10 березня, 2016
Комбінація двох діуретиків у половинних дозах: ефективність і безпечність
Тривалий час тіазидні діуретики, такі як гідрохлортіазид (ГХТ), вважалися препаратами першої лінії в лікуванні артеріальної гіпертензії (АГ), однак частота їх застосування зменшилась через імовірне зростання ризику розвитку цукрового діабету. Вважається, що підвищення ризику зумовлене виведенням калію. Калійзберігаючі діуретики, зокрема амілорид, можуть стати альтернативою, однак у зв’язку з теоретичним ризиком гіперкаліємії на тлі їх прийому необхідний постійний моніторинг рівня електролітів. Комбіноване застосування обох діуретиків у менших дозах може нівелювати зміни рівня калію крові, при цьому підвищуючи виведення натрію за допомогою двох різних механізмів і сприяючи більш вираженому зниженню рівня артеріального тиску (АТ) порівняно з монотерапією кожним препаратом.
У дослідженні PATHWAY-3 узяли участь 399 пацієнтів з АГ і супутнім ожирінням (середній вік – 61-63 роки), у яких були показання до прийому діуретиків і як мінімум ще один додатковий фактор ризику метаболічного синдрому. Пацієнти були рандомізовані в групу прийому амілориду в дозі 10 мг (n=132), 25 мг ГХТ (n=134) або комбінації обох препаратів у половинній дозі (n=133) протягом 12 тиж. Після цього дози лікарських засобів в усіх групах на наступні 12 тиж прийому були подвоєні.
Основні результати
Стосовно первинної кінцевої точки – зміни перорального глюкозотолерантного тесту порівняно з вихідними даними – було відзначено достовірну різницю між групою амілориду і ГХТ з підвищенням рівня глюкози в групі ГХТ і зниження – в групі амілориду. Середня різниця концентрації глюкози між групами за період спостереження становила 0,55 ммоль/л (р=0,009).
Рівень глюкози в групі комбінованого прийому діуретиків залишився незмінним і достовірно меншим, ніж у групі ГХТ (на 0,42 ммоль/л; р=0,048).
Як вторинну кінцеву точку використовували ступінь контролю рівня АТ. Показники АТ в обох групах монотерапії були зіставні: зниження рівня АТ в групі амілориду становило 14,7 мм рт. ст., в групі ГХТ – 14,0 мм рт. ст. Максимальний антигіпертензивний ефект спостерігався в групі комбінованого призначення діуретиків, яке забезпечило додаткове зниження АТ на 3,4 мм рт. ст. порівняно з групою ГХТ (р=0,007). У групі комбінованої терапії не спостерігалося зміни показників калію крові.
Амілорид добре переносився хворими, при цьому не спостерігалося підвищення рівня калію >5,8 ммоль/л, незважаючи на супутній прийом інгібіторів АПФ/блокаторів рецепторів ангіотензину.
За матеріалами сайту www.webcardio.org