18 квітня, 2025

Таблетований лорноксикам Ларфікс Рапід в усуненні больового синдрому різного генезу

Міжнародна асоціація з вивчення болю (International Association for the Study of Pain, IASP) визначила 2025 рік як загальносвітовий рік менеджменту болю, навчання пацієнтів і досліджень болю в країнах низького та середнього рівня достатку. Президент IASP Ендрю Райс (Andrew Rice) повідомив, що на ці країни припадає 83% населення світу, тому клініцисти, науковці, керівники галузі охорони здоров’я та політики повинні об’єднатися для покращення менеджменту болю в цих країнах, а також у незахищених соціальних верствах країн високого рівня достатку (Global Year IASP President’s Introduction, 2025).

Біль вважають багатовимірним феноменом з істотним біопсихосоціальним компонентом. Відповідно до визначення IASP, біль – це неприємний чуттєвий та емоційний досвід, який асоціюється або нагадує такий, що асоціюється з дійсним або потенційним ушкодженням (Raja S. N. et al., 2020).

Загалом больовий синдром становить суттєву проблему громадського здоров’я та асоціюється зі значним соціально-економічним тягарем. Гострий біль – захисний механізм, який дозволяє уникнути небезпечних ушкоджень та розладів гомеостазу; натомість хронічний біль чинить стійкий несприятливий вплив на людину та часто є провідною причиною звернення до лікаря. Поширеність хронічного болю в світі становить 10-40%, а частка його успішного усунення дорівнює лише 5%. Подолання болю є обов’язковою умовою та важливим показником ефективності лікування. Усунення больового синдрому має значення не лише саме собою: біль спричиняє низку психічних розладів, зокрема безсоння, депресію, тривожність і порушення соціальних взаємодій, що асоціюється зі зростанням поширеності розлучень, зловживання психоактивними речовинами та суїцидів (Cao B. et al., 2024).

У клінічній практиці відчуття болю складно охарактеризувати кількісно, тому зазвичай біль описують якісно, називаючи розташування, тип, характер, ступінь, частоту, тривалість тощо. Також застосовуються різноманітні шкали, однак вони є надзвичайно суб’єктивними та неточними. Найчастіше використовується візуальна аналогова шкала, яка може бути представлена у вигляді чисел або піктограм-смайлів. Перевага шкал – висока швидкість оцінки та низька вартість (Cao B. et al., 2024).

Під час обрання оптимального лікування болю лікарі всього світу використовують т. зв. драбину аналгезії, першим щаблем якої є парацетамол і нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) (Anekar A. A. et al., 2023). Під час обрання оптимального НПЗП доводиться балансувати між максимальною ефективністю знеболення та мінімальною кількістю і вираженістю побічних ефектів. У цьому аспекті увагу привертає лорноксикам – збалансований інгібітор циклооксигеназ (ЦОГ) 1 та 2, що належить до НПЗП класу оксикамів.

Лорноксикам виявився єдиним із порівнюваних НПЗП, який показав однакове інгібування ЦОГ‑1 і ЦОГ‑2 in vitro (табл. 1) (Berg J. et al., 1999).

Таблиця 1. Баланс інгібування різних ізоформ ЦОГ
	Значення IC₅₀ для інгібування ЦОГ‑1 (мкМ) ± СКВ	Значення IC₅₀ для інгібування ЦОГ‑2 (мкМ) ± СКВ	Співвідношення ефективності інгібування ЦОГ‑1/ЦОГ‑2	Значення p для гіпотези «Ефективність стосовно ЦОГ‑2 < ефективності стосовно ЦОГ‑1»
Лорноксикам	0,13±0,022	0,13±0,03	1,0	Не значуще
Мелоксикам	3,5±1,7	0,74±0,33	4,7	<0,05
Кеторолак	0,11±0,03	0,06±0,01	4,0	<0,05
Індометацин	0,24±0,05	0,13±0,02	1,8	<0,05
Інгібування синтезу ейкозаноїдів in vitro в цільній крові, що згорнулася (ЦОГ‑1), та стимульованій ліпополісахаридами цільній крові (ЦОГ‑2).
Примітки: ІС₅₀ – напівмаксимальна інгібувальна концентрація; СКВ – середньоквадратичне відхилення.

За фізіологічного рівня рН лорноксикам перебуває переважно в іонізованому стані, а також характеризується низькою ліпофільністю, що запобігає його накопиченню в жировій тканині. Лорноксикам вигідно відрізняється від інших оксикамів значним пригніченням біосинтезу простагландинів, що пояснює потужну знеболювальну та протизапальну дію цього препарату. Біодоступність лорноксикаму становить 90-100%; ≈99% активної речовини зв’язується з альбуміном. Лорноксикаму притаманні низький ризик побічних реакцій та відмінна шлунково-кишкова переносимість (Kaila V. et al., 2023). Ендоскопічна оцінка слизової оболонки гастродуоденальної зони та визначення прихованої крові в калі продемонстрували, що лорноксикам не зумовлював більшої кількості побічних ефектів, ніж плацебо (Warrington S. J. et al., 1990).

Швидке всмоктування лорноксикаму забезпечує швидке настання ефекту. Важливою характеристикою цього НПЗП є нетривалий час напіввиведення (3-5 год) порівняно з іншими оксикамами (піроксикам – 50 год, мелоксикам – 20 год). Цей параметр зумовлює малу ймовірність накопичення лорноксикаму в плазмі крові та потенційну користь щодо переносимості й зниження ризику виникнення небажаних явищ. Додатковими перевагами лорноксикаму є проста передбачувана фармакокінетика, мінімальний вплив на функції нирок та печінки, відсутня необхідність зниження дози в літніх пацієнтів, добре проникнення в синовіальну рідину, відсутність значущих взаємодій з іншими лікарськими препаратами (Berg J. et al., 1999; Pruss T. P. et al., 1990; Hitzenberger G. et al., 1990; Radhofer-Welte S. et al., 2008; Skojdt N. M., Davies N. M., 1998).

Для лорноксикаму доведено ефективність за різних видів болю. Так, швидкий початок дії та нетривалий період напіввиведення зумовлюють доцільність застосування цього НПЗП для лікування післяопераційного болю, а також при ортопедичних, гінекологічних й абдомінальних хірургічних втручаннях (Kaila V. et al., 2023; Koyroukli I. et al., 2013). Окрім післяопераційного болю, лорноксикам успішно застосовується в лікуванні м’язово-скелетних і суглобових патологічних станів, зокрема остеоартриту, ревматоїдного артриту, анкілозувального спондиліту. Порівняння лорноксикаму з іншими знеболювальними засобами демонструє, що в лікуванні післяопераційного болю цей НПЗП не поступається морфіну; за даними дослідження in vitro, аналгетична потужність лорноксикаму в 10 разів перевищує показник теноксикаму та в 12 – піроксикаму (Ahmed M. O., Al-Badr A.A., 2011).

У пацієнтів із гострим болем у нижній ділянці спини застосування лорноксикаму в дозі 16 мг/добу з можливістю впродовж подальших 3 днів отримувати додатково по 8 мг 1-2 р/добу забезпечувало значне зменшення болю в спокої та при русі (Rainer F. et al., 1996).

Загалом 52% пацієнтів спостерігали послаблення болю при русі вже через 1 год після отримання першої дози; наприкінці випробування (через 4 дні) покращення спостерігалося в 94% хворих. Медіана тривалості аналгезії становила 8-9 год; більшість пацієнтів не потребувала додаткового знеболення (Rainer F. et al., 1996).

Ларфікс Рапід («Кусум Хелтхкер Пвт Лтд», Індія) є вдалою альтернативою ін’єкційним препаратам. Ларфікс Рапід, як і оригінальна рапідна форма лорноксикаму, містить бікарбонат натрію та інші допоміжні речовини, яким притаманні властивості швидкого розпаду, що забезпечує препарату Ларфікс Рапід швидшу кінетику порівняно зі звичайними таблетками. У шлунку допоміжні речовини Ларфікс Рапід вступають у реакцію зі шлунковим соком, утворюючи середовище, в якому лорноксикам розчиняється швидше, ніж при надходженні зі стандартної таблетки (рис. 1).

Рис. 1. Схематичний приклад розпаду таблеток лікарських засобів, які у вигляді допоміжної речовини містять бікарбонат натрію^1-4

1. Інструкція для медичного застосування лікарського засобу Ларфікс Рапід. 2. Інструкція для медичного застосування лікарського засобу Ларфікс. 3. Handbook of Pharmaceutical
Excipients. 5th edition. Ed. R.C. Rowe, P.J. Sheskey. Pharmaceutical Press, 2006. P. 945. 4. Low-Substituted Hydroxypropyl Cellulose NF L-HPC. https://www.otec-industry.com.ua/show_
catalogue_pdf/91701/1 [assesed 5/2/25].

Завдяки цим перевагам у фармакокінетиці час до досягнення максимальної концентрації препарату скорочується втричі порівняно зі звичайним лорноксикамом: максимальна концентрація досягається вже через 30 хв (Radhofer-Welte S. et al., 2008). Отже, за рахунок нетривалого часу до досягнення максимальної концентрації у плазмі крові швидкорозчинним таблеткам лорноксикаму властива швидкість дії ін’єкційних засобів, а за рахунок створення вищої максимальної концентрації можна очікувати більшої потужності дії порівняно зі стандартними лорноксикамами (табл. 2, рис. 2).

Таблиця 2. Порівняння фармакокінетики різних форм випуску лорноксикаму (Radhofer-Welte S. et al., 2008)
	Лорноксикам швидкого вивільнення	Лорноксикам стандартний	Лорноксикам для внутрішньом’язового введення
T_max (год)	0,5	1,5	0,33
С_max (нмоль/л)	2961,0±855,2	2219,0±406,1	2864,0±516,4
Примітки: T_max – період часу до досягнення максимальної концентрації у плазмі крові; C_max – максимальна концентрація.

Рис. 2. Концентрації в плазмі лорноксикаму різних форм випуску протягом перших 8 год після прийому (адаптовано за Radhofer-Welte S. et al., 2008)

Для швидкорозчинного лорноксикаму продемонстровано переваги як над стандартною формою цього НПЗП, так і над іншими препаратами цього класу.

У пацієнтів, яким проводилася лапароскопічна холецистектомія, ад’ювантна аналгезія швидкорозчинним лорноксикамом (8 мг 2 р/добу) за ефективністю еквівалентна аналгезії внутрішньовенним парекоксибом (40 мг/добу). Лорноксикам знижував інтенсивність болю в спокої та при русі через 20 хв, 3, 6, 12 і 18 год після операції (Kouroukli I. et al., 2013).

Порівняння швидкорозчинного лорноксикаму зі швидкорозчинним диклофенаком калію в пацієнтів із гострим болем у нижній ділянці спини виявило, що час до початку полегшення болю в групі лорноксикаму становив 30 хв, а в групі диклофенаку – 36 хв. Лорноксикаму також були притаманні більша вираженість аналгетичного ефекту та краща загальна оцінка препарату учасниками дослідження (рис. 3-5) (Yakhno N. et al., 2006).

Рис. 3. Ефективність знеболення при болях у попереку: порівняння лорноксикаму швидкого вивільнення 8 мг із диклофенаком калію 50 мг (адаптовано за Yakhno N. et al., 2006)

Рис. 4. Порівняльна ефективність лорноксикаму швидкого вивільнення та диклофенаку в лікуванні болю при люмбаго (адаптовано за Yakhno N. et al., 2006)

Рис. 5. За оцінками пацієнтів, лорноксикам швидкого вивільнення ефективніший за диклофенак уже в перший день лікування (адаптовано за Yakhno N. et al., 2006)

Слід зауважити, що наразі в Україні активно проводиться політика зниження вартості фармакологічних препаратів, проте Ларфікс Рапід і з початку запровадження на фармацевтичний ринок України характеризувався доступною для пацієнтів вартістю порівняно з іншими лорноксикамами.

Висновки

Актуальність проблеми подолання болю різного генезу залишається стабільно високою. Таблетований лорноксикам Ларфікс Рапід («Кусум Хелтхкер Пвт Лтд», Індія) за такими фармакокінетичними характеристиками, як максимальна концентрація діючої речовини в плазмі крові та період часу до її досягнення, є ближчим до ін’єкційних препаратів, а не до таблетованих. Наявність спеціальних додаткових речовин у складі таблетки Ларфікс Рапід дозволяє лорноксикаму швидко всмоктуватися, що позбавляє амбулаторних пацієнтів від зайвого тягаря ін’єкцій.

Підготувала Лариса Стрільчук

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 6 (592), 2025 р