Впервые в истории клонирована собака

05.08.2005

В среду, 3 августа, южно-корейские ученые объявили, что им удалось впервые клонировать собаку. Щенка, который получил кличку СНУппи (SNUppy), вырастили профессор Ву-Сук Хванг и его коллеги из Сеульского национального университета. Он был клонирован из взрослых клеток кожи при помощи метода "ядерного переноса" из соматических клеток. С помощью этого же способа были ранее клонированы первое в мире млекопитающее, овечка Долли, и другие животные. Кобель СНУппи (SNUppy), первые три буквы в имени которого соответствуют аббревиатуре университета SNU (Seoul National University), родился в результате кесарева сечения 24 апреля. Его выносила суррогатная мать - самка желтого Лабрадора. При рождении щенок весил 530 грамм. У СНУппи был брат-близнец, еще один щенок, родившийся от другой самки. При рождении он весил 550 грамм, однако спустя 22 дня умер от пневмонии. Каких-либо анатомических отклонений у погибшего щенка при вскрытии обнаружено не было. Чтобы родились эти два щенка, ученым пришлось ввести 1095 эмбрионов 123-м суррогатным самкам. Таким образом, эффективность эксперимента составила 1,6%. Оба щенка были созданы из взрослой клетки кожи, взятой у кобеля афганской гончей при помощи методики "ядерного переноса" из соматических клеток. Таким же образом ученым уже удавалось клонировать овец, мышей, коз, свиней, кроликов, кошек и других животных. Афганская гончая была выбрана из-за своего размера и необычного экстерьера, говорят корейские специалисты. На клонирование собак ученым понадобилось больше времени по сравнению с другими животными из-за сложностей с получением зрелых неоплодотворенных собачьих яйцеклеток в лабораторных условиях. В отличие от других млекопитающих у собак яйцеклетки выходят из яичника раньше. Вместо того, чтобы выращивать яйцеклетки в лаборатории, исследователи взяли зрелые яйцеклетки у самок. Затем из яйцеклеток удалили генетический материал и заменили его на ядро клетки кожи, взятой у кобеля афганской гончей. Созданный затем эмбрион был имплантирован в суррогатную самку. Целью данного эксперимента является создание животных для научных исследований, а не домашних любимцев, подчеркивают они. Ученые полагают, что клонирование собаки поможет лучше изучить болезни, которым подвержены как сами животные, так и люди, например - рак и диабет. Методики на основе стволовых клеток могут быть испытаны сначала на собаках, а затем использованы для лечения человека.

^{Источник: Newsru.com}

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ

30.04.2024 Ендокринологія Експериментальний препарат захищає підшлункову залозу при діабеті 1 типу

Учені з Медичної школи Джонса Гопкінса (Балтимор, США) стверджують, що експериментальний препарат із моноклональними антитілами під назвою mAb43 запобігає розвитку діабету 1 типу в мишей, а в деяких випадках навіть подовжує тривалість життя тварин. На думку дослідників, препарат є унікальним, оскільки він безпосередньо націлений на β-клітини підшлункової залози, що виробляють інсулін, і призначений для захисту цих клітин від атак імунною системою організму. Препарат майже не має побічних ефектів, тому його можна застосовувати протягом тривалого часу. Моноклональні антитіла отримують шляхом клонування або створення ідентичних копій клітинної лінії тварин і людей....

30.04.2024 Хірургія, ортопедія та анестезіологія Виявлення ферментів, які відкривають новий шлях до розроблення універсальної донорської крові

Наукові розвідки у розробленні універсальної донорської крові зробили рішучий крок уперед. Дослідники з Данського технічного університету та Лундського університету (Швеція) виявили ферменти, які, змішані з еритроцитами, здатні видаляти специфічні вуглеводи, що складають антигени А і В у групах крові людини. Учені близькі до того, щоб отримати універсальну кров від донорів групи В, проте ще потрібно провести роботу над перетворенням більш складної групи крові А. Науковці стверджують, що це відкриття є результатом поєднання досвіду вчених Данського університету у дослідженні ферментів кишкової мікробіоти людини та даних дослідників Лундського університету, які вивчали вуглеводи груп крові....

29.04.2024 Онкологія та гематологія Терапія та сімейна медицина Ефект поєднаного застосування кетогенної дієти та імунотерапії при лікуванні раку передміхурової залози

Дослідники з Університету Нотр-Дам (м. Саут-Бенд, штат Індіана) виявили, що додавання кетогенної добавки – компонента кетогенної дієти з високим вмістом жирів і низьким вмістом вуглеводів – до терапії раку в лабораторних умовах було дуже ефективним для лікування раку простати. Нещодавно опубліковане в журналі Cancer Research дослідження під керівництвом Сінь Лу, доцента кафедри біологічних наук, вирішило проблему, з якою боролися онкологи: рак передміхурової залози стійкий до блокади імунних контрольних точок (ICB). ICB блокує певні білки від зв’язування з іншими та прокладає шлях для власних Т-клітин організму, які знищують новоутворення....