Влияние положения головы в период сразу после острого инсульта на клинический исход у пациентов
Согласно имеющимся данным положение тела больного после острого инсульта играет важную роль в улучшении мозгового кровообращения и влиянии на риск аспирационной пневмонии. В настоящем исследовании специалисты пытались определить, возможно ли улучшить клинический исход у пациентов, перенесших острый ишемический инсульт, посредством расположения больного строго горизонтально (лежа на спине), влияя таким образом на степень оксигенации головного мозга.
В рандомизированное перекрестное исследование HeadPoST (The Head Position in Acute Stroke Trial), проведенное в медицинских центрах 9 различных стран мира, были включены 11 093 пациента, перенесшие острый инсульт (85% - ишемической этиологии). Все участники были рандомизированы в две группы: в первой группе головной конец кровати располагался строго горизонтально, а во второй был приподнят под углом ≥30○. Положение тела устанавливалось вскоре после госпитализации больного и поддерживалось на протяжении 24 ч. В качестве первичной конечной точки была принята степень инвалидизации на 90-й день, которая определялась по модифицированной шкале Рэнкина (суммарная оценка от 0 до 6 баллов, где 6 баллов соответствуют летальному исходу).
Средний временной интервал между первыми проявлениями симптомов инсульта и принятием положения в кровати составлял 14 ч (межквартильный диапазон - от 5 до 35 ч). У пациентов из группы горизонтального положения реже, чем у больных из группы возвышенного положения, удавалось поддерживать выбранную позицию на протяжении 24 ч (87 vs 95%; р<0,001).
По окончании 90-дневного периода наблюдения ученые не обнаружили достоверного влияния положения верхней половины тела на изменение оценки по модифицированной шкале Рэнкина (отношение шансов 1,01; 95% ДИ 0,92-1,10; р=0,84). 90-дневная летальность в группе горизонтального положения больных составила 7,3%, а в группе возвышенного положения - 7,4% (р=0,83). Специалисты также не выявили значимых различий между группами по частоте возникновения серьезных нежелательных явлений, в числе которых повторный инсульт, пневмония и другие инфекционные поражения (14,3 и 13,5% соответственно; р=0,51).
Таким образом, положение головы пациента в течение первых 24 ч после острого нарушения мозгового кровообращения не влияет на клинический исход перенесенного инсульта.
Anderson C.S. et al. Cluster-Randomized, Crossover Trial of Head Positioning in Acute Stroke. N. Engl. J. Med., 22 June 2017; 376: 2437-2447.
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Неврологія
02.05.2024
Неврологія
Дослідження того, як холін проходить через гематоенцефалічний бар’єр, розкриває шляхи лікування розладів мозку
Дослідниця Університету Квінсленду в Австралії знайшла молекулярні шляхи, які можна використовувати для доставки ліків у мозок для лікування неврологічних розладів. Докторка Розмарі Кетер з Інституту молекулярної біонауки університету очолила групу вчених, яка виявила, що холін транспортується в мозок білком під назвою FLVCR2 (також відомий як MFSD7C або SLC49A2). Білок відіграє певну роль у розвитку ендотеліальних клітин судин головного мозку, і мутації в цьому локусі пов’язані із проліферативною васкулопатією та гідроцефалією....
Дослідники з Кельнського університету в Німеччині знайшли нове застосування кніцину, речовини, що отримується з розторопші. Розторопша (Cnicus benedictus) – рослина з родини айстрових, яка в Україні росте як бур'ян – на полях, уздовж доріг, у сухих місцях. Століттями її використовували як лікарську речовину у вигляді екстракту або чаю, наприклад, для покращення травлення. Науковці Центру фармакології Університетської лікарні Кельна та Медичного факультету Кельнського університету знайшли абсолютно нове застосування кніцину. Моделі тварин, а також клітини людини показали, що кніцин значно прискорює ріст аксонів, тобто нервових волокон, що йдуть від тіла клітини до органів, що іннервуються, та інших нервових клітин....
Дослідники Університету Пердью (Вест-Лафайетт, штат Індіана, США) розробляють і перевіряють метод лікування невиліковних пухлин головного мозку – гліобластом. Гліобластоми мають середній термін виживання 14 місяців і майже завжди закінчуються летально . Традиційні підходи до лікування, які зазвичай застосовуються до інших видів новоутворень, такі як хіміо- та імунотерапія, при гліобластомі часто неефективні. Сандро Матошевич, доцент кафедри промислової та молекулярної фармацевтики Фармацевтичного коледжу Пердью, очолює групу дослідників, які розробляють новий метод лікування цього виду пухлин. Матошевич також є викладачем Інституту дослідження раку Пердью та Інституту відкриття ліків Пердью....