25 червня, 2024
Зв’язок між ротолицевим болем і депресією: дані систематичного огляду
Виникнення ротолицевого болю часто супроводжується супутніми захворюваннями, наприклад депресією. Попри те, що результати попередніх досліджень вказували на двоспрямовану кореляцію між ротолицевим болем і психологічними чинниками, дані деяких спостережень були суперечливими. Пропонуємо до вашої уваги огляд статті H. Anita et al. «The association between orofacial pain and depression: a systematic revie», опублікованої у виданні J Pain Res (2024 Feb 29; 17: 785‑796), присвяченої доказам зв’язку між ротолицевим болем і депресією.
Ротолицевий біль (РЛБ) виникає переважно в ділянках обличчя, щелеп та ротової порожнини (Labanca et al., 2023; Rikmasari et al., 2017). За даними Міжнародної асоціації з вивчення болю (IASP, 2020), РЛБ можна визначити як «неприємне сенсорне та емоційне переживання, пов’язане з фактичним або потенційним ушкодженням тканин, або описане з використанням термінів, застосовуваних для визначення такого ураження (Wieckiewicz and Winocur, 2020).
Відповідно до оновленої класифікації РЛБ, запровадженої Міжнародним комітетом із класифікації ротолицевого болю (ICOP, 2021), його підрозділяють за кількома категоріями, а саме: біль у зубощелепних та анатомічно пов’язаних тканинах; м’язовий біль; біль у скронево-нижньощелепному суглобі; нейропатичний біль (НБ), спричинений ураженням черепних нервів; біль, що нагадує первинні головні больові відчуття; ідіопатичний біль (Pigg et al., 2021).
Залежно від тривалості РЛБ можна диференціювати на гострий і хронічний (до трьох місяців і більше) (ICOP, 2020). Так, за даними дослідження поширеності РЛБ (за участю 1342 підлітків віком 10‑17 років), частота дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба в цій популяції була високою. Зокрема, 33,2% підлітків відчували хронічний біль і головний біль (ГБ) упродовж останніх шести місяців. Крім того, РЛБ частіше виникає у жінок, ніж у чоловіків (de Melo Junior et al., 2019; Ananthan et al., 2020). РЛБ має багатофакторну етіологію: може бути як одонтогенним, так і неодонтогенним, зумовленим функціональними розладами, структурними аномаліями, а також психологічними чинниками (Gil-Martнnez et al., 2018; Matsuka, 2022). Фахівці Національного інституту стоматологічних і черепно-лицевих досліджень США (NIDCR) дійшли висновку, що РЛБ чинить негативний вплив на якість життя та психосоціальне функціонування (Rikmasari et al., 2017; Athayde et al., 2021), може призвести до розвитку депресії, тривожного розладу та хронічного стресу, порушень сну та інвалідності (Ananthan and Benoliel, 2020).
Зокрема, фахівці Британського біобанку (UK Biobank) під час дослідження виявили сильний двоспрямований зв’язок між хронічним лицевим болем та психологічними чинниками (Melek et al., 2018).
На думку H. Anita et al., депресію можна визначити як загальне порушення емоційної сфери, для якого характерне погіршення настрою (Aguilar-Latorre et al., 2023; Bernard, 2018). До ознак депресії належать: відчуття страждання, пригнічений настрій, смуток, напади паніки, а також зниження різних психологічних і когнітивних функцій, тенденція до ізоляції, демотивація, апатія, абулія, труднощі з відчуттям задоволення, глибоке відчуття безнадійності, рухова загальмованість, гіпотонія, переважно негативні думки, а за тяжких випадків навіть маячення (Machado et al., 2018).
Депресія – це багатофакторний розлад із низкою специфічних поведінкових або рухових симптомів, які значуще ускладнюють повсякденне життя людини (Bernard, 2018). За оцінкою Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), депресія є провідною причиною інвалідизації у світі, вражаючи понад 264 млн осіб у всіх вікових групах (Aguilar-Latorre et al., 2023).
Крім того, депресія негативно позначається на якості життя людей, призводячи до високого рівня захворюваності (Machado et al., 2018).
Під час досліджень, присвячених з’ясуванню зв’язку між РЛБ і депресією, отримано суперечливі результати щодо причинно-наслідкового зв’язку: досі не визначено, чи то РЛБ призводить до розвитку депресії, чи навпаки. У дослідженні K. Bдck et al. (2020), за участю 1059 жінок віком 38‑50 років, було встановлено, що 77% пацієнток із хронічним РЛБ мали ознаки депресії та погіршення якості життя (Bдck et al., 2020). В іншому дослідженні із залученням 303 пацієнтів із різними діагнозами РЛБ було виявлено значущий зв’язок між депресією та численними скаргами на біль (Greenberg et al., 2022).
За даними дослідження М. Jeremic-Knezevic et al. (2021) за участю 200 жінок віком 18‑65 років, 40,4% осіб із РЛБ не мали ознак депресії, тоді як 30,8% мали легкі та помірні симптоми депресії, а 28,8% – тяжкі. Ці результати суперечать даним попередніх досліджень, згідно з якими вважалося, що поширеність депресії серед осіб із РЛБ завжди є високою (Bдck et al., 2020; Fong et al., 2021; Karamat et al., 2022).
Тож, зважаючи на суперечливий характер результатів попередніх досліджень, H. Anita et al. поставили за мету надати докази зв’язку між РЛБ і депресією, виконавши систематичний огляд наявних натепер даних досліджень. Результати цього огляду, на думку авторів, сприятимуть загальному розумінню природи РЛБ та його зв’язку з психічними розладами, зокрема депресією, і їх можна використовувати як наукову базу для визначення відповідних лікувальних процедур та стратегій профілактики.
Матеріали та методи дослідження
Стратегія пошуку публікацій базувалася на методі здійснення систематичних оглядів літератури відповідно до рекомендацій щодо бажаних параметрів звітності для систематичних оглядів і метааналізів (PRISMA) (Perera et al., 2022).
Дослідження мали відповідати таким критеріям:
- публікації англійською мовою;
- за участю пацієнтів (не на тваринних моделях);
- публікації, здійснені впродовж 2012‑2022 рр.;
- міжгрупові спостереження щодо кореляції між РЛБ і депресією.
Систематичні огляди та метааналізи були виключені. Пошук публікацій здійснювали в базах даних PubMed, Scopus і Science Direct із використанням таких ключових слів (у різних комбінаціях), як: «депресія», «ротолицевий біль», «зубний біль», «кореляція», «асоціація», «зв’язок».
Ризик упередженості та якість досліджень, які увійшли до цього систематичного огляду, визначали за допомогою відповідного інструменту, розробленого Інститутом джоанни Бріггс (JBI; Аделаїда, Австралія) – опитувальника для критичного оцінювання JBI Critical Appraisal Checklist (JBI CAC) (Suбrez-Lуpez et al., 2012).
Зокрема, JBI CAC використовували для оцінювання методологічної якості досліджень та визначення ступеня потенційних упереджень, пов’язаних із дизайном, досліджуваними втручаннями та аналізом результатів.
Цей інструмент дає змогу розділити дослідження на три групи згідно з ризиком упередженості:
- низький (>75% критеріїв оцінювання);
- помірний (50‑74% критеріїв оцінювання;
- високий (<49% критеріїв оцінювання) (Rossi-Fedele et al., 2019).
Відповідно до оцінки всі статті, розглянуті в систематичному огляді, мають низький ризик упередженості, а отже, вважаються дослідженнями високої якості. Було визначено, що якість включених до огляду публікацій є високою, а ризик упередженості – низьким. Дані до кожної статті містили інформацію про: ім’я автора / авторів, назву і рік публікації; характеристики вибірки (розмір, кількість осіб із депресією, РЛБ, віковий діапазон); інструменти оцінювання депресії та РЛБ; методи статистичного аналізу; інтерпретацію результатів.
Результати дослідження
Внаслідок пошуку було відібрано 12 статей, які відповідали критеріям включення. Показники їх оцінювання за JBI CAC становили понад 70%, що класифікується як «дослідження високої якості». Аналіз публікацій засвідчив, що для всіх досліджень було чітко визначено критерії включення до вибірки; детально охарактеризовано учасників та умови; ефективність застосовуваних підходів до лікування та отриманих результатів оцінено за допомогою валідних інструментів; для визначення стану пацієнтів застосовано об’єктивні стандартні критерії. У трьох статтях виявлено відомості про вплив суперечливих чинників; у семи – застосовано стратегії коригування впливу цих чинників, у решті – подібні стратегії не застосовували або не було відповідних даних. Належні методи статистичного аналізу отриманих результатів застосовано в 11 дослідженнях. Результати аналізу всіх 12 статей представлено в таблиці.
|
Таблиця. Результати аналізу публікацій, які увійшли до систематичного огляду |
|||||||
|
Інформація про статтю |
Характеристики вибірки |
Тип РЛБ |
Інструменти оцінювання РЛБ |
Інструменти оцінювання депресії |
Статистичний аналіз |
Інтерпретація результатів |
|
|
Розмір та кількість вибірки |
Вік учасників, роки |
||||||
|
Оцінювання стану пацієнтів із СППР та СІЛБ (Sato Boku et al., 2021) |
46 осіб із СППР та СІЛБ |
Із СППР – 61‑65; ізСІЛБ – 43,5‑61 |
Хронічний |
Опитувальник PainDETECT, японська версія |
BDI HDRS |
Визначення коефіцієнта рангової кореляції Спірмена для оцінювання кореляції між: показником за BDI та: - СППР (r=0,18); - СІЛБ (r=-0,08); показником за HDRS та: - СППР (r=0,09); - СІЛБ (r=0,12) |
Позитивна кореляція |
|
Кореляція соматизації, депресії та хронічного болю з клінічними ознаками дисфункції СНЩС |
144 |
18‑65; середній вік 48,75±12,2 |
Хронічний, спричинений дисфункцією СНЩС |
GCPS |
Субшкала оцінювання депресії згідно з ДК / ДСНЩС, вісь II (SCL‑90) |
Визначення коефіцієнта рангової кореляціі Спірмена (r=0,198; p=0,17) |
Незначуща позитивна кореляція |
|
Зв’язок між болем і якістю життя пацієнтів із хронічним РЛБ |
799 |
10->70 років |
Хронічний |
B-IPQ GCPS PCS |
PHQ‑4 PHQ‑9 |
Визначення коефіцієнта рангової кореляція Спірмена та застосування ANOVA (із тестом Бонферроні або поправкою Тамхане) для перевірки статистичної значущості Оцінка кореляція між: показником за PHQ4 та: - кількістю вогнищ болю в ділянці голови та шиї (r=0,8, p=0,02); - тривалістю болю (r=-0,2; p=0,00); показником за PHQ9 та: - кількістю вогнищ болю в ділянці голови та шиї (r=0,8, p=0,08); - тривалістю болю (r=-0,2; p=0,04) |
Значущі кореляції між декількома показниками оцінювання болю та депресії |
|
Поєднання болю та депресії за хронічного риносинуситу |
70 |
Середній вік 58,59±16,06 |
Хронічний, спричинений риносинуситом |
BPI-SF SF-MPQ PPI ВАШ |
PHQ‑2 |
Визначення коефіцієнта двобічної рангової кореляції Спірмена для оцінювання кореляції між показником за PHQ‑2 і: виразністю болю за BPI-SF (r=0,494); впливом болю за BPI-SF (r=0,644); загальним показником за SF-MPQ (r=0,564); показником за PPI (r=0,556); показником за ВАШ (r=0,486) Значення р для всіх кореляцій ≤0,001 |
Значущі позитивні кореляції |
|
Вплив дистресу, пов’язаного з COVID‑19, на загальний стан здоров’я, психосоціальні особливості, інвалідізацію та інтенсивність болю в пацієнтів із дисфункцією СНЩС (Asquini et al., 2021) |
45 |
≥18 |
Гострий / підгострий Хронічний |
GCPS CPI CSS |
HADS |
Визначення коефіцієнта кореляції Спірмена для оцінювання кореляції між: показниками за HADS та CSS за гострої / підгострої дисфункції СНЩС (r=0,10; p=0,63); між показниками за HADS та CSS за хронічної дисфункції СНЩС (r=0,72; p=0,002) |
Значущі позитивні кореляції. У пацієнтів із хронічною дисфункцією СНЩС стрес, пов’язаний із COVID‑19, призводив до більш тяжких ознак депресії |
|
Катастрофізація болю та якість життя у дорослих із хронічним риносинуситом (Kazi et al., 2021) |
75 |
Середній вік 47,6±14,3 |
Хронічний, спричинений риносинуситом |
PCS |
HADS (підшкала оцінювання депресії) |
Визначення коефіцієнта кореляції Пірсона для оцінювання кореляції між показником за HADS (підшкала оцінювання депресії) та загальним показником за PCS (r=0,644; p<0,001) |
Значуща позитивна кореляція |
|
Тяжкість дисфункції СНЩС та її кореляція з психосоціальними й соціально-демографічними чинниками (Omezli et al., 2023) |
2580 |
18‑80; середній вік 35,29±12,70 |
Хронічний |
ДК / ДСНЩС, вісь II |
PHQ‑4 |
Аналіз методом хі-квадратів для перевірки кореляції. Ризик погіршення симптомів дисфункції СНЩС у пацієнтів із симптомами депресії становить 1,90 (95% ДІ 1,48‑2,42; p=0,001) |
Значуща кореляція |
|
Поширеність пов’язаної з болем дисфункції СНЩС та її кореляція з психологічним стресом |
221 |
≥18 |
Хронічний, спричинений дисфункцією СНЩС |
Скринінг болю за ДК / ДСНЩС |
Скринінг депресії за PHQ‑4 і PHQ‑2 |
Визначення коефіцієнта кореляції Спірмена для перевірки кореляції між: показником за PHQ‑4 і болем при дисфункції СНЩС (r=0,367; p=<0,001); показником за PHQ‑2 (скринінг депресії) і болем при дисфункції СНЩС (r=0,295; p<0,001) |
Значущі позитивні кореляції |
|
Зв’язок між РЛБ і психологічним стресом під час пандемії COVID‑19 (Saki et al., 2021) |
509 |
19‑39 |
Хронічний |
K10 (показник інтенсивності болю) |
Шкала психологічного дистресу Кесслера (К-депресія) |
Застосування однобічного ANCOVA для перевірки суттєвих відмінностей У пацієнтів із РЛБ показники оцінювання депресії були вищими порівняно з учасниками без РЛБ (F=18,29; p=0,0001) |
Значуща різниця щодо частоти виникнення болю |
|
Кореляція між фізичними та психічним станом пацієнтів із дисфункцією СНЩС (De la Torre Canales et al., 2020) |
737 |
Середній вік 39,3 |
Хронічний |
ДК / ДСНЩС (інтенсивність болю) GCPS |
SCL-DEP |
Аналіз за допомогою методу хі-квадратів для перевірки значущої різниці Продемонстровано вищі показники оцінки депресії у пацієнтів із болісною дисфункцією СНЩС порівняно з особами без неї (p<0,001) |
Значуща різниця |
|
Визначення інтенсивності болю, пов’язаної з ним інвалідізації, тривоги, депресії та стресу в пацієнтів із дисфункцією СНЩС |
219 |
18‑80; Середній вік 40,06±16,37 |
Хронічний, спричинений дисфункцією СНЩС |
GCPS |
PHQ‑9 |
Застосування методу впорядкованої (три порядки) логістичної регресії для перевірки кореляції між показниками за PHQ‑9 і GCPS (ВШ=1,040; 95 ДІ 1,017‑1,064; p= 0,0015) |
Значуща сильна кореляція |
|
Чинники впливу на депресію в пацієнтів із болісною дисфункцією СНЩС під час пандемії COVID‑19 (Lee and Auh, 2022) |
112 |
≥18; середній вік 35,90±17,60 |
Хронічний, спричинений дисфункцією СНЩС |
ВАШ |
BDI‑II |
Визначення коефіцієнта кореляції Спірмена для перевірки кореляції між показниками за BDI‑II та ВАШ у пацієнтів зі змішаною болісною дисфункцією СНЩС (r=0,689; p<0,001) |
Сильна позитивна кореляція |
|
Примітки: РЛБ – ротолицевий біль; СНЩС – скронево-нижньощелепний суглоб; СППР – синдром печіння в порожнині рота; СІЛБ – стійкий ідіопатичний лицевий біль; ВАШ – візуальна аналогова шкала; HDRS – шкала Гамільтона для оцінювання депресії; B-IPQ – короткий опитувальник щодо сприйняття хвороби; PCS – шкала катастрофізації болю; PHQ‑2, PHQ‑4, PHQ‑9‑2-, 4- і 9-пунктові опитувальники щодо стану здоров’я пацієнта; BPI – опитувальник для оцінювання виразності больового синдрому; BPI-SF – коротка форма опитувальника BPI; SF-MPQ – коротка форма опитувальника Мак-Гілла для встановлення інтенсивності болю; GCPS – градуйована шкала оцінювання хронічного болю; CPI – шкала оцінювання інтенсивності болю; CSS – шкала оцінювання стресу, спричиненого COVID‑19; ДК / ДСНЩС – діагностичні критерії дисфункції СНЩС; SCL‑90R – 90-пунктовий опитувальник для діагностування психічних розладів, переглянута версія; SCL-DEP – опитувальник для діагностування депресії; HADS – госпітальна шкала оцінювання тривоги та депресії; BDI – шкала Бека для оцінювання депресії; ВШ – відношення шансів; PPI – опитувальник щодо інтенсивності болю на поточний момент; K10 – шкала Кесслера для оцінювання психологічного дистресу; ANCOVA – метод коваріаційного аналізу; ДІ – довірчий інтервал. |
|||||||
Так, із 12 включених до огляду публікацій із результатами перехресних досліджень у двох повідомлялося про загальний РЛБ, у семи вивчали дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба, а в трьох – інші типи РЛБ. Три дослідження за участю пацієнтів із РЛБ повідомляли про три різні його типи, а саме: синдром печіння в порожнині рота, стійкий ідіопатичний лицевий біль і біль за хронічного риносинуситу (Sato Boku et al., 2021; Kazi et al., 2021; Cox et al., 2016).
В інших дослідженнях РЛБ взяли участь пацієнти з дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба, міалгічним, артралгічним та міофасціальним болем, остеоартритом і остеоартрозом (Jeremic-Knezevic et al., 2021; Lee and Auh, 2022).
Зокрема, у дослідженнях виявлено різну тривалість РЛБ. У більшості досліджень брали участь пацієнти з різними діапазонами тривалості больового синдрому. Одинадцять статей фокусувалися на хронічному РЛБ (Jeremic-Knezevic et al., 2021; Sato Boku et al., 2021; Kazi et al., 2021; Omezli et al., 2023; Chuinsiri and Jitprasertwong, 2020; Saki et al., 2021; De la Torre Canales et al., 2020; Lee and Auh, 2022; Bhalang et al., 2020; Cox et al., 2016; Asquini et al., 2021; Wieckiewicz et al., 2022). Ще в одній статті досліджували як гострий / підгострий, так і хронічний тип РЛБ (Asquini et al., 2021).
Автори публікацій використовували різні шкали оцінювання РЛБ та депресії. Найчастіше – градуйовану шкалу оцінювання хронічного болю (GCPS), можливо, тому що за нею легко визначати тяжкість болю та пов’язаної з ним інвалідизації (Jeremic-Knezevic et al., 2021; De la Torre Canales et al., 2020; Bhalang et al., 2020; Asquini et al., 2021; Wieckiewicz et al., 2022; Sharma et al., 2021).
Серед використаних інструментів:
- Діагностичні критерії дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба (ДК / ДСНЩС) (Kazi et al., 2021; Omezli et al., 2023; Chuinsiri and Jitprasertwong, 2020).
- Шкала катастрофізації болю (PCS) (De la Torre Canales et al., 2020; Lee and Auh, 2022).
- Для оцінювання рівня болю застосовували:
- Короткий опитувальник щодо сприйняття хвороби (B-IPQ).
- Коротку форму опитувальника BPI (BPI-SF).
- Коротку форму опитувальника Мак-Гілла для встановлення інтенсивності болю (SF-MPQ).
- 22-пунктовий тест оцінювання наслідків синоназальної патології (SNOT‑22).
- Візуальну аналогову шкалу (ВАШ).
- Шкалу оцінювання інтенсивності болю (CPI).
- Тест на оральну поведінку (OBC).
- Індекс інвалідизації при риносинуситі (RSDI),
- Опитувальник щодо оцінювання виразності больового синдрому (BPI) (Sato Boku et al., 2021; Kazi et al., 2021; Saki et al., 2021; Lee and Auh, 2022; Bhalang et al., 2020; Cox et al., 2016).
Для оцінювання депресії в розглянутих статтях також використовували різні інструменти. У трьох статтях наведено результати за госпітальною шкалою оцінювання тривоги та депресії (HADS) (Kazi et al., 2021; Saki et al., 2021; Asquini et al., 2021). Цю шкалу нині успішно застосовують для оцінювання тяжкості та наявності епізодів депресії і тривожних розладів в осіб із соматичними та психічними захворюваннями, пацієнтів, яким надають первинну медичну допомогу, та представників загальної популяції (Bjelland et al., 2002).
У двох дослідженнях використовували шкалу Бека для оцінювання депресії (BDI), 90-пунктовий опитувальник для діагностування психічних розладів, переглянуту версію (SCL‑90R), 2-, 4- і 9-пунктові опитувальники щодо стану здоров’я пацієнта (PHQ‑2; PHQ‑4 і PHQ‑9) (Jeremic-Knezevic et al., 2021; Sato Boku et al., 2021; Omezli et al., 2023; Chuinsiri and Jitprasertwong, 2020; Saki et al., 2021; De la Torre Canales et al., 2020; Cox et al., 2016; Wieckiewicz et al., 2022).
У решті досліджень використовували: шкалу Гамільтона для оцінювання депресії (HDRS); опитувальник для діагностування депресії (SCL-DEP); опитувальник для діагностування соматичних симптомів (SCL-SOM); опитувальник щодо стурбованості дисморфічними розладами (DCQ); 7-пунктовий опитувальник щодо генералізованого тривожного розладу (GAD‑7); тест-опитувальник Бека для оцінювання депресії (BDI‑II); шкалу оцінювання стресу, спричиненого COVID‑19 (CSS); 27-пунктовий опитувальник щодо копінг-стратегій (CSQ) (Sato Boku et al., 2021; De la Torre Canales et al., 2020; Lee and Auh, 2022; Asquini et al., 2021).
У сімох дослідженнях встановлювали коефіцієнти кореляції Спірмена, які визначають зв’язок між РЛБ і депресією (Jeremic-Knezevic et al., 2021; Sato Boku et al., 2021; Chuinsiri and Jitprasertwong, 2020; De la Torre Canales et al., 2020; Lee and Auh, 2022; Bhalang et al., 2020).
В одному дослідженні для з’ясування такого зв’язку було використано коефіцієнт кореляції Пірсона, у двох – для оцінювання кореляції застосовували метод хі-квадратів, згідно з яким пацієнти з РЛБ мали вищі оцінки депресії (Kazi et al., 2021; Omezli et al., 2023; De la Torre Canales et al., 2020).
В інших двох статтях зв’язок між РЛБ і депресією було встановлено за допомогою логістичного регресійного аналізу та однобічного коваріаційного аналізу (ANCOVA): у пацієнтів із РЛБ оцінки депресії були вищими порівняно з учасниками без такого болю (Wieckiewicz et al., 2022; Saki et al., 2021). За результатами досліджень, у більшості публікацій продемонстровано позитивну кореляцію між РЛБ, особливо спричиненим дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба, і депресією.
Обговорення
РЛБ може виникати в тканинах пародонту, м’язів, кровоносних судин, скронево-нижньощелепного суглоба, слинних залоз, кісток або зубів. Розуміння процесів і особливостей РЛБ за його маніфестації має вирішальне значення як для встановлення діагнозу, так і для лікування таких пацієнтів. Часто ті, хто скаржаться на РЛБ, мають інші захворювання, які чинять вплив на виразність болю. Це робить обстеження, діагностування та лікування пацієнтів із РЛБ складними та багатогранними процесами. Встановлення діагнозу та ефективність терапії залежать від виявлення клінічних форм хронічного болю та багатьох причин, які впливають на нього. Ретельне вивчення історії хвороби допомагає медпрацівникам встановлювати достовірний діагноз (Taheri et al., 2022). Тому для поліпшення ефективності діагностування та терапії важливо досліджуватичинники, які потенційно пов’язані з хронічним РЛБ.
Хоча лікування гострого РЛБ зазвичай не зумовлює проблем, діагностування стійкого РЛБ та призначення ефективної терапії може бути складнішим завданням. Біль у ротолицевій ділянці, що зберігається понад три місяці, називають хронічним РЛБ (Taheri et al., 2022; Priyank et al., 2023). За такого типу болю може виникати сенсорний і емоційний дискомфорт, що своєю чергою посилює больові відчуття. Це викликає адаптаційні реакції, які стимулюють безперервне вивільнення кортизолу протягом тривалого періоду, що призводить до розладів психіки, зокрема й депресії (Melek et al., 2018; Taheri et al., 2022; Priyank et al., 2023; Jones et al., 2019).
А. Karamat et al. (2022) також вивчали зв’язок між хронічним РЛБ і розладом психіки (депресією). На їхню думку, РЛБ може чинити вплив на тяжкість депресії. Пацієнти з декількома типами такого болю мали значно тяжчі симптоми депресії порівняно з тими, хто страждав від РЛБ одного типу. У дослідженні нейропатичного РЛБ було отримано подібні результати.
Застосовуючи шкалу HADS для оцінювання поєднаних розладів психіки (тривоги й депресії), P. Lopez-Jornet et al. (2015) виявили позитивну кореляцію між ознаками синдрому печіння в порожнині рота, порушенням сну та супутніми захворюваннями. За даними регресійного аналізу, ймовірність погіршення якості сну зростала в 1,26 раза з кожним збільшенням на 1 бал показника оцінювання депресії за HADS. Результати попередніх досліджень підтверджені висновками систематичного огляду H. Anita et al., згідно з якими пацієнтам із РЛБ притаманні вищі оцінки депресії, що свідчать про більшу тяжкість її симптомів порівняно з особами без такого болю. Скронево-нижньощелепний біль є одним із найпоширеніших типів хронічного РЛБ (Taheri et al., 2022). Це узгоджується з результатами поточного систематичного огляду, згідно з якими більшість обстежених пацієнтів мали симптоми дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба. Дані дослідження за участю 737 осіб із дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба, розділених на групи пацієнтів із больовим синдромом і без нього, підтвердили взаємозв’язок вказаної дисфункції й психосоціальних чинників, які є частиною складнішого зв’язку між болем і психопатологією, зокрема симптомами депресії та соматизацією (Bдck et al., 2020; De la Torre Canales et al., 2020).
Також у дослідженні M. M. Omezli et al. (2023) підтверджено значущий зв’язок між розвитком і тяжкістю симптомів дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба і епізодів депресії. Доведено, що пацієнти з дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба мали у 1,9 раза вищий ризик розвитку депресії.
У дослідженні, присвяченому вивченню кореляції між болем і депресією у пацієнтів із міалгією та артралгією, виявлено кореляцію (від незначної до значущої) між РЛБ і депресією. За отриманими результатами, у тих, хто страждав на міалгію та артралгію, зумовлені дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба, спостерігався підвищений рівень симптомів депресії (Lee and Auh, 2022). Можливою причиною було названо те, що у пацієнтів можуть бути тяжчі форми депресії, пропорційні кількості фізичних симптомів. Отже, в осіб із кількома діагнозами, зумовленими дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба, підвищується рівень соматизації та тяжкості депресії (Jeremic-Knezevic et al., 2021; De la Torre Canales et al., 2020; Lee Y-H, Auh, 2022). Це робить депресію станом, який є коморбідним дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба і збільшує його поширеність і тяжкість (Omezli et al., 2023; Lee Y-H, Auh, 2022).
Частіше депресію виявляли у пацієнтів із хронічною дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба порівняно з тими, у кого симптоми цієї дисфункції є гострими / підгострими, або без такої дисфункції (Asquini et al., 2021). Про епізоди депресії як супутнього захворювання в пацієнтів із РЛБ також повідомлялося в кількох статтях, проаналізованих у цьому систематичному огляді (Kazi et al., 2021; Chuinsiri and Jitprasertwong, 2020; Asquini et al., 2021).
На думку H. Anita et al., це узгоджується з попередніми теоріями, згідно з якими депресія є супутнім захворюванням в осіб із хронічним болем. Це призводить до збільшення ймовірності інвалідизації та зниження якості життя, спричинених болем (Ananthan et al., 2020; Kazi et al., 2021; Wieckiewicz et al., 2022). За даними досліджень, включених до цього комплексного огляду, у тих, хто страждає від РЛБ, зокрема із синдромом печіння в порожнині рота і стійким ідіопатичним лицевим болем, може бути тяжчий перебіг депресії, спричиненої больовим синдромом (Sato Boku et al., 2021). Результати попередніх досліджень також підтверджують цей висновок, демонструючи, що тяжкість болю пов’язана з тяжкістю депресії (Michaelides and Zis, 2019). Це може бути результатом підвищення рівня кортизолу після ушкоджень тканин, що призводять до РЛБ (De Ridder et al., 2021). Також є повідомлення про те, що РЛБ може активувати гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникову вісь, яка чинить вплив на вивільнення кортизолу (De Ridder et al., 2021; Jones et al., 2019; Renton, 2020).
Автори огляду зазначають, що депресія може виникнути й через зниження надходження до центральної нервової системи моноамінових нейромедіаторів, як-от 5-гідрокситриптамін (серотонін) і норадреналін, (Lee and Auh, 2022). Внаслідок чого відбувається порушення певних структур, що призводять до виникнення болю в ротолицевій ділянці (De Ridder et al., 2021; Shinoda et al., 2019). На зв’язок між депресією та РЛБ також може мати вплив посилення експресії таких цитокінів, як інтерлейкін 1-бета (ІЛ-1β), фактор некрозу пухлин α або ІЛ‑6, що спричиняють запальну реакцію в центральній нервовій системі (Cox et al., 2016). У декількох дослідженнях продемонстровано, що наявність депресії може посилювати ознаки больового синдрому (Jeremic-Knezevic et al., 2021; De la Torre Canales et al., 2020). Довша тривалість симптомів РЛБ у пацієнтів є важливим предиктором тяжкості депресії (Lee et al., 2022).
Незалежно від наявних доказів зв’язку між РЛБ і депресією, потенційним обмеженням представленого систематичного огляду автори вважають те, що в розглянутих дослідженнях використовували різні шкали оцінювання депресії. На їхню думку, однорідність доказів забезпечила б більш чітке узагальнення.
Висновки
Підсумовуючи, H. Anita et al. зазначають, що РЛБ у пацієнтів часто супроводжується супутніми захворюваннями, зокрема депресією. У систематичному огляді, у якому узагальнено результати попередніх досліджень, присвячених цій проблемі, було підтверджено зв’язок між РЛБ і депресією. Також продемонстровано позитивну кореляцію між цим РЛБ і депресією. Власне, хронічний тип вказаного болю може діяти як тригерний чинник збільшення тяжкості депресії. Результати систематичного огляду можуть бути підставою для створення рекомендацій із ведення пацієнтів із РЛБ, згідно з якими, обираючи тактику лікування, слід брати до уваги роль супутніх психічних захворювань, зокрема депресії.
Підготувала Наталія Купко
Тематичний номер «Неврологія. Психіатрія. Психотерапія» № 2 (69) 2024 р.