Предикторы длительного пребывания в стационаре младенцев с бронхиолитом
Примерно 1/4 детей, госпитализированных с бронхиолитом, могут достаточно длительное время находиться в стационаре. До настоящего времени проведено незначительное количество исследований, оценивавших факторы, которые могут быть ассоциированы с длительным пребыванием младенцев с бронхиолитом в стационаре (особенно в странах с низким и средним уровнем доходов населения). Педиатры из Колумбии и США выполнили аналитическое одноцентровое перекрестное клиническое исследование, в которое включили детей с острым бронхиолитом (n=303; 58,1% – мальчики, медиана возраста – 3 месяца; возраст 1,0-7,0 месяцев), госпитализированных за период май-июнь 2016 г. Под длительным понималось пребывание в стационаре на протяжении 5 суток и более. Для того чтобы выявить независимые предикторы длительного пребывания в стационаре детей с бронхиолитом, сначала было исключено возможное влияние таких факторов, как пол, бронхолегочная дисплазия в анамнезе, количество дней с наличием респираторных симптомов, апноэ как первоначальная манифестация бронхиолита и другие фоновые патологические состояния. Согласно полученным результатам анализа, независимыми предикторами длительного пребывания в стационаре являлись:
- возраст (относительный риск – ОР – 0,92; 95% доверительный интервал – ДИ – от 0,84 до 0,99; p=0,049);
- недоношенность (OР 6,34; 95% ДИ от 1,10 до 36,46; p=0,038);
- подтвержденное инфицирование респираторно-синцитиальным вирусом (OР 1,92; 95% ДИ от 1,02 до 3,73; p=0,048);
- начальная сатурация кислородом (OР 0,94; 95% ДИ от 0,88 до 0,98; p=0,048).
Как подчеркивают авторы исследования, именно эти факторы следует принимать во внимание организаторам здравоохранения при планировании стратегий по уменьшению длительности стационарного лечения младенцев с бронхиолитом.
С.Е. Rodriguez-Martinez et al. J Investig Med. 2018; Mar 26
[Epub ahead of print]
Подготовила Елена Терещенко
Тематичний номер «Педіатрія» №1 (44), березень 2018 р.
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Пульмонологія та оториноларингологія
12.04.2024
Пульмонологія та оториноларингологія
Фармакологічне відновлення нижніх дихальних шляхів як спосіб лікування легеневого фіброзу
Для багатьох прогресуючих захворювань легень, таких як ідіопатичний легеневий фіброз (ІЛФ), ключовою проблемою є низький запас нових стовбурових клітин для відновлення та усунення пошкодження. Альвеолярні епітеліальні клітини 2 типу (AEC2s) відповідають за регенерацію та прискорення росту здорової тканини – без них функція легень знижується, і може виникнути низка важких захворювань. Але група вчених зі Scripps Research (дослідницький заклад у Каліфорнії) та його підрозділу з розроблення ліків, Інституту інноваційної медицини, створили невелику молекулу, що здатна стимулювати ріст легеневих стовбурових клітин. Ці нові відкриття, опубліковані у Proceedings of the National Academy of Sciences, забезпечують біологічне підтвердження концепції активації одного з регенеративних шляхів організму та відновлення пошкодженої легеневої тканини....
Команда медичних дослідників із Чжецзянського університету в Китаї розробила спосіб використання кріошокових пухлинних клітин для боротьби з раком легенів. У своєму дослідженні, опублікованому в журналі Science Advances, група застосовувала швидку обробку рідким азотом для модифікації пухлинних клітин із метою подальшої боротьби з пухлинами на моделях мишей. Як зазначають дослідники, інструменти редагування геному за допомогою методу CRISPR мають великі перспективи для лікування раку. ...
Використовуючи найсучасніші методи тканинної інженерії та 3D-принтер, дослідники Корнелльського університету створили точну копію вуха дорослої людини. Вони запропонували трансплантати із чітко визначеною анатомією та правильними біомеханічними властивостями для тих, хто народився із вродженою вадою розвитку вуха або втратив його....