16 травня, 2025
Ацеклофенак: огляд знеболювальних і протизапальних ефектів при хворобах опорно-рухового апарату
Ацеклофенак – пероральний нестероїдний протизапальний препарат (НПЗП) із вираженими аналгетичними та протизапальними властивостями [1, 2]. Його широко застосовують у лікуванні больових і запальних процесів, зокрема остеоартриту (ОА), ревматоїдного артриту (РА), анкілозивного спондиліту (АС), болю в попереку, періартриту плечового суглоба, позасуглобового ревматизму, зубного болю тощо.
Ацеклофенак належить до похідних фенілоцтової кислоти і є селективним інгібітором циклооксигенази‑2 (ЦОГ‑2), ключового ферменту для утворення простагландинів – медіаторів болю та запалення [1, 3, 4]. Із часу схвалення в 1990 році у Європейському союзі препарат був зареєстрований у 69 країнах світу і його призначали понад 170 млн пацієнтів. У цій статті представлено огляд порівняльної ефективності та переносимості ацеклофенаку в дозі 100 мг двічі на добу як монотерапії при захворюваннях опорно-рухового апарату, зокрема ОА, РА, АС та болю в попереку, з акцентом на актуальні й новіші дослідження.
Фармакологія
Механізм дії ацеклофенаку полягає в інгібуванні утворення простагландинів – активних медіаторів болю, запалення та набряку. Препарат вибірково пригнічує фермент циклооксигеназу‑2 (ЦОГ‑2), що підтверджується співвідношенням IC₅₀ ЦОГ‑2/ЦОГ‑1 на рівні 0,26 [1]. Це забезпечує зниження рівня простагландину Е2 (PGE₂), який відіграє ключову роль у запаленні, больовій чутливості, вазодилатації та деградації суглобового хряща [5, 6].
У клінічних дослідженнях за участю пацієнтів з ОА ацеклофенак знижував синтез PGE₂ у синовіальній рідині та експресію ЦОГ‑2 у синовіальній оболонці [8]. Також відзначено зменшення продукції запальних цитокінів, як-от TNF та IL‑1β, у культурах хондроцитів пацієнтів з ОА [9]. Крім того, ацеклофенак сприяв підвищенню продукції глікозаміногліканів у хрящі та зменшенню адгезії лімфоцитів, що додатково підкреслює його позитивний вплив на суглобові структури [1, 2].
Фармакокінетично ацеклофенак добре всмоктується після перорального прийому, досягаючи пікових концентрацій у плазмі вже протягом 1,25-3 годин. Концентрація препарату в синовіальній рідині становить приблизно 57% від рівня в плазмі. Ацеклофенак здебільшого циркулює в незміненому вигляді, має високу спорідненість до білків плазми (>99%) і метаболізується з утворенням декількох гідроксильованих метаболітів. Період напіввиведення становить приблизно 4 години, основним шляхом елімінації є нирковий [1, 3].
Профіль ефективності
Остеоартрит
У численних рандомізованих дослідженнях ацеклофенак 100 мг двічі на день демонстрував зіставну або вищу ефективність порівняно з іншими НПЗП та аналгетиками – диклофенаком, напроксеном, піроксикамом, набуметоном, парацетамолом – у зниженні болю, покращенні функціонального стану та зменшенні симптомів у пацієнтів із рентгенологічно підтвердженим ОА [19-28].
Оцінка з боку лікарів свідчила про значне покращення у 60-80% пацієнтів, а за суб’єктивною оцінкою пацієнтів ацеклофенак іноді перевершував диклофенак за ефективністю [23].
Препарат також зменшував набряк, болючість суглобів, почервоніння, покращував амплітуду рухів у колінному суглобі та загальну фізичну активність. У кількох дослідженнях ацеклофенак перевершував диклофенак і парацетамол за впливом на функціональні індекси WOMAC, GSI та OSI [21, 25, 26].
Анкілозивний спондиліт
У трьох 12-тижневих клінічних дослідженнях ацеклофенак був принаймні настільки ж ефективним, як індометацин, напроксен і теноксикам, у зменшенні болю, ранкової скутості та покращенні рухливості хребта [30-32]. Зменшення інтенсивності болю та покращення функціональних показників (розширення грудної клітки, рухливість за тестом Шобера, відстань «потилиця-стіна» тощо) були достовірними на 12-му тижні лікування.
Ревматоїдний артрит
У дослідженнях тривалістю до 24 тижнів ацеклофенак був не менш ефективним за диклофенак, кетопрофен, індометацин і теноксикам у зниженні болю, запалення суглобів, скутості й у підвищенні сили хвату кисті [34-37]. Помітне покращення фіксувалося вже з 15-го дня терапії. У частини досліджень відзначалося достовірне зменшення кількості болючих і набряклих суглобів, а також виражене зростання сили хвату обох рук.
Біль у попереку
У рандомізованому подвійному сліпому багатоцентровому дослідженні за участю пацієнтів із гострою люмбалгією ацеклофенак 100 мг двічі на день добре переносився і був ефективнішим за диклофенак 75 мг двічі на день щодо зменшення болю за візуальною аналоговою шкалою протягом 10 днів лікування (зниження на 61,6 мм проти 57,3 мм) [38].
Профіль безпеки
Ацеклофенак має кращу гастроінтестинальну переносимість порівняно з багатьма іншими НПЗП. У клінічних дослідженнях відзначено нижчу частоту шлунково-кишкових побічних ефектів порівняно з напроксеном, піроксикамом, індометацином, кетопрофеном [20, 24, 31, 34, 37], а також зіставну або кращу переносимість порівняно з теноксикамом і парацетамолом [21,32,36].
У великому 12-місячному проспективному дослідженні за участю понад 10 тис. пацієнтів (з РА, ОА або АС) загальна частота побічних ефектів була достовірно нижчою в групі ацеклофенаку, ніж у групі диклофенаку (22% проти 27%; p<0,001), з істотно меншою частотою диспепсії, абдомінального болю, діареї та нудоти [41].
В іншому дослідженні при ОА ацеклофенак асоціювався з меншою частотою шлунково-кишкових реакцій (57% проти 74% у групі диклофенаку; p<0,001), причому всі ці ефекти були легкого або помірного ступеня [28].
Результати двох метааналізів додатково підтвердили кращу шлунково-кишкову безпеку ацеклофенаку. Один із них показав на 31% нижчий ризик гастроінтестинальних побічних реакцій порівняно з диклофенаком і піроксикамом (відносний ризик 0,69; 95% довірчий інтервал 0,57-0,83; p<0,0001) [29], інший продемонстрував, що ацеклофенак має найнижчий (і статистично незначущий порівняно з плацебо) ризик ускладнень з боку верхнього відділу шлунково-кишкового тракту серед усіх проаналізованих НПЗП, зокрема порівняно з целекоксибом, німесулідом, мелоксикамом, ібупрофеном [42].
Обговорення та висновки
Ацеклофенак – ефективний НПЗП, який поряд із доброю переносимістю продемонстрував високу клінічну активність у пацієнтів з ОА, РА, АС і болем у попереку. У численних дослідженнях ацеклофенак був принаймні настільки ж ефективним (або навіть ефективнішим), як інші НПЗП, зокрема диклофенак, напроксен, піроксикам, індометацин, кетопрофен і теноксикам, у зменшенні болю, запалення, скутості та покращенні функціонального стану.
На особливу увагу заслуговує профіль гастроінтестинальної безпеки ацеклофенаку, який у низці клінічних досліджень і метааналізів виявився кращим порівняно з традиційними НПЗП, що робить цей препарат доцільним вибором для тривалої терапії хронічного болю в ревматологічній практиці.
Окрім клінічної ефективності та безпеки, ацеклофенак має також переваги в контексті фармакоекономіки. Згідно з аналізом, проведеним на основі вартості терапії та частоти побічних ефектів, ятрогенний коефіцієнт витрат (ICF) для ацеклофенаку був значно нижчим, ніж для інших НПЗП, як-от диклофенак, індометацин, кетопрофен, напроксен і теноксикам, у лікуванні РА, ОА та АС [53]. Це є додатковим аргументом на користь доцільності застосування цього НПЗП у рутинній клінічній практиці.
Отже, сучасні дані свідчать на користь використання ацеклофенаку як надійного засобу для контролю болю та запалення при широкому спектрі м’язово-скелетних захворювань.
Довідка «ЗУ»
На фармацевтичному ринку України представлений препарат ацеклофенаку Аертал® («Гедеон Ріхтер», Угорщина) у трьох лікарських формах: таблетки 100 мг, порошок для оральної суспензії 100 мг і крем 15 мг/1 г.
Така різноманітність форм забезпечує гнучкість терапевтичного підходу: таблетки і порошок – для системного контролю болю та запалення при гострих і хронічних формах м’язово-скелетних захворювань, а крем – для локального впливу на ділянки болю та набряку з мінімальним системним навантаженням.
Порошок для приготування оральної суспензії має приємний смак, зручний у застосуванні та може бути особливо корисним для пацієнтів, які мають труднощі з ковтанням таблеток або потребують індивідуалізованого дозування.
Джерело: Iolascon G., Giménez S., Mogyorósi D. A Review of Aceclofenac: Analgesic and Anti-Inflammatory Effects on Musculoskeletal Disorders. J Pain Res. 2021 Nov 30;14:3651-3663. doi: 10.2147/JPR.S 326101. PMID: 34876850; PMCID: PMC 8643213.
Скрочений адаптований переклад підготував Олексій Терещенко
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 8 (594), 2025 р