15 січня, 2016
Оксигенотерапія у пацієнтів з інфарктом міокарда з елевацією семента ST
Відомо, що допоміжна оксигенотерапія в деяких випадках не приносить користі і навіть може зашкодити пацієнтам з хронічним обструктивним захворюванням легень чи задишкою. Однак цей підхід усе ще широко застосовується у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда (ГІМ) з елевацією сегмента ST через ішемічну природу цієї патології. На сьогодні в низці невеликих досліджень показано, що оксигенотерапія може не мати жодної користі у пацієнтів з ГІМ з елевацією сегмента ST.
Дослідники з Австралії провели рандомізоване дослідження задля оцінки впливу оксигенотерапії на догоспітальному і госпітальному етапах у цієї категорії хворих. Пацієнтам основної групи призначався кисень (8 л/хв) на етапі швидкої допомоги і далі, в катетеризаційній лабораторії і відповідному відділенні. Учасникам контрольної групи кисень призначався лише за умови зниження рівня сатурації <94%. З 638 рандомізованих на етапі швидкої допомоги пацієнтів у 441 діагноз ГІМ з елевацією ST було підтверджено при проведенні коронарографії, їх дані були включені до аналізу. Первинною кінцевою точкою було ураження міокарда (визначене за рівнями тропоніну і креатинкінази).
Середні пікові рівні тропоніну між групами достовірно не відрізнялись, однак в учасників групи оксигенотерапії було виявлено достовірно вищі середні пікові рівні креатинкінази (1948 од/л у порівнянні з 1543 од/л), вищі рівні рецидиву ІМ протягом госпіталізації (5,5 vs 0,9%) і більше зростання розміру інфаркту при проведенні МР-дослідження серця через 6 міс (20,3 у порівнянні з 13,1 г).
У коментарях зазначається, що, виходячи з результатів аналізу, пацієнтам з ГІМ з елевацією сегменту ST, у яких підтримується нормальна сатурація, проведення оксигенотерапії не показане. Загалом практика рутинного застосування оксигенотерапії у даної категорії хворих, на думку дослідників, має бути змінена.