Незважаючи на значне зниження числа випадків захворювання, коронавірусна хвороба (COVID-19), як і раніше, залишається серйозною проблемою охорони здоров’я, вирішення якої потребує пильної уваги клініцистів і комплексного підходу. У грудні відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю «Інфекційні хвороби: сучасні виклики та проблеми діагностики», в рамках якої обговорювались актуальні питання, зокрема тактика ведення пацієнтів із COVID-19 у новому епідемічному сезоні. Доцент кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ), кандидат медичних наук Ігор Анатолійович Анастасій у співавторстві з доцентом кафедри, кандидатом медичних наук Олександрою Вікторівною Безродною й асистентом кафедри Дмитром Миколайовичем Дударом представив доповідь «Клініко-лабораторні особливості COVID-19 сезону осінь 2023 року». ...

Оптимізація застосування антибіотиків (АБ) є важливим завданням науково-медичної спільноти та ключовою метою Глобального плану дій щодо антибіотикорезистентності (АБР) Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) (WHO, 2015). Нещодавно ВООЗ було опубліковано книгу WHO AWaRe (Access, Watch, Reserve) antibiotic book (ВООЗ: АБ доступу, спостереження та резерву; 2022), де надано прості рекомендації щодо оптимального емпіричного лікування поширених бактерійних інфекцій у дітей та дорослих....

27-29 вересня відбувся 5-й Національний конгрес із клінічної імунології, алергології та інфектології. Цьогоріч чимало доповідей було присвячено проблемним питанням профілактики, діагностики й лікування коронавірусної хвороби (COVID-19), захворюваність на яку останнім часом істотно зростає, а також можливим викликам небезпечних пандемій у майбутньому. Завідувачка кафедри епідеміології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, доктор медичних наук, професор Наталія Олексіївна Виноград розповіла про потенційну загрозу спалахів особливо небезпечних інфекцій (ОНІ) й алгоритм дій лікаря в разі виявлення пацієнтів із підозрою на них....

У грудні відбулася науково-практична конференція «Точки дотику», присвячена актуальним питанням дерматології та алергології. У рамках заходу віцепрезидентка Української асоціації дерматовенерологів та косметологів, завідувачка кафедри шкірних та венеричних захворювань Дніпровського державного медичного університету, доктор медичних наук, професор Тетяна Вікторівна Святенко представила доповідь «Діагностика та лікування генітального герпесу: ключові питання та огляд доказів»....

Згідно із прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров’я, протягом сезону грипу 2023-2024 рр. очікується продовження персистенції SARS-CoV‑2 та спалах грипу з можливим одночасним інфікуванням вірусами SARS-CoV‑2 і грипу [6]. Крім проведення вакцинації, експерти міжнародних організацій підкреслюють доцільність покращення загального здоров’я, що нерозривно пов’язано зі станом ротової порожнини та глотки [13, 14]. Дисбаланс фізіологічного мікробіому в ротоглотці з подальшою колонізацією патогенними мікроорганізмами (вірусами, бактеріями, грибами, найпростішими) здатний спричинити різноманітні захворювання, як-от локальні ураження у вигляді болю, карієсу, пародонтозу, гінгівіту, а також сприяти розвитку такої системної патології, як застуда, грип, COVID‑19 [13, 14]....

У світі щороку (із 2020 року) 12-18 листопада проводиться Всесвітній тиждень обізнаності щодо антибіотиків (АБ). Головне завдання – ​розповідати про небезпеку самолікування АБ, а також пропагувати відповідальне ставлення до їх призначення. З кожним роком антимікробні препарати втрачають свою ефективність через неправильне їх застосування; бактерії видозмінюються через невиправданий прийом засобів і стають стійкішими до них. Лікувати бактеріальні хвороби стає усе складніше....

Останніми роками в усьому світі через неправильне застосування антибіотиків значно зростає антибіотикорезистентність, що ставить під загрозу ефективну профілактику та лікування тяжких інфекційних захворювань. У листопаді відбувся VI міжнародний конгрес Antibiotic resistance STOP!, присвячений упровадженню національного плану дій щодо боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів, а також іншим завданням, пов’язаним із подоланням проблеми антибіотикорезистентності. В рамках заходу доцент кафедри хірургії, анестезіології та інтенсивної терапії післядипломної освіти Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ), кандидат медичних наук Катерина Юріївна Бєлка розповіла про ведення пацієнтів із тяжкими інфекціями, а також заходи щодо боротьби з антибіотикорезистентністю. ...

У листопаді відбувся VI міжнародний конгрес Antibiotic resistance STOP!, під час проведення якого висвітлювалися останні досягнення в боротьбі з антимікробною резистентністю. В заході взяли участь фахівці з різних галузей вітчизняної медицини....

Широке використання антибіотиків сприяло постійному зростанню резистентності збудників протягом останніх років. Ця всесвітня проблема охорони здоров’я, а також зниження темпів розробки нових протимікробних засобів зумовили тривожну ситуацію, коли альтернативи для лікування інфекцій стають дефіцитними. Науковці та фахівці охорони здоров’я частіше звертаються до ліків, які вже давно є в арсеналі й можуть забезпечувати високі клінічні результати за умови належного використання з урахуванням фармакологічних особливостей та індивідуальних потреб пацієнтів. Прикладом такого антибіотика з невичерпаним потенціалом є кліндаміцин....

Сепсис розглядають як спричинений інфекцією небезпечний для життя стан, що асоціюється з високим ризиком смерті. Захворюваність на сепсис протягом останніх десятиліть постійно зростає, але ефективність лікування не покращується передусім через поширення резистентності до антибіотиків серед клінічно значущих патогенів. Сьогодні сепсису приділяють чималу увагу на міжнародних і вітчизняних медичних форумах. Проблемним питанням діагностики та лікування сепсису було присвячено науково-практичну конференцію «Сепсис: виклики сьогодення», що відбулася 24 листопада в онлайн-форматі. Професор кафедри урології Одеського національного медичного університету, доктор медичних наук Михайло Іванович Ухаль розповів про інфекційно-запальні захворювання сечової системи, які часом можуть ускладнюватися розвитком сепсису....

Застуда є однією із найпоширеніших хвороб людини. За визначенням Національного інституту здоров’я та удосконалення медичної допомоги (NICE), застуда – це нетяжка самообмежувальна інфекція верхніх дихальних шляхів, яка характеризується закладеністю носа, виділеннями з носа, чханням, болем у горлі та кашлем (NICE, 2023). Застуду можуть провокувати всі відомі на сьогодні респіраторні віруси (риновіруси, коронавіруси, віруси парагрипу, респіраторний синцитіальний вірус, аденовірус тощо), а також віруси, які не належать до респіраторних, як-от ентеровіруси, і бактерії (Eccles R. et al., 2023). ...

Вакцина Гексаксим® (DTaP-IPV-HB-Hib/Hexaxim) є комбінованою вакциною, яка забезпечує імунізацію проти шести педіатричних хвороб: дифтерії (D), правця (T), кашлюку, поліомієліту, гепатиту В (HB) та інвазивних захворювань, спричинених Haemophilus influenzae типу b (Hib). Дифтерія, правець, кашлюк і поліомієліт – це серйозні захворювання, які можуть призвести до тяжких ускладнень або навіть смерті у дітей раннього віку [1-4]. ...