Увійти
Consilium. «Проблеми психічного здоров’я у військовий час»
Consilium. «Проблеми психічного здоров’я у військовий час»
Consilium. «Проблеми соматичного здоров’я у військовий час»
Consilium. «Проблеми соматичного здоров’я у військовий час»
Health-ua.com тепер в Telegram
Health-ua.com тепер в Telegram
Головна Неврологія та нейрохірургія Циркадіанна дисрегуляція: терапевтичні можливості з позиції хрономедицини
Завантажити PDF Читати пізніше

18 жовтня, 2024

Циркадіанна дисрегуляція: терапевтичні можливості з позиції хрономедицини

Останнім часом лікарі все більше стикаються із захворюваннями, в основі яких лежить порушення в циркадіанній системі, так звана циркадіанна дисрегуляція. Циркадні ритми регулюються циркадним годинником, який знаходиться під контролем супрахіазматичного ядра гіпоталамуса. Центральний і периферичний годинники на різних тканинах разом синхронізуються, утворюючи циркадіанну систему. Циркадний ритм включає в себе кілька компонентів і процесів у системах організму. В більшості людей ці ритми є автоматичними і працюють у такт з організмом.

Розлади циркадного ритму: особливості й фактори ризику

Розлади циркадного ритму – ​це стани, які впливають на природні фізіологічні процеси в організмі або порушують їх. Багато факторів, як внутрішніх, так і зовнішніх, можуть викликати ці зміни, підвищувати ризик порушення циркадного ритму. Деякі з них є незмінними (як-то вік, стать, генетичний анамнез), але є такі, які можна скоригувати [6‑7].

Серед чинників, які насамперед викликають дисрегуляторні зміни, виділяють генетичні захворювання (розлади аутистичного спектра). Вони впливають на мозок або гормони, які можуть спричинити розлади циркадного ритму. Внаслідок цих порушень ймовірна повна зміна режиму сну, що зумовлює сонливість вдень і неспання вночі. Зміни в генах, які контролюють циркадний ритм, – ​так звані гени циркадного годинника, також можуть підвищити ризик виникнення цих розладів [6‑10].

Фактори, на які можливо вплинути, щоб знизити ризик виникнення розладів у циркадіанній системі, включають зміни способу життя: часті переїзди, відсутність природного освітлення протягом дня, сон у денну пору доби як у дорослих, так і у дітей. Окрім того, це регулярне заси­джування допізна за комп’ютером, перебування вночі під штучним освітленням, наприклад від екрана телевізора, смартфона або дуже яскравого будильника. До таких чинників також відносяться шкідливі звички та супутні захворювання [8‑10].

Важливим фактором залишається коморбідний фон пацієнтів. Цереброваскулярні патології, ураження головного мозку внаслідок черепно-мозкових травм, пухлин, нейродегенеративні, психічні захворювання (як-то біполярний, обсесивно-компульсивний розлади, велика депресія і шизофренія), значна частка гормональних порушень, розлади імунної системи – ​це далеко не весь перелік станів, які нині обговорюються з позицій хронобіології та хрономедицини. На тлі всіх цих захворювань підвищується ризик розладу фази затримки сну та неспання. Обізнаність щодо основних патогенетичних механізмів, які лежать в основі розвитку даних патологій, та особливостей роботи «внутрішнього» годинника дозволить вчасно вплинути на їх перебіг та уникнути ускладнень [11‑19].

Сприятливий вплив мелатоніну на організм

Невід’ємним кроком є своєчасне встановлення причини розладів. Із цією метою на сьогодні продовжується пошук біомаркерів. Мелатонін – ​біомаркер циркадної дисрегуляції, що корелює із багатьма розладами та станами: великою депресією, тяжкістю симптомів фібро­міалгії, немоторними порушеннями при хворобі Паркінсона й Альц­геймера, вегетативними розладами [20‑25].

Мелатонін синхронізує центральні та периферичні осцилятори (як-то наднирники, підшлункова залоза, печінка, нирки, серце, легені, жир, кишківник тощо), дозволяючи тимчасову організацію біологічних функцій через циркадні ритми (24-годинні цикли). У зв’язку із періодичними змінами навколишніх умов, він сприяє адаптації організму до внутрішнього та зовнішнього середовищ. Показники мелатоніну вважаються найкращими периферичними показниками циркадного ритму людини, основаними на внутрішньому 24-годинному годиннику [17, 26].

Фізіологічні ефекти мелатоніну надзвичайно різноманітні та включають такі, як:

  1. Детоксикація вільних радикалів і антиоксидантна дія.
  2. Формування та захист кісток.
  3. Протекція репродуктивної, серцево-судинної, імунної систем.
  4. Регуляція маси тіла.

Також відомо про протективну й терапевтичну дію мелатоніну, особливо щодо захисту мозку та шлунково-­кишкового тракту, психічних розладів, серцево-судинних захворювань та онкостатичних ефектів [17, 26, 27].

Мелатонін регулює циркадні ритми, як-от ритм сну/неспання, нейроендокринні ритми або цикли температури тіла, завдяки дії на рецептори МТ1 і МТ2 [28]. Порушення циркадних ритмів пов’язане із розладами сну та погіршенням здоров’я [31]. Особи із проблемами зі сном, нервово-­психіатричними розладами та порушеннями в імунній системі часто мають дефіцит мелатоніну [32]. Коли циркадні ритми відновлюються, поведінка, настрій, розвиток, інтелектуальні функції, здоров’я та навіть контроль над нападами можуть поліпшитися [30, 33, 34].

Окрім того, мелатонін може брати участь у ранньому внутрішньоутробному розвитку, із прямим впливом на плаценту, гліальний і нейрональний розвиток, а також відігравати онтогенну роль у встановленні добових коливань [35, 36].

Мелатонін розглядають як ендогенний синхронізатор і хронобіотичну молекулу, що підсилює коливання або регулює синхронізацію центрального біологічного годинника, розташованого в супрахіазматичних ядрах гіпоталамуса для стабілізації внутрішніх біоритмів [37]. Також він бере участь у нормалізації артеріального тиску та регуляції роботи вегетативної, імунної, серцево-­судинної систем, детоксикації вільних радикалів та анти­оксидантому впливу завдяки дії на рецептори МТ3, які захищають мозок від окисного стресу [36‑40].

У процесі вивчення механізмів дії мелатоніну відкриваються важливі перспективи для вимірювання мелатоніну як біомаркера (предиктора певних розладів), а також використання мелатоніну в клінічних профілактичних і терапевтичних цілях у дітей та дорослих на основі його фізіологічних регуляторних ефектів [41,42]. Так, при нейро­дегенеративних захворюваннях рівень мелатоніну різко знижується, що зумовлює розвиток порушень сну, вищих когнітивних функцій, роботи шлунково-кишкового тракту, опорно-рухової системи, різних нейропсихіатричних розладів тощо. Визначення рівня мелатоніну допомагає у зменшенні симптомів та ускладнень леводопа-­терапії у хворих цієї групи. В осіб із тривожно-­депресивними, вегетативними, автоімунними порушеннями знижений рівень мелатоніну теж призводить до виникнення клінічної симптоматики, яку можна коригувати шляхом вимірювання рівня мелатоніну та подальшого застосування із терапевтичною метою.

Для профілактики й терапії різних розладів введення екзогенного мелатоніну використовувалося в низці клінічних випробувань. Багато агоністів мелатоніну були синтезовані та розроблені з метою лікування різних порушень.

Магнікум-Адаптоген як ­джерело важливих речовин

Сьогодні на фармацевтичному ринку існує багато препаратів, що містять мелатонін. Магнікум-Адаптоген – нова молекула, яка тільки з’явилася у полі зору лікарів, фармацевтів. У вигляді біологічної добавки вона представляє собою додаткове ­джерело мелатоніну, вітаміну В6 та магнію у хелатній формі, що забезпечує кращу засвоюваність в організмі.

Для оптимального засвоювання Магнікум-­Адаптоген містить найліпшу форму магнію із високою біодоступністю – ​магнію бісгліцинат. Це хелатна форма магнію, зв’язаного із двома молекулами амінокислоти гліцину. Гліцин є нейротрансмітером, який сприяє розслабленню та зниженню стресу в організмі.

Ця амінокислота відіграє важливу роль у нервовій системі:

  • сприяє зниженню нервової напруги;
  • поліпшує сон;
  • зменшує прояви тривожності;
  • підвищує когнітивні функції.

Хелатна форма магнію 3-го покоління має кілька важливих переваг. Вона містить високу концентрацію елементарного магнію: добова доза у 2 таблетки забезпечує 200 мг магнію, легко засвоюється організмом, не викликає дискомфорту в травній системі. Тобто ця біодоступна форма магнію особливо м’яка для травної системи, що робить її ідеальним вибором для тих пацієнтів, які не переносять інші форми магнію [43].

Магній як мікроелемент, необхідний для підтримання гарного стану кісток, допомагає регулювати переміщення кальцію в організмі та стимулює секрецію кальцитоніну. Забезпечуючи правильну мінералізацію кісток, магній є профілактикою розвитку остеопорозу.

Крім того, магній допомагає контролювати артеріальний тиск і, як наслідок, знижує ризик розвитку серцево-судинних та цереброваскулярних захворювань. Також він допомагає працювати ферментам, які регулюють рівень цукру в крові та відповідають за чутливість організму до інсуліну, запобігаючи розвитку цукрового діабету, бере участь в енергетичному та електролітному обмінах, синтезі колагену та низки гормонів людського організму.

Важливою функцією магнію є:

  • забезпечення здорової функціональності гладких і скелетних м’язів;
  • підтримання нормального функціонування нервової системи за рахунок проведення нервових імпульсів;
  • запобігання розвитку тривожно-депресивних станів;
  • сприяння поліпшенню якості сну.

У поєднанні з мелатоніном і вітаміном В6 препарат сприяє релаксації, нормалізації емоцій, поліпшенню настрою та якості сну, забезпечуючи легке пробу­дження зранку, роботи серцево-судинної системи, шлунково-­кишкового тракту, підвищує працездатність мозку (концентрацію уваги, пам’ять).

Магнікум-Адаптоген містить 100 мг магнію бісгліцинату, 5 мг піридоксину гідрохлориду та 3 мг мелатоніну. Препарат рекомендовано застосовувати дорослим по 2 таб­летки після вечері, перед сном упродовж 1‑3 місяців. Досвіду застосування у дітей немає.

Протипоказаннями до застосування препарату є підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату, захворювання нирок і серцева недостатність у стані декомпенсації, гіпермагніємія, гіпервітаміноз вітаміну В6, міастенія та міастеноподібні стани, порушення серцевого ритму.

Всі перелічені ефекти препарату Магнікум-Адаптоген накладаються на симптоми дисрегуляторних порушень у роботі циркадіанної системи організму, а саме при нейро­дегенеративних, тривожно-депресивних, гормональних розладах, захворюваннях серцево-судинної, імунної, гастроінтестинальної, опорно-рухової систем. Корекція цих розладів за допомогою препарату Магнікум-­Адаптоген на тлі таргетної терапії з позиції хрономедицини забезпечує сприятливі результати лікування щодо зменшення проявів вищеперерахованих симптомів та поліпшення якості життя пацієнтів.

Література

  1. Mehta P., Kaur G., Thakur N. and Kaur N. Circadian Dysregulation: A Mainstream Mess of the Present World // Journal of Pharmaceutical Research International. – 2021. – 33 (54B). – Р. 272‑281; doi: 10.9734/jpri/2021/v33i54B33786.
  2. Fishbein A.B., Knutson K.L., Zee P.C. Circadian disruption and human health// J Clin Invest. – 2021. – 1, 131 (19). – e148286; doi: 10.1172/JCI148286. PMID: 34596053; PMCID: PMC8483747.
  3. Vetter C. Circadian disruption: what do we actually mean? // Eur J Neurosci.– 2020. – 51(1) . – Р. 531‑550; doi: 10.1111/ejn.14255.
  4. Fatima N., Sonkar G.K., Singh S. Circadian mechanism disruption is associated with dysregulation of inflammatory and immune responses: a systematic review // Beni-Suef Univ J Basic Appl Sci. – 2022. – 11. – Р. 107; https://doi.org/10.1186/s43088‑022‑00290‑4.
  5. Haus E., Smolensky M. Biological Clocks and Shift Work: Circadian Dysregulation and Potential Long-term Effects // Cancer Causes Control. – 2006.– 17. – Р. 489‑500; https://doi.org/10.1007/s10552‑005‑9015‑4.
  6. Cox K.H., Takahashi J.S. Circadian clock genes and the transcriptional architecture of the clock mechanism // J Mol Endocrinol. – 2019. – 63 (4). – R93-R102; doi: 10.1530/JME‑19‑0153. PMID: 31557726; PMCID: PMC6872945.
  7. Abrahamson E.E.; Moore R.Y. Suprachiasmatic nucleus in the mouse: retinal innervation, intrinsic organization and efferent projections // Brain research.– 2001. – 916.1‑2. – P. 172‑191.
  8. Fagiani F., Di Marino D., Romagnoli A. et al. Molecular regulations of circadian rhythm and implications for physiology and diseases // Sig Transduct Target Ther. – 2022. – 7. – Р. 41; https://doi.org/10.1038/s41392‑022‑00899-y.
  9. Shim D.W., Eo J.C., Kim S. et al. Deficiency of circadian clock gene Bmal1 exacerbates noncanonical inflammasome-mediated pyroptosis and letha­lity via Rev-erbα-C/EBPβ-SAA1 axis // Exp Mol Med. – 2024. – 56. – Р.370‑382; https://doi.org/10.1038/s12276‑024‑01162-w.
  10. Sutton C.E., Finlay C.M., Raverdeau M. et al. Loss of the molecular clock in myeloid cells exacerbates T cell-mediated CNS autoimmune disease // Nat Commun 8, 1923. – 2017; https://doi.org/10.1038/s41467‑017‑02111‑0.
  11. Bае S.-A. et al. At the interface of lifestyle, behavior, and circadian rhythms: metabolic implications // Frontiers in nutrition. – 2019. – 6. – Р. 132.
  12. Vitaterna M.H., Takahashi J.S., Turek F.W. Overview of circadian rhythms// Alcohol research & health. – 2001. – 25.2. – P. 85.
  13. Egan K.J. et al. The role of race and ethnicity in sleep, circadian rhythms and cardiovascular health // Sleep medicine reviews. – 2017. – 33. – P. 70‑78.
  14. Asher G., Sassone-Corsi P. Time for food: the intimate interplay between nutrition, metabolism, and the circadian clock // Cell. – 2015. – 161.1. – P. 84‑92.
  15. Hood S. et al. The aging clock: circadian rhythms and later life // The Journal of clinical investigation. – 2017. – 127.2. – P. 437‑446.
  16. Љmon J., Kočar E., Pintar T., Dolenc‐Groљelj L., Rozman D. Is obstructive sleep apnea a circadian rhythm disorder? // Journal of Sleep Research.– 2023.– 32, 4; 10.1111/jsr.13875.
  17. Tordjman S., Davlantis K.S., Georgieff N. et al. Autism as a disorder of biological and behavioral rhythms: toward new therapeutic perspectives // Front Pediatr. – 2015. – 3. – Р. 1; http://dx.doi.org/10.3389/fped.2015.00001.
  18. Roth J.R., Varshney S., Macedo Moraes R.C., Melkani G.C. Circadian‐­mediated regulation of cardiometabolic disorders and aging with time‐­restricted feeding // Obesity. – 2023. – 31, S1 (40‑49); 10.1002/oby.23664.

Повний список літератури, що включає 43 пункти, знаходиться в редакції.

Тематичний номер «Неврологія. Психіатрія. Психотерапія» № 3 (70) 2024 р.

Номер: Тематичний номер «Неврологія. Психіатрія. Психотерапія» № 3 (70) 2024 р.