Доступ до медичних послуг в Україні після 8 місяців війни

22.11.2022

Усі 8 місяців війни система охорони здоров’я України в цілому продовжує функціонувати, проте для дедалі більшої кількості цивільного населення зростаючі вартість, логістичні перешкоди та пошкоджена інфраструктура роблять доступ до основних послуг все більш проблематичним.

Нещодавнє опитування Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) щодо потреб в галузі охорони здоров’я виявило збільшення бар’єрів для доступу, але також вказує на певні шляхи їх усунення.

Це одні з ключових висновків нещодавньої оцінки потреб у сфері охорони здоров’я, проведеної Бюро ВООЗ в Україні та наданої Міністерству охорони здоров’я України, міжнародним та національним партнерам у сфері охорони здоров’я, а також гуманітарним організаціям на місцях. 

Оцінка була спрямована на визначення потреб у сфері охорони здоров’я, основних перешкод у доступі до первинної та спеціалізованої медичної допомоги і лікарських засобів. Методологія дослідження враховувала кореляцію між доходами та доступом до окремих категорій медичних послуг і товарів для населення України старше 18 років. 

Деякі висновки включають інформацію з різних географічних регіонів, а також про потреби в охороні здоров’я внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Опитування, проведене у вересні 2022 р., є першою подібною оцінкою з початку російського вторгнення в Україну 24 лютого. 

«Люди по всій Україні повідомляють, що основними бар’єрами для доступу до медичної допомоги є вартість, часові обмеження, пов’язані з тим, щоб дістатися до медичного закладу і назад, час на отриманням медичної допомоги, а також обмежена транспортна доступність, – зазначив д-р Ярно Хабіхт, Голова Бюро ВООЗ в Україні. – Головною проблемою є вартість лікування. Найбільш уразливими залишаються люди, які проживають на тимчасово окупованих територіях та в зонах активних бойових дій, де кожен третій повідомляє про обмежений доступ до послуг та ліків, порівняно з кожним п’ятим в цілому по країні».

Відповідно до результатів дослідження, система охорони здоров’я країни залишається стійкою, а загальний доступ до певного рівня медичних послуг – високим. З тих, хто звертався по медичну допомогу, 95% повідомили, що отримали послуги первинної медичної допомоги, а до 90% опитаних мали доступ до медичних послуг у зв’язку із хронічними захворюваннями. Але майбутні зимові виклики та остання ескалація бойових дій можуть додати значного навантаження на систему охорони здоров’я, оскільки тисячі цивільних осіб живуть у пошкоджених будинках без опалення та електроенергії, потенційно вразливі через небезпеку, спричинену похолоданням, – від обмороження до пневмонії. Ще одним викликом є COVID-19 у поєднанні з сезонним грипом, оскільки значна кількість населення все ще не вакцинована від COVID-19, що викликає занепокоєння в той час, коли захворюваність на респіраторні інфекції традиційно зростає. 

Аналіз, проведений Світовим банком та Програмою розвитку ООН, показав, що через війну перетнути межу бідності можуть 60% населення або навіть більше. Дослідження ВООЗ вказує на посилення економічних негараздів, які можуть наражати на небезпеку добробут мільйонів людей. 

«Результати дослідження можуть допомогти уряду та партнерам у сфері охорони здоров’я усунути критичні прогалини в розробці відповідного середньо- та довгострокового плану реагування, – сказав д-р Хабіхт. – Ми продовжимо тісно співпрацювати з Міністерством охорони здоров’я України, аби знайти оптимальні рішення. Ще до війни процес реформування системи охорони здоров’я в Україні демонстрував обнадійливий результат. Ми повинні це розвивати. Зобов’язання щодо забезпечення загального медичного обслуговування є цілком реальними. ВООЗ була і буде тут для підтримки системи охорони здоров’я, з метою розширення доступу до медичної допомоги для всіх, незалежно від того, наскільки складними є виклики».

Деталі оцінки потреб у сфері охорони здоров’я

Оцінка потреб у сфері охорони здоров’я – це системний метод аналізу проблем у сфері охорони здоров’я, з якими стикається населення, що призводить до вироблення узгоджених пріоритетних напрямків та стратегій особами, які приймають рішення в галузі охорони здоров’я, та керівництвом країни.

Ключові висновки

  • Кожен третій опитаний дорослий українець звертався по первинну медичну допомогу.
  • Кожен другий респондент повідомив про наявність щонайменше однієї перешкоди у доступі до будь-якого рівня медичної допомоги, найпоширенішою з яких є вартість послуг.
  • Кожен п’ятий українець не зміг отримати необхідні ліки. Висока вартість, відсутність потрібних препаратів та великі черги в місцевих аптеках – основні причини.
  • Ті, хто проживає на тимчасово окупованих територіях/районах активних бойових дій, як правило, звертаються по медичні послуги рідше, ніж мешканці інших регіонів, тоді як ВПО роблять це значно частіше, ніж місцеві жителі.

Доступ до ліків

За даними опитування, загалом кожна п’ята людина (22%) не змогла отримати необхідні їй ліки. На тимчасово окупованих територіях та територіях з активною фазою конфлікту цей показник зростає до кожної третьої особи. Схожа ситуація і з ВПО. 

Найчастіше респонденти називали такі види ліків, які важко було отримати:

  • для зниження артеріального тиску – 49%;
  • від серцевих захворювань – 49%;
  • знеболювальні – 41%;
  • седативні – 33%;
  • антибіотики – 32%.

Основні причини неотримання ліків:

  • підвищення вартості – 84%;
  • відсутність необхідних препаратів у аптеці – 46%.

Домогосподарства, які складаються лише з жінок, мають значно менші доходи та більші витрати на медичні послуги і ліки, ніж ті, в яких проживають і чоловіки. Доходи домогосподарств, закономірно, впливають на рівень доступу до медичних послуг.

Доступ до медичної допомоги при хронічних захворюваннях

Кожен третій респондент або член його домогосподарства має хронічні захворювання; більше половини з цієї групи (52%) зверталися по медичну допомогу у зв’язку із хронічними захворюваннями. Найбільш поширеними є серцево-судинні захворювання (61%), діабет (25%) та захворювання нирок (21%). Цю тенденцію ВООЗ спостерігає по всій країні.

Другий раунд дослідження потреб у медичній допомозі заплановано на грудень для моніторингу змін у потребах населення у зв’язку із настанням зими.

Поточні заходи у галузі охорони здоров’я

У відповідь на поточні нагальні потреби ВООЗ продовжує постачати до країни життєво необхідні медичні засоби. Починаючи з 24 лютого 2022 р., у координації з Міністерством охорони здоров’я, в Україну вже було доставлено понад 1 350 метричних тонн вантажу. ВООЗ продовжує доставляти вкрай необхідні медикаменти у нещодавно звільнені райони, у тому числі Харківську й Донецьку області. За останні кілька тижнів допомога була доставлена до Ізюма, Лиману, Харкова та Святогірська.

Окрім медичних та гуманітарних поставок, ВООЗ також забезпечує розбудову потенціалу і надає технічні рекомендації для задоволення поточних потреб у сфері охорони здоров’я. ВООЗ провела тренінги для понад 11 000 медичних працівників з низки напрямків, зокрема, травматологічної хірургії, медичної допомоги при масових втратах, хімічної небезпеки, епідеміології та лабораторної діагностики. 

Мобільні медичні бригади за підтримки ВООЗ продовжують забезпечувати доступ до медичних консультацій для найбільш вразливих верств населення та тих, хто повернувся на звільнені території. Разом із партнерами ВООЗ зосередилася на забезпеченні розширеної первинної медичної допомоги і підтримці в управлінні хронічними захворюваннями, такими як гіпертонія та діабет, у багатьох областях. 

ВООЗ також робить свій внесок у Національну програму охорони психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, започатковану Оленою Зеленською з метою підтримки широких верств населення. За оцінками, майже 10 млн людей перебувають під загрозою розвитку цілої низки психічних розладів – від сильної тривоги та стресу до посттравматичного стресового розладу й суїцидальних тенденцій.

Докладніше https://ukraine.un.org/uk/

Тематичний номер «Гастроентерологія. Гепатологія. Колопроктологія» № 1(63)-2(64) 2022 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Гастроентерологія

26.11.2022 Терапія та сімейна медицина Ендокринологія Метформін у разі цукрового діабету 2 типу та хронічної хвороби нирок

Метформін є пероральним цукрознижувальним препаратом (ПЦЗП) першого ряду при цукровому діабеті (ЦД) 2 типу, який використовують понад 60 років. Відсутність даних рандомізованих клінічних досліджень (РКД) і повідомлень про лактоацидоз викликали занепокоєння щодо його використання в пацієнтів зі зниженою функцією нирок. Зі збільшенням кількості реальних доказів, що підтверджують його безпеку для пацієнтів із широким діапазоном функції нирок, у 2016 р. Управління з контролю якості продуктів харчування та лікарських засобів США (FDA) звернулося до виробника з проханням змінити етикетку, дозволивши використовувати метформін пацієнтам зі швидкістю клубочкової фільтрації (ШКФ) 30-60 мл/хв/1,73 м2....

25.11.2022 Діагностика Терапія та сімейна медицина Характеристика лабораторних методів діагностики вовчакового антикоагулянту

Останнім часом широкого поширення набувають дослідження та діагностика тромбофілій. До найзначущіших набутих тромбофілій належить антифосфоліпідний синдром (АФС), який являє собою гетерогенне автоімунне захворювання, що характеризується артеріальними й венозними тромбоемболічними ускладненнями з наявністю антифосфоліпідних антитіл (АФЛ) [1-3]. Оскільки клінічні прояви АФС не мають специфічності, діа­гноз істотно залежить від виявлення циркулювальних АФЛ. Ці АФЛ є автоантитілами, спрямованими проти комплексу фосфоліпідів і фосфоліпідо­зв’язувальних білків [1-4]. ...

25.11.2022 Неврологія Терапія та сімейна медицина Стрес, когнітивні порушення та хронічна ішемія головного мозку: як розірвати хибне коло?

Проблема впливу на організм (насамперед на головний мозок) фактора гострого та хронічного стресу наразі є однією з провідних у медицині загалом; у вітчизняній медичній практиці в сучасних умовах вона набуває особливого значення як у медичному, так і в медико-соціальному сенсі, що безпосередньо зачіпає сферу професійної діяльності різних фахівців – неврологів, кардіологів, гастроентерологів, пульмонологів, ендокринологів, психіатрів тощо, а також лікарів-інтерністів широкого профілю й сімейних лікарів. Особливе місце приділяється впливу хронічного стресу в патогенезі т. зв. хвороб цивілізації – психосоматичної та цереброваскулярної патології, а також неврозів [6, 9, 16]. Поєднує згадані форми патології первинність ураження центральної нервової системи (ЦНС) на всіх рівнях структурно-функціональної організації мозку – від молекулярного до системного з подальшим розвитком дисрегуляції внутрішніх органів, центрального та периферичного кровообігу, тому хвороби цивілізації також належать до категорії дисрегуляційної патології. ...

25.11.2022 Психіатрія Терапія та сімейна медицина Лікування депресивного розладу

У сучасному світі депресія є одним із найпоширеніших психічних розладів. Прояви захворювання зумовлюють негативні наслідки як на психологічному, так і на соматичному рівні, а тяжка депресія може стати причиною суїциду. Вагоме зниження якості життя хворих та сильне навантаження на економічну і медичну системи країни зумовлюють актуальність цього захворювання. Про сучасні стандарти діагностики та методи лікування депресивного розладу в своїй доповіді на міжнародній неврологічній конференції «XIV Нейросимпозіум» розповів професор Allan H. Young....