30 грудня, 2015
Оновлення рекомендацій щодо ведення інфекційного ендокардиту
Нижче наведено ключові моменти оновлених рекомендацій Європейського товариства кардіології (ESC) щодо ведення пацієнтів з інфекційним ендокардитом (ІЕ).
Профілактика. Найвищий ризик ІЕ мають хворі з протезованими клапанами серця чи особи, у яких використовувалися протезні матеріали впродовж втручання на клапані, пацієнти з перенесеним ІЕ і хворі з т. зв. синьою вродженою вадою серця, з приводу якої не проводилося хірургічне втручання. В останній редакції керівництв рекомендовано проводити консультування пацієнтів середнього й високого ризику з приводу важливості дотримання гігієни шкіри і ротової порожнини, профілактична антибіотикотерапія має бути втручанням резерву лише у пацієнтів найвищого ризику.
Команда з лікування ІЕ. Ведення пацієнтів з ІЕ передбачає використання комплексного підходу й залучення команди спеціалістів. Підтримується ведення хворих на ІЕ у відповідних центрах спеціалізованою командою фахівців із лікування даної патології.
Діагностика. Діагноз ІЕ базується на модифікованих критеріях Duke, за якими можна достовірно встановити ІЕ, запідозрити чи виключити його наявність. Серед методів візуалізації ключову роль у веденні й моніторуванні пацієнтів з ІЕ відіграє ехокардіографія (як трансторакальна, так і черезстравохідна).
Оцінка прогнозу. Предикторами несприятливих наслідків у пацієнтів з ІЕ є індивідуальні особливості пацієнта (похилий вік, ІЕ протезованого клапана, цукровий діабет і наявність коморбідних станів, таких як імуносупресія тощо), клінічні ускладнення ІЕ (серцева недостатність, ниркова недостатність, ішемічний інсульт, крововилив у головний мозок, септичний шок), специфічні збудники (Staphylococcus aureus, гриби, грамнегативні бактерії, що не входять до групи HACEK) й ехокардіографічні знахідки (периклапанне ураження, важка клапанна регургітація в лівих відділах серця, низька фракція викиду лівого шлуночка, наявність виражених вегетацій, важка дисфункція протезованого клапана).
Антибактеріальна терапія. У настанові містяться специфічні рекомендації стосовно різних мікроорганізмів. Так, аміноглікозиди більше не рекомендовані для лікування ІЕ при нативних клапанах. При використанні даної групи оптимальним є режим застосування 1 р/добу з метою запобігання нефротоксичності. Рифампіцин має призначатися лише за наявності ІЕ на фоні протезованих клапанів і після 3-5 днів ефективної антибіотикотерапії (після усунення бактеріємії).
У даних рекомендаціях розглядалися лише опубліковані дані клінічних досліджень і когортних аналізів щодо ефективності антибіотиків. Оптимальне лікування стафілококового ІЕ залишається предметом дискусій.
Основні ускладнення ІЕ клапанів лівих відділів серця – серцева недостатність, неконтрольована інфекція і системні емболії.
Інші ускладнення ІЕ включають неврологічні порушення, інфіковані аневризми, ускладнення з боку селезінки, міокардит і перикардит, порушення ритму й провідності серця, прояви з боку скелетної мускулатури й гостру ниркову недостатність.
Хірургічне лікування. Основна мета хірургічного втручання полягає у видаленні інфікованої тканини й реконструкції анатомічних структур серця, включаючи пластику чи заміну інфікованих клапанів.
Специфічні ситуації. Окремі стани, що потребують призначення додаткових методів лікування, включають ІЕ протезованого клапана; ІЕ, асоційований з імплантацією електронних пристроїв; ІЕ правих відділів серця; ІЕ, який є ускладненням вродженої вади серця; ІЕ на тлі вагітності, а також питання антитромботичної терапії впродовж лікування ІЕ.