1 квітня, 2025
Пробіотичні дріжджі Saccharomyces boulardii в терапії діареї: ефективність і безпека
Діарея є серйозною медичною проблемою через її високу поширеність і значний вплив на якість життя пацієнтів. За даними досліджень, серед дітей віком <5 років діарея посідає друге місце після пневмонії щодо причин смертності. Функціональні шлунково-кишкові розлади, зокрема синдром подразненого кишечнику з діареєю (4,7% населення) та функціональна діарея (1,2% населення), суттєво знижують фізичний та емоційний комфорт, спричиняючи дискомфорт, соціальну ізоляцію і психологічний стрес. Саме тому ефективна профілактика та сучасні підходи до лікування діареї є важливими аспектами гастроентерологічної практики.
Діарея є розповсюдженою патологією серед людей у всьому світі; рівень захворюваності коливається від 160 до 250 випадків на 100 000 осіб у країнах Європейського Союзу. В промислово розвинених країнах через діарею помирає порівняно небагато пацієнтів, але вона продовжує залишатися важливою причиною захворюваності, пов’язаною зі суттєвим зниженням якості життя (World Gastroenterology Organisation, 2025). Крім того, діарея може бути симптомом серйозних захворювань, як-от запальні захворювання кишечнику чи целіакія, що потребують своєчасної діагностики та лікування. Важливість проблеми підкреслюється також економічними витратами на лікування та втратою продуктивності через тимчасову непрацездатність пацієнтів.
Нормальний уміст води в калі становить ≈10 мл/кг/добу в немовлят і маленьких дітей та 200 г/добу в підлітків й дорослих. Діарея - це збільшення вмісту води в калі внаслідок порушення нормального функціонування фізіологічних процесів тонкого та товстого кишечнику, відповідальних за всмоктування різних іонів, інших субстратів, води.
Залежно від тривалості та типу симптомів діарея розподіляється на гостру та хронічну, інфекційну й неінфекційну. Гостра діарея - це наявність ≥3 рідких або водянистих випорожнень на добу тривалістю ≤14 днів (зазвичай інфекційної етіології). Хронічна діарея визначається як така, що триває >2 тиж, і за етіологією зазвичай є неінфекційною. Серед поширених причин виокремлюють порушення всмоктування, запальні захворювання кишечнику та побічні ефекти ліків.
Діарея має багато причин, які можна умовно розподілити на декілька основних груп:
1. інфекційні причини:
- бактеріальні інфекції (наприклад, Salmonella, Escherichia coli, Shigella, Campylobacter);
- вірусні інфекції (ротавірус, норовірус);
- паразитарні інвазії (Giardia, Entamoeba histolytica);
2. антибіотикоасоційована діарея:
- вживання антибіотиків може змінити мікрофлору кишечнику, що зумовлює діарею;
- інфекція Clostridioides difficile після застосування антибіотиків також є серйозним ускладненням антибіотикотерапії;
3. функціональні причини:
- синдром подразненого кишечнику;
- функціональна діарея без органічних змін кишечнику;
4. захворювання шлунково-кишкового тракту:
- хронічні запальні захворювання кишечнику (хвороба Крона, виразковий коліт);
- целіакія або інші порушення всмоктування;
5. харчові фактори:
- споживання недоброякісної їжі чи води;
- непереносимість лактози або глютену;
6. медикаментозна причина:
- вживання ліків, які можуть спричинити діарею (наприклад, магній в антацидах);
7. психологічні причини:
- стрес і тривога також можуть бути факторами виникнення діареї.
За механізмом розвитку виокремлюють секреторну, осмотичну, моторну та запальну діарею. Нерідко ці механізми можуть поєднуватися, ускладнюючи загальну клінічну картину.
Лікування
Лікування хронічної діареї залежить від її етіології (Mehal et al., 2012). Першим кроком є визначення типу діареї. Інколи можуть знадобитися додаткові лабораторні (аналіз калу) та/або візуалізаційні дослідження (колоно- чи гастроскопія).
Регідратаційна терапія, тобто відновлення втрати рідини та електролітів, є основою і важливим аспектом лікування будь-якого пацієнта з діареєю (Gauchan & Malla, 2015). У тяжчих випадках діареї може виникнути необхідність внутрішньовенної регідратації (Santos, 1986). Для зменшення частоти випорожнень можна розпочати терапію із застосуванням засобів, що пригнічують секрецію або моторику кишечнику. Однак їх слід уникати дорослим при інфекційній діареї та запальних захворюваннях кишечнику, оскільки вони можуть погіршити тяжкі кишкові інфекції. Фторхінолони або азитроміцин застосовують для лікування діареї мандрівників.
За результатами численних клінічних досліджень доведено, що пробіотичні препарати сприяють зменшенню тяжкості та тривалості діареї, що обґрунтовує їхнє застосування в комплексному підході до лікування пацієнтів із діареєю. Серед них особливе місце посідають сухі дріжджі Saccharomyces cerevisiae HANSEN CBS 5926, також відомі під назвою Saccharomyces boulardii CNCM I-745.
Механізм дії Saccharomyces boulardii:
- антимікробний механізм дії Saccharomyces boulardii реалізується через прямий антагонізм до патогенних мікроорганізмів, пригнічуючи їхній ріст і розмноження без негативного впливу на корисну мікрофлору кишечнику. Крім того, висока концентрація маннози в клітинній стінці Saccharomyces boulardii перешкоджає адгезії патогенів до слизової оболонки кишечнику, сприяючи їхньому виведенню з організму та запобігаючи розвитку інфекційного процесу;
- антивірусний механізм дії Saccharomyces boulardii реалізується через зміцнення захисного бар’єра кишечнику шляхом стимуляції синтезу поліамінів, що зменшує проникнення вірусів. Дріжджі також посилюють місцевий імунітет, підвищуючи продукцію антитіл, які нейтралізують віруси та прискорюють одужання;
- антитоксичний механізм дії Saccharomyces boulardii полягає у блокуванні зв’язування токсинів із рецепторами ентероцитів, що запобігає їхньому руйнівному впливу на клітини кишечнику. Saccharomyces boulardii також зв’язує токсини та патогенні бактерії, виводячи їх із кишкового тракту;
- антисекреторний механізм дії Saccharomyces boulardii реалізується через зниження рівня внутрішньоклітинного cAMP, що пригнічує надмірну секрецію іонів хлору (Cl–) та води до просвіту кишечнику, зменшуючи втрати рідини. Також Saccharomyces boulardii відновлює баланс натрієвих і калієвих каналів у клітинах слизової оболонки, сприяючи нормалізації електролітного обміну та зменшенню симптомів діареї;
- імуномодулювальний механізм дії Saccharomyces boulardii реалізується через підвищення секреції IgA – ключового імуноглобуліну слизової оболонки, що забезпечує захист від патогенів і токсинів. Окрім того, Saccharomyces boulardii стимулює синтез поліамінів, які посилюють продукцію IgA, зміцнюючи місцевий імунний захист кишечнику;
- трофічний механізм дії Saccharomyces boulardii стимулює відновлення слизової оболонки кишечнику завдяки вивільненню поліамінів (сперміну й спермідину), які прискорюють проліферацію і дозрівання ентероцитів. Це сприяє швидшій регенерації епітелію та покращенню бар’єрної функції кишечнику;
- ферментативний механізм дії Saccharomyces boulardii активує травні ферменти кишечнику, зокрема дисахаридази (лактазу, мальтазу, сахаразу), що покращує розщеплення та засвоєння поживних речовин. Це сприяє відновленню нормального травлення після діареї та підтримує здоровий кишковий мікробіом.
Клінічні дослідження та ефективність
Численні клінічні дослідження, переважна більшість яких проведена з використанням ліофілізованих Saccharomyces boulardii CNCM I-745, підтверджують їхню ефективність і безпеку при різних гастроінтестинальних захворюваннях, що супроводжуються діареєю (Dinleyici et al., 2014; McFarland, 2010; Zanello et al., 2009).
На відміну від інших пробіотичних штамів, Saccharomyces boulardii демонструють широкий спектр клінічної ефективності, забезпечуючи виражений позитивний вплив у різних станах, пов’язаних із дисбіозом (McFarland, 2014).
Зокрема, доведено, що Saccharomyces boulardii ефективно запобігають розвитку антибіотико-асоційованої діареї (Micklefield, 2004) та можуть відігравати важливу роль у профілактиці й зменшенні тяжкості коліту, спричиненого Clostridioides difficile (Na & Kelly, 2011; Tung et al., 2009), а також діареї мандрівників (Kollaritsch et al., 1993).
Крім того, існують переконливі докази, що застосування Saccharomyces boulardii значно скорочує тривалість інфекційної діареї у дітей (Feizizadeh et al., 2014; Guandalini, 2008).
Також установлено, що включення Saccharomyces boulardii до терапії пацієнтів, які отримують ентеральне харчування, сприяє зниженню частоти діареї у цієї категорії хворих (Whelan, 2007; Tempe et al., 1983; Schlotterer et al., 1987; Bleichner et al., 1997).
На українському фармацевтичному ринку представлений препарат Нормагут (виробник – Ardeypharm GmbH, Німеччина), що містить ліофілізовані дріжджі Saccharomyces boulardii CNCM I-745 та випускається в формі капсул по 250 мг. Дорослим і дітям віком >12 років слід застосовувати 1-2 капсули 2 р/добу; дітям віком 2-12 років - по 1 капсулі 1-2 р/добу. Дітям, які не можуть проковтнути капсулу, слід відкрити її та розчинити вміст у 50 мл води кімнатної температури (20-25 °C).
Рекомендовані терміни лікування: гостра діарея - 3-5 діб; лікування дисбіозу, хронічного діарейного синдрому, синдрому подразненого кишечнику – 10-14 діб. Профілактика та лікування антибіотикоасоційованої діареї та псевдомембранозного коліту: Нормагут необхідно приймати в схемах разом з антибіотиком із першого дня застосування до закінчення терміну лікування антибіотиком. У разі наявності діареї мандрівника потрібно приймати по 1 капсулі/добу. Застосування слід розпочати за 5 днів до прибуття до країни подорожі та застосовувати протягом усієї подорожі до дня прибуття з країни подорожі. Препарат необхідно застосовувати щоранку натще. Максимальний термін застосування – 30 днів.
Висновки
Saccharomyces boulardii є високоефективним і безпечним засобом для лікування та профілактики діареї різного походження. Це універсальний пробіотик, який надає допомогу при антибіотико-асоційованій діареї, діареї мандрівників, інфекційній діареї у дітей і дорослих, а також за діареї, пов’язаної з Clostridioides difficile. Пробіотики на основі Saccharomyces boulardii можуть бути рекомендовані як складова комплексного лікування діареї разом із регідратаційною терапією та іншими підтримувальними заходами. З огляду на високу ефективність і доведену безпеку препарати на основі Saccharomyces boulardii можуть використовуватися в клінічній практиці як першочерговий засіб при лікуванні діареї.
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 8 (594), 2025 р