Плазменные биомаркеры повреждения головного мозга у новорожденных с гипоксически-ишемической энцефалопатией

03.07.2018

 

Недавно американские неонатологи завершили клиническое исследование по оценке плазменных уровней специфических для головного мозга белков и цитокинов как маркеров повреждения головного мозга у новорожденных с гипоксически-ишемической энцефалопатией (ГИЭ), а также эффекта, оказываемого терапией эритропоэтином, на взаимосвязь между данными биомаркерами и исходами.

«Кандидатов» на роль биомаркеров повреждения головного мозга изучали в контексте многоцентрового рандомизированного исследования II фазы, оценивавшего возможности применения эритропоэтина с целью нейропротекции при ГИЭ. Забор образцов плазмы крови выполняли в начале (<24 ч) и на 5-е сутки. Наличие и степень повреждения головного мозга оценивали с помощью магнитно-резонансной томографии (МРТ) и по результатам оценки психоневрологического развития ребенка в возрасте 1 года. Были изучены взаимосвязи между повреждением головного мозга и применением эритропоэтина, содержанием в крови ряда специфических для головного мозга белков (S100B, убиквитин-карбокси-терминальная гидролаза L1 – ​UCH-L1, белок Тау, нейронспецифическая энолаза), а также уровнем цитокинов (интерлейкин – ​ИЛ‑1β, -6, -8, -10, -12P70, -13, интерферон-гамма – ​ИФН-γ, фактор некроза опухоли – ​ФНО, мозговой нейротрофический фактор, моноцитарный хемоаттрактантный белок‑1).

Анализ полученных результатов продемонстрировал, что у 50 новорожденных с ГИЭ повышенные исходные уровни S100B, белка Тау, UCH-L1, ИЛ‑1β, -6, -8, -10, -13, ФНО и ИФН-γ в крови в первые 24 ч жизни были ассоциированы с увеличением степени тяжести повреждения головного мозга, выявленного с помощью МРТ. Более высокий уровень белка Тау и более низкое содержание в крови мозгового нейротрофического фактора на 5-е сутки после рождения были ассоциированы с худшим неврологическим исходом в возрасте 1 года.

Доказательства значимого влияния терапии эритропоэтином на изменение уровней данных биомаркеров не выявлены, что, очевидно, обусловлено незначительными размерами данной когорты. Эффекты такой терапии нуждаются в дальнейшем изучении.

A.N. Massaro et al. J Pediatr. 2018 Mar; 194: 67-75

Подготовила Елена Терещенко

Тематичний номер «Педіатрія» №1 (44), березень 2018 р.

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Педіатрія

Народження за допомогою кесаревого розтину подвоює ймовірність невдачі вакцинації проти кору 14.05.2024 Інфекційні захворювання Педіатрія Народження за допомогою кесаревого розтину подвоює ймовірність невдачі вакцинації проти кору

Дослідження Кембриджського університету (Велика Британія) та Університету Фудань (Китай) показало, що одноразова доза ін'єкції проти кору в 2,6 рази частіше буде абсолютно неефективною в дітей, народжених за допомогою кесаревого розтину, порівнюючи з тими, хто народився природним шляхом. Такий висновок опублікований у журналі Nature Microbiology. У результаті імунна система дитини не виробляє антитіл для боротьби з інфекцією кору, тому немовля залишається чутливим до захворювання. Було виявлено, що лише повторна вакцинація викликає стійкий імунітет проти кору в дітей, які з’явилися на світ через кесарів розтин....

10.05.2024 Інфекційні захворювання Педіатрія За останні півстоліття вакцини врятували 154 мільйони життів

Міжнародна група дослідників у галузі охорони здоров’я та медицини, включаючи співробітників ВООЗ, які працюють з економістами та фахівцями з моделювання, виявила, що використання вакцин врятувало життя приблизно 154 мільйонам людей за останні пів століття. У своєму дослідженні, опублікованому в The Lancet, вчені використовували математичне та статистичне моделювання, щоб оцінити кількість врятованих життів завдяки вакцинації, а потім додали їх разом, щоб отримати загальну суму. За підрахунками, у 2024 році дитина молодше 10 років, вакцинована за графіком, має на 40 % більше шансів дожити до наступного дня народження, порівнюючи з гіпотетичним сценарієм відсутності вакцинації. Підвищена ймовірність виживання спостерігається навіть у пізньому дорослому віці....

09.05.2024 Акушерство/гінекологія Педіатрія Генетичні дослідження пропонують зрозуміти генез spina bifida – розщілини хребта

Група дослідників зі Школи медицини Каліфорнійського університету в Сан-Дієго провела дослідження, яке пропонує нове розуміння причин розщілини хребта, поширеної вродженої вади, за якої відбувається неповне закриття хребта та оболон спинного мозку на ранніх термінах внутрішньоутробного розвитку. Якщо перед пологами аналіз крові або амніоцентез виявляють високий рівень α-фетопротеїну, існує вищий ризик розщілини хребта. Ультразвукове дослідження також може виявити патологію. Нове дослідження показує, що особи, які є носіями особливої хромосомної делеції (присутньої в одному із 2500 живонароджених), демонструють ризик розщілини хребта у понад 10 разів вищий, ніж у загалу. Дослідження також підкреслює важливу роль звичайних харчових добавок у зниженні ризику spina bifida....