Плазменные биомаркеры повреждения головного мозга у новорожденных с гипоксически-ишемической энцефалопатией
Недавно американские неонатологи завершили клиническое исследование по оценке плазменных уровней специфических для головного мозга белков и цитокинов как маркеров повреждения головного мозга у новорожденных с гипоксически-ишемической энцефалопатией (ГИЭ), а также эффекта, оказываемого терапией эритропоэтином, на взаимосвязь между данными биомаркерами и исходами.
«Кандидатов» на роль биомаркеров повреждения головного мозга изучали в контексте многоцентрового рандомизированного исследования II фазы, оценивавшего возможности применения эритропоэтина с целью нейропротекции при ГИЭ. Забор образцов плазмы крови выполняли в начале (<24 ч) и на 5-е сутки. Наличие и степень повреждения головного мозга оценивали с помощью магнитно-резонансной томографии (МРТ) и по результатам оценки психоневрологического развития ребенка в возрасте 1 года. Были изучены взаимосвязи между повреждением головного мозга и применением эритропоэтина, содержанием в крови ряда специфических для головного мозга белков (S100B, убиквитин-карбокси-терминальная гидролаза L1 – UCH-L1, белок Тау, нейронспецифическая энолаза), а также уровнем цитокинов (интерлейкин – ИЛ‑1β, -6, -8, -10, -12P70, -13, интерферон-гамма – ИФН-γ, фактор некроза опухоли – ФНО, мозговой нейротрофический фактор, моноцитарный хемоаттрактантный белок‑1).
Анализ полученных результатов продемонстрировал, что у 50 новорожденных с ГИЭ повышенные исходные уровни S100B, белка Тау, UCH-L1, ИЛ‑1β, -6, -8, -10, -13, ФНО и ИФН-γ в крови в первые 24 ч жизни были ассоциированы с увеличением степени тяжести повреждения головного мозга, выявленного с помощью МРТ. Более высокий уровень белка Тау и более низкое содержание в крови мозгового нейротрофического фактора на 5-е сутки после рождения были ассоциированы с худшим неврологическим исходом в возрасте 1 года.
Доказательства значимого влияния терапии эритропоэтином на изменение уровней данных биомаркеров не выявлены, что, очевидно, обусловлено незначительными размерами данной когорты. Эффекты такой терапии нуждаются в дальнейшем изучении.
A.N. Massaro et al. J Pediatr. 2018 Mar; 194: 67-75
Подготовила Елена Терещенко
Тематичний номер «Педіатрія» №1 (44), березень 2018 р.
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Педіатрія
11.02.2022
Педіатрія
Хірургія, ортопедія та анестезіологія
Київські лікарі врятували дитину з рідкісними вадами дихальних шляхів та стравоходу
Спеціалісти НДСЛ МОЗ України «Охматдит» врятували хлопчика з рідкісною вродженою вадою дихальних шляхів та стравоходу, яка зустрічається раз на 10–20 тис. пологів. При народженні у дитини була виявлена ларинго-трахео-езофагеальна розщілина, при якій гортань і глотка, трахея і стравохід не розділені. Ще кілька років тому такі діти не мали шансів на життя. Потрапивши до «Охматдиту», дитина не могла самостійно дихати, ковтати, а також мала ваду серця – судинне кільце, що стискало трахею і стравохід. ...
Дорогі читачі! Вітаємо у Щоденнику медичних подій! У нашій щотижневій рубриці ви можете ознайомитися із цікавими подіями української медичної спільноти на наступний тиждень та запланувати учать у семінарах, вебінарах, конференціях. Тож обирайте, навчайтеся, вдосконалюйтеся! ...
75 % пацієнтів віком до п’яти років зіткнулися із втратою слуху, асоційованою із цисплатином, через три роки після початку терапії. Цисплатин є рятівним препаратом для багатьох дітей, хворих на рак, але нове дослідження UBC, опубліковане у журналі «Cancer», показує, що слух зовсім маленьких дітей страждає вже під час лікування та більшою мірою, ніж у дітей старшого віку. ...