Ментальне здоров’я: стійкість і вразливість майбутнього

29.10.2023

Стаття у форматі PDF

Цінність ментального здоров’я ще не до кінця усвідомлена. Але це, безсумнівно, тема номер один і для України, яка живе в умовах повномасштабної російської агресії, і для світу, який лише за останні роки пережив чимало катастроф. Піклуючись про ментальне здоров’я, ми плекаємо нашу стійкість. Це те, що завжди буде провідником через важкі часи до майбутнього, яке ми створюємо сьогодні.

На початку вересня у Києві відбувся третій Саміт перших леді та ­джентльменів на тему: «Ментальне здоров’я: стійкість та крихкість майбутнього». Це міжнародна платформа, що об’єднує перших осіб ­світу та сприяє діалогу та ефективній проти­дії глобальним гуманітарним викликам шляхом застосування інструментів м’якої сили, партнерства, публічної дипломатії. Місією ­Саміту є посилення «м’якої сили» перших леді та ­джентльменів у розв’язанні глобальних проблем людства.

Під час Саміту обговорювали такі теми:

  1. Сила і слабкість визнавати виклики у сфері ментального здоров’я відкрито, без стигматизації цих проблем.
  2. Вплив війни на ментальне здоров’я.
  3. Необхідність надання найвищого пріоритету проєктам у сфері популяриза­ції підтримки ментального здоров’я: підвищення помітності цієї ­проблеми у ­суспільстві, промоція грамотності ­громадян у ­сфері ментального здоров’я, ­боротьба зі стигматизацією тощо.
  4. Ментальне здоров’я сьогоднішніх підлітків — ​що можливо зробити для того, щоб подбати про ментальне здоров’я моло­дих осіб, які за 15 років визначатимуть ­майбутнє людства?

Останнє десятиліття світ стикається з низкою ­надзвичайно руйнівних викликів, як-от: пандемія, спричинена нею еконо­мічна криза, зміна клімату, ­стихійні лиха, війни (зокрема, ­повномасштабна війна у Європі, яку розпочала Росія ­проти України). Ці виклики роблять більш ­явною непомітну оку вразливість ​нашого ментального здоров’я.

За результатами соціологічного дослі­дження, після початку повномасштаб­ного вторгнення Росії в Україну ­приблизно 90 % українців мають щонайменше один із симптомів тривожного розладу. ­Безліч подібних дослі­джень, здійснених по ­всьому світу, доводять очевидне: економічні та ­політичні потрясіння, хвилі міграції внаслідок військових ­конфліктів і кліматичні зміни чинять негативний вплив на добробут людства.

Ментальне здоров’я — ​це не лише відсутність розладів. За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), це стан добробуту, у якому людина реалізує свої здібності, може протистояти ­стресам, продуктивно працювати й ­робити внесок у життя своєї громади. Важливість якості життя, основою якого є ментальне здоров’я, має стати аксіомою в усьому світі.

Людство сьогодні зазнає багатьох випробувань на міцність, які визначають його майбутнє: це відновлення після пандемії, війна в Україні, природні катаклізми (земле­труси в Туреччині й Сирії) і стрімкі кліматичні зміни. Водночас такі інтенсивні кризи продемонстрували ще одну ­невидиму крихкість, яка потребує ­захисту: наше ментальне здоров’я. ­

Зокрема, спеціально для Саміту було проведено ­масштабне соціо­логічне дослі­дження щодо ментального здоров’я та ставлення до ­нього в різних ­країнах світу, яке на замовлення Саміту здійснила британська компанія Alligators Digital, що має низку нагород у сфері інноваційних дослі­джень.

Опитування було здійснено в межах Всеукраїнської про­грами ­ментального здоров’я «Ти як?» з ініціативи ­першої леді України за підтримки ВООЗ. Експертну ­підтримку дослі­дження забезпечили Координацій­ний центр із психічного здоров’я при Кабінеті Міні­стрів України, ГО BRAND UKRAINE та ГО «Безбар’єрність». У дослі­дженні взяли участь 11 країн у різних регіо­нах, як-от Аргентина, Бразилія, Велика Британія, Ізраїль, ­Німеччина, Польща, США, ­Туреччина, Україна, Хорватія, Японія. Ці країни разом представляють ­різноманітні культури, мови й традиції. Серед цих країн є як ті, що зазнавали війни в недалекому минулому, так і ті, що пережили масштабні конфлікти багато десятиліть тому. За його результа­тами, ментальне здоров’я увійшло до п’ятірки найбільших глобальних викликів майбутнього.

У межах третього Саміту було укладено 25 меморандумів про медичне партнерство. Тобто українські лікарні отримали 25 «побратимів» у різних куточках світу, із якими зможуть співпрацювати та обмінюватися досвідом. Як зазначили учасники заходу, через повномасштабну війну наша медична система потерпає щодня, пошко­джено 1427 медзакладів, а 189 зруйновано. Тому медичні заклади потребують підтримки, щоб розвиватися й надавати якісну допомогу українцям.

Партнерами українських лікувальних установ стали ­вісім медзакладів із Франції, по два — ​із Литви, Латвії, Молдови та Північної Македонії, а також провідні лікарні Польщі, Австрії, Данії, Естонії, Ірландії, Швеції, Іспанії, Канади, Ізра­їлю та Нідерландів. З українського боку партнерами виступатимуть лікарні Київської, Дніпропетровської, Одеської, Миколаївської, Львівської, Тернопільської, Вінницької, Рівнен­ської, Івано-Франківської та Закарпатської областей.

Дитячі лікарні уклали партнерство із закладами Данії, Нідерландів, ­Ізраїлю, Іспанії, Латвії, Польщі, Франції, реа­бі­літаційні центри — і​з лікарнями Литви, Латвії та Швеції. Медзаклади, що надають послуги з психічного здоров’я, співпрацюватимуть із лікувальними установами Франції, Північної Македонії та Канади. Університетські та багато­профільні ­лікарні уклали партнерство з Австрією, Ірлан­дією, Естонією, Північною Македонією та Молдовою.

Учасники Саміту також обговорили, як війни та конф­лікти позначаються на ментальному здоров’ї та чи ­можливо до цього адаптуватися. За результатами дослі­дження, проведеного для Саміту, наслідки війни відчувають люди в усьому ­світі. Вона чинить вплив не лише на тих, хто перебуває безпосередньо в зонах конфлікту. Кожен другий у світі вважає, що війна Росії проти України позначилася на його житті та ментальному здоров’ї.

Опитування відбулося в 11 країнах ­світу: Аргентині, Бразилії, Великій Британії, ­Ізраїлі, Німеччині, Польщі, США, Туреччині, Україні, Хорватії, Японії. Зокрема, 40 % громадян Німеччини, 36 % громадян Польщі, 36 % громадян США відповіли, що будь-яка війна у світі зачіпає і їх.

У межах заходу також обговорили процес цифровізації світу та його наслідки для психіки молоді. Так, за даними соціо­логічного дослі­дження, які презентували на ­Саміті, соцмережі сильніший мають вплив на психологічний стан молоді, ніж на користувачів іншого віку (79 % ­проти 65 % в інших вікових групах). Попри те, що молоді люди є найактивнішими корис­тувачами соціальних мереж, вони усвідомлюють їхній негативний вплив. Водночас саме соц­мережі в період війни дають ­молоді відчуття зв’язку зі спільнотою та причетності до чогось позитивного (73 %). Практичним результатом третього ­Саміту перших леді та ­джентльменів стане реалізація проєкту медичного партнерства між країнами. Чотирнадцять закордонних ­міністрів охорони здоров’я долучилися до цієї ініціативи. Власне, програма міжнародного медичного партнерства — ​це великий крок у цьому напрямі.

Така співпраця передбачає:

  • Залучення іноземних фахівців до роботи безпосередньо в Україні.
  • Обмін знаннями та досвідом під час стажувань, проведення спільних наукових дослі­джень, науково-­практичних конференцій, освітніх заходів.
  • Менторинг та телемедичні консультації. Кращі фахівці (як з одного, так і з іншого боку) зможуть здійснювати огляди пацієнтів за допомогою телемедичних ресурсів.
  • Написання спільних заявок на проєктну / дослідницьку діяльність, обмін знеособленими даними для проведення дослі­джень, написання спільних наукових публікацій.

Загалом захід не обмежився лише проблемами України, він був присвячений благополуччю людей у всьому світі, які постраждали або можуть постраждати внаслідок ­війни чи інших криз.

Підготувала Лариса Мартинова

За матеріалами www.moz.gov.ua

Тематичний номер «Неврологія. Психіатрія. Психотерапія» № 3 (66) 2023 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Психіатрія

28.02.2024 Психіатрія Застосування арипіпразолу в лікуванні резистентної депресії

Депресія – це тяжка й поширена хвороба, яка уражає понад 300 млн осіб у всьому світі та вважається однією з найвагоміших проблем громадського здоров’я у ХХІ столітті (WHO, 2017). Інвалідизувальна природа депресії призводить до низки професійних, економічних, соціальних та особистих несприятливих наслідків (Thompson C., 2010). Протягом останніх років кількість випадків депресії значно зросла, перевантажуючи систему охорони здоров’я (Cipriani A. et al., 2018)....

20.02.2024 Психіатрія Ефективність та безпека призначення прегабаліну за тривожних розладів

Тривожні розлади (ТР) – ​це біопсихосоціальні стани, пов’язані з узагальненими чи специфічними для ситуації відповідями на передбачувані загрози. Вони є одними з найпоширеніших психічних розладів (1,5-3,1%) (Kessler and Wang, 2008); зазвичай з’являються на ранньому етапі життя, характеризуються високим ступенем хронізації (середня тривалість складає >10 років) (Bruce et al., 2005) і підвищеним ризиком розвитку супутніх захворювань, як-от артеріальна гіпертензія, серцево‑судинні захворювання, деменція....

05.02.2024 Психіатрія Лікування тривожних станів на первинній ланці медичної допомоги

Тривожні стани (ТС) являють собою біопсихосоціальні стани, асоційовані з генералізованими або ситуативними відповідями на чинники, котрі сприймаються як загрози. ТС можуть проявлятися у формі фобій або панічних розладів і провокувати психофізіологічну відповідь у формі запаморочення, підвищеної частоти серцевих скорочень і посиленого потовиділення. За відсутності лікування хронічна тривожність може спричиняти артеріальну гіпертензію (АГ), серцево-судинні захворювання (ССЗ), деменцію, гострі порушення мозкового кровообігу, цукровий діабет, новоутворення [1, 2]. За даними S.F. Javaid і співавт. (2023), загальносвітова поширеність ТС станом на 2019 р. становила 4,05%. Із 1990 по 2019 р. кількість осіб із ТС у світі зросла зі 194,9 до 301,4 млн, що приблизно відповідає показнику 3895 осіб на 100 тис. населення [1]....

13.01.2024 Психіатрія Алгоритм лікування терапевтично резистентної депресії

За матеріалами VI Науково-практичної конференції з міжнародною участю «Психосоматична медицина: наука та практика» (2‑3 листопада 2023 р.) Учасники VI Науково-практичної конференції «Психосоматична медицина: наука та практика», що відбулася на початку листопада 2023 року, обговорювали виклики, тенденції та шляхи розвитку цього напряму медичної науки в Україні та світі. Зокрема, особливий акцент було зроблено на роботі з військовослужбовцями та учасниками воєнних конфліктів: удосконаленні методів підвищення резилієнтності, стратегіях виживання в бойових умовах, наданні допомоги після перенесених травматичних втрат та поверненні до повсякденного життя. У межах цього заходу фахівці мали унікальну можливість для обміну досвідом за різними спеціальностями. Пропонуємо до вашої уваги короткий огляд доповіді «Терапевтичний алгоритм резистентної депресії», яку презентувала д.мед.н., завідувачка кафедри медичної психології, психосоматичної медицини та психотерапії Національного медичного університету імені О. О. Богомольця (Київ, Україна), професорка Олена Олександрівна Хаустова. ...