Головна Хірургія Система гемостазу та роль VII фактора у процесах згортання крові

22 січня, 2021

Система гемостазу та роль VII фактора у процесах згортання крові

Стаття у форматі PDF

Однією з найважливіших функцій крові є її здатність до згортання, що в нормі ініціюється при ушкодженні судинної стінки.
Даний процес є складним каскадом реакцій із залученням великої кількості клітин і гуморальних механізмів. Ролі VII фактора
у системі гемостазу була присвячена доповідь завідувача відділення хірургічної гематології ДУ «Інститут гематології і трансфузіології НАМН України», кандидата медичних наук Євгенія Валентиновича Авер’янова, з якою він виступив у рамках онлайн-конференції «Школа гемостазу», що відбулася 26-29 жовтня.

Ключові слова: гемостаз, фактори згортання крові, НовоСевен®.

Доповідач розпочав із визначення поняття системи гемостазу, що є динамічно врівноваженою біологічною системою клітинних, ензим-­субстратних, нейрогуморальних взаємодій, спрямованих, з одного боку, на збереження рідкого стану крові, а з іншого – ​на запобігання й швидке зупинення кровотечі із кровоносних судин при їх ушкодженні.

Для адекватного вибору препаратів при лікуванні кровотеч необхідно знати механізми первинного й вторинного гемостазу та гемо­статичних реакцій.

Першою відповіддю організму на ушкодження є нейрогуморальна реакція (вазоконстрикція), метою якої є зменшення швидкості кровотоку за рахунок звуження ушкоджених судин. Наступним етапом ­зупинення кровотечі є ​вивільнення, активація й адгезія тромбоцитів та утворення первинної тромбоцитарної пробки, що має зупиняти кровотечу із дрібних судин. На етапі первинного гемостазу важливу роль відіграють ендотеліальні клітини судин, що є унікальним клітинним компартментом, який у нормі має виражені антикоа­гулянтні властивості, утім при ушкодженні бере участь у процесі коагуляції. Важливою прокоагулянтною властивістю ендотелію є експресія на поверхні своїх клітин тканинного фактора (ТФ) – ​основного активатора каскаду коагуляції по «зовнішньому шляху».
Важливу роль у системі гемостазу відіграють тромбоцити, оскільки вони мають унікальну  будову й містять практично всі необхідні речовини для зупинення кровотечі, натомість як за їх дефіциту повноцінна коагуляція унеможливлюється.

Гемостатична кінетика тромбоцитів складається з кількох етапів:

  • контакт із субендотеліальними структурами;
  • активація, зміна форми та адгезія;
  • реакція вивільнення агрегатів;
  • первинна агрегація (зворотна) за участю лейкоцитів та еритроцитів;
  • реакції вивільнення фібриногену, фібронектину, V і VIII факторів, тромбоцитарного фактора 4, фактора росту, трансформуючого фактора росту β;
  • вторинна агрегація (незворотна);
  • утворення тромбу;
  • ретракція.

Таким чином, тромбоцитарна пробка із фібриногеном зводить краї ушкодженої судини та викликає зупинення кровотечі, а також створює найбільш оптимальні умови для процесу репарації та регенерації ушкодженої ділянки.

У випадку ураження судин великого калібру або підвищеного артеріального тиску первинний гемостаз є неефективним. Виникає потреба в ініціації процесу вторинного гемостазу (коагуляційний, плазматичний). Даний процес включає серію взаємодій між факторами згортання (відбуваються на поверхні клітинних мембран, які є носіями ТФ) та активованими тромбоцитами, що призводить до генерації тромбіну й формування стабільного тромбоцитарного згустку в місці ушкодження судин.

З огляду на сучасну схему каскаду коагуляції, доповідач акцентував увагу на процесі згортання крові, що включає наступні фази.

  • Ініціація (активація) відбувається після ушкодження стінки судини. Під час цієї фази експресується ТФ, що експонується й взаємодіє із циркулюючим ендогенним фактором VII/VIIа та призводить до утворення комплексу ТФ/фактор VIIа, який ініціаціює коагуляцію. На поверхні даного комплексу активується фактор ІХ до ІХа, а фактор Х – ​до Ха. Після чого фактор Ха зв’язується з фактором Vа на поверхні клітинних мембран (Hoffman & Monroe, 2001).
  • Ампліфікація. Комплекс Vа/Ха перетворює невелику кількість протромбіну на тромбін на поверхні субендотеліальних структур та фосфоліпідних мембран активованих тромбоцитів. Крім того, тромбін активує фактори V, VIII, ХІ і тромбоцити. На поверхні останніх відбувається зв’язування факторів Vа, VІІІа та ІХа (Monroe D.M. et al., 2006).
  • Розповсюдження. У цій фазі комплекс факторів ХІІІа/ІХа приводить у дію фактор Х на поверхні активних тромбоцитів. У свою чергу, комплекс Ха/Va активує значну кількість протромбіну («тромбіновий вибух»), що перетворює фібриноген на фібрин й активує фібрин-­стабілізуючий фактор ХІІІ. Кількість та швидкість утворення тромбіну визначають надійність гемостатичної пробки (Wolbara A.S. et al., 2008).
  • Зупинення. У разі утворення протромбіназного комплексу (Ха-, Vа-, Ca2+-фосфолі­піди) фактор ІХ активується фактором ХІа у присутності Са2+, що значно пришвидшує процес у присутності фактора VIII згортання крові, який є ко-фактором фактора ХІа.

Заключним етапом гемостатичних реакцій є фібриноліз, у результаті якого обмежується розвиток тромбу, відбувається його руйнування й відновлення кровотоку в ушкодженій судині.

Отже, при вроджених або набутих патологічних станах, що полягають у недостатності факторів коагуляції VIII чи IX, для зупинення кровотечі важливо знайти прямий механізм активації фактора Х. Препарат НовоСевен®, що містить у своєму складі активований рекомбінантний VII фактор коагуляції, незалежно від тканинного фактора безпосередньо активує фактор Х, тобто запускає каскад реакцій зовнішнього шляху згортання крові.

НовоСевен®, відповідно до інструкції для медичного застосування, рекомендовано призначати для лікування кровотеч та їх профілактики при хірургічних втручаннях або при інших інвазивних процедурах у пацієнтів із ­такими захворюваннями:

  • уроджена гемофілія А та В із рівнем інгі­біторів до факторів коагуляції VIII або IX >5 BU;
  • уроджена гемофілія з вираженою реакцією на введення фактора VIII або IX в анам­незі;
  • набута гемофілія;
  • уроджений дефіцит фактора VII;
  • тромбастенія Гланцмана з антитілами до GP IIb-IIIa і/або HLA та резистентністю до переливання тромбоцитів у минулому або у даний час;
  • у разі надання екстремальної медичної допомоги (European Medicines Agency, 2018).

Механізм дії полягає у зв’язуванні фактора VІІа із тканинним фактором. Цей комплекс переводить фактори IX і Х в активну форму – ІХа і Ха, що спричинює перетворення невеликих кількостей протромбіну на тромбін. Тромбін у місці ушкодження активує тромбоцити, фактори V і VIII, що спричиняють перетворення ­фібриногену на фібрин й зумовлюють утворення гемостатичного згустку. Препарат ­НовоСевен® у фармакологічних дозах незалежно від тканинного фактора прямо активує фактор Х безпосередньо на поверхні активованих тромбоцитів, що знаходяться в зоні ушкодження. Це спричинює перетворення великої кількості протромбіну на тромбін без участі тканинного фактора. ­Відповідно, фармакодинамічна дія фактора VIIа полягає в локальному збільшенні утворення фактора Ха, тромбіну та фібрину.

 У випадку лікування масивних травм мозку, легень, акушерських патологій при лікуванні сепсису застосування препарату НовоСевен® є обмеженим, оскільки тканини даних органів значною мірою складаються із ТФ.

Як зазначив доповідач, НовоСевен® має ­наступні переваги:

  • Ступінь клінічної ефективності препарату становить 96,5% за умови надання медичної допомоги в першу годину після початку кровотечі. Частка пацієнтів із зупиненням кровотечі за допомогою разової дози ­НовоСевен® 270 мкг/кг була у 4 рази більшою, ніж пацієн­тів із гемостазом, досягнутим за допомогою факторів протромбінового комплексу в разовому дозуванні 75 МО/кг (36,4% проти 8,3%, р=0,032) (Demartis E. et al., 2017).
  • НовоСевен® – ​це рекомбінантний препарат фактора FVIIa (rFVII), що не має у складі жодних інших факторів згортання крові, таких як фактори VІІІ, ІХ, ІХа. При використанні у фармакологічних дозах ­НовоСевен® безпосередньо активує фактор Х на поверхні активованих тромбоцитів тільки в місці судинного ушкодження, ­що знижує ризик виникнення епізіодів тромбо­емболії (Нoffman M. еt al., 2001; Wang M. et al., 2017).
  • НовоСевен® не викликає вторинної імунної відповіді до початку терапії індукції імунної толерантності; при використанні препарату в комбінації з еміцизумабом не зареєстровано випадків тромботичної мікроангіопатії (Odeyemi L.A. et al., 2009).
  • Зручне зберігання препарату в умовах ­лікарні та транспортування його для амбулаторних пацієнтів.
  • Висока швидкість дії розвивається завдяки невеликому об’єму ін’єкції, швидкому приготуванню та введенню препарату (Маahs J. et al., 2014).

НовоСевен® сприяє втіленню у клінічну практику основних принципів «безкровної ­хірургії» у пацієнтів згідно із зареєстрованими показаннями в інструкції та включає:

  • відмову від гемотрансфузій донорської крові, що забезпечує вищий рівень безпеки;
  • скорочення термінів загоєння ран;
  • більш швидку реабілітацію хворих у після­операційному періоді.

Для оптимальної ефективності препарату НовоСевен®, виходячи із власного досвіду доповідача, необхідно дотримуватися відповідних умов його використання:

  • рівень гемоглобіну >70 г/л;
  • рівень тромбоцитів >50×109/л;
  • міжнародне нормалізоване відношення <1,5;
  • рівень фібриногену >1,0 (0,5) г/л;
  • pH крові >7,1;
  • гіпотермія і лихоманка можуть зменшити ефективність препарату;
  • середня ефективна доза препарату ­НовоСевен® ­коливається від 75 до 120 мкг/кг.

Таким чином, процес гемостазу є ланцюгом послідовних взаємодій зі складним нейро-­ендокриним регулюванням, в основі якого лежить здатність крові знаходитися у рідкому стані й одно­часно із цим виконувати гемостатичну функцію. Тому важливим є знання фізіологічних механізмів дії системи згортання крові, й у випадку виникнення патологічних станів оптимальним є підбір тактики лікування, заснованої на даних доказової медицини та світових рекомендаціях. Вони передбачають вибір препарату, який чинить дію саме на ушкоджену ланку ­гемостазу.

Підготувала Вероніка Яремчук

Тематичний номер «Хірургія, Ортопедія, Травматологія, Інтенсивна терапія» № 5 (43), 2020 р.

Номер: Тематичний номер «Хірургія, Ортопедія, Травматологія, Інтенсивна терапія» № 5 (43), 2020 р.