27 грудня, 2024
Роль мелатоніну в лікуванні розладів сну: ефективність, циркадні ритми та нові лікарські форми
Розлади сну є глобальною проблемою зі значним несприятливим впливом на фізичне та психічне здоров’я, якість життя й економічну продуктивність. Лише в США на розлади сну чи порушення циркадних ритмів страждають ≈50-70 млн дорослих. Третина всього дорослого населення світу регулярно не отримує рекомендованої кількості якісного сну, що підвищує ризик розвитку низки хронічних захворювань (Hirshkowitz et al., 2020; Hisler et al., 2019). Зокрема, недостатній сон і низька його якість негативно впливають на серцево-судинну, ендокринну й імунну системи. Хронічний дефіцит сну підвищує ризик ожиріння, артеріальної гіпертензії та навіть певних видів раку, а також послаблює імунну відповідь (Huang et al., 2023; Koecklin et al., 2023).
Дефіцит сну негативно позначається на когнітивних функціях, знижує продуктивність праці та навчання, асоціюється із затримкою реакції, труднощами в ухваленні рішень і контролі емоцій. У масштабах суспільства це спричиняє значні економічні втрати, нещасні випадки на роботі та дорожньо-транспортні пригоди (Hafner et al., 2017).
В умовах повномасштабної війни українці щодня мають справу з безпрецедентними викликами, включаючи небезпеку для життя, втрату домівки, вимушене переселення та невизначеність майбутнього. Такі обставини сприяють розвитку як короткотривалих, так і хронічних розладів сну, наприклад безсоння, нічних жахіть та, навпаки, гіперсомнії (Karatzias et al., 2023; Morganstein et al., 2022). Результати досліджень демонструють, що в багатьох мешканців України після 24 лютого 2022 р. спостерігається загострення тривоги та депресії, які тісно пов’язані з порушеннями сну (Karatzias et al., 2023). У військових і цивільних часто зустрічаються посттравматичні стресові розлади, що характеризуються нічними жахіттями та частими пробудженнями (Pavlenko et al., 2022). Крім того, соціальна ізоляція та самотність, спричинені війною, посилюють ризик безсоння (Morganstein et al., 2022). Окрім стресу, сон порушують і поведінкові фактори, наприклад уживання алкоголю, нікотину, антидепресантів та психостимуляторів тощо (Spadola et al., 2019).
Без належної корекції розлади сну можуть спричиняти серйозні довготривалі наслідки. Серед них – когнітивні порушення, зниження працездатності, а також підвищення ризику розвитку депресії та інших психічних захворювань. І навпаки, своєчасна діагностика та лікування розладів сну є ключовими заходами для поліпшення здоров’я населення, запобігання хронічним захворюванням і підвищення якості життя.
Безсоння поділяють на декілька клінічних типів: порушення засинання (ініціальне безсоння), нічні прокидання та раннє пробудження. Порушення засинання характеризується труднощами в швидкому зануренні в сон, навіть за наявності відповідних умов. Цей вид безсоння зазвичай пов’язаний із тривожністю, стресом або неправильними звичками (надмірне користування ґаджетами чи вживання кофеїну у вечірній час). Утруднена підтримка безперервного сну характеризується частими нічними пробудженнями, після яких складно знову заснути. Причинами можуть бути фізичний дискомфорт, соматичні захворювання (наприклад, апное) чи емоційні порушення, як-от депресія. Це зумовлює фрагментований сон і втому протягом дня. Своєю чергою, передчасне пробудження без можливості продовжити сон часто асоціюється з депресією, а також може посилювати її прояви. Нестача повноцінного сну спричиняє когнітивні та фізичні порушення, знижуючи продуктивність (Fietze et al., 2021).
Виокремлюють циркадні порушення сну, які виникають через розлади регуляції циклів сну та неспання. До них належать синдром затримки фази сну (пізнє засинання + пізнє прокидання; часто виникає у підлітків і молодих дорослих), синдром прискорення фази сну (ранній відхід до сну та раннє прокидання; характерний для осіб літнього віку), нерегулярний цикл сну / неспання (хаотичні періоди сну й неспання, характерні для пацієнтів із деменцією), порушення сну через змінний графік роботи (спостерігається в людей, які працюють у нічні зміни чи за змінним графіком).
Основні методи лікування розладів сну – заходи гігієни сну, когнітивно-поведінкова терапія, використання мелатоніну чи фармакологічних препаратів (Anderson et al., 2022; Bener et al., 2024). Зазвичай застосовується комплексний підхід, що охоплює як нефармакологічні, так і фармакологічні методи.
Гігієна сну є базисним компонентом лікування. Вона включає регулярний режим сну, уникання кофеїну й алкоголю перед сном, створення комфортного середовища для відпочинку та уникання використання ґаджетів у вечірній час. Такі зміни зменшують стимуляцію нервової системи, крім того, покращують якість сну (Kallweit et al., 2023).
Для короткострокового лікування розладів сну застосовують фармакотерапію, яка має низку обмежень. Так, транквілізатори і т. зв. Z-препарати (наприклад, золпідем) ефективні в зменшенні часу засинання, але зумовлюють залежність, зменшують ефективність сну в довгостроковій перспективі та можуть спричиняти синдром «рикошету» після їхньої відміни (Jacobs G.D. et al., 2004). Іноді також призначаються антигістамінні препарати старих поколінь, однак вони зумовлюють сонливість протягом дня, а також порушують структуру сну. Тривале використання снодійних препаратів пов’язане з негативними наслідками, як-от когнітивні порушення, підвищення ризику падінь у літніх пацієнтів і погіршення природної структури сну (Zee et al., 2023; Sun et al., 2023; Kallweit et al., 2023). Саме тому фармакотерапія має застосовуватися з обережністю та лише у випадках, коли інші методи є неефективними.
Головними напрямами терапії розладів сну мають залишатися гігієна сну, когнітивно-поведінкова терапія та застосування безпечних дієтичних добавок, тоді як фармакологічні засоби слід використовувати лише як тимчасову підтримку. Такий підхід сприяє не лише покращенню якості сну, а й знижує ризик розвитку залежності й інших негативних наслідків.
Мелатонін – універсальний регулятор біологічних ритмів, що має значні терапевтичні можливості. Снодійна дія мелатоніну обумовлена його впливом на супрахіазматичне ядро гіпоталамуса. Зв’язуючись із рецепторами МТ 1 та МТ 2, мелатонін регулює фази й амплітуду циркадних ритмів організму людини (Masters et al., 2014). Варто зауважити, що ефекти мелатоніну виходять за межі управління сном, включаючи захист від окисного стресу, регуляцію роботи імунної системи та протизапальну дію. Мелатонін успішно застосовується в лікуванні циркадних порушень сну, як-от синдром затримки фази сну, джетлаг та розлади сну, зумовлені роботою в нічні зміни.
Метааналіз Ferracioli-Oda та співавт. (2013) показав, що використання мелатоніну ефективно скорочує тривалість засинання, а також збільшує сумарну тривалість сну. Здатність мелатоніну пришвидшувати засинання та підвищувати якість сну була виявлена і в інших нещодавніх метааналізах (Lim et al., 2022; Fatemeh et al., 2022).
Важливо, що мелатонін не зумовлює залежності та порушень когнітивних функцій (на відміну від багатьох снодійних засобів), а також не асоціюється з порушенням психомоторної функції, пам’яті та здатності до керування автомобілем, що робить цей засіб безпечною для довготривалого використання альтернативою поширеним снодійним препаратам (Abdellah et al., 2023).
Мелатоніну властиві й деякі додаткові переваги. Так, мелатонін є потужним антиоксидантом, здатним проникати через клітинні мембрани та захищати органели від окисного стресу. Ця властивість особливо важлива в пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями (Reiter et al., 2021).
Мелатонін демонструє також нейропротекторний ефект, зменшуючи ризик нейродегенеративних захворювань, як-от хвороба Альцгеймера. Це досягається завдяки його здатності зменшувати накопичення β-амілоїду в нейронах, а також знижувати рівень хронічного запалення в мозку (Bocheva et al., 2024).
Крім того, мелатонін вивчається як додатковий засіб у лікуванні деяких видів раку. Його властивості пригнічувати проліферацію ракових клітин і підвищувати чутливість до хіміотерапії відкривають нові перспективи в комплексному лікуванні онкопатологій (Allahverdi Khani et al., 2023).
Не кожен засіб, діючою речовиною якого є мелатонін, однаково ефективний. Так, ородисперсні таблетки (ОДТ) мають низку переваг порівняно зі звичайними та пролонгованими формами препаратів, особливо в контексті мелатоніну. На фармацевтичному ринку України мелатонін ОДТ представлений інноваційним засобом Альпетонін ФАСТ (Alpen Pharma AG, Швейцарія). Таблетки Альпетоніну ФАСТ розчиняються в ротовій порожнині в середньому за 30 с, забезпечуючи миттєву абсорбцію через капіляри слизової, минаючи шлунково-кишковий тракт і печінковий метаболізм. Крім того, Альпетонін ФАСТ не потребує запивання водою, що робить його ідеальним для пацієнтів з утрудненим ковтанням. Слід зауважити, що Альпетонін ФАСТ містить оптимальну дозу мелатоніну – 5 мг. Нещодавній метааналіз Cruz-Sanabria та співавт. (2024) виявив достовірні переваги мелатоніну в пришвидшенні засинання та збільшенні загальної тривалості сну, продемонструвавши, що оптимальний режим дозування цієї речовини становить 3-5 мг/добу.
За даними Кокранівського метааналізу, доза мелатоніну 5 мг є оптимальною для осіб, які мають труднощі із засинанням через зміну часових поясів після перельоту (п’ять і більше часових поясів). Оптимальна рекомендована кількість мелатоніну 5 мг демонструє значне покращення якості сну та скорочення часу до засинання. Дози понад 5 мг не є більш ефективними (Herxheimer A., Petrie K.J., 2022).
Альпетонін ФАСТ доцільно застосовувати в пацієнтів із безсонням різної етіології, порушеннями циркадних ритмів через зміну часових поясів (джетлаг), розладами сну, спричиненими роботою в нічні зміни, та нічними пробудженнями із труднощами повторного засинання, а також при зміні зимового та літнього часу, стресах і психоемоційних навантаженнях, погіршенні загального самопочуття та концентрації уваги, хронічній втомі, зменшенні розумової та фізичної працездатності, змінах погодних умов у метеочутливих людей. Альпетонін ФАСТ слід вживати по 1 таблетці за 30 хв до сну, бажано в один і той же час щодня. Альпетонін ФАСТ – сучасне рішення для пацієнтів із безсонням, які потребують швидкої дії, високої ефективності та зручності в застосуванні (ородисперсні таблетнки Альпетонін ФАСТ не потребують запивання водою, розчиняються в ротовій порожнині в середньому за 30 с, містять оптимальну рекомендована кількість мелатоніну 5 мг).
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 23-24 (585-586), 2024 р