Сон на «нулі»: як під час війни зберегти фізичне та психічне здоров’я

11.10.2023

Стаття у форматі PDF

Сон є фізіологічною частиною життя людини, необхідною для підтримки здоров’я та психологічного добробуту; він чинить багатофакторний вплив на організм​зменшує споживання енергії, відновлює мозкову енергію, регулює адаптивну та вроджену імунну відповідь, сприяє консолідації пам’яті (закріпленню отриманої інформації у мозку) тощо. Порушення сну пов’язані з появою та прогресуванням багатьох захворювань, до яких належать серцево-судинні, метаболічні та онкологічні патології, психічні розлади і навіть інфекції.

Недостатній сон і погана його гігієначасті супутники військовослужбовців, що боронять територію нашої країни з перших днів повномасштабного вторгнення російських військ. Отже, ці обставини ставлять під загрозу особисту безпеку військових, успіх окремих операцій та навіть національну безпеку. У довгостроковій перспективі хронічна нестача сну та порушення циркадного ритму асоціюються з іншими розладами сну (наприклад, безсонням, обструктивним апное уві сні та парасомніями). Представляємо до уваги наших читачів огляд про те, як опікуються сном військових в армії США, адже військове керівництво цієї країни приділяє підвищену увагу критичній важливості сну для продуктивності наступного дня та довгострокового фізичного і психічного здоров’я протягом військової кар’єри.

Особливості впливу військової служби на сон

Життя військових часто включає безперервні операції; майже в кожному аспекті військової служби необхідно правильно відкалібрувати сон. Існує декілька факторів, що сприяють відсутності достатнього відновного сну в армії, включаючи бойові дії, по­змінну роботу та супутні захворювання і травми у військовослужбовців. На сьогодні одне з найповніших досліджень тривалості сну, порушень сну та супутньої патології з фізіологічними і психологічними станами здоров’я, а також постійними порушеннями сну у військовослужбовців походить від Millennium Cohort Study (MCS) (SeeligA.D. et al., 2016).

MCS7-річне дослідження фізіологічного та психологічного здоров’я до і після розгортання, а також під час багаторазового розгортання >55000 військовослужбовців з усіх підрозділів військової служби США, які проходили дійсну службу, резерв або національну гвардію. Вчені ви­явили коморбідність симптомів безсоння з нижчою самооцінкою здоров’я, більшою кількістю втрачених робочих днів, меншими шансами розгортання, вищими шансами дострокового звільнення з військової служби та більшим використанням ­медичних послуг. ­Показники супутніх захворювань були найвищими для осіб, котрі мало сплять (<6 год/ніч), а також для тих, хто спить довго (>8 год/ніч), що демонструє внутрішньо­індивідуальну варіабельність гомеостазу сну військовослужбовця.

Проблема безсоння серед військовослужбовців

Безсонняце нездатність заснути чи підтримувати сон, що зумовлює порушення денних функцій і суб’єктивний дистрес. Незважаючи на те що дані про фізіологічне й психологічне здоров’я особового складу в режимі реального часу є  рідкісними, порушення сну (а саме безсоння) було широко вивчено до та після розгортання, а також у медичних закладах (MysliwiecV. et al., 2013; CapenerD.C. et al., 2018). Часто безсонняосновний симптом багатьох психічних розладів, особливо посттравматичних стресових розладів, депресії, генералізованого тривожного розладу та легкої ­черепно-мозкової травми. В дослідженні військовослужбовців із бойовими пораненнями голови 55,2% відчували симптоми безсоння, а 90,5% мали щонайменше один супутній психічний стан (Collen J. et al., 2012).

Першим кроком у лікуванні стану є визначення основної причини чи причин, що сприяють скаргам. У декількох випробуваннях у військовослужбовців дійсної служби, спрямованих до клініки сну, було виявлено безсоння, супутнє хронічному болю, посттравматичному стресовому розладу, тривозі та/або депресії (MysliwiecV. et al., 2013; CapenerD.C. et al., 2018). Причини короткочасного безсоння легше визначити, ніж хронічного. Військовослужбовець може відчувати безсоння на початку розгортання через зміни в середовищі сну, надмірний шум, змінну роботу, стрес від розлуки з родиною, неприємну температуру в приміщенні чи занепокоєння щодо смерті або поранення під час розгортання (BramowethA.D. et al., 2010). Наприклад, перехресне дослідження за участю пілотів ВПС США показало, що 40% респондентів мали ефективність сну <85% або подовжену затримку засинання >30 хв, тоді як 75% повідомили про погіршення якості сну порівняно зі сном вдома (PetersonA.L. et al., 2007). Крім того, працівники нічної зміни статистично частіше мали нижчу ефективність сну, більшу його затримку, а також повідомляли про порушення сну в денний час через гучні шуми в оточенні.

Надмірне вживання психостимуляторів, як-от кофеїн або модафініл, які застосовуються під час позмінної роботи, може ще більше порушити режим сну, а також створити схему випередження, коли потрібна додаткова кількість кофеїну чи ліків, що відпускаються за рецептом, щоб зберегти пильність протягом дня, незважаючи на негативні наслідки для засинання. На жаль, часто безсоння не минає, коли військовослужбовець залишає зону бойових дій. Труднощі з ініціюванням і підтримкою сну часто зберігаються протягом місяців після повернення додому.

Лікування хронічного безсоння

До ефективних способів лікування безсоння належать нефармакологічні (когнітивно-поведінкова терапія, мотиваційне інтерв’ю) та фармакологічні методи. Використання снодійних препаратів військовослужбовцями СШАнадзвичайно поширене явище. У 2018 році вчені виявили, що майже половині військовослужбовців дійсної армії (>100000 осіб) призначали т. зв. Z‑препаратинебензодіазепінові снодійні (до засобів цієї групи належать залеплон, золпідем, зопіклон і есзопіклон). Повний перелік препаратів для сну/неспання, схвалених для використання військовослужбовцями, наведено в таблиці (періоди напіввиведення та побічні дії отримано із формуляра пошуку Міністерства оборони).

Не всі препарати, зазначені в таб­лиці, мають реєстрацію в Україні, зокрема модафініл, рамелтеон, есзопіклон, золпідем і суворексант відсутні на вітчизняному ринку.

Таблиця. Перелік препаратів для неспання та сну, які призначаються військовослужбовцям; усі схвалено Управлінням з контролю за якістю продуктів харчування та лікарських засобів (FDA), ліки доступні за рецептом у військових лікувальних установах. Загалом перевагу надають безрецептурним засобам (наприклад, мелатоніну) та небензодіазепіновим снодійним

Бензодіазепіни є найменш прийнятними з огляду на їхні виражені побічні ефекти та негативний вплив на когнітивні функції і продуктивність. Перевагу серед снодійних має залеплон через найкоротший період напівжиття, отже, й мінімальний побічний вплив на центральну нервову ­систему. Випереджає залеплон за цим показником лише мелатонін, але він призначений тільки для полегшення засинання і не сприяє підтриманню сну впродовж 7-8 год.

Переваги залеплону для військових

Залеплонседативний і снодійний засіб; його фармакологічний ефект корелює з агоністичним ефектом на рецептори гамма-аміномасляної кислоти. Період його напіввиведення в плазмі складає ≈1 год; він швидко всмоктується і стрімко виводиться.

У 2 контрольованих дослідженнях порівнювали ефекти припинення прийому залеплону 5, 10, 20 мг, а також золпідему 5 чи 10 мг загалом у 1135 учасників обох досліджень (Shimomura K. et al., 1994; KhalsaS.B. et al., 2003). Обидві дози золпідему асоціювалися з вищими показниками рикошетного безсоння для затримки сну, тоді як припинення прийому залеплону не спричинило ефекту рикошету. Залеплон у дозі 10 мг не асоціювався з безсонням у вигляді рикошету та затримки сну, тоді як золпідем відповідав критеріям безсоння за цими параметрами. Крім того, денні симптоми абстиненції бензодіазепінового типу спостерігалися в 7,1% осіб, які припинили прийом золпідему, але не відзначалися в групі залеплону.

Дослідження рикошетного безсоння в 170 осіб віком >65 років після припинення застосування залеплону в дозі 5-10 мг виявило деякі зміни сну, але вони не відповідали критеріям рикошетного безсоння (Costa G. et al., 1993). У статті було зроблено висновок, що «раптове припинення застосування залеплону, ймовірно, не зумовлює безсоння або симптомів відміни в дорослих або літніх пацієнтів із безсонням» (Mollart L. et al., 2013).

У нещодавній оглядовій статті, в якій спеціалісти проаналізували літературу щодо припинення призначення ліків від безсоння, скорочення дозування та зміни препарату (WatsonN.F. et al., 2023), наведено докази того, що залеплон, на відміну від інших снодійних, зок­рема інших Z‑препаратів (золпідему, зопіклону), а також тразодону, не має синдрому відміни, не спричиняє рикошетного безсоння, покращує сон уже в першу ніч, не потребує поступового зниження дози, що дуже важливо для військових.

В іншому випробуванні вчені відзначили, що в умовах підвищених шумових навантажень залеплон 20 мг забезпечує значно кращий сон порівняно із залеплоном 10 мг і плацебо (Chen L-E. et al., 2016). Водночас суттєвої різниці в суб’єктивній сонливості після пробудження між трьома групами не спостерігали. Автори дійшли висновку, що з огляду на високу снодійну ефективність і мінімальний побічний вплив на функції центральної нервової системи залеплон є ідеальним снодійним для пілотів й іншого військового персоналу; для отримання оптимальної індукції сну доза препарату може бути підвищена зі стандартних 10 до 20 мг.

Варто зауважити, що основний фронт, безперечно, наразі ­тримають військові, але не менш важливою є і робота цивільних, активність волонтерів, адже зусилля кожного спрямовані заради досягнення спільної мети. Ця боротьба виснажує фізично та психологічно, може зумовлювати розвиток розладів сну. З метою налагодження режиму сну їм також можна рекомендувати залеплондля полегшення засинання, у разі пробудження посеред ночі (щонайменше за 4 год до планованого ранкового пробудження), а також для індукції сну в нетиповий час (­наприклад, у день, якщо нічний сон був недостатнім).

Війна обов’язково закінчиться. І, поза сумнівом, перемогою України. І всім нам хочеться зустріти перемогу в максимально хорошій фізичній та психічній формі, а для цього потрібен повноцінний сон, який допоможе зберегти сили як для сьогоденної боротьби, так і для повоєнної відбудови держави.

Підготувала Юлія Котикович

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 17 (553), 2023 р

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Психіатрія

23.04.2024 Кардіологія Ревматологія Терапія та сімейна медицина Застосування препаратів кальцію і кальцифікація судин: чи є зв’язок?

Як відомо, кальцій бере участь у низці життєво важливих функцій. Хоча більшість досліджень добавок кальцію фокусувалися переважно на стані кісткової тканини та профілактиці остеопорозу, сприятливий вплив цього мінералу є значно ширшим і включає протидію артеріальній гіпертензії (передусім у осіб молодого віку, вагітних та потомства матерів, які приймали достатню кількість кальцію під час вагітності), профілактику колоректальних аденом, зниження вмісту холестерину тощо (Cormick G., Belizan J.M., 2019)....

23.04.2024 Ревматологія Терапія та сімейна медицина Погляди на терапію глюкокортикоїдами в ревматології: епоха конвергенції

Після десятиліть, а часом і запеклих суперечок про переваги та недоліки застосування глюкокортикоїдів (ГК) досягнута певна конвергенція. Сучасні рекомендації лікування таких захворювань, як ревматоїдний артрит (РА), ревматична поліміалгія (РПМ) та васкуліт великих судин відображають поточний стан консенсусу терапії ГК. Однак залишаються відкритими питання щодо можливості тривалого лікування дуже низькими дозами ГК у пацієнтів із РА, а також успішності пошуку інноваційних ГК (лігандів ГК-рецепторів) із покращеним співвідношенням користь/ризик....

23.04.2024 Алергія та імунологія Терапія та сімейна медицина Інгібітори лейкотрієнових рецепторів у лікуванні бронхіальної астми та інших алергічних захворювань

Серед препаратів, які мають велику доказову базу щодо лікування пацієнтів із захворюваннями дихальних шляхів з алергічним компонентом, особливий інтерес становлять антагоністи лейкотрієнових рецепторів (АЛТР). Ці препарати мають хорошу переносимість у дорослих та дітей, а також, на відміну від інгаляційних кортикостероїдів (ІКС), характеризуються високим комплаєнсом, тому посідають чільне місце в лікуванні пацієнтів із респіраторною патологією. У лютому відбувся міждисциплінарний конгрес із міжнародною участю «Життя без алергії International» за участю провідних вітчизняних міжнародних експертів. Слово мав президент Асоціації алергологів України, професор кафедри фтизіатрії та пульмонології Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ), доктор медичних наук Сергій Вікторович Зайков із доповіддю «Місце АЛТР у лікуванні пацієнтів із респіраторною патологією». ...

23.04.2024 Алергія та імунологія Терапія та сімейна медицина Алгоритм діагностики та лікування пацієнта з алергічним ринітом

Розбір клінічного випадку...