18 квітня, 2025
Вплив комплексного засобу Кардонат Макс на клініко-інструментальні показники в пацієнтів із гіпертонічною хворобою І-ІІ стадії
Питання гіпертонічної хвороби (ГХ) на сьогодні залишається таким самим актуальним, як і наприкінці минулого та позаминулого століть. Що більше науковий світ пізнає механізмів серцево-судинних захворювань, то значна частка питань визнається досі не вирішеною. На сьогодні можна констатувати той факт, що досягнення цільових рівнів артеріального тиску (АТ) і тривале утримання їх сучасними засобами можливі далеко не в усіх пацієнтів.
Парадокс лікування артеріальної гіпертензії (АГ) полягає в тому, що навіть за нормалізації та підтримання АТ не завжди можливо зупинити ураження органів-мішеней і покращити серцево-судинний прогноз. Запорука його поліпшення – тривале та пожиттєве утримання цільових рівнів АТ. Однак пацієнти не завжди дотримуються цілей через низку факторів, більшість із яких є суб’єктивними: не відчувається того покращення, яке очікувалося; показники тиску зменшилися, але якість життя суттєво не поліпшилася; толерантність до фізичного навантаження відчутно не зросла; виявилися побічні ефекти ліків тощо. Особливо це стосується коморбідних станів, де АГ є компонентом (наприклад, метаболічного синдрому), має вторинний характер, поєднується з атеросклеротичними захворюваннями, захворюваннями периферичних артерій, тривожними розладами, депресією.
У сучасних рекомендаціях чітко зазначається про необхідність корекції станів, як-от інсулінорезистентність, ожиріння, дисліпідемія, гіперсимпатикотонія, безсоння, як запоруки коректного лікування ГХ та покращення серцево-судинного прогнозу. Саме тому на сьогодні актуальним є пошук не лише дієвіших антигіпертензивних препаратів, а й засобів ад’ювантної дії, що можуть покращувати перебіг ГХ, зменшувати прояви перевантаження, ішемії гіпертрофованого міокарда, покращувати толерантність до фізичного навантаження, зменшувати антиаритмічну активність, чинити певний заспокійливий вплив тощо.
Кардонат Макс є комбінованою дієтичною добавкою, дія якої забезпечується синергічними ефектами компонентів, що входять до її складу (L-карнітин, бурштинова кислота, вітаміни групи В, L-лізин).
L-карнітин – основа Кардонату Макс, що чинить основний вплив на серцево-судинну систему. Відомо, що L-карнітин – потужний ендогенний антиоксидант і клітинний транспортер жирних кислот для вироблення енергії в м’язах, зокрема в міокарді.
У багатьох дослідженнях L-карнітин довів свою спроможність покращувати щонайменше толерантність до фізичного навантаження за будь-яких серцево-судинних захворювань [1, 2]. Відомі також антиішемічні властивості L-карнітину, особливо в пацієнтів із хронічною ішемічною хворобою серця (ІХС) [2-4]. Його вплив на усунення інсулінорезистентності та зменшення маси тіла робить його ад’ювантом вибору в хворих з ожирінням і ЦД 2 типу [3, 5]. Вплив на атерогенну дисліпідемію та ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ) дозволяють охарактеризувати L-карнітин як засіб лікування атеросклеротичних серцево-судинних захворювань [6-8]. Існують системні огляди та метааналізи, де L-карнітин пропонується як вторинна профілактика серцево-судинних захворювань після перенесеного інфаркту міокарда та за наявності хронічної серцевої недостатності будь-якого генезу [1].
У 2023 році опубліковано дослідження, результати котрого довели, що L-карнітин покращує виживання пацієнтів після черезшкірного коронарного втручання у хворих на гострий інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST за рахунок зменшення частоти післяопераційних серцево-судинних побічних подій. Покращення прогнозу відбулося, зокрема, за рахунок зменшення тяжкості реперфузійних аритмій та покращення скорочення ішемізованих ділянок [11]. Антиаритмічну ефективність карнітину підтверджено в профілактиці післяопераційної фібриляції передсердь при хірургічних втручаннях на аортальному клапані [12].
Серед розмаїття нових досліджень привертає увагу саме те, в якому ацетил-L-карнітин протистояв підвищенню АТ у гіпоглікемічних щурів і підтримував його в межах нормальних значень, запобігаючи виникненню гіпертрофії міокарда [12].
Мета цієї роботи – оцінка клініко-інструментальних показників до та після вживання дієтичної добавки Кардонат Макс (тривалість – 1 міс) у пацієнтів із ГХ І-ІІ стадій.
На відміну від більшості досліджень щодо лікування АГ у цій роботі не оцінювали показники АТ до та після вживання дієтичної добавки. Показники тиску хворих було доведено до цільових значень завдяки комбінованим антигіпертензивним засобам (до початку випробування).
Матеріали та методи
До дослідження залучили 30 пацієнтів (15 жінок, 15 чоловіків), середній вік яких становив 56±6,8 року. Всі хворі мали діагностовану та ліковану АГ І-ІІ стадій та 1-2 ступеня. Усі хворі вживали дієтичну добавку Кардонат Макс по 1 капсулі 2 р/добу протягом 4 тиж. Крім того, усі пацієнти отримували стандартну терапію АГ, яку лікар вважав коректною; її не змінювали впродовж останнього місяця до початку дослідження. До випробування не запрошували пацієнтів із неконтрольованою АГ, хворих після перенесеного інфаркту міокарда та реваскуляризації, а також із високим класом стенокардії (ІІІ-ІV), нестабільною стенокардією, декомпенсованими хворобами нирок і печінки. Всього до дослідження залучили 5 пацієнтів зі стабільною стенокардією І-ІІ функціонального класу, котрі отримували оптимальну медикаментозну терапію (статини, антиагрегенти, блокатори ренін-ангіотензинової системи), яка не змінювалася останній місяць до початку дослідження. Двом хворим установили діагноз цукрового діабету 2 типу. Більшість пацієнтів мали надлишкову масу тіла чи ожиріння. Індекс маси тіла в середньому дорівнював 29,1±3,9 кг/м2.
Основні методи інструментального обстеження хворих: ЕКГ, ехокардіографія (ЕхоКГ), холтерівське моніторування ЕКГ (ХМЕКГ), Спекл-трекінг ЕхоКГ (СТЕхоКГ). Депресію сегмента ST оцінювали за ХМЕКГ із метою не пропустити епізоди «німої» ішемії та нічної депресії сегмента ST.
ЕхоКГ і СТЕхоКГ робили на ехокардіографі Vivid 7 (GE HealthCare Tecnologies Inc., США). Для оцінки стану ЛШ і систолічної функції визначали кінцево-систолічний та кінцево-діастолічний розміри й об’єми, товщину міжшлуночкової перетинки в діастолу, а також задньої стінки ЛШ у діастолу, поперечний розмір лівого передсердя (ЛП). Розраховували масу міокарда ЛШ та її індекс.
ХМЕКГ проводили в амбулаторних умовах за допомогою апарату «Діакард» моделі 3225 (АОЗТ «Сольвейг», Україна). Визначали такі показники: середню добову частоту серцевих скорочень (ЧСС), циркадний індекс (ЦІ), загальну кількість шлуночкових (ШЕ) та надшлуночкових екстрасистол (НШЕ) за добу, їхнє співвідношення в активний і пасивний періоди, наявність, кількість, сумарну тривалість, максимальну тривалість епізодів депресії сегмента ST.
Статистичну обробку результатів дослідження проводили за допомогою методів варіаційної статистики з використанням програми StatSoft Statistica v. 12.0.
Через наявність неправильного (негаусівського) розподілу, визначеного за допомогою критерію Колмогорова – Смірнова, для більшості показників отримано результати як:
- кількісні величини – у вигляді медіани, міжквартильного розмаху (25 і 75 процентилі);
- відносні величини (відображали частоту ознаки у вибірці) у вигляді відсотків (%).
Порівняння відносних величин (%) проводили за допомогою критерію χ2, кількісних величин незалежних вибірок – за критерієм Манна – Уїтні та Kruskal-Wallis ANOVA & Median test.
Результати та обговорення
Гіпертрофія ЛШ (ГЛШ) пацієнтів не була об’єктом вивчення, адже зрозуміло, що за місяць вживання дієтичної добавки, компоненти якої не мають гемодинамічної дії, будь-яких впливів на структуру серця очікувати не варто. Для виключення серцевої недостатності зі зниженою фракцією викиду (ФВ) та інших станів, за наявності котрих пацієнтів не слід залучати до випробування, виконано відбіркове ЕхоКГ-дослідження. Однакова кількість пацієнтів мали ГЛШ (33,3%), концентричне ремоделювання ЛШ (33,3%); решта – не мали очевидних структурних змін.
Певна кількість хворих із цільовими рівнями АТ скаржилася на наявність болю в ділянці серця різного характеру (12 осіб, 40%), задишка спостерігалася в 11 пацієнтів (36,7%), пришвидшене серцебиття – в 5 (16,7%) осіб, перебої – у 9 учасників (30%) (табл. 1). Такі скарги характерні для пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями та за наявності ГХ. Сама собою ГХ може стати причиною як кардіалгій, так і депресії сегмента ST на ЕКГ та/або при ХМЕКГ.
Таблиця 1. Скарги пацієнтів із ГХ І-ІІ ст. до та після вживання дієтичної добавки Кардонат Макс на тлі стандартного лікування |
|||
Скарги |
До вживання |
Після вживання |
р |
Кардіалгія |
12 (40%), 18 (60%) |
6 (20%), 24 (80%) |
0,006 |
Запаморочення |
10 (32,3%), 21 (67,7%) |
9 (30%), 21 (70%) |
0,21 |
Головний біль |
7 (23,3%), 23 (76,7%) |
8 (25,8%), 23 (74,2%) |
0,87 |
Задишка (є/немає) |
11 (36,7%), 9 (63,3%) |
9 (30%), 21 (70%) |
0,72 |
Пришвидшене серцебиття (є/немає) |
5 (16,7%), 25 (83,3%) |
2 (6,5%), 29 (93,5%) |
0,5 |
Перебої (є/немає) |
9 (30%), 21 (70%) |
5 (16,7%), 25 (83,3%) |
0,66 |
Після 4 тиж вживання дієтичної добавки Кардонат Макс на тлі стандартного лікування кількість пацієнтів із кардіалгіями зменшилася вдвічі (рис. 1).
Рис. 1. Динаміка кількості пацієнтів із кардіалгіями до (А) та після (Б) вживання дієтичної добавки Кардонат Макс
на тлі стандартного лікування
Аналіз даних ХМЕКГ продемонстрував, що вони корелюють із клінічними даними. Кількість хворих із депресією сегмента ST до вживання дієтичної добавки становила 23,3%. Слід зауважити, що депресія сегмента ST може бути як ознакою ішемії, так і перевантаження ЛШ на тлі підвищеного АТ, особливо в пацієнтів із ГЛШ. Певна кількість пацієнтів із ГЛШ може мати як ознаки ішемії, так і систолічного перевантаження, що визначатиметься як депресія сегмента ST.
Кількість хворих з ознаками ішемії / перевантаження ЛШ, про що свідчить депресія сегмента ST, після 4 тиж вживання дієтичної добавки зменшилася в 2,3 раза (із 23 до 10%), що було достовірно та вагомо (рис. 2). З огляду на те що корекції антигіпертензивними препаратами та препаратами оптимальної медикаментозної терапії ІХС не відбувалося впродовж дослідження, такий стан можна розцінювати як ефект компонентів дієтичної добавки Кардонат Макс.
Рис. 2. Динаміка кількості пацієнтів із депресією сегмента ST за даними ХМЕКГ до (А) та після (Б) вживання дієтичної добавки
Кардонат Макс на тлі стандартного лікування
Під час детального аналізу даних ХМЕКГ виявлено достовірне зменшення середньої кількості епізодів патологічного зміщення сегмента ST удвічі – з 11,3 (5,1; 14,0) до 5,7 (4,3; 9,3) (р=0,006) (табл. 2). Крім того, достовірно зменшилася сумарна тривалість патологічного зміщення сегмента ST практично в 1,5 раза – із 200 (77,0; 431,0) до 150 с (63,0; 210,0) (р=0,05). Максимальна величина депресії сегмента ST також зменшилася із 2,1 до 1,6 мм.
Отже, виявлена на ХМЕКГ депресія сегмента ST після 4 тиж вживання дієтичної добавки зменшилася практично за всіма параметрами, які вивчалися в дослідженні.
Таблиця 2. Порівняльний аналіз даних ХМЕКГ у пацієнтів із ГХ І-ІІ ст. до та після вживання дієтичної добавки Кардонат Макс на тлі стандартного лікування |
|||
Показник |
До вживання (n=30) |
Після вживання (n=30) |
p |
Максимальний рівень депресії ST, мм |
2,1 (1,5; 2,6) |
1,6 (1,3; 2,0) |
0,018 |
Середня кількість епізодів патологічного зміщення ST за добу |
11,3 (5,1; 14,0) |
5,7 (4,3; 9,3) |
0,002 |
Максимальна тривалість патологічного зміщення ST, с |
30,0 (19,5; 45,9) |
29,0 (15,5; 38,2) |
0,09 |
Сумарна тривалість патологічного зміщення ST, c |
200,0 (77,0; 431,0) |
130,0 (63,0; 200,0) |
0,05 |
Під час детального вивчення ішемії та/або перевантаження ЛШ оцінено поздовжню деформацію ЛШ методом СТЕхоКГ.
СТЕхоКГ – недоплерівська методика, яка дозволяє ефективно аналізувати та виявляти міокардіальну патологію за допомогою спеціального програмного забезпечення, здатного досліджувати деформацію міокарда за допомогою відстеження руху відблисків міокардіального сигналу. Відповідно до трьох шарів міокарда (рис. 3) і типів деформації розрізняють циркулярну, поперечну (чи радіальну), поздовжню. Радіальна поперечна деформація добре характеризується ФВ, яка в наших пацієнтів була нормальною (>50% за умов дослідження); поздовжня – відображає здебільшого скоротливу функцію субендокардіального шару міокарда, який уражається на ранніх стадіях будь-якої кардіальної патології.
Рис. 3. Особливості пошарової побудови серця
Кількісно поздовжня деформація оцінюється у відсотках і в нормі має негативну величину, оскільки «спекли» міокардіального сигналу в систолу наближаються один до одного, а сам міокард укорочується. Що вищим буде від’ємне значення відсотка деформації, то кращою є функція цього сегмента міокарда.
На «мішені» (рис. 4) нормальна деформація зазначається цифрою (в різних системах виробників колір може відрізнятися). Найтрадиційніша шкала схожа на кольорове картування: червоний – нормальний напрямок деформації; посвітління до рожевого – погіршення кінетики; її відсутність – блакитний спектр. Основний орієнтир – на значення відсотка. Норма варіює від -16 до -20% залежно від програми ехокардіографічного пристрою.
Рис. 4. «Мішень» деформації міокарда
У нашому випадку нормальним вважався показник -17% і менший (більший за числом, але зі знаком «мінус»). До вживання дієтичної добавки ми отримали практично нормальні показники як загально поздовжньої деформації, так і деформації усіх стінок ЛШ. Особливістю стало відносно незначне зменшення поздовжньої деформації у базальних відділах стінок ЛШ, що характерно саме для гіпертензивних патернів. Цікавими виявилися не початкові зміни характеристик поздовжньої деформації ЛФ, а їхня динаміка під час вживання дієтичної добавки Кардонат Макс (рис. 5). Загальна поздовжня деформація істотних змін не зазнала, була хорошою (-19%) як до, так і після вживання, що й очікувалося, адже суттєвих змін гемодинаміки цей засіб не спричиняє.
Рис. 5. Зони зростання поздовжнього скорочення після 4 тиж вживання дієтичної добавки Кардонат Макс
на тлі стандартного лікування
Однак відбулося незначне, але достовірне зростання поздовжньої деформації переважно базальних відділів стінок ЛШ із -17 до -18-19%, що може свідчити про певне розвантаження ЛШ. Механізми такого ефекту, найімовірніше, не пов’язані зі зменшенням середніх показників АТ, проте можуть бути ознаками покращення кровопостачання базальних і периферичних відділів серця (табл. 3).
Таблиця 3. Показники СТЕхоКГ до та після вживання дієтичної добавки Кардонат Макс на тлі стандартного лікування |
|||
Показники, % |
До вживання (n=30) |
Після (n=30) |
р |
Оцінка динаміки показників СТЕхоКГ |
|||
Базальний сегмент перегородки |
-18 (-20; -16) |
-19 (-20; -18) |
0,043 |
Середній сегмент перегородки |
-19,5 (-24; -17) |
-19,5 (-23; -18) |
0,29 |
Верхній сегмент перегородки |
-19,5 (-22; -18) |
-20 (-22; -18) |
0,077 |
Базальний сегмент передньої стінки |
-22 (-23; -18) |
-22 (-23; -19) |
0,11 |
Середній сегмент передньої стінки |
-22 (-24; -19) |
-22 (-24; -19) |
0,11 |
Верхній сегмент передньої стінки |
-20 (-23; -18) |
-20 (-23; -18) |
0,22 |
Базальний сегмент передньо- |
-17,5 (-22; -16) |
-19 (-22; -17) |
0,002 |
Середній сегмент передньо- |
-17,5 (-20; -16) |
-19 (-20; -18) |
0,003 |
Базальний сегмент латеральної стінки |
-16,5 (-19; -12) |
-18 (-19; -16) |
0,001 |
Середній сегмент латеральної стінки |
-16 (-20; -14) |
-18 (-19; -17) |
0,001 |
Верхній сегмент латеральної стінки |
-19 (-21; -16) |
-19 (-21; -16) |
0,11 |
Базальний сегмент задньої стінки |
-17 (-21; -16) |
-19 (-21; -17) |
0,003 |
Середній сегмент задньої стінки |
-18 (-19; -16) |
-18 (-19; -16) |
0,12 |
Середній сегмент нижньої стінки |
-19 (-20; -17) |
-18 (-20; -17) |
0,18 |
Базальний сегмент нижньої стінки |
-19 (-20; -16) |
-19 (-20; -17) |
0,026 |
Верхній сегмент нижньої стінки |
-17 (-19; -16) |
-17 (-20; -16) |
0,07 |
Загальна поздовжня деформація |
-19 (-20; -17) |
-19 (-20; -18) |
0,08 |
Зміни показників ХМЕКГ і СТЕхоКГ, котрі супроводжували клінічні дані, свідчать про зменшення ішемії. Це може бути пов’язано із впливом L-карнітину, який доведено чинить антиішемічний та метаболічний ефекти [1-5] і є основним компонентом дієтичної добавки Кардонат Макс.
З огляду на те що досить значний відсоток пацієнтів скаржився на перебої та пришвидшене серцебиття, було проаналізовано показники аритмічної активності.
Хоча загальнодобова ЧСС після 4 тиж вживання дієтичної добавки не зазнала жодних змін (табл. 4), спостерігалася тенденція до зменшення кількості шлуночкових екстрасистол (ЕС). Однак у >4 рази зменшилася кількість надшлуночкових ЕС, майже досягнувши верхньої межі добової норми 497 (179; 798) проти 104 (49; 302) (р<0,0004). Цікаво, що разом зі зменшенням загальнодобової кількості відбувся принциповий добовий перерозподіл ЕС у бік значного зменшення саме денних ЕС. Крім того, незначно (але достовірно) зменшився ЦІ, що може свідчити про певне опосередковане зменшення активності ланки симпатичної нервової системи.
Таблиця 4. Показники ХМЕКГ до та після вживання дієтичної добавки Кардонат Макс на тлі стандартного лікування |
|||
Показник |
До вживання |
Після вживання |
р |
Оцінка показників ХМЕКГ |
|||
ЧСС, уд./хв |
75 (67; 81) |
73 (62; 85) |
0,52 |
ШЕ |
347 (142; 1567) |
142,5 (29; 569) |
0,06 |
ШЕ (день) / ШЕ (ніч) |
1,155 (1,1; 1,21) |
1,19 (1,16; 1,23) |
0,135 |
Клас ШЕ |
1 (1; 2) |
1 (1; 2) |
0,6 |
НШЕ |
497,5 (179; 798) |
104 (49; 302) |
<0,0004 |
НШЕ (день) / НШЕ (ніч) |
1,4 (1,17; 1,9) |
1,19 (1,1; 1,3) |
0,04 |
НШТ |
2 (1; 2) |
2 (1; 2) |
0,9 |
ЦІ |
1,38 (1,23; 1,44) |
1,31 (1,21; 1,38) |
0,024 |
З огляду на паралельне зменшення ішемії / перевантаження ЛШ (за даними як ХМЕКГ, так і СТЕхоКГ) можна припустити зв’язок між антиішемічною та антиаритмічною активністю компонентів дієтичної добавки Кардонат Макс. Наявність у складі засобу вітамінів групи В могла посприяти певному заспокоєнню денної аритмічної активності, притаманної гіпертензивному серцю. Невідомо, чому ці зміни відбулися переважно щодо суправентрикулярних ЕС. Імовірно, цього достатньо, щоб рекомендувати вживання дієтичної добавки Кардонат Макс пацієнтам із ГХ та суправентрикулярними ЕС. Стосовно клінічних скарг на перебої та пришвидшене серцебиття в наших пацієнтів також спостерігалися позитивні тенденції, хоча інструментальні дані були красномовнішими.
Однією з основних проблем пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями є зниження якості життя, що насамперед визначається зменшенням толерантності до фізичного навантаження. Цікаво, що цей показник у хворих із нормальною та проміжною ФВ мало корелює із ФВ (набагато більше – із ЧСС). Саме тому був проведений тест із 6-хвилинною ходьбою до та після вживання дієтичної добавки Кардонат Макс.
Ймовірно, зменшення ознак ішемії / перевантаження міокарда ЛШ та його аритмічної активності зумовили незначне, але очевидне збільшення відстані в метрах після вживання дієтичної добавки (рис. 6). Вагомішими здаються зміни саме в ЧСС: до навантаження різниця на початку та наприкінці дистанції була в 20 уд./хв (рис. 7), а після вживання – виявилася вдвічі меншою. Це свідчить про покращення толерантності до фізичного навантаження.
Рис. 6. Динаміка відстані в метрах у тесті з 6-хвилинною ходьбою
Рис. 7. Динаміка ЧСС у тесті з 6-хвилинною ходьбою
Висновки
У пацієнтів із ГХ І-ІІ ст. вживання дієтичної добавки Кардонат Макс тривалістю 4 тиж на тлі стандартного лікування супроводжувалося достовірним зменшенням кількості хворих із кардіалгіями із 40 (12 хворих) до 20% (6 пацієнтів), а також зменшенням кількості осіб із депресією сегмента ST на ХМЕКГ із 23,3 (7 осіб) до 10% (3 пацієнтів). Суттєвих змін зазнали показники ХМЕКГ: після вживання дієтичної добавки вдвічі зменшилася середня кількість епізодів патологічного зміщення сегмента ST (р=0,006), в 1,5 раза – сумарна тривалість патологічного зміщення (р=0,05) та максимальна величина депресії сегмента ST. Значне зменшення кількості суправентикулярних ЕС переважно вдень можна пояснити як опосередкованим антиаритмічним, так і заспокійливим ефектами. Зміни показників СТЕхоКГ після вживання дієтичної добавки Кардонат Макс полягали в достовірному збільшенні й показників поздовжньої деформації базальних відділів ЛШ без приросту загальної поздовжньої деформації. Покращення толерантності до фізичного навантаження відбувалося не з огляду на подолану відстань, а щодо зіставного зменшення ЧСС, з якою відстань долається.
Список літератури знаходиться в редакції.
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 6 (592), 2025 р