Гострий больовий синдром: нові підходи до лікування

21.02.2023

Стаття у форматі PDF

Надання медичної допомоги хворим із гострим больовим синдромом продовжує залишатись одним із пріоритетних завдань, тому питанням ефективного та безпечного знеболення приділяється чимало уваги на наукових форумах. Підчас науково-практичної конференції «Всеукраїнський ревматологічний форум – 2022 з міжнародною участю», яка відбулася 26-28 жовтня 2022 року, провідний науковий співробітник відділу некоронарних хвороб серця, ревматології та терапії ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска» НАМН України» (м. Київ), доктор медичних наук, професор Галина Олександрівна Проценко висвітлила одну з найактуальніших тем сьогодення у своєму виступі «Проблемна доповідь. Гострий больовий синдром: нові підходи до лікування».

Гострий больовий синдром є причиною звернення до медичних установ в 90% випадків. Цей патологічний стан, що супроводжується появою больових відчуттів в різних ділянках тіла, формується як швидка реакція організму на зовнішній або внутрішній подразник. До причин виникнення гострого больового синдрому відносять: механічні травми, хірургічні втручання, ампутацію кінцівок, переломи кісток, патологію шлунково-кишкового тракту (ШКТ), інтоксикацію, переохолодження, злоякісні новоутворення та багато інших.

Під час тамування больового синдрому одне з найголовніших завдань – ​це зняття гострого або хронічного болю в ділянці ураження шляхом усунення основної причини, яка спровокувала розвиток реакції організму. Для відновлення функції ураженої ділянки можуть використовуватися різноманітні методи, як-от медикаментозні засоби, хірургічні втручання або фізіотерапевтичні методи. Гострий больовий синдром часто призводить до швидкого погіршення загального стану пацієнта, тому вимагає своєчасного і ефективного знеболення. Як, правило, з цією метою застосовують ­стартове призначення пероральних ненаркотичних аналгетиків (передусім нестероїдних протизапальних препаратів – ​НПЗП). Добре відомим представником НПЗП з потужним аналгетичним ефектом є флурбіпрофен.

Флурбіпрофен проти гострого болю

Флурбіпрофен (Мажезик-сановель) має швидкий знеболювальний ефект унаслідок того, що швидко проникає в центральну нервову систему. Цей препарат завдяки своїй високій ліпофільності проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр і накопичується в нервовій тканині в концентраціях у 7 разів вищих, аніж у плазмі крові. Водночас флурбіпрофен не спричиняє звикання та сонливості, позитивно впливає на нервову тканину. Швидка аналгетична дія 100 мг флурбіпрофену забезпечується вже через 30 хв (Sateesh K., 2015). Через 15 хв ефективність аналгетичної дії 100 мг флурбіпрофену досягає 24%, а через 30 хв – ​80-90%.

За силою протизапальної дії нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) розміщуються в такій послідовності: флурбіпрофен > диклофенак натрію > піроксикам > кетопрофен > ­напроксен > ібупрофен > ацетилсаліцилова кислота (Abramowicz M., 1999). А за силою знеболювальної дії: флурбіпрофен 100 мг > кетопрофен 25 мг = ібупрофен 400 мг > ацетилсаліцилова кислота 650 мг = парацетамол 650 мг – ​фенопрофен 200 мг – ​напроксен 250 мг – ​етодолак 200 = диклофенак 50 мг > набуметон 1000 мг.

Флурбіпрофен проти морфіну та целекоксибу

Було проведено подвійне сліпе рандомізоване плацебо-контрольоване дослідження, що оцінювало ефективність і безпечність прийому 50 мг флурбіпрофену одноразово та 10 мг ін’єкційного морфіну для полегшення післяопераційного болю після кесаревого розтину, а також вагінальних або абдомінальних гістеректомій. За результатами дослідження, 50 мг перорального флурбіпрофену виявилися зіставними з 10 мг внутрішньом’язового морфіну (De Lia et al., 1986). Також через 2 год після початку лікування не було суттєвих відмінностей між морфіном і флурбіпрофеном щодо інтенсивності больового синдрому або ступеня полегшення болю.

В іншому дослідженні порівнювався протибольовий ефект флурбіпрофену та целекоксибу після тотального ендопротезування колінного суглоба (Xia Xiao et al., 2018). Було вирішено порівняти флурбіпрофен 1 мг/кг 2 рази на добу та целекоксиб 200 мг/добу. Виявлено зіставну, втім швидшу протибольову ефективність протягом 48 год щодо спонтанного й індукованого рухом болю.

Високий профіль кардіоваскулярної безпеки

Флурбіпрофен знижує агрегацію тромбоцитів, індуковану колагеном, шляхом інгібування циклооксигенази‑1 (ЦОГ‑1). Антиагрегантний ефект має оборотний характер. Але є одне застереження: коли пацієнт має коморбідну патологію та потребує прийому ацетилсаліцилової кислоти, то внаслідок конкурентного зв’язування флурбіпрофену з активним сайтом ЦОГ‑1 ацетилсаліцилову кислоту варто застосовувати перед прийомом флурбіпрофену (Yokoyama H., 2012).

Терапія флурбіпрофеном асоціювалася зі зниженням ризику повторного інфаркту міокарда на 70%, за результатами 6-місячного спостереження в пацієнтів із гострим інфарктом міокарда, яким було проведено системний тромболізис і ангіопластику (Brochier M., 1993). Потреба в повторній ангіопластиці також була істотно нижчою.

Високий порофіль гастроінтестинальної безпеки

В одному з досліджень було виявлено, що застосування флурбіпрофену є безпечнішим для ШКТ на 25% порівняно з диклофенаком (Gishen et al., 1995; Quintero et al., 1996; Garcia et al., 1994). Окрім того, флурбіпрофен ефективніше знеболює та знімає запалення, ніж диклофенак.

Важливе значення має безпосередній ушкоджувальний ефект НПЗП на клітини слизової оболонки шлунка з ураженням мітохондрій і порушенням окисного фосфорилювання, що, своєю чергою, порушує енергетичні процеси в клітині (Warner T. W. et al., 1999). Імовірно, утворення виразок у ШКТ спричинене наявністю двох чинників – ​пригнічення ЦОГ‑1 і порушення окисного фосфорилювання. Тому важливо, що флурбіпрофен – ​це НПЗП, який має сприятливий профіль безпеки для ШКТ, оскільки не порушує окисного фосфорилювання та краще переноситься хворими порівняно з іншими неселективними НПЗП.

Нейропротекторна дія

Крім усіх вищезазначених позитивних ефектів, флурбіпрофен має ще нейропротекторну дію. Цей ефект забезпечується завдяки зменшенню відкладення амілоїду, тому препарат є перспективним для лікування хвороби Альцгеймера та деменцій різного генезу.

Вплив на кісткову тканину

Флурбіпрофен позитивно впливає на стан кістки та хряща, знижуючи виділення протеогліканів. Він перешкоджає утворенню ключових ферментів металопротеаз, що спричиняють руйнацію хряща (Gishen P. et al., 1995; Quintero M. et al., 1996). Також препарат посилює ріст і накопичення губчастої та кортикальної зони в довгих кістках на 30-40% (Li X. J. et al., 1989). Це відбувається внаслідок зменшення кількості остеокластів (від -62 до -70%) і співвідношення остеокластів до остеобластів (від -35 до -56%). Флурбіпрофен використовують як допоміжний засіб для лікування остеомієліту в поєднанні з ванкоміцином. Ця комбінація запобігає подальшій втраті кісткової тканини. Крім цього, флурбіпрофен сприяє загоєнню кістки навколо імплантатів. Згідно з результатами дослідження після імплантації виявлено, що пацієнти, які отримували флурбіпрофен 50 і 100 мг, мали меншу втрату кісткової тканини та стабілізацію кісткової маси надалі (Williams R. C. et al., 1989).

Флурбіпрофен: потужне знеболення

Флурбіпрофен й ібупрофен, два похідні пропіонової кислоти з протизапальною та знеболювальною активністю, порівнювалися в подвійному сліпому дослідженні за участю 195 пацієнтів з остеоартритом периферичних суглобів (Mena H. R. et al., 1976). Для визначення рівнозначно ефективних дозувань 80 мг флурбіпрофену на добу – це менше 30% від максимальної добової дози 300 мг – прирівнювався аж до 1600 мг ібупрофену на добу! Больові відчуття зменшилися, а функціональні проби значно покращилися в обох групах. Не було статистично значущих відмінностей між двома методами лікування. Побічні ефекти з боку ШКТ зазвичай незначні, розвивалися в 5-6% пацієнтів. Тобто при терапії остеоартриту 80 мг/добу флурбіпрофену = 1600 мг/добу ібупрофену.

Мажезик-сановель

Мажезик-сановель є наразі єдиним флурбіпрофеном по 100 мг, який зареєстровано в Україні. Флурбіпрофен має особливий механізм дії:

1) потужно блокує ЦОГ-2, швидко зменшуючи біль, запалення та набряк; 
2) підвищує рівень ендоканабіноїдів у спинному мозку, тим самим зменшуючи проходження больового імпульсу від місця пошкодження до центрів болю в ЦНС.

Тривалість дії препарату становить близько 12 год, тому його рекомендують застосовувати по 1 таблетці 2 рази на добу. 

Мажезик-сановель показаний для лікування гострого больового синдрому опорно-рухового апарату, ознак і симптомів ревматоїдного ­артриту, остеоартриту, анкілозивного спондиліту, гострого подагричного артриту.

Список літератури знаходиться в редакції.

Підготувала Ольга Гуменюк

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 1-2 (537-538), 2023 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Педіатрія

23.12.2023 Педіатрія Спадковий ангіоневротичний набряк у дітей і підлітків

Спадковий ангіоневротичний набряк (САН) є генетичним захворюванням з аутосомно-домінантним типом передачі, в більшості випадків зумовлений дефіцитом інгібітора C1 (C1-INH). Для пацієнтів характерні рецидивуючі набряки підшкірної клітковини та слизових оболонок зі змінною тяжкістю та віком першої появи симптомів....

23.12.2023 Педіатрія Пробіотики і вітамін D: можливості та перспективи застосування

Мікробіом (МБ) кишечнику виконує чисельні і різноманітні функції в організмі людини. Саме тому етап його становлення у перші роки життя дуже важливий, адже початкове створення осі «МБ – імунна система» прогнозує подальший стан здоров’я. Біфідобактерії складають переважну більшість мікробіоти новонароджених і залишаються в кишечнику протягом усього життя. ...

23.12.2023 Педіатрія Нутритивний статус від народження до зрілості: вплив мікроміобу кишечнику на розвиток захворювань у дітей

Харчування в дитинстві має особливе значення для здоров’я людини, оскільки високий рівень метаболізму, значні темпи росту і розвитку, а також фізична активність визначають вищі й якісно відмінні харчові потреби. Адекватне забезпечення цих потреб є важливим медичним і соціальним завданням. Водночас незрілість травної системи, нервової інервації, координації та імунологічних функцій у дітей раннього віку визначають обмеження раціону і підвищують ризик виникнення пов’язаних із харчуванням інфекцій і алергічних реакцій....

23.12.2023 Педіатрія Пульмонологія та оториноларингологія Ефективні шляхи відновлення мукоциліарного транспорту: карбоцистеїн як ключовий компонент терапії гострого бронхіту у дітей

Кашель є одним з найбільш поширених симптомів у дітей як молодшого, так і старшого віку в різних регіонах світу [1]. За даними проспективного когортного дослідження M. Jurca та співавт. (2017), у 69-70% дітей (із невеликою відмінністю між віковими групами) застуда супроводжується кашлем. Натомість поширеність кашлю, не пов’язаного із гострим респіраторним захворюванням (ГРЗ), має тенденцію до зростання із віком: з 34% в однорічних дітей до 55% у дітей віком 14-17 років....