7 листопада, 2024
Дієтологічні аспекти метаболічного синдрому в контексті ендокринної гінекології
Скиталінська О.В.
Метаболічний синдром (МС) є однією з найбільш актуальних проблем сучасної медицини, що охоплює комплекс взаємопов’язаних порушень обміну речовин включно з ожирінням, інсулінорезистентністю, дисліпідемією та артеріальною гіпертензією. Ця патологія має значний вплив на репродуктивне здоров’я жінок, підвищуючи ризик розвитку синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ), безпліддя та ускладнень вагітності. Харчування відіграє ключову роль у розвитку та прогресуванні МС, а також у його профілактиці та лікуванні. Оптимізація дієти є критично важливим компонентом комплексного підходу до управління метаболічним здоров’ям. У цьому контексті на особливу увагу заслуговує вивчення впливу різних макро- та мікронутрієнтів на метаболічні процеси, а також роль біоактивних сполук у регуляції обміну речовин. Крім того, актуальним є питання індивідуалізації дієтичних рекомендацій з урахуванням генетичних, епігенетичних та мікробіомних факторів. В межах науково-практичного майстеркласу «Метаболічний синдром в ендокринно-гінекологічному аспекті: інсулінорезистентність, ожиріння, СПКЯ» Оксана Василівна Скиталінська, лікар-дієтолог, засновниця Академії довголіття Dr. Skytalinska, віцепрезидент Асоціації дієтологів України, поділилася ключовими аспектами дієтологічного підходу до управління метаболічним здоров’ям.
Енергетичний баланс як головний фактор метаболічного здоров’я
Метаболічне здоров’я визначається ефективністю вироблення та перетворення енергії в організмі. Воно характеризується мінімальним абдомінальним жиром, нормальним рівнем глюкози в крові, артеріальним тиском у межах норми, здоровим опорно-руховим апаратом, стабільним апетитом та енергетичним балансом, що не потребує медикаментозній корекції. Оптимальне метаболічне здоров’я знижує ризик розвитку захворювань, пов’язаних із порушенням обміну речовин, і сповільнює процеси старіння.
! Метаболічне здоров’я – це те, наскільки добре виробляється та переробляється енергія в організмі.
На індивідуальне метаболічне здоров’я впливають і модифіковані, і немодифіковані фактори. До немодифікованих належать вік, стать і генетична схильність. Модифіковані фактори включають харчування, склад мікробіому кишечника, режим сну та фізичну активність. Поступова корекція цих факторів сприяє значному покращенню метаболічного здоров’я.
Метаболічні порушення можуть призводити до різноманітних репродуктивних дисфункцій у жінок. Серед них порушення менструального циклу, збільшення його тривалості, недостатність лютеїнової фази, олігоаменорея та хронічна ановуляція. МС також асоціюється з підвищеним ризиком дисфункціональних маткових кровотеч, СПКЯ, ановуляторним безпліддям, втратою вагітності на ранніх термінах, гіперплазією та раком ендометрія, а також дисгормональними захворюваннями грудних залоз.
Патогенез МС включає порушення в кількох ендокринних системах: гіпоталамус – гіпофіз – наднирники, гіпоталамус – гіпофіз – яєчники, а також ауто- та ендокринна системи вісцеральної жирової тканини. Ці порушення призводять до підвищення секреції адренокортикотропного гормона та пролактину, а також до розбалансування циркадного ритму виділення гонадоліберину та гонадотропінів.
Крім того, метаболічні порушення тісно пов’язані з ожирінням та хронічним стресом. Сучасний спосіб життя, який часто супроводжується постійним стресовим станом, може негативно впливати на метаболічне здоров’я.
У контексті дієтології важливо враховувати глікемічний індекс та глікемічне навантаження харчових продуктів. Продукти з високим глікемічним індексом, такі як солодощі, особливо рідкі, білий хліб і картопляне пюре, швидко підвищують рівень глюкози в крові. Продукти із середнім глікемічним індексом, зокрема солодкі фрукти та борошняні вироби, можна вживати в помірних кількостях. Продукти з низьким глікемічним індексом, такі як цільнозернові крупи, бобові, яблука та огірки, повільно підвищують рівень глюкози.
Глікемічне навантаження враховує не лише швидкість підвищення рівня глюкози, а й кількість вуглеводів у порції продукту. Наприклад, кавун має високий глікемічний індекс, але низьке глікемічне навантаження через високий вміст води. Натомість продукти з високим вмістом жиру та цукру, такі як шоколадна паста, можуть мати тривалий вплив на рівень глюкози в крові. Розуміння цих аспектів метаболічного здоров’я та їхнього впливу на репродуктивну систему жінки є критично важливим для розробки ефективних стратегій профілактики і лікування метаболічних порушень і пов’язаних із ними репродуктивних дисфункцій.
Вплив фізичної активності та дієтичних стратегій на метаболічне здоров’я
Фізична активність після прийому їжі має вирішальне значення для регуляції рівня глюкози крові. Навіть проста ходьба після їди може значно знизити постпрандіальні коливання глюкози, запобігаючи раптовому підвищенню рівня інсуліну та подальшому накопиченню жиру. Ця практика не вимагає інтенсивних фізичних навантажень і може бути легко інтегрована в повсякденне життя.
Використання глюкометра може бути корисним інструментом для моніторингу глікемічного статусу навіть в осіб без діагностованого цукрового діабету. Незважаючи на можливі похибки, глюкометр допомагає виявити приховані порушення вуглеводного обміну, такі як підвищений рівень глюкози натщесерце або тривала постпрандіальна гіперглікемія.
Розробляючи стратегії зниження ваги, важливо уникати надто суворих обмежень калорійності. Раптове її зменшення може призводити до зриву дієти та повернення втраченої ваги. Натомість рекомендоване поступове зниження калорійності раціону з акцентом на довгострокові зміни харчових звичок. Важливо, щоб дієта була прийнятною для пацієнта і включала страви, які йому подобаються, але приготовлені з використанням здорових кулінарних технік.
Особливу увагу слід приділяти вмісту фруктози в раціоні. Її надмірне споживання асоціюється з розвитком дисліпідемії та порушеннями функції печінки. Рекомендовано обмежити споживання продуктів із високим вмістом фруктози, зокрема меду та деяких фруктів.
! Синдром гіперфагії, який характеризується постійним відчуттям голоду та переїданням, може бути наслідком ураження вентромедіального гіпоталамуса. Згідно з даними досліджень, дієта з високим вмістом вуглеводів і жирів може призводити до нейрозапалення та структурних змін у різних органах включно із серцем, печінкою, нирками та підшлунковою залозою. Ці зміни можуть розвиватися вже на 12-16-му тижні такої дієти.
Особливо небезпечним є поєднання високого вмісту жирів і цукру в продуктах. Для задоволення потреби в солодкому рекомендовано вибирати більш здорові харчові альтернативи, такі як печені яблука або фруктово-ягідні желе, приготовлені з використанням натуральних інгредієнтів та желюючих агентів. Обираючи десерти, перевагу слід надавати стравам із низьким глікемічним індексом, наприклад, запеченим фруктам або желе на основі цільних ягід і фруктів. Важливо уникати регулярного споживання комерційних солодощів, що часто містять надмірну кількість цукру та штучних підсолоджувачів.
У контексті довгострокового управління вагою та метаболічним здоров’ям вирішальним є формування стійких здорових звичок харчування та фізичної активності. Навіть якщо трапляються епізодичні відхилення від оптимального режиму, важливо мати базові знання про здорове харчування й не відмовлятися від збалансованого раціону та регулярної фізичної активності.
Вплив макронутрієнтного складу раціону на метаболічне здоров’я
Аналіз сучасних даних свідчить про те, що дієти з високим вмістом жирів, особливо в поєднанні з високим вмістом вуглеводів, мають більш виражений негативний вплив на метаболічне здоров’я порівняно з дієтами з високим вмістом вуглеводів. Зменшення споживання білка на користь жирів асоціюється з різноманітними метаболічними порушеннями.
Оптимізація раціону для покращення метаболічного здоров’я передбачає збільшення споживання продуктів із протизапальними властивостями. До них належать різноманітні овочі та фрукти, особливо зелені листові овочі, капуста, ягоди з високим вмістом поліфенолів. Ці продукти характеризуються потужними антиоксидантними, протизапальними та протипухлинними властивостями.
Роль макронутрієнтів у профілактиці метаболічних порушень:
- помірне збільшення споживання білка, особливо нежирного, рекомендоване під час кожного прийому їжі для профілактики ожиріння;
- харчові волокна сприяють уповільненню абсорбції глюкози та підвищують відчуття насичення;
- моно- та поліненасичені жирні кислоти, особливо омега-3, мають сприятливий вплив на ліпідний профіль та артеріальний тиск (джерелами є оливкова олія, горіхи, риба);
- слід обмежувати споживання швидкозасвоюваних вуглеводів та збільшувати присутність у раціоні складних вуглеводів із низьким глікемічним індексом.
Біоактивні сполуки також відіграють важливу роль: хлорогенова кислота (кава) може мати позитивний вплив на метаболізм глюкози та ліпідів; флавоноїди, присутні в кольорових ягодах і зелені, сприяють зниженню артеріального тиску; ресвератрол, що міститься в червоному винограді, може покращувати ліпідний профіль.
! Режим харчування та метаболічне здоров’я тісно пов’язані. Сучасні дослідження вказують на потенційні переваги обмеження часового вікна прийому їжі. Рекомендоване поступове збільшення періоду нічного голодування до 12 год, що може сприяти нормалізації метаболічних показників.
Практичні рекомендації щодо оптимізації раціону включають збільшення споживання незасвоюваних вуглеводів (наземні овочі), обмеження швидкозасвоюваних вуглеводів, вибір нежирних джерел білка, помірне споживання видимих жирів (1-2 столові ложки олії на день) з акцентом на корисні джерела, повільне споживання їжі для кращого відчуття насичення.
До продуктів та напоїв, які слід обмежити, належать солодощі (замінити фруктами з низьким глікемічним індексом), солодкі напої, пиво, алкоголь, продукти з високим вмістом солі. Рекомендовані напої: вода, несолодкий чай, кава в помірних кількостях.
Принципи дієтичного харчування зі зниженою калорійністю передбачають збільшення вмісту клітковини, обмеження швидкозасвоюваних вуглеводів, тимчасове використання замінників цукру за необхідності, зменшення споживання «повільних» вуглеводів (хлібобулочні вироби, картопля), обмеження жирів тваринного походження, помірне збільшення рослинних жирів, вживання малокалорійної, але об’ємної їжі (сирі та тушковані овочі), обмеження продуктів, що збуджують апетит (гострі приправи, спеції).
Отже, оптимізація харчування відіграє ключову роль у профілактиці та корекції МС. Комплексний підхід до дієтотерапії, що включає збалансований макронутрієнтний склад раціону, акцент на продукти з протизапальними властивостями та адаптацію режиму харчування, може суттєво покращити метаболічне здоров’я жінки.
Підготовлено редакцією
Тематичний номер «Гастроентерологія. Гепатологія. Колопроктологія» № 3 (73) 2024 р.