Предикторы ранних цереброваскулярных событий у пациентов с аортальным стенозом, перенесших транскатетерное протезирование аортального клапана

03.11.2017

Выявление пациентов с высоким риском развития цереброваскулярных событий (ЦВС) после транскатетерного протезирования аортального клапана (ТПАК) имеет большое клиническое значение. Тем не менее перечень предикторов варьирует в разных исследованиях. Цель настоящего исследования заключалась в анализе предикторов риска развития ЦВС в течение 30 дней после ТПАК.

Был проведен систематический обзор исследований, в которых сообщалось о распространенности ЦВС после выполнения ТПАК и были предоставлены данные о возможных предикторах ЦВС. Были изучены данные о пациентах и характеристиках процедур. Были рассчитаны общее отношение рисков (ОР) и 95% ДИ для каждого предиктора.

В общей сложности было проанализировано 64 исследования при участии 72 318 пациентов (2385 больных с ЦВС, возникшими в течение 30 дней после ТПАК). Частота возникновения ЦВС варьировала от 1 до 11% (медиана - 4%) без существенных различий между результатами одно- и многоцентровых исследований. Результаты анализа показали, что мужчины имеют значительно более низкий риск развития ЦВС, чем женщины (ОР 0,82; p=0,02), в то время как более высокий риск был характерен для пациентов с хроническими заболеваниями почек (ОР 1,29; p=0,03) и впервые возникшей фибрилляцией предсердий после ТПАК (ОР 1,85; p=0,005), а также лиц, у которых проведение процедуры приходилось на первую половину всего опыта выполнения ТПАК в конкретном медицинском центре (ОР 1,55; p=0,003).

Использование баллонной постдилатации, как правило, было связано с более высоким риском возникновения ЦВС (ОР 1,43; p=0,07). Тип клапана (расширяемый баллоном vs саморасширяющийся; p=0,26) и вариант хирургического доступа (трансфеморальный vs нетрансфеморальный; p=0,81) не являлись предикторами ЦВС.

Согласно полученным результатам женский пол, хронические заболевания почек, дата включения пациента в исследование и впервые возникшая фибрилляция предсердий являются предикторами развития ЦВС после ТПАК. Настоящее исследование позволяет своевременно выявить пациентов с высоким риском ранних ЦВС, перенесших ТПАК, что дает возможность разработать клинические руководства по адаптированным стратегиям профилактики возможных осложнений.

Auffret V. et al. Predictors of Early Cerebrovascular Events in Patients With Aortic Stenosis Undergoing Transcatheter Aortic Valve Replacement. JACC, Vol. 68, Issue 7, Aug 2016.
 

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Неврологія

Мініатюрний стимулятор мозку як альтернатива лікування депресії та інших психіатричних розладів 15.04.2024 Неврологія Психіатрія Мініатюрний стимулятор мозку як альтернатива лікування депресії та інших психіатричних розладів

Інженери Університету Райса, приватного дослідницького закладу у Х'юстоні, штат Техас, розробили найменший імплантований стимулятор мозку, роботу якого вже продемонстрували на пацієнті. Завдяки новітній технології магнітоелектричної передачі енергії пристрій розміром із горошину, розроблений у лабораторії університету за співпраці з компанією Motif Neurotech, можна живити без проводів через зовнішній передавач і використовувати для стимуляції мозку через тверду оболонку – захисну оболонку мозку, прикріплену до дна черепа. Пристрій, відомий як Digitally programmable Over-brain Therapeutic (DOT – цифровий позамозковий метод терапії), може революціонізувати лікування депресії та інших психіатричних або неврологічних розладів....

02.04.2024 Неврологія Терапія та сімейна медицина Додаток до смартфонів може прокласти шлях до лікування лобно-скроневої деменції в людей до 60 років

Лобно-скронева деменція (ЛСД) – руйнівний неврологічний розлад, який часто проявляється в середньому віці (40-60 років) і зазвичай спричинений мутаціями генів, що кодують специфічні для мозку білки (наприклад, Тау-білок, проґранулін). Дослідженню захворювання перешкоджають проблеми з ранньою діагностикою та труднощі з відстеженням того, як люди реагують на лікування, яке, імовірно, буде ефективним лише на ранніх стадіях. Щоби вирішити цю проблему, дослідницька група під керівництвом Каліфорнійського університету в Сан-Франциско створила когнітивні тести за допомогою мобільного додатку та винайшла, що він може виявити ранні ознаки ЛСД у людей, які були генетично схильні до захворювання, але ще не розвинули симптоми. Ці тести були принаймні такими ж чутливими, як нейропсихологічні оцінки, зроблені в клініці....

27.03.2024 Діагностика Неврологія Від аутизму до хвороби Альцгеймера: масштабне дослідження на тваринах пов’язує зміни рН мозку з когнітивними дисфункціями

Міжнародна дослідницька група, до складу якої входять 131 дослідник зі 105 лабораторій у семи країнах, опублікувала статтю на порталі eLife. Дослідження визначає дисфункцію енергетичного метаболізму мозку, що призводить до змін рН і рівнів лактату як загальних ознак у численних тваринних моделях нейропсихіатричних і нейродегенеративних розладів, таких як інтелектуальна недостатність, розлади аутистичного спектра, шизофренія, біполярний розлад, депресивні розлади та хвороба Альцгеймера. Раніше зв’язок між змінами рН мозку, рівнями лактату та специфічними поведінковими аномаліями не був чітко встановлений....