Предикторы длительного пребывания в стационаре младенцев с бронхиолитом
Примерно 1/4 детей, госпитализированных с бронхиолитом, могут достаточно длительное время находиться в стационаре. До настоящего времени проведено незначительное количество исследований, оценивавших факторы, которые могут быть ассоциированы с длительным пребыванием младенцев с бронхиолитом в стационаре (особенно в странах с низким и средним уровнем доходов населения). Педиатры из Колумбии и США выполнили аналитическое одноцентровое перекрестное клиническое исследование, в которое включили детей с острым бронхиолитом (n=303; 58,1% – мальчики, медиана возраста – 3 месяца; возраст 1,0-7,0 месяцев), госпитализированных за период май-июнь 2016 г. Под длительным понималось пребывание в стационаре на протяжении 5 суток и более. Для того чтобы выявить независимые предикторы длительного пребывания в стационаре детей с бронхиолитом, сначала было исключено возможное влияние таких факторов, как пол, бронхолегочная дисплазия в анамнезе, количество дней с наличием респираторных симптомов, апноэ как первоначальная манифестация бронхиолита и другие фоновые патологические состояния. Согласно полученным результатам анализа, независимыми предикторами длительного пребывания в стационаре являлись:
- возраст (относительный риск – ОР – 0,92; 95% доверительный интервал – ДИ – от 0,84 до 0,99; p=0,049);
- недоношенность (OР 6,34; 95% ДИ от 1,10 до 36,46; p=0,038);
- подтвержденное инфицирование респираторно-синцитиальным вирусом (OР 1,92; 95% ДИ от 1,02 до 3,73; p=0,048);
- начальная сатурация кислородом (OР 0,94; 95% ДИ от 0,88 до 0,98; p=0,048).
Как подчеркивают авторы исследования, именно эти факторы следует принимать во внимание организаторам здравоохранения при планировании стратегий по уменьшению длительности стационарного лечения младенцев с бронхиолитом.
С.Е. Rodriguez-Martinez et al. J Investig Med. 2018; Mar 26
[Epub ahead of print]
Подготовила Елена Терещенко
Тематичний номер «Педіатрія» №1 (44), березень 2018 р.
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Пульмонологія та оториноларингологія
24.03.2023
Пульмонологія та оториноларингологія
Революційні методи лікування туберкульозу: якби у Лесі Українки, Михайла Коцюбинського та Бориса Грінченка були сучасні ліки, що б це змінило?
24 березня 1882 року німецький дослідник Роберт Кох виголосив доповідь, що стала результатом його 17-річних досліджень. Сенсаційний винахід: лихо всього людства, причина смертності протягом багатьох тисячоліть, виникає через збудника, що отримав назву «мікобактерія Коха»....
Згідно з новим дослідженням вчених Університету Східної Англії (Велика Британія), заходи, спрямовані на стимулювання фізичної активності у людей із астмою, можуть покращити симптоми захворювання та якість життя....
Стан хворих на астму зазвичай погіршується вночі: часто вони відчувають посилення астматичних симптомів при так званій «нічній астмі». За наявними даними, понад 50 % смертей від астми відбувається саме вночі. Хоча раніше було запропоновано кілька тригерів, які пояснювали патогенез нічної астми, точні механізми, що регулюють цей фенотип захворювання, залишалися неясними. Однак тепер дослідникам нарешті вдалося зрозуміти, чому це відбувається. ...