Гиполипидемическая и гипотензивная терапия: почему пациенты набирают вес и меньше двигаются?
Модификация образа жизни – ключевой подход к профилактике сердечно-сосудистых осложнений. К сожалению, назначение лекарственных препаратов зачастую воспринимается пациентами как полная защита от всех заболеваний. По их мнению, прием препаратов избавляет их от необходимости соблюдать диету и двигаться. В рутинной практике врачи достаточно часто сталкиваются с таким феноменом, теперь же эти тенденции были подтверждены в рамках крупного популяционного исследования.
В журнале JAHA опубликованы результаты популяционного исследования Finnish Public Sector, включившего 41 225 лиц старше 40 лет, исходно не страдавших от сердечно-сосудистых заболеваний. Включение и наблюдение участников производилось в период с 2000 по 2013 год. Гиполипидемическая и/или гипотензивная терапия были инициированы у 10% включенных лиц. Отслеживались такие маркеры модификации образа жизни, как индекс массы тела, физическая активность, курение и употребление алкоголя.
Как оказалось, у лиц, которым назначалась медикаментозная терапия, прирост индекса массы тела был на 19% больше, они меньше двигались, чем лица, которые не получали лекарств. Вероятность достичь критериев ожирения у принимающих лекарства была в 1,82 раза выше, вероятность попасть в страту физически неактивных лиц повышалась на 8%. С другой стороны, у этих же лиц в большей степени снижалось потребление алкоголя (на 1,85 г в неделю). Доля лиц с очень высоким потреблением алкоголя не различалась среди тех, кто принимал лекарства, и тех, кто терапии не получал. Вероятность того, что курильщик прекратит курить, в группе медикаментозной терапии была на 26% выше. Отдельно авторы проанализировали, не мог ли больший прирост ИМТ быть следствием того, что лица из группы медикаментозной терапии чаще бросали курить. Сравнив тех, кто бросил курить в каждой подгруппе, авторы пришли к выводу, что в группе медикаментозной терапии прирост ИМТ все равно оставался достоверно выше.
Таким образом, необходимо более пристально контролировать мероприятия по модификации образа жизни (в первую очередь контроль массы тела и физической активности) у пациентов, которым инициирована гиполипидемическая и/или гипотензивная терапия.
По материалам https://www.ahajournals.org
Тематичний номер «Акушерство, Гінекологія, Репродуктологія» № 1 (37) 2020 р.
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Ендокринологія
24.04.2024
Гастроентерологія
Ендокринологія
Кишкова мікробіота діє як додаткова печінка, регулюючи рівні глюкози та амінокислот у крові господаря
Згідно з новим дослідженням вчених Корнелльського університету (штат Нью-Йорк, США), мікроби в кишечнику ссавців можуть суттєво змінювати метаболізм амінокислот і глюкози своїх господарів, діючи майже як додаткова печінка. Робота, опублікована в Cell Host & Microbe, доповнює список способів, за допомогою яких мікробіом впливає на фізіологію, що може сприяти розвитку нових стратегій лікування запальних захворювань кишечника та діабету. Останнім часом вчені виявили, що мільярди мікробів, які живуть на людському тілі та в ньому, суттєво впливають на нашу фізіологію. Співробітники університету прагнули оцінити, наскільки ефективно різні бактерії, які мешкають у нашому кишечнику, використовують амінокислоти, що отримує людина....
Ініціатива жіночого здоров’я – це серія клінічних досліджень, ініційованих Національним інститутом здоров’я США вперше у 1991 році для вирішення основних проблем зі здоров’ям, що спричиняють захворюваність і смертність жінок у постменопаузі. Після їхніх рекомендацій у 2002 році багато жінок відмовилися від прийому гормональної терапії (ГТ), особливо після 65 років, через побоювання підвищеного ризику розвитку різних видів раку та серцево-судинних захворювань. Нове дослідження показує, що ці страхи можуть бути безпідставними, залежно від типу, шляху введення та дози ГТ. Оновлені результати опубліковані в журналі The Menopause Society....
Препарати, відомі як аналоги GLP-1, стають усе більш популярними для лікування діабету та ожиріння, але існують побоювання, що вони можуть підвищити ризик раку щитоподібної залози. Масштабне скандинавське дослідження під керівництвом науковців із Каролінського інституту у Швеції не виявило доказів такого зв’язку. ...