Гіполіпідемічна і гіпотензивна терапія: чому пацієнти набирають вагу і менше рухаються?
Модифікація способу життя – ключовий підхід до профілактики серцево-судинних ускладнень. На жаль, призначення лікарських засобів часто сприймається хворими як повний захист від усіх захворювань. На думку багатьох пацієнтів, прийом препаратів позбавляє їх від необхідності дотримуватися дієти і активно рухатися. У своїй повсякденній практиці лікарі доволі часто стикаються зі згаданим феноменом, а нещодавно ці тенденції були підтверджені результатами великого популяційного дослідження Finnish Public Sector, які було опубліковано в журналі JAHA. У дослідження було залучено 41 225 осіб старше 40 років, які від початку не страждали на серцево-судинні захворювання. Спостереження за учасниками здійснювали в період з 2000 по 2013 рік. Гіполіпідемічна і/або гіпотензивна терапія були ініційовані в 10% осіб. Відстежувалися такі маркери модифікації способу життя, як індекс маси тіла (ІМТ), фізична активність, куріння і вживання алкоголю.
Як виявилося, в осіб, яким призначалася медикаментозна терапія, приріст ІМТ був на 19% більше, вони менше рухалися, ніж особи, які не отримували ліків. Імовірність досягти критеріїв ожиріння в тих, хто приймав ліки, була в 1,82 раза вища, імовірність потрапити в категорію фізично неактивних осіб підвищувалася на 8%.
Водночас у цих же осіб більшою мірою знижувалося споживання алкоголю (на 1,85 г у тиждень). Частка осіб із дуже високим споживанням алкоголю з-поміж тих, хто приймав ліки, і тих, хто не перебував на терапії, була порівняною.
Імовірність того, що курець припинить палити, у групі медикаментозної терапії була на 26% вища. Окремо автори проаналізували, чи не міг більший приріст ІМТ бути наслідком того, що пацієнти групи медикаментозної терапії частіше кидали палити. Порівнявши тих, хто кинув курити в кожній підгрупі, дослідники дійшли висновку, що в групі медикаментозної терапії приріст ІМТ все одно залишався достовірно вище.
Отже, необхідно пильніше контролювати заходи з модифікації способу життя (передусім контроль маси тіла й фізичної активності) у пацієнтів, яким ініційована гиполіпідемічна і/або гіпотензивна терапія.
За матеріалами https://www.ahajournals.org
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Ендокринологія
Ініціатива жіночого здоров’я – це серія клінічних досліджень, ініційованих Національним інститутом здоров’я США вперше у 1991 році для вирішення основних проблем зі здоров’ям, що спричиняють захворюваність і смертність жінок у постменопаузі. Після їхніх рекомендацій у 2002 році багато жінок відмовилися від прийому гормональної терапії (ГТ), особливо після 65 років, через побоювання підвищеного ризику розвитку різних видів раку та серцево-судинних захворювань. Нове дослідження показує, що ці страхи можуть бути безпідставними, залежно від типу, шляху введення та дози ГТ. Оновлені результати опубліковані в журналі The Menopause Society....
Препарати, відомі як аналоги GLP-1, стають усе більш популярними для лікування діабету та ожиріння, але існують побоювання, що вони можуть підвищити ризик раку щитоподібної залози. Масштабне скандинавське дослідження під керівництвом науковців із Каролінського інституту у Швеції не виявило доказів такого зв’язку. ...
Лікування синдрому обструктивного апное сну (СОАС) за допомогою нервової стимуляції, яке спочатку було схвалено лише для людей з індексом маси тіла (ІМТ) у здоровому діапазоні, нещодавно було поширено на пацієнтів з ІМТ до 40, діапазоном, який зазвичай описується як важке ожиріння. Здоровими вважаються особи із показником ІМТ від 18,5 до 24,9. Розширені критерії прийнятності для лікування надають більшій кількості пацієнтів з апное уві сні доступ до дедалі популярнішої терапії, відомої як стимуляція під’язикового нерва. Однак нове дослідження Медичної школи Вашингтонського університету в Сент-Луїсі вказує на те, що ймовірність успішного лікування нервовою стимуляцією значно падає, коли вага пацієнта перевищує нормальний діапазон....