Вплив війни на психологічний стан українців нині є предметом детального дослі­дження фахівців у галузі ментального здоров’я. Повітряні тривоги, загроза небезпеки, втрата відчуття контролю над власним життям посилюють стрес громадян. Як наслідок, значного поширення набули зараз тривожний розлад, посттравматичний стресовий розлад, депресія, дисоціативні та поведінкові розлади, схильність до зловживання алкоголем. Як зазначають P. T. Joshi and D. O’Donnell (2003), психічні розлади є «нормальною реакцією на ненормальні події». ...

Розпочинаючи свою доповідь у межах неврологічної науково-практичної конференції з міжнародною участю «XV Нейросимпозіум», яка відбулася у вересні цього року в м. Львів, завідувачка кафедри медичної психології, психосоматичної медицини та психотерапії Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця, д.мед.н., професорка Олена Олександрівна Хаустова зазначила, що складність та мінливість навколишнього світу можна описати за допомогою концептів у вигляді акронімів. ...

Цінність ментального здоров’я ще не до кінця усвідомлена. Але це, безсумнівно, тема номер один і для України, яка живе в умовах повномасштабної російської агресії, і для світу, який лише за останні роки пережив чимало катастроф. Піклуючись про ментальне здоров’я, ми плекаємо нашу стійкість. Це те, що завжди буде провідником через важкі часи до майбутнього, яке ми створюємо сьогодні....

Пропонуємо до вашої уваги декілька випадків психотерапевтичної практики, які схожі за своєю передісторією, методами психологічної діагностики, застосованими терапевтичними підходами і швидким результатом. Будь-який психотерапевт-практик знає: викласти на папері випадок лікування стисло, із терапевтичними нюансами і візуальними враженнями – ​дуже непросто. Зокрема, важко не допустити неточностей щодо опису впровадження психотерапевтичного процесу в часі. Ще складніше зосередитись на таких ключових моментах лікування, як: початкова характеристика особистості пацієнта, його проблеми; вибір психотерапевтичної тактики та реакції на неї; психотерапевтичні маневри у межах сформованої загальної стратегії; взаєморозуміння лікаря та пацієнта; окреслення проблемних ділянок під час терапії; відповідні зміни у психіці пацієнта; руйнування бар’єрів консервативного захисту тощо. Зрештою, важливі не стільки послідовність та неминучі безвихідні епізоди, як здобуті позитивні результати....

Резистентна до лікування шизофренія є доволі поширеною формою. Клозапін вважається «золотим стандартом» лікування фармакорезистентної шизофренії, але він підходить не всім пацієнтам, зокрема, через непереносимість побічних ефектів або неможливість здійснювати необхідний моніторинг показників аналізу крові. Тож актуальним є пошук альтернативних фармакологічних стратегій. Пропонуємо до вашої уваги огляд статті L. Gannon et al. «High-dose olanzapine in treatment-resistant schizophrenia: a systematic review» видання Ther Adv Psychopharmacol (2023 May 11; 13: 20451253231168788), присвяченої застосуванню оланзапіну у високих дозах як лікувальної альтернативи клозапіну в пацієнтів із резистентною до терапії шизофренією....

У сучасному світі на стан психічного здоров’я має вплив низка різноманітних соціально-економічних, біологічних та екологічних чинників, як-от насильство, ­війна, психологічний /економічний тиск, різкі соціальні зміни, напружені умови роботи, гендерна дискримінація, соціальна ізоляція, нездоровий спосіб життя, поганий фізичний стан та порушення прав людини [1]. ...

Великий депресивний розлад (ВДР) – ​найпоширеніше порушення настрою та основна причина непрацездатності в усьому світі [1], що впливає на численні функціональні сфери, в т. ч. на здатність до навчання, продуктивність праці, якість життя. Лікування ВДР передбачає психотерапію, психофармакотерапію або їхню комбінацію. Терапія із застосуванням антидепресантів, мета якої полягає у досягненні ремісії та відновленні функціонування, є найпопулярнішим способом лікування тяжкої депресії [2, 3]; однак такі цілі досягаються лише приблизно в половини пацієнтів, у багатьох хворих виникають рецидиви ще до одужання. ...

Сон є фізіологічною частиною життя людини, необхідною для підтримки здоров’я та психологічного добробуту; він чинить багатофакторний вплив на організм – ​зменшує споживання енергії, відновлює мозкову енергію, регулює адаптивну та вроджену імунну відповідь, сприяє консолідації пам’яті (закріпленню отриманої інформації у мозку) тощо. Порушення сну пов’язані з появою та прогресуванням багатьох захворювань, до яких належать серцево-судинні, метаболічні та онкологічні патології, психічні розлади і навіть інфекції....

Втома є однією з 10 найпоширеніших причин звернення до лікарів первинної медичної допомоги. На швидку стомлюваність, слабкість, нестачу енергії скаржиться кожен десятий пацієнт (найчастіше люди із хронічними захворюваннями). У працездатних осіб утома тісно пов’язана із прогулами, зниженням продуктивності та нещасними випадками. За оцінками, втома коштує роботодавцям >100 млрд дол./рік. У літніх осіб утома – важливий компонент синдрому слабкості (уразливості); вона незалежно від інших чинників пов’язана з падіннями, травмуванням і погіршенням функцій [1]....

Зміцнення психічного здоров’я населення є одним із найважливіших завдань охорони здоров’я в усіх країнах світу. Особливого значення у стратегіях довгострокових наслідків надають ранньому втручанню в разі виявлення клінічного високого ризику психозу, що допомагає запобігти розвитку патологічного процесу, зберегти соціальне функціонування і якість життя пацієнтів. Зокрема, ці проблеми розглядали в межах Науково-практичної конференції «Психічні та психологічні розлади під час війни: лікування та реабілітація», що відбулася наприкінці травня у форматі онлайн. ...