3 квітня, 2008
Фтизіатри обговорили стан і шляхи рішучої боротьби з туберкульозом
На нараді міністра охорони здоров’я Василя Князевича з керівниками регіональних управлінь охорони здоров’я, головними лікарями санітарно-епідеміологічних служб, ученими, головними фтизіатрами, керівниками програм протидії захворюванню туберкульозом та громадських організацій було обговорено актуальні питання розвитку сучасної фтизіатрії, зокрема щодо протидії епідемії туберкульозу.
Зниження захворюваності та смертності від туберкульозу в Україні є одним із першочергових та найскладніших завдань загальнодержавного масштабу. Хоча попередні показники за останні два роки вказують на зниження захворюваності від туберкульозу, це не зменшує тривоги з приводу цього захворювання.
«Трагічні виклики соціально небезпечних інфекцій, зокрема ВІЛ/СНІДу й туберкульозу, змушують кожного серйозно усвідомити їх небезпеку. Найближчим часом ми зобов’язані радикально змінити ситуацію задля майбутнього України як держави», – зазначив Василь Князевич.
Незважаючи на те що боротьбу з туберкульозом визначено одним із пріоритетів охорони здоров’я і соціального розвитку, протягом останнього десятиліття середній рівень захворюваності на туберкульоз в Україні збільшився майже вдвічі. Щогодини в нашій державі реєструють чотири нових випадки захворювання на туберкульоз та один випадок смерті від цієї хвороби.
На початок нового тисячоліття загрозлива ситуація з туберкульозу склалася не лише в Україні, а й в усьому світі. Однак, за критеріями ВООЗ, Україну віднесено до групи країн із високим рівнем захворюваності на туберкульоз, оскільки вона має вищий рівень захворюваності, ніж у більшості європейських держав. Зростання смертності серед хворих на туберкульоз зумовлено поширенням епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу, а також хіміо- і мультирезистентного туберкульозу, які важко піддаються лікуванню.
На сьогодні фтизіатрія України перебуває чи не в найгіршому стані серед усіх галузей медицини і вимагає рішучих заходів. У протидії епідеміям соціально небезпечних інфекцій необхідно сконцентрувати увесь потенціал науки, фтизіатричної, санітарно-епідеміологічної служб, лікувальних закладів та громадськості.
Учасники наради обговорювали ключові питання та шляхи створення дієвої системи профілактики й лікування туберкульозу: організації поліпшення діагностики та раннього виявлення туберкульозу, впровадження міжнародних стандартів контролю за туберкульозом, підвищення ефективності лікування, організації управління, удосконалення підготовки медичних працівників і забезпечення високопрофесійними кадрами протитуберкульозних закладів, соціального захисту та матеріального забезпечення працівників, розвиток системи інформування населення з питань профілактики та лікування туберкульозу, соціальної реклами здорового способу життя тощо.
За інформацією прес-служби МОЗ України
«Трагічні виклики соціально небезпечних інфекцій, зокрема ВІЛ/СНІДу й туберкульозу, змушують кожного серйозно усвідомити їх небезпеку. Найближчим часом ми зобов’язані радикально змінити ситуацію задля майбутнього України як держави», – зазначив Василь Князевич.
Незважаючи на те що боротьбу з туберкульозом визначено одним із пріоритетів охорони здоров’я і соціального розвитку, протягом останнього десятиліття середній рівень захворюваності на туберкульоз в Україні збільшився майже вдвічі. Щогодини в нашій державі реєструють чотири нових випадки захворювання на туберкульоз та один випадок смерті від цієї хвороби.
На початок нового тисячоліття загрозлива ситуація з туберкульозу склалася не лише в Україні, а й в усьому світі. Однак, за критеріями ВООЗ, Україну віднесено до групи країн із високим рівнем захворюваності на туберкульоз, оскільки вона має вищий рівень захворюваності, ніж у більшості європейських держав. Зростання смертності серед хворих на туберкульоз зумовлено поширенням епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу, а також хіміо- і мультирезистентного туберкульозу, які важко піддаються лікуванню.
На сьогодні фтизіатрія України перебуває чи не в найгіршому стані серед усіх галузей медицини і вимагає рішучих заходів. У протидії епідеміям соціально небезпечних інфекцій необхідно сконцентрувати увесь потенціал науки, фтизіатричної, санітарно-епідеміологічної служб, лікувальних закладів та громадськості.
Учасники наради обговорювали ключові питання та шляхи створення дієвої системи профілактики й лікування туберкульозу: організації поліпшення діагностики та раннього виявлення туберкульозу, впровадження міжнародних стандартів контролю за туберкульозом, підвищення ефективності лікування, організації управління, удосконалення підготовки медичних працівників і забезпечення високопрофесійними кадрами протитуберкульозних закладів, соціального захисту та матеріального забезпечення працівників, розвиток системи інформування населення з питань профілактики та лікування туберкульозу, соціальної реклами здорового способу життя тощо.
За інформацією прес-служби МОЗ України