14 квітня, 2017
Урядовий вісник: про проблеми та шляхи їх вирішення
Центральною темою засідання Комітету з питань охорони здоров’я (далі - Комітет), яке відбулося 12 квітня, стало критичне недофінансування флагманів вітчизняної медицини - наукових інститутів, які входять до складу Національної академії медичних наук (НАМН) України (36 установ).
На сьогодні заклади перебувають на межі закриття - керівництво змушене скорочувати персонал, відправляти працівників у неоплачувані відпустки і т. п. За словами В.В. Лазоришинця, директора ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН України», ситуація катастрофічна: «На заробітну плату виділено лише 27% від минулорічного обсягу коштів, на медикаменти - 2%. Гроші за перше півріччя вже використано, ми навіть не маємо можливості придбати наркотичні засоби, необхідні для здійснення хірургічних втручань. Чим оперувати? Варто розуміти, що зупинка роботи нашого інституту - 5 тис., а Інституту Шалімова - 8,5 тис. життів щорічно. Аби відновити діяльність закладів, знадобиться щонайменше 6 місяців».
Обговорення ініціативи члена Комітету Олексія Миколайовича Кириченка про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» щодо збільшення фінансового забезпечення ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН України» та ДУ «Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова» НАМН України (р. № 5723) трансформувалося в палку й тривалу дискусію.
Частина народних депутатів виступила проти запропонованого формулювання. На неможливості такого персоніфікованого підходу як з етичної, так і з юридичної точки зору наголосила Ірина Володимирівна Сисоєнко, заступник голови Комітету: «Я підтримую суть законопроекту № 5723, проте абсолютно переконана, що Комітет повинен зайняти державницьку позицію та наполягати на внесенні негайних змін до бюджету щодо збільшення фінансування усіх закладів НАМН, вимагаючи виділення коштів у повному обсязі – всю суму, яка необхідна для інститутів НАМН».
«У разі прийняття позитивного рішення щодо зазначеного законопроекту я як президент НАМН не зможу виокремити лише 2 із 36 інститутів та розподілити між ними додаткове фінансування; усі заклади отримають однакову суму. Наразі НАМН, умовно кажучи, поставлено на коліна. Щоб вижити, зберегти науковий та кадровий потенціал, потрібно 1,16 млрд грн», - поінформував Віталій Іванович Цимбалюк, президент НАМН.
Члени Комітету ухвалили рішення підтримати прийняття ВР законопроекту № 5723 та запропонували збільшити розмір асигнувань із державного бюджету на 1,16 млрд грн (до 2,7 млрд грн).
Куріння: зона суворого режиму
У поле зору народних депутатів також потрапив законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту громадського здоров’я від шкідливого впливу тютюнового диму (р. № 4030а).
«Реклама сигарет полює на дітей!» - стверджують законодавці. Викладка тютюнової продукції в пунктах продажу є потужною маркетинговою тактикою, яка створює в школярів враження, що сигарети - це доступний товар, суспільна норма. Зазвичай тютюнові вироби розміщуються поруч з привабливими для дітей та підлітків товарами - снеками, цукерками, іграшками; такий підступний хід забезпечує збільшення обсягів продажу тютюнової продукції на 12-28%. Більше третини курців, які хочуть відмовитися від шкідливої звички, зізнаються, що наявність яскравих дисплеїв у пунктах продажу, сигарет у вітринах спонукає їх до імпульсивного бажання придбати продукцію. Найбільш вразливою категорією є школярі та молодь. «Сьогоднішній підліток - наш потенційний клієнт завтра» - ця цитата із розсекречених матеріалів тютюнової корпорації Philip Morris (1981) досить показово ілюструє агресивність і неетичність маркетингових стратегій у вказаній сфері (яка, до речі, займає 3-є місце за прибутковістю у світовому масштабі).
Членами Комітету пропонується посилити вимоги та «правила гри» у сфері реалізації тютюнової продукції з метою зменшити кількість курців (у першу чергу серед дітей та підлітків).
Основні положення законопроекту № 4030а
Міжнародні закупівлі: актуальна інформація
У лікарні чи на сміттєзвалища - куди потраплять медикаменти, закуплені Україною за державний кошт через міжнародні організації? Хто і на чиїй території утилізуватиме лікарські препарати, термін придатності яких завершився? (За даними, оприлюдненими на офіційному сайті Міністерства охорони здоров’я (МОЗ), понад 10 тис. упаковок ліків, закуплених міжнародною організацією Crown Agents у 2015 р., є протермінованими.)
Із вимогою надати відповідні пояснення члени Комітету звернулися до присутніх на засіданні заступників міністра охорони здоров’я Романа Романовича Ілика та Оксани Василівни Сивак. Представники МОЗ повідомили, що умови заміни препаратів із завершеним терміном придатності, закуплених за програмами «Онкологія» та «Онкогематологія», вже погоджено; протерміновані ліки буде передано агенції Crown Agents, яка здійснюватиме утилізацію за власний рахунок. Відповідно до звітів медичних закладів, ліки такої ж номенклатури хорошої якості є в наявності. Більш детальну інформацію співробітники профільного міністерства пообіцяли надіслати членам Комітету в письмовій формі.
Станом на 12.04.2017 ситуація з міжнародними закупівлями 2016 виглядає таким чином: на уповноважені державні підприємства МОЗ надійшло 15% від запланованого обсягу продукції, поставлено в регіони - 13% (ЮНІСЕФ виконав зобов’язання на 22%, ПРООН - на 19%, показник Crown Agents - 0%).
Підготувала Ольга Радучич
Частина народних депутатів виступила проти запропонованого формулювання. На неможливості такого персоніфікованого підходу як з етичної, так і з юридичної точки зору наголосила Ірина Володимирівна Сисоєнко, заступник голови Комітету: «Я підтримую суть законопроекту № 5723, проте абсолютно переконана, що Комітет повинен зайняти державницьку позицію та наполягати на внесенні негайних змін до бюджету щодо збільшення фінансування усіх закладів НАМН, вимагаючи виділення коштів у повному обсязі – всю суму, яка необхідна для інститутів НАМН».
«У разі прийняття позитивного рішення щодо зазначеного законопроекту я як президент НАМН не зможу виокремити лише 2 із 36 інститутів та розподілити між ними додаткове фінансування; усі заклади отримають однакову суму. Наразі НАМН, умовно кажучи, поставлено на коліна. Щоб вижити, зберегти науковий та кадровий потенціал, потрібно 1,16 млрд грн», - поінформував Віталій Іванович Цимбалюк, президент НАМН.
Члени Комітету ухвалили рішення підтримати прийняття ВР законопроекту № 5723 та запропонували збільшити розмір асигнувань із державного бюджету на 1,16 млрд грн (до 2,7 млрд грн).
Куріння: зона суворого режиму
У поле зору народних депутатів також потрапив законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту громадського здоров’я від шкідливого впливу тютюнового диму (р. № 4030а).
«Реклама сигарет полює на дітей!» - стверджують законодавці. Викладка тютюнової продукції в пунктах продажу є потужною маркетинговою тактикою, яка створює в школярів враження, що сигарети - це доступний товар, суспільна норма. Зазвичай тютюнові вироби розміщуються поруч з привабливими для дітей та підлітків товарами - снеками, цукерками, іграшками; такий підступний хід забезпечує збільшення обсягів продажу тютюнової продукції на 12-28%. Більше третини курців, які хочуть відмовитися від шкідливої звички, зізнаються, що наявність яскравих дисплеїв у пунктах продажу, сигарет у вітринах спонукає їх до імпульсивного бажання придбати продукцію. Найбільш вразливою категорією є школярі та молодь. «Сьогоднішній підліток - наш потенційний клієнт завтра» - ця цитата із розсекречених матеріалів тютюнової корпорації Philip Morris (1981) досить показово ілюструє агресивність і неетичність маркетингових стратегій у вказаній сфері (яка, до речі, займає 3-є місце за прибутковістю у світовому масштабі).
Членами Комітету пропонується посилити вимоги та «правила гри» у сфері реалізації тютюнової продукції з метою зменшити кількість курців (у першу чергу серед дітей та підлітків).
Основні положення законопроекту № 4030а
- Повна заборона видимого розміщення пачок тютюнових виробів у місцях їхнього продажу (варто зазначити, що викладка сигарет заборонена в таких країнах, як Хорватія, Республіка Білорусь, Ісландія, Австралія, Канада, Фінляндія, Ірландія, Нова Зеландія, Норвегія, Тайланд, Велика Британія, Непал, Панама, Кенія, Росія та ін.).
- Зміни, що стосуються викладки тютюнових виробів, вносяться в Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення».
- Заборона відводити спеціальні місця для куріння в приміщеннях підприємств, установ та організацій усіх форм власності (у т. ч. офіси), у приміщеннях готелів та аналогічних місць розміщення громадян, у гуртожитках та на вокзалах (виключаючи аеропорти).
- Запровадження визначення терміну «приміщення».
- Запровадження відповідальності для всіх суб’єктів господарювання за порушення заборони куріння в приміщенні та на території.
- Запровадження чіткого повноваження Держпродспоживслужби здійснювати державний контроль за виконанням антитютюнового закону.
- Надання можливості органам місцевого самоврядування визначати вільні від куріння місця на постійній основі або лише на час проведення масових заходів.
- Запровадження контролю за діяльністю промоутерів.
- Запровадження норми про примусове виконання рішень (постанов) Державною виконавчою службою.
- Запровадження уніфікованого штрафу для фізичних осіб, які порушують норму куріння в заборонених місцях, у розмірі 340 грн.
Міжнародні закупівлі: актуальна інформація
У лікарні чи на сміттєзвалища - куди потраплять медикаменти, закуплені Україною за державний кошт через міжнародні організації? Хто і на чиїй території утилізуватиме лікарські препарати, термін придатності яких завершився? (За даними, оприлюдненими на офіційному сайті Міністерства охорони здоров’я (МОЗ), понад 10 тис. упаковок ліків, закуплених міжнародною організацією Crown Agents у 2015 р., є протермінованими.)
Із вимогою надати відповідні пояснення члени Комітету звернулися до присутніх на засіданні заступників міністра охорони здоров’я Романа Романовича Ілика та Оксани Василівни Сивак. Представники МОЗ повідомили, що умови заміни препаратів із завершеним терміном придатності, закуплених за програмами «Онкологія» та «Онкогематологія», вже погоджено; протерміновані ліки буде передано агенції Crown Agents, яка здійснюватиме утилізацію за власний рахунок. Відповідно до звітів медичних закладів, ліки такої ж номенклатури хорошої якості є в наявності. Більш детальну інформацію співробітники профільного міністерства пообіцяли надіслати членам Комітету в письмовій формі.
Станом на 12.04.2017 ситуація з міжнародними закупівлями 2016 виглядає таким чином: на уповноважені державні підприємства МОЗ надійшло 15% від запланованого обсягу продукції, поставлено в регіони - 13% (ЮНІСЕФ виконав зобов’язання на 22%, ПРООН - на 19%, показник Crown Agents - 0%).
Підготувала Ольга Радучич