Вплив споживання алкоголю на перебіг алергічних захворювань

30.12.2022

Стаття у форматі PDF

Алкоголь – ​це психоактивна речовина, яку широко використовують у багатьох культурах протягом століть. Надмірне вживання алкоголю є причиною високих показників захворюваності і має серйозні соціальні та економічні наслідки, щороку спричинюючи 3 млн смертей в усьому світі.

Доведено, що алкоголь пов’язаний із ризиком розвитку психічних і поведінкових розладів, цирозу печінки, деяких видів раку і серцево-судинних патологій. Водночас менше відомо про його вплив на імунну систему і перебіг алергічних захворювань (АЗ). Утім алкоголь – ​це потужний імуномодулятор [1, 2]. У низці обсерваційних досліджень показано, що помірне і надмірне вживання алкоголю пов’язане з вищими загальними рівнями імуноглобуліну Е (IgE) у сироватці крові [3-14]. Деякі епідеміологічні дослідження виявили прямий зв’язок між уживанням алкоголю і алергічною сенсибілізацією [9, 12]. Також було встановлено, що вживання алкоголю асоційоване із ризиком розвитку цілорічного алергічного риніту (ЦАР) [15], а споживання його під час вагітності може збільшити ризик розвитку атопічного дерматиту в новонароджених [16]. Крім того, алкоголь відіграє роль тригера в реакціях гіперчутливості і може спричинювати бронхіальну астму (БА) в генетично схильних осіб [17].

Алкоголь і загальний рівень IgE

Споживання алкоголю пов’язане з підвищенням загального рівня IgE в сироватці крові. Так, було встановлено, що в тих осіб, хто зловживає алкоголем, і в тих, хто вживає алкоголь у помірних кількостях, підвищується загальний рівень IgE в сироватці крові; після утримання від алкоголю він знижується. Крім того, збільшення загального рівня IgE в пуповинній крові спостерігали в дітей, матері яких вживали алкоголь під час вагітності [18].

Масштабне дослідження Lomholt та співавт. (n=111 408) показало, що споживання великих доз алкоголю було пов’язане з достовірним підвищенням рівня IgE, але не з підвищеним ризиком розвитку АЗ [19].

Отримані результати порівнянні з даними Vidal та спів­авт., які оцінювали вплив алкоголю на сироваткові рівні IgE в 460 пацієнтів [12]. За результатами шкірних прик-тестів (ШПТ) з поширеними аероалергенами учасники дослідження були розподілені на 2 групи: пацієнти з атопією (n=325) і пацієнти без атопії (n=135). Споживання алкоголю оцінювали за кількістю стандартних (10-грамових) одиниць випитого за тиждень алкоголю (регулярна тижнева доза). Двісті осіб (43%) повністю відмовилися від алкоголю, тоді як 260 (57%) регулярно споживали в середньому 30 г алкоголю на тиждень. Загальний сироватковий рівень IgE в усіх пацієнтів вимірювали за допомогою латексної нефелометрії. Сироваткові рівні специфічних IgE визначали за допомогою імуноферментного аналізу.

Багатофакторний аналіз показав, що регулярне споживання понад 70 г алкоголю на тиждень асоціювалося з підвищенням загального рівня IgE в сироватці крові, навіть із поправкою на вік, стать, атопію та куріння. Серед пацієнтів з алергією на кліща домашнього пилу сироваткові значення специфічних IgE проти кліща домашнього пилу Dermatophagoides pteronyssinus були вищими в тих, хто регулярно споживав алкоголь, проти тих, хто від нього утримувався. Відповідно, було встановлено, що споживання алкоголю, навіть у помірних кількостях, пов’язане з підвищенням як загального рівня IgE, так і концентрацій специфічних IgE [12].

Таким чином, обсерваційні дослідження за участю людей демонструють, що хронічне вживання алкоголю пов’язане зі збільшенням загального рівня IgE в сироватці крові. Причинно-­наслідковий зв’язок при цьому підтверджується силою зв’язку, узгодженістю між результатами досліджень у різних групах і за різних умов, наявністю біологічного градієнта (ефект доза – ​відповідь) і частковим зникненням ефекту після припинення прийому алкоголю [20].

Експериментальні дослідження, які вивчали б це питання й могли усунути потенційну упередженість, притаманну обсерваційним дослідженням, не проводять з етичних міркувань. Проте варто зазначити, що зв’язок між уживанням алкоголю і підвищенням рівня IgE в сироватці крові було виявлено не лише в дослідженнях із цієї теми, але й у роботах, які не зосереджувалися конкретно на цьому питанні. Відповідно, немає підстав вважати, що отримані результати зумовлені упередженістю публікації.

З боку фізіології, вплив алкоголю на рівень IgE дає можливість глибше зрозуміти механізми його продукції. Щодо діагностики, споживання алкоголю потрібно брати до уваги під час визначення загального сироваткового рівня IgE. Зрештою, з клінічної точки зору, треба зазначити, що підвищення загального рівня IgE в сироватці може бути пов’язано з алергічною сенсибілізацією та АЗ [12].

Клінічні наслідки споживання алкоголю в разі АЗ

Алкоголь залучений до патогенезу різноманітних реакцій гіперчутливості. До них належать флеш-синдром, гіперчутливість негайного типу (кропив’янка / ангіоневротичний набряк і навіть шок), а також загострення БА, харчова алергія, анафілаксія, спричинена фізичним навантаженням. Крім того, з’являється все більше доказів на користь того, що споживання алкоголю може відігравати роль стимулятора розвитку опосередкованої IgE гіперчутливості до різних алергенів [18].

Уживання алкоголю може спровокувати алергічну сенсибілізацію. На користь цього свідчать відмінності в поширеності сенсибілізації між особами, що вживають алкоголь на постійній основі, і тими, хто повністю від нього відмовився [9, 11]. Крім того, у популяціях пацієнтів з алергією сироваткові рівні специфічних IgE до деяких алергенів, як і частота сенсибілізації, вищі в тих, хто постійно споживає алкоголь, порівняно з тими, хто утримується від його вживання [6, 12].

Потенційними механізмами, за допомогою яких вживання алкоголю може вплинути на алергічну сенсибілізацію та загальні рівні IgE, є [1, 3, 5, 10, 21]:

  • прямий вплив алкоголю або його метаболітів на підгрупи лімфоцитів із наступним дисбалансом цитокінів Т-хелперів (Th)1/Th2;
  • непрямий вплив через алкоголь-індуковане підвищення проникності слизової оболонки кишечнику для ендотоксинів інших бактеріальних продуктів.

Результати двох популяційних досліджень показали, що регулярне вживання алкоголю пов’язане із сенсибілізацією до інгаляційних алергенів [9, 11]. У Копенгагенському дослідженні алергії (Copenhagen Allergy Study) типу випадок-контроль споживання алкоголю було пов’язане із загальною сенсибілізацією до алергенів, підтвердженою за допомогою ШПТ [11]. У перехресному дослідженні алергії A-Estrada споживання алкоголю було пов’язане із суттєвим підвищенням сенсибілізації до пилку [9]. В обох дослідженнях зв’язок зберігався навіть після корекції за віком, статтю і курінням [9, 11].

Подібним чином було встановлено, що позитивний зв’язок між споживанням алкоголю і алергенною сенсибілізацією до алергенів, імовірно, зростає прямопропорційно до щоденно вжитої дози алкоголю [9, 11]. Додаткове перехресне опитування 325 пацієнтів з атопією в алергологічній клініці в Іспанії показало, що особи, які регулярно споживають алкоголь, мають вищі рівні специфічного IgE до інгаляційного алергену кліщів домашнього пилу (Dermatophagoides pteronyssinus) [12]. Подібна тенденція спостерігалася і щодо сироваткового рівня специфічного IgE до пилку трав (Lolium perenne) [12]. Перехресне опитування 38 пацієнтів з алкоголізмом, госпіталізованих до однієї лікарні у Франції, виявило високу поширеність сенсибілізації до харчових алергенів, доведену за допомогою ШПТ [20].

Для об’єктивізації результатів досліджень Skaaby та співавт. у своїй роботі використовували варіант гена rs1229984, асоційованого з вживанням алкоголю, як інструмент для оцінки причинно-наслідкового зв’язку вживання алкоголю з АР, БА, алергічною сенсибілізацією та загальним рівнем IgE у сироватці крові. Загалом в огляд було включено 466 434 особи віком 15-82 роки із 17 популяційних досліджень, проведених у 1997-2015 роках в Європі. Дослідники застосовували обсерваційний і рандомізаційний аналіз Менделя з використанням генетичних варіантів як неупереджених маркерів впливу для оцінки причинно-наслідкових ефектів за певних припущень.

У результаті було встановлено, що вживання алкоголю, незалежно від його дози, було пов’язано з розвитком АР і БА. Зв’язок між уживанням алкоголю із АР і БА був доволі послідовним в усіх дослідженнях. Уживання алкоголю та об’єм спожитого алкоголю були позитивно, хоча статистично незначуще, пов’язані з алергічною сенсибілізацією з низькою гетерогенністю в дослідженнях. Крім того, уживання алкоголю, але не його доза, було достовірно пов’язане зі збільшенням загального рівня IgE в сироватці крові.

У проспективне когортне дослідження Bendtsen та співавт. було залучено 5870 жінок віком 20-29 років, які не мали сезонного і цілорічного АР (САР і ЦАР). Споживання алкоголю оцінювали за допомогою опитувальника. Головними кінцевими точками були дані про дебют САР і ЦАР впродовж середнього періоду спостереження 7,8 року. У результаті протягом періоду спостереження у 831 жінки розвинувся САР, а в 523 жінок – ​ЦАР, тобто в 14% і 9% відповідно. Уживання алкоголю було позитивно пов’язане з ризиком розвитку ЦАР. Скорегований коефіцієнт шансів (СКШ) для ЦАР становив 1,78 (95% ДІ 1,13-2,80) у жінок, які вживали понад 14 напоїв на тиждень, порівняно з жінками, які вживали менш ніж 1 напій на тиждень. Не було виявлено зв’язку між споживанням алкоголю і розвитком САР. Таким чином, у наведеній популяції молодих дорослих жінок споживання алкоголю було пов’язане з підвищеним ризиком розвитку ЦАР [23].

У ще одному дослідженні було встановлено U-подібний характер зв’язку між споживанням алкоголю й розвитком БА в дорослих, де найнижчий ризик розвитку БА спостерігали в групі помірного споживання алкоголю [24]. Є докази того, що ацетальдегід збільшує вивільнення гістаміну з опасистих клітин у дослідженнях як серед тварин, так і серед людей [10]. В японських популяціях, в яких дуже поширений генетичний варіант, що зумовлює високий рівень ацетальдегіду, прийом алкоголю супроводжується бронхоконстрикцією та припливами (алкогольна астма і східний флеш-синдром). Чи опосередковується алкоголь-індукований Th2-зсув імунної відповіді ацетальдегідом, до кінця незрозуміло.

Зважаючи на те що Frantz та співавт. виявили, що алкоголь і, особливо, його надмірне споживання негативно впливають на функцію легень у курців, уживання алкоголю пацієнтами з БА, імовірно, негативно впливає на перебіг захворювання та супроводжується ризиками для здоров’я [25].

Таким чином, обсерваційні і проспективні дослідження серед людської популяції  показують, що хронічне вживання алкоголю може впливати на алергічну сенсибілізацію, ризик розвитку АР і перебіг БА. Критеріями, які підтверджують, що алкоголь є причиною варіацій алергічної сенсибілізації, є узгодженість між дослідженнями в різних групах і за різних умов і наявність біологічного градієнта (ефект доза – ​відповідь). Зважаючи на зростання поширеності АЗ, яке збігається з недавнім збільшенням споживання алкоголю в деяких країнах, це питання заслуговує на подальше вивчення в широкомасштабних дослідженнях [6]. З огляду на наведену доказову базу, все ж таки можна стверджувати, що застосування алкоголю може мати негативний вплив на перебіг АЗ, що обов’язково потрібно враховувати під час лікування і ведення пацієнтів з алергічною патологією.

Підготувала Ганна Кирпач

Список літератури  – у редакції.

Тематичний номер «Пульмонологія, Алергологія, Риноларингологія» № 3 (60) 2022 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Алергія та імунологія

21.06.2024 Терапія та сімейна медицина Терапія проявів хвороби сухого ока з використанням сльозозамінників на основі перехресно-зв’язаної гіалуронової кислоти

Хвороба сухого ока (ХСО) значно погіршує функціональний стан ока, спричиняючи гемералопію, гало, подвоєння об’єктів, спалахи світла перед очима, фотофобію. Ці несприятливі зміни в разі прогресування ХСО навіть здатні призвести до погіршення зору (Nguyen A. et al., 2023; Belmonte C. et al., 2017; Messmer E.M., 2015; Tsubota K. et al., 2020)....

19.06.2024 Алергія та імунологія Пульмонологія та оториноларингологія Хірургія, ортопедія та анестезіологія Нове глобальне визначення гострого респіраторного дистрес-синдрому

У результаті консенсусної конференції за участю 32 експертів з інтенсивної терапії гострого респіраторного дистрес-синдрому (ГРДС), а також спільної роботи членів кількох товариств із реаніматології було сформульовано нове глобальне визначення ГРДС, яке включає певні критерії ідентифікації пацієнтів із цим синдромом, методи швидкої діагностики розладу, у тому числі в медичних закладах з обмеженими ресурсами, а також особливості проведення високопотокової назальної оксигенотерапії (HFNO) та неінвазивної вентиляції легень (NIV) у пацієнтів із ГРДС...

16.06.2024 Акушерство/гінекологія Терапія та сімейна медицина Урологія та андрологія Уромуне®-МВ140 у профілактиці рецидивуючих інфекцій сечовивідних шляхів: інноваційний підхід із доведеною ефективністю

Рецидивуючі інфeкції сечовивідних шляхів (рІСШ) залишаються нагальною соціальною проблемою та фінансовим тягарем для системи охорони здоров’я. Зростаюча поширеність рІСШ і глобальний виклик, спричинений зростанням антибіотикорезистентності у світі, спонукає науковців, експертів і практикуючих лікарів впроваджувати ефективні неантибіотичні засоби та інноваційні підходи з метою запобігання епізодам ІСШ...

16.06.2024 Психіатрія Терапія та сімейна медицина Застосування прегабаліну за тривожних розладів у сучасних українських реаліях

Ще в 1621 р. Роберт Бьортон зробив один із перших достатньо точних описів тривожного розладу: «Цей стан спричиняє у людини низку ефектів, зокрема почервоніння чи збліднення, тремтіння, посилене потовиділення, раптові припливи жару або холоду, пришвидшене серцебиття, зомління». Патологічна тривожність існувала завжди, а в ХХІ ст. вона стала типовою характеристикою нашого часу. Оскільки пацієнти із тривожними розладами зазвичай лікуються амбулаторно, ці стани отримують менше уваги клінічних психіатрів, ніж хвороби, які потребують стаціонарного лікування, але є менш поширеними (наприклад, шизофренія та біполярні афективні розлади) (Bandelow B., Michaelis S., 2015)....