Декскетопрофен: порівняння з іншими протибольовими засобами у різних клінічних ситуаціях

12.05.2023

Стаття у форматі PDF

Декскетопрофен є S(+)-енантіомером кетопрофену, що відноситься до групи нестероїдних протизапальних препаратів і має знеболювальні, протизапальні та жарознижувальні властивості. Декскетопрофен проявляє більш виражену дію порівняно з кетопрофеном, що дозволяє широко використовувати його при різних патологіях. Представляємо до вашої уваги основні результати систематичного огляду новітніх даних про застосування декскетопрофену та його порівняння з іншими знеболювальними препаратами, проведеного фахівцями Медичного університету Любліну (Польща) Й. Кучинською та співавт. (2022).

Ключові слова: біль, нестероїдні протизапальні препарати, декскетопрофен.

Декскетопрофен належить до групи ­нестероїдних протизапальних препаратів і чинить знеболювальну, протизапальну та жарознижувальну дію [1]. ­Декскетопрофен є похідним пропіонової кислоти та (S+)-енантіомером кетопрофену [1, 2]. Дія препарату в основному базується на пригніченні ферменту циклооксигенази (ЦОГ), а саме конструктивної ЦОГ‑1, відповідальної за синтез проста­гландинів із фізіологічними функціями, та індукованої ЦОГ‑2, що бере участь у ­виробленні прозапальних простагландинів у вогнищі запалення [1].

Декскетопрофен ефективний у низьких дозах, не викликає серйозних побічних ефектів і добре переноситься [6]. Знеболювальний ефект декскето­профену починається приблизно через 30 хв після перорального прийому і триває 4-6 год, незалежно від статі та віку пацієнта [7, 8]. Час досягнення максимальної концентрації у крові (Tmax) становить 30 хв [1]. Декскетопрофен швидко розчиняється та всмоктується зі шлунково-­кишкового тракту, завдяки чому його можна вводити пацієнту за 15-20 хв до болісної процедури [5, 9-11].  Близько 99% декскетопрофену зв’язується з білками плазми, головним чином з альбуміном. ­Період напіввиведення (T1/2) у фазі елімінації становить 1,65 год. Після кон’югації із глюкуроновою кислотою у печінці декскетопрофен здебільшого виводиться нирками. У сечі виявляється лише S(+)-енантіомер, що свідчить про відсутність перетворення декскетопрофену в R(-)-енантіомер. Препарат не накопичується в організмі [1, 8, 12].

Декскетопрофен показав високу ефективність при лікуванні ноцицептивного, запального, соматичного та вісцерального болю. Препарат застосовується для купірування легкого й помірного болю при міалгіях, дисменореї, зубного болю, а також для лікування помірного й сильного гострого болю, наприклад після операцій, при нирковій кольці та нервово-м’язового болю [1, 2, 13-16].

З метою проведення порівняльного аналізу дії декскетопрофену з іншими препаратами були пере­глянуті літературні дані за період 2018-2021 рр. Здійснено пошук англомовних статей у Medline Complete, PubMed, Google Scholar за ключовими словами: «декскето­профен», «декскетопрофен і лікування», «декскето­профен і трамадол». Знайдено понад 700 результатів. Після попереднього аналізу для цього систематичного огляду було відібрано 12 досліджень.

Декскетопрофен у хірургії та травматології

У проспективному подвійному сліпому рандомізованому контрольованому дослідженні (РКД) Yilmaz et al. порівнювали ефективність декскето­профену та парацетамолу в купіруванні гострого болю при травмах скелетно-м’язового апарату (2019). Перед прийомом та через 15, 30 і 60 хв після застосування відповідного препарату учасники дослідження вимірювали біль за числовою, візуально-­аналоговою (ВАШ) та вербальною шкалами. ­Через 1 год дослідження припинялося, і, за потреби, пацієнт міг отримати рятувальний препарат (фентаніл). Під час дослідження не було виявлено статистично значущої різниці між групами парацетамолу та декске­топрофену. Середнє зменшення інтенсивності болю за ВАШ через 1 год становило 50 балів у групі декскетопрофену й 55 балів – у групі парацетамолу. Виходячи з результатів дослідження, ефективність декскетопрофену та парацетамолу у зменшенні інтенсивності болю при травмах опорно-рухового апарату була зіставною [30].

В іншому проспективному подвійному сліпому РКД Demirozogul et al. (2019) порівнювали ефективність парацетамолу й декскетопрофену у зменшенні гострого болю в ділянці шиї, плеча, спини, стегна та коліна нетравматичного генезу у пацієнтів відділення невідкладної допомоги. Силу болю оцінювали до введення відповідного препарату та через 15, 30 і 60 хв після застосування. Порівняння вираженості болю всіх вищезазначених локалізацій за числовою ­шкалою та ВАШ показало, що декскетопрофен проявляє кращий знеболювальний ефект порівняно з парацетамолом [31].

Багатьма дослідженнями доведена висока ефективність декскетопрофену у полегшенні гострого післяопераційного болю. Так, у багатоцентровому подвійному сліпому плацебо-­контрольованому РКД із паралельними групами Gay-Escoda et al. (2019) порівнювали безпечність та ефективність пер­орального прийому трамадолу в комбінації з декскетопрофеном проти трамадолу з парацетамолом у лікуванні помірного й сильного болю після хірур­гічних стоматологічних втручань. Основною кінцевою точкою ефективності було досягнення повного полегшення болю протягом 6 год після прийому препаратів.

За результатами дослідження було зроблено висновок, що декскетопрофен у дозі 25 мг у поєднанні із трамадолом у дозі 75 мг є більш ефективним у лікуванні гострого післяопераційного болю, ніж трамадол/парацетамол, і, крім того, характеризується більш сильним і тривалим знеболенням та швидшим початком дії [15].

У подібному дослідженні Hanna et al. (2021) дійшли висновку, що терапія декскетопрофеном/трамадолом переважала терапію трамадолом/пара­цетамолом за тривалістю, швидкістю настання та інтенсивністю аналгезії незалежно від початкової інтенсивності болю [5].

Також цікавим є дослідження на тваринах, проведене Taylan et al. [37], у якому було проаналізовано вплив декскетопрофену та дексмедетомідину на блокаду провідності сідничного нерва у самців щурів-альбіносів лінії Вістар. Декскетопрофен і дексмедетомідин застосовували в кумулятивних дозах. Значних відмінностей між препаратами у пригніченні нервової провідності виявлено не було. Автори дійшли висновку, що декскетопрофен і дексмедетомідин, завдяки різним способам дії, мають кращий анестезуючий ефект на периферичні нерви.

Декскетопрофен при гострих та невідкладних станах

Al et al. (2018) провели РКД із метою порівняння анальгетичної ефективності декскетопрофену, парацетамолу та фентанілу у пацієнтів із нирковою колькою у відділеннях невідкладної допомоги. Учасники оцінювали силу болю до введення препарату та через 15 і 30 хв після застосування препаратів [28]. Через 15 хв ефективність досліджуваних лікарських засобів у кожній групі була на однаковому рівні. Однак оцінка вираженості больового синдрому у пацієнтів через 30 хв показала статистично значущу перевагу декскетопрофену. Автори дійшли висновку, що декскетопрофен був більш ефективним у досягненні аналгезії, ніж фентаніл і парацетамол.

Serinken et al. (2018) порівняли ефективність внутрі­шньовенного введення декскетопрофену та парацетамолу у пацієнток із первинною дисменореєю, які звернулися до відділення невідкладної допомоги. Хоча клінічна оцінка не виявила відмінностей між двома препаратами, оцінка за ВАШ була статистично значущою на користь декскетопрофену через 15 і 30 хв після введення препаратів [29].

Yavuz et al. (2020) дослідили безпечність та ефективність застосування декскетопрофену й метоклопраміду у якості моно- і комбінованої ­терапії у хворих із гострим нападом мігрені. Метоклопрамід у таких хворих схвалений як препарат, що використовується в поєднанні зі знеболювальними для посилення їх абсорбції. За результатами подвійного сліпого РКД, пацієнти, яким було внутрішньовенно введено комбінацію декскетопрофену та метоклопраміду, відмітили більш виражене полегшення болю через 30 хв на відміну від групи хворих, які отримували ці препарати тільки як монотерапію [32].

Akbas et al. (2021) порівнювали ефективність декскетопрофену та лідокаїну у лікуванні головного болю напруги [34]. Одна група досліджуваних отримувала внутрішньовенну інфузію 1,5 мг/кг лідокаїну, а друга група – ​внутрішньовенну інфузію декскетопрофену в дозі 50 мг. Пацієнтів спостерігали протягом одного тижня після лікування на наявність будь-яких побічних ефектів. У цьому випробуванні декскетопрофен був більш ефективним у полегшенні болю порівняно з лідокаїном.

Ще одне дослідження Gur et al. вивчало ефективність декскетопрофену в лікуванні нападів мігрені. Згідно з результатами, лідокаїн був більш ефективним, ніж декскетопрофен, на початку дослідження, проте у ході подальшого аналізу ніякої різниці між препаратами відмічено не було [35]. Таким чином, остаточний висновок полягав у тому, що знеболювальна дія декскетопрофену порівнянна з такою лідокаїну.

Ключові висновки

  • Результати огляду підтверджують, що декскето­профен є дуже ефективним знеболювальним засобом і в певних клінічних ситуаціях більш потужний, ніж парацетамол.
  • Декскетопрофен у комбінації із трамадолом є більш ефективним, ніж парацетамол із трамадолом, у лікуванні гострого післяопераційного болю.
  • Декскетопрофен забезпечує анальгетичний ефект, зіставний із таким лідокаїну та дексмеде­томідину.
  • Декскетопрофен у комбінації з метоклопрамідом демонструє кращий знеболювальний ефект.

Реферативний огляд за матеріалами: Kuczyńska J. et al.
The comparison of dexketoprofen and other painkilling medications (review from 2018 to 2021). Biomed Pharmacother, 2022 May; 149:112819.

Підготувала Марія Пригода

Тематичний номер «Хірургія. Ортопедія. Травматологія. Інтенсивна терапія» № 1 (53), 2023 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Хірургія, ортопедія та анестезіологія

16.03.2024 Хірургія, ортопедія та анестезіологія Лікування розладів ковтання у пацієнтів відділення інтенсивної терапії

Дисфагія є поширеним явищем у пацієнтів відділення інтенсивної терапії (ВІТ), але вона часто залишається недостатньо розпізнаною та неконтрольованою, незважаючи на те що пов’язана з небезпечними для життя ускладненнями, тривалим перебуванням у ВІТ та госпіталізацією. Запропонований у статті експертний висновок щодо діагностики й лікування дисфагії розроблений на основі доказових клінічних рекомендацій та думок лікарів-практиків. Автори рекомендують прийняти ці клінічні алгоритми для надання стандартизованої та високоякісної допомоги, яка передбачає своєчасний систематичний скринінг, оцінку та лікування дисфагії в екстубованих пацієнтів і пацієнтів із трахеостомою у ВІТ. ...

16.03.2024 Хірургія, ортопедія та анестезіологія Контроль болю в хірургії ран та трофічних дефектів м’яких тканин різної етіології

Больовий синдром при хронічних ранах є рутинним явищем хірургічної практики. Рана вважається такою, що тривало не загоюється, якщо, незважаючи на відповідну терапію та достатній термін лікування (4-6 міс), відсутні або практично відсутні ознаки загоєння. Неопіоїдні та опіоїдні анальгетики є основними препаратами, що застосовуються для лікування больового синдрому при ранах. На науково-практичній конференції «Міждисциплінарний підхід у лікуванні коморбідних хірургічних пацієнтів», що відбулася наприкінці 2023 року, тему менеджменту хронічної ранової хвороби представив у доповіді «Контроль болю в хірургії ран та трофічних дефектів м’яких тканин різної етіології» завідувач кафедри хірургії та судинної хірургії Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ), доктор медичних наук, професор Сергій Іванович Саволюк. Ключові слова: ранова хвороба, трофічна виразка, ВАК-терапія, больовий синдром, нестероїдні протизапальні препарати, Дексалгін®....

16.03.2024 Хірургія, ортопедія та анестезіологія Підтримка статусу вітаміну D та кальцію у пацієнтів ортопедо-травматологічного профілю: первинна і вторинна профілактика переломів та оптимізація відновних процесів

Актуальність проблеми переломів на сьогодні не залишає сумнівів, зокрема в контексті старіння населення та поширеності остеопорозу. Кальцій та вітамін D, виконуючи ключову роль у формуванні та підтриманні щільності кісткової тканини, є необхідними елементами для успішної профілактики переломів, особливо у вразливих груп населення. Також важливим є достатній рівень кальцію та вітаміну D в організмі для оптимального зрощення переломів і посттравматичної зміни кісток. У цьому контексті велике значення має вибір конкретного комплексу Са + D із позицій ефективності, безпеки та високого комплаєнсу. Ключові слова: остеопороз, крихкість кісток, кальцій, вітамін D, профілактика переломів. ...

16.03.2024 Хірургія, ортопедія та анестезіологія Центральні венозні катетери: використання та профілактика ускладнень

З установленням центральних венозних катетерів (ЦВК) пов’язані різноманітні ускладнення, включаючи ті, що зумовлені безпосередньо введенням і/або доступом, через який уводиться катетер, а також віддалені (>1 тижня) ускладнення, такі як дисфункція катетера, стеноз або тромбоз центральної вени та розвиток інфекції. Кількість і тяжкість ускладнень зростають зі збільшенням розміру катетера, кількості використовуваних катетерів та часу їх перебування в організмі. У статті наведено огляд сучасних даних щодо ускладнень, пов’язаних із ЦВК, а також стратегії їх профілактики та лікування. Ключові слова: центральний венозний катетер, ускладнення, пункція артерії, пневмоторакс, тромбоз центральної вени, інфекції кровотоку, дисфункція катетера. ...