Consilium. «Проблеми психічного здоров’я у військовий час»

Consilium. «Проблеми психічного здоров’я у військовий час»
Consilium. «Проблеми соматичного здоров’я у військовий час»

Consilium. «Проблеми соматичного здоров’я у військовий час»
Health-ua.com тепер в Telegram

Health-ua.com тепер в Telegram
Головна > СТАТТІ > Нові дані: емпагліфлозин при ХХН – користь для ще більшої когорти пацієнтів

Нові дані: емпагліфлозин при ХХН – користь для ще більшої когорти пацієнтів

21.10.2023

Другого серпня 2023 року у Відні (Австрія) відбулася знакова подія – Європейська комісія схвалила емпагліфлозин (торгова марка – джардінс), інгібітор натрій-залежного котранспортера глюкози 2-го типу (іНЗКТГ-2), для лікування дорослих із хронічною хворобою нирок (ХХН) [1], повідомила компанія Boehringer Ingelheim. Це рішення має вкрай важливе значення для покращення стандартів лікування для понад 47 млн людей у Європейському Союзі, які живуть із ХХН [2], і допоможе зменшити навантаження на систему охорони здоров’я внаслідок зниження ризику госпіталізації пацієнтів із ХХН з усіх причин [3-5].

Схвалення базується на результатах EMPA-KIDNEY, найбільшого і найширшого за показаннями дослідження іНЗКТГ-2 при ХХН [3]. EMPA-KIDNEY (NCT03594110)  є багатонаціональним рандомізованим подвійним сліпим плацебо-контрольованим клінічним дослідженням, призначеним для оцінки впливу емпагліфлозину на прогресування захворювання нирок та ризик серцево-судинної смертності. У ньому взяли участь 6 609 пацієнтів  із ХХН різного генезу, із цукровим діабетом (ЦД) і без нього, а також з альбумінурією і без неї, багато з яких мали супутню патологію, таку як серцево-судинні, ниркові захворювання або хвороби обміну речовин. Учасники дослідження отримували або емпагліфлозин у дозі 10 мг/добу, або плацебо додатково до існуючого стандарту медичної допомоги. Дослідження оцінювало ниркові та серцево-судинні результати у групах із різним ступенем тяжкості ХХН.

Первинний результат фіксувався як час до першої події серцево-судинної смерті або прогресування ХХН, що визначався як термінальна стадія (потреба у замісній нирковій терапії, такій як діаліз або трансплантація нирки), стійке зниження розрахункової швидкості клубочкової фільтрації (рШКФ) до <10 мл/хв/1,73 м2, смерть нирок або стійке зниження рШКФ на ≥40% із моменту рандомізації. Ключові вторинні результати включали серцево-­судинну смерть або госпіталізацію із приводу серцевої недостатності, госпіталізацію з усіх причин та смертність від усіх причин.

Результати дослідження EMPA-KIDNEY показали значну перевагу емпагліфлозину у зниженні відносного ризику прогресування захворювання нирок або серцево-судинної смерті на 28% порівняно із плацебо у пацієнтів із ХХН (відносний ризик [ВР] 0,72; 95% довірчий інтервал [ДІ] від 0,64 до 0,82; р<0,000001 [абсолютне зниження ризику 3,8%]). Дослідження також продемонструвало статистично значуще відносне зниження ризику госпіталізації з будь-якої причини на 14% порівняно із плацебо (ВР 0,86; 95% ДІ від 0,78 до 0,95; р=0,0025 [абсолютне зниження ризику 4,4%]) [3, 6]. Загальні дані щодо безпечності в цілому відповідали попереднім результатам, підтверджуючи добре встановлений профіль безпеки емпагліфлозину при ХХН.

Настанови KDIGO (Ініціативи щодо покращення глобальних результатів захворювань нирок) рекомендують іНЗКТГ-2, зокрема емпагліфлозин, як терапію першої лінії у пацієнтів із ЦД 2-го типу та ХХН [7]. Терапію слід розпочинати незалежно від ступеня альбумінурії та рШКФ (≥20 мл/хв/1,73 м2) і продовжувати до початку діалізу.

Доведено, що такі захворювання, як ЦД 2-го типу, серцева недостатність (СН) і ХХН, пов’язані між собою, прискорюють розвиток одне одного та збільшують ризик ускладнень і навіть смерті від серцево-судинного захворювання (ССЗ) (рисунок) [8-16].

Рис. Взаємозв’язок між серцево-судинними, нирковими і метаболічними захворюваннями

Рис. Взаємозв’язок між серцево-судинними, нирковими і метаболічними захворюваннями

За результатами комплексної програми досліджень у довгостроковій перспективі прийом емпагліфлозину знижував відповідні ризики у пацієнтів із цими захворюваннями [17-20]. Це зумовило внесення змін до настанов у галузі діабетології, кардіології та нефро­логії [21-23].

Цукровий діабет 2-го типу: значне зниження смертності від ССЗ

У пацієнтів із ЦД 2-го типу застосування емпагліфлозину сприяє зниженню ризику смерті від ССЗ на 38% порівняно із плацебо (дослідження EMPA REG OUTCOME) [17]. Таким чином, емпагліфлозин може значно подовжувати життя пацієнтів із ЦД 2-го типу [24]. Цей висновок призвів до негайного внесення змін до настанов у галузі діабетології. В останньому консенсусному звіті Американської асоціації діабетологів/Європейської асоціації з вивчення діабету (ADA/EASD) [21] застосування іНЗКТГ-2, таких як емпагліфлозин, рекомендовано незалежно від застосування метформіну та вихідного рівня глікозильованого гемоглобіну (HbA1c) у пацієнтів із ССЗ, СН чи ХХН або в осіб, які мають високий ризик розвитку таких захворювань.

Серцева недостатність: покращення прогнозу при будь-якому значенні фракції викиду

Емпагліфлозин також набув поширення як препарат для лікування СН. Після того як у дослідженні EMPEROR Reduced було встановлено, що емпагліфлозин покращує прогноз у пацієнтів із фракцією викиду лівого шлуночка (ФВЛШ) на ≤40%, знижуючи частоту комбінованої кінцевої точки смерті від ССЗ або частоту госпіталізації із приводу СН на 25% [19], у дослідженні EMPEROR Preserved також було відзначено користь емпагліфлозину у пацієнтів зі збереженою фракцією викиду >40% (зниження ризику – 21% порівняно із плацебо) [20]. Отже, емпагліфлозин став першим препаратом із доведеною ефективністю (незалежно від значення фракції викиду) у пацієнтів із СН зі скороченою, помірно скороченою та збереженою фракцією викиду.

Європейське товариство кардіологів (ESC) рекомендує іНЗКТГ-2, такі як емпагліфлозин, використовувати у якості терапії першої лінії у пацієнтів із СН незалежно від значення ФВЛШ [22].

Література

  1. https://ec.europa.eu/health/documents/community-register/html/h930.htm.
  2. Bikbov B. et al. Global, regional, and national burden of chronic kidney disease, 1990–2017: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2017. Lancet. 2020;395(10225):709-733.
  3. Herrington W., Staplin N., Wanner C. et al. Empagliflozin in Patients with Chronic Kidney Disease. N Engl J Med. 2023; 388:117-127.
  4. Turchetti G., Bellelli S., Amato M. et al. The social cost of chronic kidney disease in Italy. Eur J Health Econ. 2017;18(7):847-858.
  5.  Gandjour A., Armsen W., Wehmeyer W., Multmeier J., and Tschulena U. Cost of patients with chronic kidney disease in Germany. 2020. PLOS ONE 15(4): e0231375.https://doi.org/10.1371/journal.pone.0231375.
  6. EMPA-KIDNEY full data presentation, presented on 4 November 2022 at the American Society of Nephrology (ASN) Congress 2022 – Kidney Week.
  7. Kidney Disease: Improving Global Outcomes (KDIGO) Diabetes Work Group. Kidney Int 2022; 102:S1-S127.
  8. Einarson TR et al. Cardiovasc Diabetol 2018;17:83.
  9. International Diabetes Federation. IDF Diabetes Atlas. 9th ed. 2019. https://www.diabetesatlas.org/ (accessed August 2020).
  10. Murphy D. et al. Ann Intern Med 2016;165:473.
  11. Siemens Healthineers. Chronic kidney disease: a global crisis. 2018. www.siemens-healthineers.com/en-uk/news/chronic-kidneydisease.
  12. html (accessed Aug 2020).
  13. US Renal Data System. Am J Kidney Dis 2019;S0272-6386(19)31008-X.
  14. Morrish N.J. et al. Diabetologia 2001;44(Suppl. 2):S14.
  15. American Diabetes Association. Diabetes Care 2020;43:S1.
  16. Thomas M.C. et al. Curr Cardiol Rev 2016;12:249.
  17. Sarraf M. et al. Clin J Am Soc Nephrol 2009;4:2013.
  18. Zinman B. et al. N Engl J Med 2015; 373:2117-2128.
  19. Herrington H.G. et al. N Engl J Med. 2023 Jan 12; 388(2): 117-127.
  20. Packer M. et al. N Engl J Med 2020; 383:1413-1424.
  21. Anker S.D. et al. N Engl J Med. 2021 Oct 14;385(16):1451-1461.
  22. Davies M.J. et al. Diabetes Care 1 November 2022; 45 (11): 2753-2786.
  23. McDonagh T.A. et al. Eur Heart J 2021; 42:3599-726.
  24. Kidney Disease: Improving Global Outcomes (KDIGO) Diabetes Work Group. Kidney Int 2022; 102:S1-S127.
  25. Claggett B. et al. Circulation 2018;138:1599-1601.

Тематичний номер «Урологія. Нефрологія. Андрологія» № 3 (30), 2023 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Урологія та андрологія

Вогнепальні поранення статевого члена та калитки 21.10.2023 Урологія та андрологія Вогнепальні поранення статевого члена та калитки

Вогнепальні поранення (ВП) зовнішніх статевих органів становлять 50-90% усіх проникаючих поранень сечостатевої системи. Крім того, у військових конфліктах ушкодження зовнішніх геніталій відмічені у 60% випадків поранень урогенітального тракту, спричинених вогнепальною зброєю та уламками вибухових пристроїв, що є основним механізмом проникаючого поранення [1, 9]. Автори публікації проаналізували та систематизували наявні дані стосовно особливостей ведення пацієнтів із вогнепальними пораненнями зовнішніх статевих органів у мирний час та в умовах воєнних дій. ...

21.10.2023 Урологія та андрологія Хронічний калькульозний простатит: як вплинути на патологічні ланки виникнення болю?

15-17 червня відбулася одна з наймасштабніших подій у галузі урології — щорічний конгрес Асоціації урологів України. Захід було проведено під головуванням віце-президента Асоціації урологів України, директора ДУ «Інститут урології ім. акад. О.Ф. Возіанова НАМН України», академіка НАМН України, професора С.О. Возіанова у комбінованому форматі з онлайн-­трансляцією. Учасники конгресу розглянули актуальні питання діагностики та лікування багатьох захворювань сечовивідної системи. Однією з найбільш частих проблем, із якою пацієнти звертаються до урологів, є простатит. Особливості клінічної картини, діагностики, механізми розвитку больових відчуттів та ефективні шляхи їх подолання при хронічному калькульозному простатиті були детально висвітлені в доповіді старшого наукового співробітника відділу сексопатології та андрології ДУ «Інститут урології ім. акад. О.Ф. Возіанова НАМН України», кандидата медичних наук Каміля Раїсовича Нуріманова. ...

21.10.2023 Онкологія та гематологія Урологія та андрологія Стандарт медичної допомоги «Рак передміхурової залози»

Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 22.06.2023 № 1141 ...