В онкологічних пацієнтів нижча частота виявлення антитіл після перенесеного COVID‑19, ніж у медичних працівників

16.06.2020

Результати аналізу, в який були включені хворі на рак і медичні працівники Центру Леона Берара з боротьби з онкологічними захворюваннями (Ліон, Франція), показали, що у пацієнтів з раком спостерігалася значно нижча частота виявлення антитіл до SARS-CоV‑2 через 15 днів або пізніше після симптомів COVID‑19 та позитивного результату тесту полімеразної ланцюгової реакції із зворотною транскрипцією (ПЛР‑ЗТ), ніж серед медичних працівників. Такі дані були оприлюднені 30 квітня командою дослідників на чолі з проф. Жаком-Івом Блеєм у журналі Annals of Oncology.

Аналіз показав, що 5 (5,9%) з 85 пацієнтів із раком та 13 (5,4%) із 244 медичних працівників мали антитіла проти COVID‑19. Однак у пацієнтів, котрі отримували протипухлинне лікування за місяць до тестування, антитіла виявляються рідше.

Команда дослідників Центру Леона Берара провела ретроспективний аналіз даних онкологічних пацієнтів з підозрою на COVID‑19 (з 1 березня по 16 квітня 2020 р.), які були включені до клінічного дослідження Oncovid‑19, та медичних працівників, які пройшли добровільне тестування у своєму центрі.

Загалом 85 онкологічним хворим було досліджено зразки з носоглотки на SARS‑CoV2 методом ПЛР-ЗТ та проведено швидкий імуноферментний аналіз на наявність антитіл Coronadiag® (через 15 днів після позитивного результату аналізу ПЛР‑ЗТ чи перенесених симптомів COVID‑19). Coronadiag® також виконали у 244 лікарів і медсестер (включаючи 14 осіб, у яких попередньо був позитивний результат ПЛР-ЗТ).

Так, 10 (12%) з 85 онкологічних пацієнтів мали позитивний результат ПЛР-ЗТ на SARS-CoV2, 5 (6%) хворих – ​позитивний результат аналізу на антитіла. У 3 (30%) з 10 пацієнтів, які мали інфекцію SARS-CoV2, підтверджену методом ПЛР-ЗТ, антитіла виявляли через 15 днів від початку захворювання. Крім того, у 2 (2,3%) з 75 інших онкологічних хворих, які мали негативний результат ПЛР-ЗТ, виявили IgG до SARS-CоV2.

При аналізі результатів тестів 244 медичних працівників (у тому числі 14 осіб з позитивним результатом ПЛР-ЗТ), отримало такі дані: 10 (71%) з 14 мали позитивний тест на антитіла через 15 днів або пізніше після перенесених симптомів; 3 (1,3%) з решти 230 медичних працівників мали антитіла, але водночас – ​негативний результат ПЛР-ЗТ. Дослідники встановили, що частота сероконверсії через 15 днів після інфекції SARS-CоV2, підтвердженої методом ПЛР-ЗТ, була значно нижчою у пацієнтів з раком, ніж у медичних працівників (30 проти 71%; p=0,04). Крім того, група дослідників повідомила, що 6 із 7 хворих із серонегативним результатом отримали цитотоксичну терапію або зазнали серйозного хірургічного втручання протягом попередніх 4 тижнів. У пацієнтів, котрі отримували протипухлинне лікування за 1 місяць до тестування, антитіла виявляються рідше. Проте необхідні додаткові дослідження, щоб підтвердити, чи впливає на імунну відповідь специфічне протипухлинне лікування.

Детальніше – ​на https://doi.org/10.1016/j.annonc.2020.04.475.

Тематичний номер «Онкологія, Гематологія, Хіміотерапія» № 2 (63) 2020 р.

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Інфекційні захворювання

Цифрова система візуалізації на основі штучного інтелекту створена для отримання швидких результатів біопсії 26.04.2024 Діагностика Онкологія та гематологія Цифрова система візуалізації на основі штучного інтелекту створена для отримання швидких результатів біопсії

Дослідники з Університету Ватерлоо (Онтаріо, Канада) винайшли цифрову медичну систему візуалізації, яка значно покращує процес виявлення новоутворень: лікарі отримують моментальні результати для швидкого та ефективного лікування всіх типів раку. Система дистанційного зондування фотонного поглинання (PARS), інноваційна технологія, створена з нуля, є швидшою, ніж традиційні методи виявлення раку, і має на меті поставити діагноз за лічені хвилини, уможливлюючи швидке хірургічне втручання. Зараз пацієнти можуть чекати тижнями або навіть місяцями, щоб отримати результати біопсії, що призводить до затримок у лікуванні та підвищеного занепокоєння хворих. Робота опублікована в журналах IEEE Transactions on Biomedical Engineering та Scientific Reports. ...

25.04.2024 Онкологія та гематологія CLAUDIA – замкнена система доставки ліків, що може збільшити ефективність хіміотерапії

Коли пацієнти з пухлинами проходять курс хіміотерапії, доза більшості препаратів розраховується на площу поверхні тіла. Цей показник вираховується за формулою Дюбуа 1916 року, при цьому береться до уваги зріст та вага пацієнта. Ця формула була сформована на основі даних лише про дев’ять пацієнтів. Вирахуване таким чином дозування не зважає на інші фактори і може призвести до того, що пацієнти отримають або забагато, або замало препарату. Аби зробити дозування більш точним, інженери Массачусетського технологічного інституту винайшли альтернативний підхід, який дозволяє персоналізувати дозу для кожного пацієнта. Їхня система вимірює кількість препарату в організмі, і ці цифри передаються в контролер, який може відповідно регулювати швидкість інфузії....

25.04.2024 Інфекційні захворювання Створення вакцини для боротьби з MRSA та іншими інфекціями, стійкими до антибіотиків

Метицилінрезистентний Staphylococcus aureus (MRSA) – це група грампозитивних бактерій, які генетично відрізняються від інших штамів Staphylococcus aureus. У 2019 році цей збудник спричинив понад 100 000 смертей у всьому світі через стійкість до антимікробних препаратів. Окрім цього, за оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, у 2019 році стійкі до антимікробних препаратів інфекції вбили понад 1 мільйон людей у всьому світі. У лікарів і дослідників є занепокоєння, що за такої тенденції через 20 або 30 років більшість із ліків перестануть бути ефективними, що поверне людство в епоху до створення антибіотиків. У дослідженні Nature Communications співробітники Мічиганського державного університету повідомили про прорив, який допоможе впоратися із цією глобальною загрозою. Зокрема, команда створила багатонадійну вакцину-кандидат проти бактерій, стійких до антибіотиків....