Тривожні та інші емоційні розлади сьогодення: роль фітотерапії

16.05.2024

Стаття у форматі PDF

За останнє століття у світі значно зросла кількість подій планетарного рівня, які призвели до хвилі постстресових та емоційних розладів. На жаль, ця ситуація не оминула й Україну. Через розв’язану рф війну страждають і ті, хто опинився в зоні бойових дій або в окупації, і ті, хто живе в тилу, і вимушені внутрішні переселенці, і ті, хто виїхав за кордон. Перевтома, тривожність і тривалий стрес виснажують організм, шкодять фізичному здоров’ю, можуть стати тригером порушень психіки, що скорочують тривалість життя.

Починаючи з 2016 р., навіть до дистресових потрясінь, пов’язаних із пандемією COVID‑19, та широкомасштабної війни в Україні, світ перейшов до співжиття в новому ­концепті – ​«BANI»:

  • Brittle (крихкий) – ​будь-яка побудована система здатна досить швидко зламатися (так, пандемія COVID‑19 та війна вплинули на багато галузей сфер життя).
  • Anxious (тривожний) – ​тривогу зумовили безперервні ­зміни та часто неможливість на них вплинути.
  • Nonlinear (нелінійний) – ​нам незрозуміло, до яких наслідків призведуть ті чи інші дії (зміна клімату, війна).
  • Incomprehensible (незбагненний) – ​надлишок інформації, що надходить (зараз знаємо не недостатньо, як бувало раніше, а часом занадто багато, і сортувати ці дані стає доволі складно).

Сьогодні стрес став одним із найбільш широко вживаних слів. Власне, його у світі стало значно більше. Проте є відмінності стресу в умовах війни та в мирний час, зокрема:

  1. Обмеження базових потреб людини.
  2. Часто поєднується з іншими дистресовими чинниками (голод, холод, тривала депривація, вимушені переміщення, розлучення, втрата зв’язків із рідними).
  3. Глобальність (повнота охоплення).
  4. Колективний характер.
  5. Значно частіше кардинально змінює долю людей.
  6. Має іншу траєкторію трансформації (наприклад, уникнення дистресового впливу війни поро­джує еміграцію і нові стреси, зумовлені влаштуванням життя в ­країнах з ­іншою культурою, законами, мовою); має характер як безпосереднього впливу, так і відтермінованих наслідків.
  7. За дистресових ознак відтерміновані наслідки ­можуть бути більш катастрофічними для життя людини, ніж поточні.
  8. Більш провокативний щодо ступеня амортизаційних можливостей людини, від біологічних (генетична схильність до психічних розладів після психотравми) до епігенетичних і соціальних можливостей (стиль виховання, набута безпорадність, стоїцизм, психологічна гнучкість тощо).
  9. Низько прогнозований щодо подолання ситуації через часто невідому дію чинників дистресу, пропозицій роботи та ­розуміння того, що буде з близькими чи дітьми.

Особливості афективної патології під час війни:

  • Домінуючими є стресові розлади в повному діапазоні, із поступовим зростанням частоти посттравматичного стресового розладу (ПТСР), який не є основним, але його частота має тенденцію до збільшення.
  • Комбіновані органічні ураження нервової системи.
  • Коморбідність із вогнепальними пораненнями та баро­травмами (віддалені наслідки).
  • Коморбідність із варіантами хімічної адикції.
  • Алгічні форми депресії, зокрема за ларвованої депресії.
  • Домінування агрипнічного синдрому, частота якого сягає 80‑90% у структурі афективних розладів.
  • Віддалені наслідки когнітивно-мнестичних та афективних змін внаслідок перенесеного вірусного (COVID‑19) та близького за часом механічного (травматичного) ураження головного мозку.

Однією з ознак хронічного психоемоційного навантаження є тривожність, що часто поєднується клінічно з порушеннями сну й епізодами депресії [12].

Тривожність – ​це стан психо­емоційного напруження, для якого характерне відчуття занепокоєння, страх або передчуття негативних подій. Власне, тривога є нормальною реакцією на стрес і може відігравати роль адаптивної функції, допомагаючи людині впоратися з викликами або загрозами. Проте коли тривожність стає надмірною, тривалою і починає негативно позначатись на повсякденному житті, вона може перерости в тривожний розлад, потребуючи професійного втручання. Емоційні розлади, як-от депресія, стрес, тривога та безсоння (порушення сну), є най­поширенішими порушеннями психічного здоров’я, які вражають значну кількість людей у всьому світі (поширеність проблем зі сном коливається від 5  до 50%) [3].

Що ми маємо на сьогодні в Україні? Понад 90% українців мають хоча б один із симптомів тривожних розладів, а понад 50% – ​перебувають у зоні ризику розвитку труднощів, пов’язаних із психічним здоров’ям. До 40‑50% громадян, за оцінками фахівців, потребуватимуть психологічної допомоги та психо­соціальної підтримки різного ступеня інтенсивності. Рівень приймання антидепресантів 2022 р. сягнув піку, а на безрецептурні заспокійливі засоби українці щомісяця витрачають близько 300 млн грн (за результатами аудиторської перевірки ресурсів чинної ­системи надання послуг у сфері психічного здоров’я; дослідження вико­нано в межах роботи над Всеукраїнською програмою ­ментального здоров’я). Тож закономірно постає запит на допомогу вели­кій когорті осіб. За останні кілька десятиліть спостерігається значне зростання використання природних засобів рослинного похо­дження для лікування поширених емоційних розладів, як-от депресія, тривога, психоемоційне ­перевантаження, порушення сну. Пацієнти сприймають фітотерапію як безпечнішу альтернативу фармакотерапії з меншим ризиком побічних ефектів або синдрому відміни. K. S.Yeung та М.Hernandez (2018) проаналізували роботи, пов’язані із застосуванням фітотерапевтичних препаратів за останні 30 років і дійшли висновку, що загалом у 45% публікацій повідомляється про позитивні результати ­з меншою кількістю побічних ефектів порівняно зі звичайними ліками [1].

Окрім звичних рецептур фіто­терапевтичних препаратів, лікар­ські рослини використовують як потенційне ­джерело розробки нових ліків проти психічних розладів [2].

Визначаючи роль медика­ментозних засобів у корекції стану ­пацієнта з ознаками тривожного розладу, напруження та порушеного сну, слід з’ясувати:

  • Наскільки пацієнт довіряє різним підходам до лікування та орієнтований із правом вибору (реалізацією віри) між психо­терапією та біологічною корекцією, а за біологічної корекції – ​між фітотерапією та традиційним медикаментозним лікуванням.
  • Що для пацієнта означають безпечні біологічно активні речовини (це здебільшого важливо для певного ­контингенту, ­зокрема дітей, вагітних, осіб похилого віку; із хронічними хворо­бами, які потребують постійного лікування; із загостреним аналізом щодо власного здоров’я).
  • Знання пацієнта та розуміння ним дії препаратів.
  • Вартість, доступність, можливість безперервного лікування.
  • Лікування медикаментами чи фітопрепаратами не має бути альтернативою психотерапії.

Вплив Сонріза Про Салют на емоційні порушення

Ми виконали постмаркетингове спостереження щодо ­впливу фітокомплексу Сонріза Про Салют (виробник ТОВ «БФК «САЛЮ­ТАРІС») на емоційні порушення субклінічного та клінічного рівня з акцентом на феноменологічну чутливість. Сонріза Про Салют містить кілька рослинних компонентів, відо­мих заспокійливими та анксіолітичними властивостями, що традиційно використовують для зменшення симптомів стресу, тривожності, поліпшення якості сну та загального стану нервової системи.

Екстракт плодів глоду звичайного (Crataegus laevigata) має кардіо­тонічні та антиоксидантні ­властивості, може зменшувати фізіологічні симптоми стресу, ознаки тривож­ності, як-от підвищене серцебиття, пітливість, тремор.

Екстракт трави пасифлори інкарнатної (Passiflora incarnata) є відомим природним заспокійливим засобом, який часто використовують для лікування симптомів тривожності та безсоння. Пасифлора може збільшувати рівні γ-аміномасляної кислоти (ГАМК) у мозку – ​нейротрансмітера, який знижує активність нервової системи, сприяючи релаксації та зменшенню рівня тривоги [5]. В огляді літератури R.Zanardi et al., опублікова­ному в журналі Pharmaceuticals (2023), зазначено, що ефективність ­пасифлори для зменшення ознак тривожності може бути порівнянною з бензодіазепінами для короткострокового лікування [6]. В одному з дослі­джень пасифлору порівнювали з оксазепамом, традиційним медикаментозним засобом для ліку­вання тривожного розладу, що свідчить про потенційну її ефективність як засобу альтернативного лікування [7].

Екстракт шишок хмелю звичайного (Humulus lupulus) традиційно використовують для заспокоєння нервової системи, полегшення засинання та поліпшення якості сну. Його анксіо­літичні ефекти пов’язують зі здатністю чинити вплив на рецептори ГАМК у мозку, що регулюють релаксацію та спокій [8].

Валеріана лікарська (Valeriana officinalis) є однією з найбільш дослі­джених і використовуваних трав. Екстракт валеріани підвищує рівень ГАМК у мозку, сприяючи заспокоєнню та релаксації. Препарати валеріани можуть бути корисними для лікування симптомів тривожних розладів, пов’язаних зі стресом та нервовим напруженням, а також станів, пов’язаних із порушенням сну [9].

Екстракт трави пустирника серцевого (собачої кропиви) (Leonurus cardiaca) має легкі заспокійливі та антистресові властивості. Він може сприяти зниженню симптомів легкої тривожності та нервової напруженості, а також поліпшенню сну.

Меліса лікарська (Melissa officinalis) відома своїми заспокійливими властивостями, сприяє зменшенню ознак ­тривожності, покращенню настрою та релаксації. Екстракт трави меліси може бути корисним для зменшення психоемоційного пере­напруження та поліпшення сну. Вона може чинити вплив на актив­ність нейротрансмітерів, як-от ГАМК, серотонін і дофа­мін, що відіграють важливу роль у регуляції настрою та тривож­ності. ГАМК є основним інгібуючим нейротрансмітером у цент­ральній нервовій системі, який сприяє зниженню нервової активності та має заспокійливий вплив. Меліса може підвищу­вати активність ГАМК через інгібування її розпаду або збільшення її доступності в синаптичній щілині [10].

Серотонін – ​це нейротрансмітер, асоційований із регуля­цією настрою, сну та апетиту. Меліса може сприяти підвищенню рівня серотоніну в мозку, у такий спосіб покращуючи настрій і знижу­ючи тривожність. Хоча механізм впливу компонентів ­меліси на серо­тонінову систему потребує додаткових дослі­джень, вважається, що вони можуть чинити вплив на синтез серотоніну або на серотонінові рецептори. Хоча основною характеристикою меліси є анксіолітична дія, дані деяких спостережень також свідчать про їх потенційний антидепресивний ефект. Це може бути зумовлено комплексною дією на нейрохімічні шляхи в ­мозку, які впливають як на тривожність, так і на депресію. Меліса також демонструє позитивний вплив на поліпшення якості сну, частково завдяки своїм анксіолітичним властивостям. Дофа­мін – ​ще один важливий нейротрансмітер, який бере участь у регуляції настрою, мотивації та задоволення [10].

Вплив ­меліси на дофамінову ­систему може сприяти покращенню настрою та зниженню симптомів депресії, але механізми та ступінь цього впливу потребують більш детального вивчення [11].

Для оцінювання впливу Сонріза Про Салют було сформовано групу пацієнтів (66 осіб), які приймали фітокомплекс протягом 30 днів у дозуванні одна капсула двічі на добу. До початку та ­після завершення приймання Сонрізи Про Салют для визначення змін показників шкал оцінювання реактивної та особистісної тривожності в пацієнтів, які брали участь у спостереженні, використовували опитувальник Спілбергера–­Ханіна. Оцінювання рівнів реактивної та особистісної тривожності за показниками шкал у складі опитувальника Спілбергера–­Ханіна відбувалося в таких межах: до 30 балів – ​низький рівень тривожності, 31‑45 балів – ​середній, понад 45 балів – ​високий.

Під час оцінювання отримано такі результати:

  1. У 80% пацієнтів знизився показник реактивної тривожності за повторного прохо­дження тесту Спiлбергера-Ханіна (рис. 1).
  2. У 72% учасників за повторного прохо­дження тесту Спілбер­гера-Ханіна знизився показник особистісної тривож­ності (рис. 2).
  3. Середній результуючий показник рівня реактивної тривожності для 66 опитаних пацієнтів до приймання Сонріза Про Салют становив 46 балів; після курсу середній показник становив 35 балів.

Рис. 1. Показники реактивної тривожності за відповідною шкалою в складі опитувальника Спілбергера–Ханіна в пацієнтів групи спостереження перед початком приймання Сонріза Про Салют (А) та після (Б)

Рис. 1. Показники реактивної тривожності за відповідною шкалою в складі опитувальника Спілбергера–Ханіна в пацієнтів групи спостереження перед початком приймання Сонріза Про Салют (А) та після (Б)

Рис. 2. Показники особистісної тривожності за відповідною шкалою в складі опитувальника Спілбергера–Ханіна в пацієнтів групи спостереження перед початком приймання Сонріза Про Салют (А) та після (Б)

Рис. 2. Показники особистісної тривожності за відповідною шкалою в складі опитувальника Спілбергера–Ханіна в пацієнтів групи спостереження перед початком приймання Сонріза Про Салют (А) та після (Б)

Важливість сну та його дослідження

Сон важливий для відновлення організму людини. Погіршення сну пов’язане з кількома проблемами зі здоров’ям, як-от ожиріння, серцево-судинні захворювання, порушення когнітивних функцій, а також нейродегенеративні захворювання [12].

Для підтвер­дження зв’язку проблем зі сном і соматичних захворювань M.Fan et al. (2020) виконали масштабне дослі­дження за участю 385 тис. 292 осіб, результати якого опубліковано у виданні European Heart Journal. Дослідники встановили взаємозв’язок якості сну в учасників дослі­дження з розвитком серцево-судинних захворювань (ССЗ), ішемічної хвороби серця (ІХС) та інсультів [13].

Дослідники розробили власну шкалу оцінювання якості сну під назвою, яка охоплювала характеристики хронотипу, ­тривалості сну, безсоння, хропіння та надмірної денної сонливості. ­Оцінки всіх компонентів було підсумовано для отри­мання ­підсумкового показника в діапазоні від 0 до 5 балів, ­причому вищі показники вказували на більш здоровий режим сну. ­Результати було оцінено так: «здоровий режим сну» (оцінка ≥4 балів), «проміжний режим сну» (2‑3 бали) і «поганий режим сну» (оцінка ≤1 бала) (рис. 3‑5).

Рис. 3. Залежність ризику розвитку серцево-судинних захворювань від показника якості сну

Рис. 3. Залежність ризику розвитку серцево-судинних захворювань від показника якості сну
Адаптовано за  M. Fan et al. Sleep patterns, genetic susceptibility, and incident cardiovascular disease: a prospective study of 385 292 UK biobank participants. 
Eur Heart J. 2020 Mar 14. Vol. 41, № 11. Р. 1182‑1189.

Рис. 4. Залежність ризику розвитку ішемічної хвороби серця від показника якості сну

Рис. 4. Залежність ризику розвитку ішемічної хвороби серця від показника якості сну
Адаптовано за M. Fan et al. Sleep patterns, genetic susceptibility, and incident cardiovascular disease: a prospective study of 385 292 UK biobank participants. 
Eur Heart J. 2020 Mar 14. Vol. 41, № 11. Р. 1182‑1189.

Рис. 5. Залежність ризику розвитку інсульту від показника якості сну

Рис. 5. Залежність ризику розвитку інсульту від показника якості сну
Адаптовано за M. Fan et al. Sleep patterns, genetic susceptibility, and incident cardiovascular disease: a prospective study of 385 292 UK biobank participants. 
Eur Heart J. 2020 Mar 14. Vol. 41, № 11. Р. 1182‑1189.

Після ранжу­вання показників якості сну вивчали кореляцію з кардіоваскулярними подіями. Так, порівняно з тими, хто отримав оцінку сну 0‑1 бал, учасники дослі­дження з оцінкою 5 балів мали на 35% (19‑48%), 34% (22‑44%) і 34% (25‑42%) нижчий ­ризик розвитку ССЗ, ІХС та інсульту відповідно. Майже 10% серцево-судинних подій у цій когорті належали до таких, що пов’язані з поганим сном. Порушення сну є одним з основ­них симптомів психічних розладів, пов’язаних із соціальним стре­сом, як-от депресія та тривога [14].

Очевидно, що сон віді­грає вирішальну роль у реакції на стрес. Хоча процеси, які пов’язують стрес і сон, до кінця не вивчено. S. Hokari et al. (2022) припустили, що фактор росту фібробластів 21 (FGF21) – ​гормон, пов’язаний із метаболізмом ліпідів, може відігравати певну роль у взаємозв’язку між сном і ­реакцією на стрес, регулюючи сон.

Отримані результати підтвердили, що FGF21 може ­чинити вплив на регуляцію сну / неспання, індукуючи вироблення анти­стресового агента та/або кетонових тіл, сприяючи стійкості ­організму ­людини до соціального стресу [15].

Вплив Сонріза Про Салют на якість сну

Для оцінювання впливу фітокомплексу Сонріза Про ­Салют на сон ми провели тестування 66 пацієнтів перед початком і після закінчення курсу його приймання (по капсулі двічі на добу) упродовж 30 діб. Тестування виконували за допомогою Пітсбургського опитувальника якості сну (PSQI).

Результати повторного тестування через 35 днів після приймання Сонріза Про ­Салют були ­такими:

  1. Зменшення бального показника у більшості учасників (~60% пацієнтів) вказує на поліпшення якості їхнього сну протягом цього періоду (рис. 6).
  2. Приблизно у 30% пацієнтів бальний показник лишився стабільним (він не змінився порівняно з першим тестуванням).
  3. У невеликої кількості учасників (~10%) бальний ­показник за повторного тестування збільшився. Це може вказувати на погіршення якості сну протягом періоду спостереження, що потре­бує додаткового аналізу результатів. Загальна тенденція свідчить, що якість сну в більшості учасників поліпшилася впродовж ­періоду між першим і повторним тестуванням.

Рис. 6. Зміна середнього показника якості сну за Пітсбургським опитувальником якості сну після курсу приймання Сонріза Про Салют

Рис. 6. Зміна середнього показника якості сну за Пітсбургським опитувальником якості сну після курсу приймання Сонріза Про Салют

Частота захворювань, пов’язаних зі стресом, ­зокрема ССЗ, метаболічні та аутоімунні захворювання, постійно зростає [16]. Стресові чинники та порушення регуляції стресових реакцій пов’язані зі збільшенням ризику ІХС на 25‑50%, удвічі більшим ризиком розвитку цукрового діабету 2-го типу та змінами клітинного й гуморального імунітету, які, своєю чергою, підвищують ризик інфекційних захворювань [17].

Індивідуальні та суспільні витрати, пов’язані з впливом сильного стресу, є значними. У першій чверті ХХІ ст. молодь повідомляє про вищий рівень стресу, якого вона зазнала, ніж будь-яке попереднє покоління [18].

Так, за даними опитувань, близько три чверті візитів до лікарів загальної практики в США припадають на скарги, пов’язані зі стресом [19].

Хронічний професійний стрес є ­добре відомим чинником ­ризику розвитку хронічних захворювань, психіч­них розладів і пога­ної якості сну [20, 21].

За оцінками, загальна вартість витрат на ліку­вання стресу, пов’язаного з професійною діяльністю, щорічно перевищує 20 млрд євро в Європі та 180 млрд доларів у США.

Як приклад наводимо дані полісомнографії пацієнта, який отримував лікування з приводу тривожного розладу з ­агрипнією та додатково приймав фітокомплекс Сонріза Про Салют. Полісомнографію виконували в межах двотижневого періоду за допомогою застосунку Sleep Cycle – ​програми для відстеження параметрів сну, якою користуються мільйони осіб у понад 150 країнах по всьому світу. На двох графіках відображено зміну структури сну в бік відновлення (суттєве скорочення періоду засинання, збільшення глибини сну, скорочення тривалості хропіння) після приймання Сонрізи Про Салют, що ­відповідало також поліпшенню само­почуття пацієнта за суб’єктивною оцінкою (рис. 7).

Рис. 7. Полісомнографія пацієнта з тривожним розладом та агрипнією, здійснена за допомогою програми Sleep Cycle, до (А) та після двох тижнів (Б) приймання Сонріза Про Салют

Рис. 7. Полісомнографія пацієнта з тривожним розладом та агрипнією, здійснена за допомогою програми Sleep Cycle, до (А) та після двох тижнів (Б) приймання Сонріза Про Салют

Вплив Сонріза Про Салют на рівень стресу

Стрес рідко оцінюють у клінічній практиці, частково через брак консенсусу щодо оптимального способу його ­визначення. Для встановлення рівня стресу за суб’єктивною оцінкою, а ­також змін у сприйнятті стресу в 66 осіб ­групи ­спостереження після курсу приймання фітокомплексу ­Сонріза Про Салют (протягом 30 діб у дозуванні одна капсула двічі на добу) використовували шкалу сприйманого стресу (PSS‑10).

Шкала PSS‑10 є валідним опитувальником для ­визначення рівня суб’єктивно оцінюваного стресу. За її допомогою ­можна визначати те, наскільки стресовим (непередбачуваним, неконтро­льованим та перевантаженим) є життя певного ­суб’єкта останнім часом. У більшості пацієнтів (приблизно у 80‑90% ) ­після ­приймання фіто­комплексу Сонріза Про Салют протягом 35 днів рівень стресу зменшився. Для меншої кількості пацієнтів (до 10‑20%) рівень стресу лишався стабільним, оскільки різниця між ­їхніми першими та повторними показниками була невеликою (рис. 8).

Рис. 8. Зміна показника сприйманого стресу  в пацієнтів групи спостереження після приймання Сонріза Про Салют

Рис. 8. Зміна показника сприйманого стресу в пацієнтів групи спостереження після приймання Сонріза Про Салют

Висновки

Отже, за результатами оцінювання динаміки показників тривожності та якості сну перед початком і після ­приймання Сонріза Про Салют можна ­зазначити, що фітокомплекс ­сприяє зменшенню тривож­ності та поліпшенню сну. Вказані влас­тивості Сонріза Про Салют доцільно використовувати при комплексному лікуванні паці­єнтів із тривожним синдромом, хронічним психо­емоційним перевантаженням і порушеннями сну для досягнення кращих результатів терапії.

Список літератури знаходиться в редакції

Тематичний номер «Неврологія. Психіатрія. Психотерапія» № 1 (68) 2024 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Неврологія

16.06.2024 Неврологія Ревматологія Хірургія, ортопедія та анестезіологія Біль у спині: ключові ревматологічні знахідки

Біль у спині є поширеною медичною проблемою, яка може значно знижувати якість життя пацієнта. Цей стан має широку етіологію, включаючи дегенеративні, вроджені, запальні захворювання хребта, наслідки перенесених травм тощо. Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) широко використовуються для полегшення болю та запалення у таких випадках. На науково-практичній конференції «Травма та її наслідки. Пошкодження та захворювання хребта. Досягнення та перспективи», яка відбулася на початку весни, доповідь «Біль у спині: ключові ревматологічні знахідки» представила керівник навчального центру Інститут ревматології, доктор медичних наук, професор Єлизавета Давидівна Єгудіна...

16.06.2024 Акушерство/гінекологія Терапія та сімейна медицина Урологія та андрологія Уромуне®-МВ140 у профілактиці рецидивуючих інфекцій сечовивідних шляхів: інноваційний підхід із доведеною ефективністю

Рецидивуючі інфeкції сечовивідних шляхів (рІСШ) залишаються нагальною соціальною проблемою та фінансовим тягарем для системи охорони здоров’я. Зростаюча поширеність рІСШ і глобальний виклик, спричинений зростанням антибіотикорезистентності у світі, спонукає науковців, експертів і практикуючих лікарів впроваджувати ефективні неантибіотичні засоби та інноваційні підходи з метою запобігання епізодам ІСШ...

16.06.2024 Психіатрія Терапія та сімейна медицина Застосування прегабаліну за тривожних розладів у сучасних українських реаліях

Ще в 1621 р. Роберт Бьортон зробив один із перших достатньо точних описів тривожного розладу: «Цей стан спричиняє у людини низку ефектів, зокрема почервоніння чи збліднення, тремтіння, посилене потовиділення, раптові припливи жару або холоду, пришвидшене серцебиття, зомління». Патологічна тривожність існувала завжди, а в ХХІ ст. вона стала типовою характеристикою нашого часу. Оскільки пацієнти із тривожними розладами зазвичай лікуються амбулаторно, ці стани отримують менше уваги клінічних психіатрів, ніж хвороби, які потребують стаціонарного лікування, але є менш поширеними (наприклад, шизофренія та біполярні афективні розлади) (Bandelow B., Michaelis S., 2015)....

16.06.2024 Ревматологія Терапія та сімейна медицина Оптимальний профіль безпеки пульс-терапії кортикостероїдами: систематичний огляд і метааналіз

Глюкокортикоїдні препарати (кортикостероїди) відіграють важливу роль у менеджменті лікування багатьох захворювань запального, алергічного, імунологічного й онкологічного ґенезу. Токсичний потенціал цих лікарських засобів є однією з найчастіших причин ятрогенних хвороб....