Терапевтичний потенціал α-ліпоєвої кислоти: що про нього відомо в 2023 році?

10.10.2023

Стаття у форматі PDF

Альфа-ліпоєва кислота (α-ЛК), широко відома також як тіоктова кислота, міститься в мітохондріях і є кофактором різних ферментативних реакцій в організмі людини, зокрема відіграє важливу роль у циклі Кребса, регулюванні ліпідного та вуглеводного обмінів. Як потужний антиоксидант α-ЛК відрізняється від інших антиоксидантів своєю амфіпатичною природою, тобто чинить біологічні ефекти як у ліпідному, так і у водному середовищі.

Завдяки своїм антиоксидантним, антитоксичним та протизапальним властивостям α-ЛК активно вивчається як потенційний терапевтичний засіб при різних захворюваннях людини (рис.). На сьогодні завершено 167 клінічних випробувань, ще 16 тривають. Нещодавно Tripathi та співавт. узагальнили інформацію про вивчені лікувальні властивості α-ЛК, зібравши дані для огляду з таких ресурсів, як clinicaltrials.gov, Google Scholar, Scihub, ScienceDirect, Springer Nature та PubMed. До огляду увійшли дослідження, опубліковані між 2000 та 2022 роком.

Рис. Біологічні ефекти α-ліпоєвої кислоти

Рис. Біологічні ефекти α-ліпоєвої кислоти

Метаболічні захворювання та ожиріння

α-ЛК демонструє широкий спектр метаболічних переваг, включаючи зниження рівня глюкози, ліпідів, нормалізацію маси тіла та сенсибілізувальний ефект до інсуліну (Carrier & Rideout, 2013). α-ЛК і коензим Q10 запобігають апоптозу та дегенерації нейронів спинномозкового корінцевого ганглія за допомогою регуляції експресії білка-2 (UCP2) й каспази‑3, індукують синтез АТФ, протидіють змінам, спричиненим діабетичною невропатією в нейронах (Galeshkalami et al., 2018). Завдяки поєднанню метаболічних і нейропротекторних ефектів α-ЛК використовується для лікування діабетичної полінейропатії та інсулінорезистентності (Bustamante et al., 1998).

Нейропротекторний ефект

Ушкодження, спричинене вільними радикалами, робить важливий внесок у вторинне ушкодження нейронів головного мозку за інсульту (Dwivedi, 2019). Наразі не існує лікування, яке б запобігло цьому ефекту. Антиоксидантна властивість α-ЛК пов’язана з її нейровідновлювальною та нейропротекторною дією. Введення α-ЛК у дозі 20 мг/кг піддослідним тваринам забезпечувало нейропротекцію, зниження смертності, показника неврологічного дефіциту, розміру інфаркту, а також підвищувало нейрогенез і метаболізм клітин мозку (Choi et al., 2013). Крім того, α-ЛК індукує переважання лімфоцитів протизапального фенотипу M2 в мікроглії, модулює експресію прозапальних цитокінів IL‑6, IL‑1, IL‑10 та фактора некрозу пухлини (TNF), а також пригнічує фактор транскрипції NF-κB, ключовий медіатор запальних реакцій (Wang et al., 2018).

При хворобі Паркінсона MPTP (1-метил‑4-феніл‑1,2,3,6-тетрагідропіридин) нейротоксин, який зумовлює втрату дофамінергічних клітин, запускає сигнальний шлях смерті нейронів чорної субстанції шляхом активації сигналу апоптозу, що регулюється кіназою-1 (ASK1) і білком, асоційованим із доменом смерті (DAXX). α-ЛК припиняє цей каскад і забезпечує ­нейропротекцію (Karunakaran et al., 2007). Коли окислювальний стрес посилює дегенерацію дофамінергічних нейронів за хвороби Паркінсона, α-ЛК опосередковує репресію білка p53, отже, посилює рівні експресії ядерного антигена проліферувальних клітин (Li et al., 2016).

Під час проведення декількох досліджень виявлено, що поєднання α-ЛК та омега‑3 жирних кислот має синергічний ефект щодо уповільнення функціонального та когнітивного зниження при хворобі Альцгеймера (Shinto et al., 2014). У разі втрати пам’яті, спричиненої скополаміном, α-ЛК пригнічує втрату маси мозку, знижує регуляцію окисного ушкодження тканин, що зумовлює втрату нейронів, відновлює пам’ять і рухову функцію, зменшує реактивну проліферацію астроцитів, хроматоліз у корі мозочка й гіпокампа (Bastianetto & Quirion, 2004). α-ЛК також знаходить застосування при інших нейродегенеративних захворюваннях, як-от хвороба Гантінгтона, атаксія-телеангіектазія (Andreassen et al., 2001).

Атеросклероз і серцево-судинні захворювання

Окислювальний стрес та запальна реакція спричиняють утворення гідроксильних радикалів, пероксидів і супероксидів усередині ендотелію, що прискорює прогресування атеросклерозу й серцево-судинних захворювань (ССЗ). Повідомляється, що α-ЛК модулює склад ліпідів крові, захищає від окислення ліпопротеїни та має антигіпертензивні властивості, отже, розглядається як захисний засіб проти ССЗ (Wollin & Jones, 2003). Декілька досліджень також показують, що інфузія ірбесартану й α-ЛК пацієнтам із метаболічним синдромом зменшує прозапальні маркери та посилює функцію ендотелію, елементів, які відіграють важливі ролі в патогенезі атеросклерозу (Sola et al., 2005). У популяційних дослідженнях захворюваність на ССЗ зменшувалася зі збільшенням споживання α-ліпоєвої кислоти з їжею.

Нефропротекція

Застосування α-ЛК у дозі 600 мг/день у поєднанні з такими антиоксидантами, як вітамін Е (300-1000 мг/день), N-ацетилцистеїн (600-1200 мг/день), може допомогти пацієнтам із нирковою недостатністю, які перебувають на діалізі (Lim et al., 1999; Nazrul et al., 2000; Roob et al., 2000; Leehey et al., 2005). Антиоксидантна активність α-ліпоєвої кислоти була ­кращою, ніж N-ацетилцистеїну, в лікуванні наслідків окисного стресу, включаючи діабетичну нефропатію та ушкодження клубочків. Окрім того, введення α-ЛК спричиняло зниження маркерів окисного стресу, зумовленого внутрішньовенним введенням заліза для корекції анемії у пацієнтів на діалізі (Marangon et al., 1999). При діабетичній нефропатії α-ЛК зменшує протеїнурію шляхом зниження експресії білка TGFβ1 і фібронектину (Lee et al., 2009). Пацієнти з автосомно-домінантним полікістозом нирок, які отримували лікування α-ліпоєвою кислотою, продемонстрували значне покращення метаболічних, запальних, ендотеліальних функцій (Lai et al., 2020).

Безпліддя та гінекологічні захворювання

За даними досліджень, α-ліпоєва кислота може покращити рухливість сперматозоїдів і зменшити ушкодження ДНК сперматозоїдів, покращуючи в такий спосіб якість сперми (Ibrahim et al., 2008). Крім того, α-ЛК демонструє позитивний вплив на дозрівання ооцитів, розвиток ембріона та репродуктивний результат (Dong et al., 2019; di Tucci et al., 2021). ­Регулярний прийом α-ЛК зменшує тазовий біль за ендометріозу та нормалізує менструальну крововтрату.

Отже, в багатьох дослідженнях повідомлялося про лікувальні властивості α-ліпоєвої кислоти. Найбільший потенціал α-ЛК має у лікуванні метаболічного синдрому, цук­рового діабету та його ускладнень, стримуванні атеросклерозу та профілактиці ССЗ, лікуванні репродуктивних захворювань. Перспективними напрямами є застосування α-ЛК як антинеопластичного засобу в профілактиці й лікуванні раку та як нейропротектора при дегенеративних захворюваннях мозку. За даними більшості досліджень, безпечна доза для застосування у людей становить 1800 мг/день, водночас α-ЛК як природний метаболіт демонструє високу безпеку та хорошу переносимість.

Джерело: Tripathi A.K., Ray A.K., Mishra S.K. et al. Molecular and Therapeutic Insights of Alpha-Lipoic Acid as a Potential Molecule for Disease Prevention. Rev Bras Farmacogn. 2023; 33 (2): 272-287. doi: 10.1007/s43450-023-00370-1.


Довідка «ЗУ»

Від уражень нервової системи в різних формах страждають до 90% хворих на цукровий діабет. Найпоширенішою є периферична діабетична полінейропатія, що перебігає у вигляді прогресувального зниження чутливості в дистальних відділах кінцівок аж до її повного зникнення. На результатах низки клінічних досліджень за участю пацієнтів із цукровим діабетом ґрунтується застосування α-ЛК як лікарського засобу для профілактики та лікування діабетичної полінейропатії. Таке показання в Україні мають препарати Тіогама® та Тіогама® Турбо від компанії «Вьорваг Фарма». Ліки німецького виробництва доступні в двох формах: таблетки Тіогама®, що містять 600 мг α-ліпоєвої кислоти, та розчин для інфузій Тіогама® Турбо, що містить в 50 мл 1,2% меглюмінової солі α-ліпоєвої кислоти 1167,7 мг (відповідає 600 мг α-ліпоєвої кислоти). У випадках тяжких проявів захворювання лікування бажано розпочинати з парентерального введення Тіогами Турбо для інфузій. Надалі слід продовжити прийом Тіогами в таблетках у дозі 600 мг/добу. Тривалість лікування становить 1-4 міс.


Підготував Ігор Петренко

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 16 (552), 2023 р

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Кардіологія

20.02.2024 Неврологія Розширення терапевтичних можливостей реабілітації пацієнтів із перенесеним ішемічним інсультом

Глобальний тягар інвалідності після інсульту зростає попри терапевтичні досягнення. Інсульт залишається другою провідною причиною інвалідності в усьому світі. Кожна четверта доросла людина має інсульт; ≈63% цих випадків трапляється до 70 років. 87% інвалідності, пов’язаної з інсультом, припадає на країни з низьким і середнім рівнем доходу, де доступ до втручань у разі гострого інсульту часто обмежений. Це робить ефективну реабілітацію потенційно найкращим доступним втручанням для сприяння відновленню після інсульту, а також є глобальним пріоритетом охорони здоров’я [1, 2]....

20.02.2024 Неврологія Останні тенденції сучасної епілептології – повернення на межу неврології та психіатрії?

Щороку в світі вперше діагностують епілепсію в ≈2,4 млн людей. В Україні зафіксовано ≈100 000 людей із цією хворобою. Хоча, за оцінками фахівців, цифра є заниженою, оскільки багато випадків досі не діагностовано. На VIII щорічній науково-практичній конференції з актуальною темою щодо проблем епілепсії виступив лікар-невролог, психіатр, доктор медичних наук, професор Андрій Євгенійович Дубенко. Доповідач висвітлив питання епілептичних нападів, нових міжнародних критеріїв визначення цього стану та наголосив на невирішених питаннях....

20.02.2024 Неврологія Застосування буспірону за тривожних станів на первинній ланці медичної допомоги

Тривожність є поширеною проблемою в галузі психічного здоров’я на етапі первинної медичної допомоги. Поширеність кожного з видів тривожних розладів становить 15-20% (Ansseau M. et al., 2004; Kroenke K. et al., 2007; Shepardson R.L. et al., 2018), а протягом усього життя з тривожністю стикається 16,6% населення світу (Bandelow B., Michaelis S., 2015), причому ці показники продовжують неухильно зростати (рис. 1)....

20.02.2024 Кардіологія β-Блокатори як перша лінія лікування артеріальної гіпертензії

β-Адреноблокатори (ББ) протягом десятиліть використовуються як антигіпертензивні засоби. В основі ефекту зниження артеріального тиску (АТ) лежить пригнічення вивільнення катехоламінів і зниження активності реніну в плазмі крові. Багатогранні ефекти ББ на серцево-судинну систему не обмежуються гіпотензивною дією....