Чи підвищує оксиметазолін ефективність інтраназальних кортикостероїдів при лікуванні назальних поліпів?

03.07.2018

 

Хоча інтраназальні кортикостероїди є базовим методом лікування поліпозу носа, майже половина пацієнтів не реагує на таку терапію і потребує хірургічного лікування. Це дослідження мало на меті оцінити, чи використання оксиметазоліну (ОМЗ) має будь-який адитивний ефект щодо терапії інтраназальними кортикостероїдами та чи відбувається закладення носа як синдром рикошету після лікування оксиметазоліном.

Матеріали і методи

Шістдесят вісім пацієнтів із поліпозом носа були випадково розділені на дві групи у співвідношенні 1 : 1. Пацієнти однієї з них отримували ОМЗ + мометазону фуроат назальний спрей (МФНС), а іншої – плацебо + МФНС, по 2 впорскування в кожний носовий хід двічі на день (з інтервалом 5 хв між застосуванням кожного препарату) протягом 4 тижнів. Далі для лікування усіх пацієнтів застосовували МФНС, по 2 впорскування в кожний носовий хід двічі на день протягом 2 тижнів. Для оцінки результатів лікування було використано шкалу оцінювання носової симптоматики (nasal symptoms score), індекс пікового потоку вдиху, час назального мукоциліарного кліренсу (nasal mucociliary clearance time) та загальну оцінку поліпів носа (total nasal polyps score). Був проведений «intention-to-treat»-аналіз (аналіз усіх пацієнтів, включених у дослідження).

Результати та їх обговорення

У групу ОМЗ + МФНС увійшли 34 пацієнти, в групу плацебо + МФНС – 34. По одному пацієнту з кожної групи вибули до кінця дослідження. Через 4 тижні після початку лікування пацієнти з групи ОМЗ + МФНС продемонстрували значне поліпшення щодо закладеності носа, гіпосмії, пікового потоку, часу назального мукоциліарного кліренсу та загальної оцінки носових поліпів у порівнянні із пацієнтами з групи плацебо + МФНС. Під час назальної стероїдної фази у пацієнтів обох груп спостерігалося тривале поліпшення усіх показників. Проте наприкінці дослідження пацієнти групи ОМЗ + МФНС все ще демонстрували значно вираженіше поліпшення щодо закладеності носа, гіпосмії, часу назального мукоциліарного кліренсу і загальної оцінки носових поліпів, окрім пікового потоку, ніж група плацебо + МФНС.

Висновки

Застосування назальних стероїдів із ОМЗ для лікування поліпозу носа було більш ефективним протягом 6 тижнів, ніж застосування лише назальних стероїдів, щодо поліпшення закладеності носа, гіпосмії, носового мукоциліарного кліренсу та розмірів поліпа. Не було жодних даних про рикошетне відновлення закладеності носа після 4 тижнів лікування ОМЗ.

Kirtsreesakul V., Khanuengkitkong T., Ruttanaphol S. Department of Otolaryngology, Faculty of Medicine, Prince of Songkla University, Hat Yai, Songkhla, Thailand. Am J Rhinol Allergy. 2016 May; 30 (3): 195-200. doi: 10.2500/ajra.2016.30.4294

Матеріал вперше опубліковано в журналі «Клінічна імунологія. Інфектологія. Алергологія» № 4 (101) 2017

Дитячий лікар № 3 - 2017

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Пульмонологія та оториноларингологія

Революційні методи лікування туберкульозу: якби у Лесі Українки, Михайла Коцюбинського та Бориса Грінченка були сучасні ліки, що б це змінило? 24.03.2023 Пульмонологія та оториноларингологія Революційні методи лікування туберкульозу: якби у Лесі Українки, Михайла Коцюбинського та Бориса Грінченка були сучасні ліки, що б це змінило?

24 березня 1882 року німецький дослідник Роберт Кох виголосив доповідь, що стала результатом його 17-річних досліджень. Сенсаційний винахід: лихо всього людства, причина смертності протягом багатьох тисячоліть, виникає через збудника, що отримав назву «мікобактерія Коха»....

11.01.2022 Пульмонологія та оториноларингологія Фізична активність може покращити якість життя людей із астмою

Згідно з новим дослідженням вчених Університету Східної Англії (Велика Британія), заходи, спрямовані на стимулювання фізичної активності у людей із астмою, можуть покращити симптоми захворювання та якість життя....

14.12.2021 Пульмонологія та оториноларингологія Японські вчені виявили, що мелатонін посилює астму

Стан хворих на астму зазвичай погіршується вночі: часто вони відчувають посилення астматичних симптомів при так званій «нічній астмі». За наявними даними, понад 50 % смертей від астми відбувається саме вночі. Хоча раніше було запропоновано кілька тригерів, які пояснювали патогенез нічної астми, точні механізми, що регулюють цей фенотип захворювання, залишалися неясними. Однак тепер дослідникам нарешті вдалося зрозуміти, чому це відбувається. ...