезпечними для життя станами, але можуть чинити негативний вплив на якість життя, тому лікування ГБГ має бути спрямованим не лише на усунення збудників / етіологічного фактора, а й на підвищення якості життя пацієнтів....

30.11.2023 Пульмонологія та оториноларингологія Терапія та сімейна медицина Сучасні підходи до лікування пацієнтів із риносинуситом

Гострий риносинусит (ГРС) є найпоширенішим запальним захворюванням верхніх дихальних шляхів. Згідно з епідеміологічними даними, річна поширеність ГРС коливається в межах 6-15% популяції та є переважно наслідком гострих респіраторних вірусних інфекцій. ГРС зазвичай самовиліковується, проте описано серйозні ускладнення, що спричиняли загрозливі для життя стани та навіть смертельні наслідки. Незважаючи на широку розповсюдженість захворювання, лікарі часто допускають помилки під час ведення таких хворих. Сьогодні провідний досвід лікування різних типів риносинуситу втілено в оновлених рекомендаціях EPOS 2020 (Європейський погоджувальний документ із лікування риносинуситу та поліпозу носа), створених міжнародною групою експертів. Основна мета керівних принципів EPOS 2020 – ​надання перевіреної інтегрованої актуальної інформації, отриманої на основі даних клінічних досліджень та чітких рекомендацій, щодо ведення пацієнтів із гострим (ГРС) і хронічним риносинуситом (ХРС). Інша та не менш важлива ціль авторів рекомендацій – ​спроба зменшити обсяг необґрунтованого призначення антибактеріальних засобів....

31.10.2023 Педіатрія Пульмонологія та оториноларингологія Нові варіанти лікування гострого риносинуситу в педіатричній практиці

Проблема риносинуситу (РС) у практиці лікаря-педіатра дуже актуальна, оскільки це захворювання надзвичайно поширене серед дітей та доволі сильно впливає на якість життя. У лікуванні РС дуже важливим є вибір ефективної стратегії лікування, включаючи застосування антибактеріальних препаратів у випадках бактеріального РС. Сучасні дані свідчать про проблему неефективності або розвитку ускладнень при використанні стандартної терапії цього захворювання. Тому доцільним є пошук альтернативних методів терапії, один з яких – фітотерапія....

28.10.2023 Педіатрія Пульмонологія та оториноларингологія Терапія та сімейна медицина Вірусні пневмонії в дітей

Епідеміологія позалікарняних пневмоній (ПП) на сучасному етапі характеризується тенденцією до зростання захворюваності та летальності в усьому світі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), щорічно у світі діагностуються 155 млн випадків ПП серед дитячого населення. 29 вересня відбулися Сідельниковські читання – Всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні питання педіатрії», де виступила лікар-педіатр, дитячий алерголог, доцент кафедри педіатрії № 2 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ), кандидат медичних наук Вікторія Євгенівна Хоменко з доповіддю на тему «Вірусні пневмонії в дітей». ...