Особливості діагностики та диференційованого лікування кропив’янки за наявності супутньої соматичної патології

10.05.2018

 

За даними світової літератури, частота виникнення кропив’янки становить від 41 до 58 на 1 000 000 населення. Хронічна рецидивна кропив’янка спостерігається у 1–5% популяції. За даними епідеміологічних досліджень, у США в 15–25% населення кропив’янка виникає хоча б 1 раз у житті та набуває хронічного рецидивного характеру в 75% випадків. Найчастіше захворювання розвивається в осіб 20–40 років.

У 2016 р. в алергологічному відділенні Харківської міської лікарні №27 пройшли лікування 485 хворих на кропив’янку, з них у 375 хворих діагностували гостру і в 110 хворих – хронічну рецидивну кропив’янку. В патогенезі кропив’янки лежать імунні, неімунні механізми та їх поєднання. Нерідко при кропив’янці можна виявити осередки хронічної інфекції, для чого проводять обстеження, зокрема фіброгастродуоденоскопію з визначенням наявності Hpylori в біоптатах слизової оболонки шлунка. Серед обстежених нами хворих на кропив’янку найчастіше була виявлена патологія травного тракту, обумовлена Hpylori. З числа обстежених у 22% хворих був ідентифікований інфекційний механізм кропив’янки, 33% – псевдоалергічний, 15% – пов’язаний з прийомом лікарських препаратів, 24% – ідіопатичний, 2% – пов’язаний з дією отрути перетинчастокрилих, 1,5% – з паразитарною інвазією, 2% – з фізичними чинниками і 0,5% – з неопластичним процесом. З 22% хворих з інфекційним механізмом кропив’янки у 12% був виявлений хронічний гастрит, асоційований з Hpylori, у 8% – виразкова хвороба, асоційована з Hpylori, у 2% – інші хронічні запальні процеси. Всього у 99 зі 164 пацієнтів з хронічним гастритом і виразковою хворобою (60%) при ендоскопічному дослідженні була виявлена інфекція, обумовлена Hpylori.

Хворим на кропив’янку проводилася терапія антигістамінними препаратами, системними глюкокортикостероїдами. Разом з тим, встановлення супутньої соматичної патології, що може сприяти появі висипань при кропив’янці, дало змогу здійснити патогенетично більш обґрунтоване та, внаслідок цього, більш ефективне лікування. Таким чином, у разі виявлення кропив’янки доцільним є призначення не лише антиалергічних засобів, а й проведення обстеження хворого з метою виявлення причинного чинника, що призвів до розвитку алергічного процесу, і призначення відповідного лікування, направленого на його усунення.

Журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія» Спеціальний номер ' 2018 Тема: Конференція «Алергійні захворювання в клінічній практиці»

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Алергія та імунологія

Всесвітній тиждень імунізації – 2021 Вакцинація нас зближує: катастрофі можна запобігти! 30.04.2021 Алергія та імунологія Всесвітній тиждень імунізації – 2021 Вакцинація нас зближує: катастрофі можна запобігти!

Людство зіштовхнулося з безпрецедентним викликом пандемії, котра наочно продемонструвала, якою може бути реальність без вакцин. Це підвищило обізнаність про руйнівий вплив спалахів інфекційних захворювань на людей, на стійкість і функціонування систем охорони здоров'я та світової економіки. У той час, коли світ сфокусував свою увагу на розробці та вдосконаленні критично важливих нових вакцин для захисту від COVID-19, необхідно підтримувати високі охоплення під час планової вакцинації, що дозволяє попередити мільйони смертей від вакцинокерованих захворювань. ...

05.04.2021 Алергія та імунологія Механізми виникнення свербежу: нові уявлення про взаємозв’язок нервової та імунної систем

На екзему або атопічний дерматит (АД) страждають приблизно 9,6 млн дітей та 16,5 млн дорослих у США. Хронічний свербіж шкіри має серйозний вплив на якість життя пацієнтів. Незважаючи на те, що про це дискомфортне відчуття вже багато відомо, все ж залишається багато питань та прогалин, що створює труднощі у лікуванні АД. Стаття авторів із Гарвардської медичної школи та Бригамської жіночої лікарні, опублікована у виданні The Proceedings of the National Academy of Sciences, пропонує нові підказки про основні механізми виникнення свербежу. Отримані дані свідчать про ключового молекулярного гравця, відомого як цистеїн-лейкотрієновий рецептор 2 (CysLT2R), який може бути новою мішенню терапії при АД....

22.06.2020 Алергія та імунологія Диета матери до и во время беременности и риск развития аллергических заболеваний у детей

Было показано, что потребление определенных пищевых продуктов во время беременности оказывает влияние на развитие астмы и других аллергических заболеваний. Тем не менее большинство исследований дают противоречивые результаты, и связь между материнской диетой до и во время беременности и рис­ком развития астмы и аллергических заболеваний у детей ранее не изучалась. ...