Всесвітній тиждень імунізації – 2021 Вакцинація нас зближує: катастрофі можна запобігти!

Людство зіштовхнулося з безпрецедентним викликом пандемії, котра наочно продемонструвала, якою може бути реальність без вакцин. Це підвищило обізнаність про руйнівий вплив спалахів інфекційних захворювань на людей, на стійкість і функціонування систем охорони здоров'я та світової економіки. У той час, коли світ сфокусував свою увагу на розробці та вдосконаленні критично важливих нових вакцин для захисту від COVID-19, необхідно підтримувати високі охоплення під час планової вакцинації, що дозволяє попередити мільйони смертей від вакцинокерованих захворювань. Для цього важливо об'єднати зусилля та наголосити на важливості вакцинації в умовах пандемії.

«Вакцинація зближує!» – це гасло стало темою Всесвітнього тижня імунізації 2021 року. Кампанія закликає до більш активної участі в імунізації в усьому світі та підкреслює важливість вакцинації задля об'єднання людей, а також необхідність колективних дій для захисту населення всіх вікових груп від захворювань, яким можна запобігти за допомогою вакцин.

У центрі уваги Всесвітнього тижня імунізації – забезпечення доступності імунізації та підвищення довіри до вакцин, які допоможуть людству просунутися вперед на шляху до cвіту, в якому ми зможемо знову бути разом, до світу, вільного від вакцинокерованих захворювань. Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) акцентує, що кожен може стати «героєм вакцинації», зробивши свій вклад у популяризацію імунізації та створення колективного імунітету в суспільстві.

Актуальним аспектам вакцинопрофілактики у світі та Україні був присвячений онлайн-захід для представників ЗМІ, що відбувся 20 квітня 2021 року в межах Всесвітнього тижня імунізації за підтримки фармацевтичної компанії GSK Україна. Під час зустрічі провідні українські експерти, представники державних установ та фахівці в галузі імунології та сімейної медицини – Федір Лапій, к. м. н., доцент кафедри дитячих інфекційних захворювань та імунології НУОЗ ім. П. Л. Шупика, Роман Родина, директор Центру громадського здоров'я МОЗ України, Анна Фенчак, начальниця управління фінансових гарантій медичного обслуговування населення департаменту замовлення медичних послуг та лікарських засобів Національної cлужби здоров’я України, Тетяна Бухановська, к. м. н., доцент кафедри сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги НУОЗ ім. П. Л. Шупика, Лариса Костюченко, д. м. н., завідувачка педіатричного відділення Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медцентру, професор кафедри клінічної імунології та алергології ЛНМУ ім. Д. Галицького та Інна Іваненко, виконавча директорка фонду «Пацієнти України», – представили останні дані щодо епідеміологічної ситуації з вакцинокерованими захворюваннями в Україні. Зокрема, озвучено оновлені рекомендації ВООЗ і Міністерства охорони здоров'я України щодо імунізації в умовах карантину, який діє в країні через поширення COVID-19. Окрему увагу учасники заходу приділили вакцинації людей із груп ризику та обговорили довгострокову стратегію імунізації і вдосконалення Національного календаря щеплень. Протягом понад 200 років вакцини захищають людей від тягаря захворювань, що загрожують життю і заважають розвитку. Зрештою, імунізація дозволила врятувати людству сотні мільйонів життів і отримала широке визнання як одна з найефективніших інвестицій в суспільне здоров'я. Водночас, у світі налічується близько 20 мільйонів невакцинованих або частково вакцинованих дітей, які мають ризик потенційно смертельних захворювань. Однак досить багато людей пропускають життєво важливу вакцинацію в підлітковому, дорослому та літньому віці².

Експерти наголосили, що з 2014 року в Україні спостерігалися стабільно низькі показники охоплення дітей у віці до року так званим первинним вакцинальним комплексом – кількістю доз вакцини, що є необхідними для створення базового імунітету. 2017 року країна потрапила до десятки держав світу з найнижчим охопленням трьома дозами вакцини проти дифтерії, правця, кашлюку – нижче за 50%. За цим показником Україна опинилася на рівні з Анголою, Сирією, Південним Суданом, Нігерією і Сомалі. Водночас, ситуація з охопленням дорослого населення не досліджувалась.³

Зусилля, яких доклали Центр громадського здоров’я (ЦГЗ), МОЗ та свідома позиція громадськості дозволили досягти позитивної динаміки показників охоплення плановою вакцинацією в Україні. Згідно з даними ЦГЗ, станом на 1 січня 2021 року всі необхідні дози вакцини проти гепатиту В в нашій країні отримали 96,5% дітей у віці до року, проти поліомієліту – 83%, кашлюку, дифтерії та правця – 80,1%, гемофільної інфекції – 85,1%, КПК – 83%⁴. Дуже важливим є збереження позитивної динаміки охоплення імунізацією в Україні, аби не повернутися до ситуації 2014 року. Країна повинна витримати темп і нарощувати показники охоплення вакцинацією. Cаме тому сьогодні для медичної системи, держави та суспільства вкрай важливим завданням є забезпечити ефективну вакцинопрофілактику попри пандемію COVID-19 і введений карантин.

Останні дані ЮНІСЕФ демонструють стурбованість зниженням охоплення рутинною вакцинацією на тлі пандемії: 117 млн дітей у 37 країнах можуть залишитися без вакцинації внаслідок пандемії, оскільки в 24 країнах кампанії з кору відкладені⁵. Станом на травень 2020 року порушення або призупинення планових програм імунізації вже відбувалося в багатьох країнах і торкнулося усіх регіонів.

ВООЗ і МОЗ України в своїх останніх рекомендаціях акцентують увагу на важливості продовження планової вакцинації в період пандемії задля уникнення погіршення епідемічної ситуації та попередження нових спалахів вакцинокерованих інфекцій.

«Будь-які порушення в рутинній імунізації, а саме переривання календаря щеплень, навіть на короткий період, призведуть до спалахів вакцинокерованих інфекцій чи до зростання кількості випадків вакцинокерованих захворювань із тяжким перебігом, які потребують госпіталізації і проведення інтенсивної терапії. Це створить додаткове навантаження на систему охорони здоров'я в країні в умовах кадрового дефіциту медичних працівників, дефіциту ліжок в стаціонарах, зниження здатності надавати своєчасну якісну допомогу в достатньому обсязі під час пандемії», – зазначив Федір Лапій.

Карантин не скасовує рутинну вакцинацію, а слідування вимогам інфекційного контролю мінімізує ризики можливої передачі інших інфекцій, включаючи COVID-19. Нехтування програмами вакцинації становить небезпеку не тільки для дітей, а й для дорослих. Для людей похилого віку ризик інфекційних захворювань є ще вищим, що пов’язано з віковим зниження імунітету і більш високим ризиком супутніх захворювань⁶. Тривалі пропущені вакцинації можуть зумовити збільшення тягаря вакцинокерованих захворювань, які продовжують бути причиною близько 1,5 мільйона смертей у світі щорічно⁷. А за ситуації перенавантаження медичних закладів, загальні показники смертності можуть бути ще гіршими.

«Особливим  аспектом вакцинації є підходи до щеплення пацієнтів з груп ризику – онкохворих, пацієнтів з різними формами імунодефіцитів, діабетом, муковісцидозом, хронічними захворюваннями печінки, нирок, тощо. В Україні існує хибна думка про те, що хронічні захворювання – протипоказання до вакцинації. В більшості випадків – навпаки! Адже чим більш проблемним є стан здоров'я, тим вищою є загроза важкого перебігу чи навіть смерті від інфекційного захворювання. Наочною демонстрацією цього є COVID-19. Отже, такі пацієнти ще більш, ніж здорові особи потребують захисту від інфекцій шляхом вакцинації. Тому питання вакцинації повинні бути обов'язково розглянуті індивідуально для кожного пацієнта та вирішуватися залежно від стану імунітету хворого. Часто такі люди потребують не лише вакцинації за Національним календарем, а й додаткових щеплень з огляду на підвищені ризики –  від грипу, пневмококів, менінгококів тощо», – підкреслила Лариса Костюченко.

Загрозу зростання вакцинокерованих інфекцій поглиблює також дезінформація, що розповсюджується швидкими темпами. Тому першочерговими є підвищення обізнаності населення про вакцинацію та її вплив на здоров'я поколінь, а також зміцнення солідарності і довіри до вакцинації як до суспільного блага, котре підтримує та зближує наше суспільство, рятує життя і зберігає здоров'я. До прикладу, в Україні досі існує проблема у вигляді недооцінювання небезпеки деяких інфекцій, які можна попередити за допомогою вакцин, і, як наслідок, ігнорування рекомендацій щодо імунізації.

Показовою є ситуація з вітряною віспою, небезпека якої недооцінюється суспільством. Вітряна віспа може стати причиною важких ускладнень: пневмонії, енцефаліту. У 0,4-2% дітей, що народилися від матері, інфікованої вірусом вітряної віспи під час вагітності, спостерігається синдром вродженої вітряної віспи, що супроводжується рубцюванням шкіри, аномаліями кінцівок, мозку та очей. Водночас, слід враховувати, що під час інфікування вірус здатний реактивуватися, викликаючи у людей у ​​віці старше 50 років, а також у осіб з ослабленим імунітетом, повторну інфекцію – оперізуючий герпес⁸.

Яна Сироватка, менеджер із зовнішніх зв'язків та комунікацій GSK Україна зазначила: «Пандемія COVID-19 продемонструвала нам, який вплив на індивідуальні та громадські показники здоров'я можуть здіснювати профілактичні заходи охорони здоров'я, як-от захисні маски та миття рук. Однак, попри таку підвищену увагу до власного здоров'я в період пандемії, велика кількість дорослих людей віком понад 50 років досі не дотримуються усього спектру доступних їм профілактичних заходів, зокрема вакцинації. Завдяки цій кампанії ми сподіваємося нагадати людям, що нам не варто очікувати на катастрофу, що виникає внаслідок хвороби, яку можливо попередити завдяки імунізації. Вже зараз ми можемо вжити заходи задля захисту власного здоров'я в майбутньому».

Експерти підкреслили, що високе охоплення вакцинацією в будь-якому віці допомагає підтримувати колективний імунітет, запобігаючи передачі інфекцій тим, хто є вразливим до цього (зокрема тим, хто не в змозі провакцинуватись з огляду на ослаблений імунітет). Важливість колективного імунітету продемонстрували спалахи кору в останні роки, спричинені великою кількістю невакцинованих людей будь-якого віку. Якщо програми вакцинації дорослого населення досягають свого повного потенціалу, ризик госпіталізації або смерті від інфекційних та неінфекційних захворювань істотно знижується⁹.

Забезпечення рекомендованою вакцинацією літніх людей не тільки безпосередньо допомагає захистити їх від серйозних захворювань, але і утримує від відвідування медичних установ, де вірогідні додаткові ризики. «Безперечним є і той факт, що в умовах пандемії COVID-19, під час проведення щеплень важливо мінімізувати контакти пацієнтів, забезпечивши розмежування потоків на тих, хто звернувся за медичною допомогою, та тих, хто прийшов для проведення щеплення», – підкреслила Тетяна Бухановська.

В Україні діє затверджена Національна стратегія імунопрофілактики та захисту населення від вакцинокерованих інфекційних захворювань на період до 2022 року, схвалена урядом ще в листопаді 2019 року. Стратегією передбачено, зокрема, 100-відсоткове фінансування програми імунопрофілактики в межах Календаря профілактичних щеплень; спрощення вимог до організації пунктів щеплень і доступ до вакцин приватних медичних центрів, які підписали угоду з НСЗУ; оптимізація Календаря профілактичних щеплень згідно з сучасними міжнародними рекомендаціями.

«Вакцинація є вагомою інвестицією у здоров'я та майбутнє нації. Довгострокова стратегія імунопрофілактики – це ключовий елемент Національної системи охорони здоров'я в будь-якій країні світу. Наявність багаторічної державної Програми імунізації і плану дій щодо її реалізації є базовою вимогою міжнародних та європейських норм охорони здоров'я і невід'ємною частиною процесу євроінтеграції України», – зазначив Роман Родина.

Наразі уряди багатьох країн шукають відповідь на запитання, що ще можна зробити, щоб зменшити тягар інфекційних захворювань: контролюють, чи включені до Календаря профілактичних щеплень нові вакцини – наприклад, проти пневмококової інфекції або раку шийки матки. Передбачається, що в ході реалізації Стратегії в Україні будуть забезпечені елімінація кору і краснухи та контроль і елімінація гепатиту В, а також країна буде підтримувати статус території, вільної від поліомієліту. Фахівці стверджують, що поставлені цілі реальні. Однак за однієї умови: якщо ми усвідомлюємо, що вакцинація – це і право кожної людини, і її обов'язок, і наше спільне завдання – зробити так, щоб ми всі були захищені.

Експерти підкреслили, що уряд України зацікавлений у посиленні національної безпеки і переорієнтації від політики лікування до політики запобігання захворюванням, яка є найбільш ефективною і економічно обгрунтованою стратегією забезпечення гарантування епідеміологічної безпеки суспільства. Вакцини, на відміну від лікарських засобів, які призначаються пацієнтам з лікувальною метою, призначаються здоровим людям, щоб не допустити захворювання і його ускладнень, серед яких інвалідизація та смерть. Тому інвестиції держави в вакцинацію – найбільш обґрунтовані, як з медичної, так і з економічної точки зору.

Усвідомлюючи виняткову важливість вакцинації в цілому і в умовах пандемії COVID-19 зокрема, GSK докладає зусиль для забезпечення стабільного доступу до якісних лікарських засобів та вакцин у всіх країнах світу, зокрема і в Україні. Компанія GSK розробила вакцини проти 21 з 31 захворювання10, яким сьогодні можна запобігти за допомогою вакцинації, щоб допомогти захистити людей на всіх етапах їх життя. GSK щодня виготовляє і відправляє жителям 158 країн більше 2 мільйонів доз вакцин. Приблизно кожна четверта дитина у світі захищена вакциною, виробленою компанією¹¹. Протягом 2020 року вакцини виробництва GSK регулярно поставлялися в Україну без затримок і в запланованому обсязі, і є доступними для проведення планової вакцинації дітей та дорослих як у державних, так і в приватних клініках.

Однак GSK не тільки забезпечує людей по всьому світу імунобіологічними препаратами, але і є активним учасником процесу підвищення обізнаності населення про вакцинацію. В Україні компанія приділяє особливу увагу інформаційно-освітнім програмам щодо цінності вакцинації для фахівців охорони здоров'я, батьків, журналістів та проводить такі масштабні заходи, як щорічний Вакцинний саміт. Ефективним джерелом інформації є також створений компанією GSK Україна веб-ресурс «Мої щеплення».

Від початку пандемії COVID-19 GSK пильно стежить за ситуацією в Україні і світі, всебічно підтримує глобальні зусилля по боротьбі з вірусом, досліджує всі способи допомоги з використанням наукових розробок і досвіду компанії і вживає всіх можливих заходів для захисту здоров'я працівників, медпрацівників та пацієнтів. GSK Україна приєдналася до ініціативи Благодійного фонду «Пацієнти України», завдяки якій тисячі медичних працівників забезпечені захисними засобами від COVID-19.

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Алергія та імунологія

11.03.2024 Алергія та імунологія Інфекційні захворювання Пошук нових ліків проти ВІЛ на основі природної сполуки

Команда дослідників Мічиганського університету успішно модифікувала природну хімічну сполуку в лабораторії, у результаті чого отримала сполуки з активністю проти ВІЛ. Їхні результати, опубліковані в Journal of Medicinal Chemistry, пропонують новий шлях у створенні ліків, які можуть допомогти назавжди позбутися ВІЛ. Хоча доступні ефективні методи лікування згаданої інфекції залишаються неідеальними через здатність вірусу «ховатися» від імунної системи, перебуваючи у стані спокою в інфікованих клітинах....

26.02.2024 Алергія та імунологія Роль цинку в розвитку інфекційного процесу в пацієнтів із муковісцидозом

Дослідники Університету Квінсленда в Австралії виявили можливість зменшити кількість інфекцій у людей, які живуть із муковісцидозом (кістозним фіброзом / КФ). Професор Метт Світ, доктор Каустав Дас Гупта та доктор Джеймс Керсон з Інституту молекулярної біонауки виявили збій у функції знищення бактерій у людей із муковісцидозом і потенційний спосіб його обійти. КФ – це хронічне захворювання, при якому дефекти каналу CFTR (регулятора трансмембранної проникності за муковісцидозу) викликають накопичення слизу в легенях, дихальних шляхах і травній системі, що призводить до повторних інфекцій. ...

16.01.2024 Алергія та імунологія Діагностика Стародавні ДНК допомогли виявити причину високого рівня розсіяного склерозу та хвороби Альцгеймера в Європі

Дослідники створили найбільший у світі банк генів стародавньої людини, проаналізувавши кістки і зуби майже 5000 людей, які жили в Західній Європі та Азії 34 000 років тому. Секвенувавши давню людську ДНК і порівнявши її із сучасними зразками, міжнародна група експертів склала карту історичного поширення генів і хвороб із часом у міру міграції населення. Цікаві результати були виявлені в чотирьох новаторських дослідницьких статтях, опублікованих у журналі Nature....