ВОЗ призвала усилить борьбу с инфекциями, передающимися половым путем
Продолжающееся распространение в мире трихомониаза, хламидиоза, гонореи и сифилиса – инфекций, передающихся половым путем (ИППП), свидетельствует об отсутствии прогресса в борьбе с ними и требует от мирового сообщества скоординированных действий. Об этом заявила Всемирная организация здравоохранения (ВОЗ), опубликовавшая данные исследования, согласно которому ежедневно в мире более 1 млн человек в возрасте от 15 до 49 лет заражаются этими болезнями.
«Мы являемся свидетелями вызывающего беспокойство отсутствия прогресса в вопросе о прекращении распространения инфекций, передающихся половым путем», – заявил журналистам исполнительный директор ВОЗ Питер Салама, курирующий вопрос обеспечения всеобщего охвата услугами здравоохранения. Новые данные ВОЗ, подчеркнул он, должны дать мировому сообществу «сигнал к пробуждению» и побудить его к принятию согласованных действий и обеспечению доступа к лечению всем, кто в нем нуждается.
Согласно исследованию ВОЗ, в 2016 году среди людей в возрасте 15-49 лет в мире было зарегистрировано 156 млн новых случаев заражения трихомониазом, 127 млн – хламидиозом, 87 млн – гонореей, 6,3 млн – сифилисом. ВОЗ подчеркивает, что эти инфекции «поддаются лечению». Она напоминает, что ИППП «оказывают большое влияние на здоровье детей и взрослых». Если эти инфекции не лечить, они могут привести к «серьезным и хроническим последствиям для здоровья, включая неврологические и сердечно-сосудистые болезни, бесплодие, внематочную беременность, мертворождение и повышенный риск ВИЧ». В социальном аспекте эти недуги также «ассоциируются со значительным уровнем позора и домашнего насилия».
По оценкам ВОЗ, вследствие сифилиса в 2016 году около 200 тыс. детей родились мертвыми или умерли в младенческом возрасте, и это одна из главных причин смертности среди младенцев. С момента последней публикации сведений об ИППП в 2012 году, подчеркивает организация, не было достигнуто существенного снижения числа инфицированных и темпов новых заражений. В среднем примерно каждый 25-й человек в мире является носителем по меньшей мере одной из четырех ИППП.
По материалам https://www.rmj.ru/news
Тематичний номер «Гінекологія, Акушерство, Репродуктологія» № 2 (34), червень 2019 р.
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ
25.04.2024
Онкологія та гематологія
CLAUDIA – замкнена система доставки ліків, що може збільшити ефективність хіміотерапії
Коли пацієнти з пухлинами проходять курс хіміотерапії, доза більшості препаратів розраховується на площу поверхні тіла. Цей показник вираховується за формулою Дюбуа 1916 року, при цьому береться до уваги зріст та вага пацієнта. Ця формула була сформована на основі даних лише про дев’ять пацієнтів. Вирахуване таким чином дозування не зважає на інші фактори і може призвести до того, що пацієнти отримають або забагато, або замало препарату. Аби зробити дозування більш точним, інженери Массачусетського технологічного інституту винайшли альтернативний підхід, який дозволяє персоналізувати дозу для кожного пацієнта. Їхня система вимірює кількість препарату в організмі, і ці цифри передаються в контролер, який може відповідно регулювати швидкість інфузії....
Метицилінрезистентний Staphylococcus aureus (MRSA) – це група грампозитивних бактерій, які генетично відрізняються від інших штамів Staphylococcus aureus. У 2019 році цей збудник спричинив понад 100 000 смертей у всьому світі через стійкість до антимікробних препаратів. Окрім цього, за оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, у 2019 році стійкі до антимікробних препаратів інфекції вбили понад 1 мільйон людей у всьому світі. У лікарів і дослідників є занепокоєння, що за такої тенденції через 20 або 30 років більшість із ліків перестануть бути ефективними, що поверне людство в епоху до створення антибіотиків. У дослідженні Nature Communications співробітники Мічиганського державного університету повідомили про прорив, який допоможе впоратися із цією глобальною загрозою. Зокрема, команда створила багатонадійну вакцину-кандидат проти бактерій, стійких до антибіотиків....
Дослідники з Кельнського університету в Німеччині знайшли нове застосування кніцину, речовини, що отримується з розторопші. Розторопша (Cnicus benedictus) – рослина з родини айстрових, яка в Україні росте як бур'ян – на полях, уздовж доріг, у сухих місцях. Століттями її використовували як лікарську речовину у вигляді екстракту або чаю, наприклад, для покращення травлення. Науковці Центру фармакології Університетської лікарні Кельна та Медичного факультету Кельнського університету знайшли абсолютно нове застосування кніцину. Моделі тварин, а також клітини людини показали, що кніцин значно прискорює ріст аксонів, тобто нервових волокон, що йдуть від тіла клітини до органів, що іннервуються, та інших нервових клітин....