Кассетные нанобомбы разрывают раковые клетки изнутри

24.10.2005

Баладжи Панчапакешан, доцент университета Делавэра, изобрел нанобомбы, способные ударной волной в прямом смысле слова разрывать раковые клетки изнутри. Идея его исходила из того, что многие вещества в наномасштабе проявляют совсем иные свойства, чем те же вещества в больших количествах. Группа ученых под руководством Панчапакешана выяснили, что углеродные нанотрубки – это широко известный перспективный материал, которые отличаются от обычного углерода оптическими и тепловыми свойствами. Связки таких трубок при облучении несильным лазерным лучом взрываются, как горсть боезарядов в кассетной бомбе. Причем облучение одной трубки такого эффекта не вызывает — излучение свободно рассеивается, а при наличии нескольких - одна трубка подрываясь, инициирует взрыв остальных. Ученые и раньше высказывали мысль о том, что комплекс интересных свойств нанотрубок позволяет им стать индикаторами раковых опухолей, а также транспортировать в раковые клетки лекарства, но Панчапакешан полагает, что физическое разрушение раковых клеток намного эффективнее и безопаснее для организма. Кассетные нанобомбы взрывают не только клетки. Микроскопические ударные волны разрушают ближайшие к ним биохимические элементы, несущие «инструкции» по созданию новых раковых клеток, а также уничтожают мельчайшие сосудики, которые питают раковую опухоль кровью. Исследователи убедились, что эффект лазерного «поджога» и цепной взрывной реакции нанотрубок работает не только на воздухе, но и в водном фосфатно-солевом растворе — фактически в среде живого организма, и эффект от взрыва в последнем даже выше. Ученые предполагают, что ощущения пациента от такого внутреннего взрыва сопоставимы с болью от укола тонкой иголкой: это неприятно, но ради излечения можно и не такое вытерпеть. Таким образом, новое оружие против рака нетоксично, безопасно, действует избирательно и может хорошо сочетаться с существующими технологиями лечения (например, с микрохирургией). Есть еще одно преимущество — после взрыва остатки клеток и разорвавшихся нанобомб хорошо «убирают» макрофаги. Панчапакешан утверждает, прежде чем эта технология дойдет до применения на людях, потребуется много опытов и исследований, но ее цель — безопасное для человека разрушение злокачественной опухоли – исключительно благородна.

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ

17.05.2024 Терапія та сімейна медицина Щоденник медичних подій 20-26 травня

...

17.05.2024 Педіатрія Психіатрія Простий навчальний тест можна використовувати для діагностики розладів аутистичного спектра у шестимісячному віці

Об’єднана команда психологів з Міланського університету «Бікокка» та відділення дитячої психопатології Наукового інституту IRCCS E. Medea (Італія) визначила потенційний маркер аутизму, за яким можна діагностувати дитину віком 6 місяців. У своєму дослідженні група вчених протестувала немовлят, які мають ризик розвитку цього розладу, порівняла отримані результати з немовлятами, які не входили до групи ризику, а потім спостерігала за ними впродовж двох років. Аутизм – це цілий спектр соціальних, психічних і емоційних розладів, симптоми якого включають мутизм, соціальні проблеми та егоцентризм. Попередні дослідження свідчать про те, що чим раніше в людини буде діагностовано розлад, тим більше можна зробити, щоби полегшити симптоми з віком. Згідно зі статистикою, 1 із 36 людей має певний ступінь аутизму....

17.05.2024 Ендокринологія Новий комбінований препарат для схуднення виявився ефективнішим за наявні методи лікування

У дослідженні, опублікованому в Nature, Крістоффер Клемменсен і його колеги із Центру фундаментальних метаболічних досліджень при університеті в Копенгагені демонструють нове використання гормону GLP-1 для втрати ваги. GLP-1 можна застосовувати як «троянського коня» для переносу певної молекули в мозок, де вона успішно впливає на нейронні зв’язки і призводить до втрати ваги. «Я вважаю препарати, доступні сьогодні на ринку, першим поколінням лікувальних засобів для схуднення. Зараз ми розробили новий тип ліків, які впливають на пластичність мозку та виявляються дуже ефективними», – зазначає Клемменсен. ...