Підвищений ризик госпіталізації та смерті пов’язують із застосуванням препарату для лікування хвороби Паркінсона
Згідно з новим дослідженням, пімавансерин, антипсихотичний препарат, який використовується для усунення галюцинацій та марення при хворобі Паркінсона, може призвести до збільшення госпіталізації та смерті.
У ретроспективному когортному дослідженні за участю пацієнтів літнього віку із хворобою Паркінсона, які перебували у закладах тривалого догляду, було виявлено, що застосування пімавансерину асоціюється із підвищеним ризиком 30-денної госпіталізації та смертності протягом року.
У випробуванні взяли участь 2186 пацієнтів із хворобою Паркінсона віком 65 років і старше, які перебували у закладах довгострокової медичної допомоги та приймали пімавансерин, і 18 212 осіб, які не вживали цей препарат у період із 1 листопада 2015 року до 31 грудня 2018 року. У групі пімавансерину застосовували препарат протягом усього періоду дослідження. Госпіталізація та смертність були розраховані з дня призначення пімавансерину. Зворотна ймовірність зважування лікування на основі оцінки схильності (inverse probability of treatment weighting – IPTW) була використана для збалансування двох груп за 24 базовими характеристиками, як-от: вік, стать, супутні захворювання.
Застосування пімавансерину асоціювалося з вищим ризиком 30-денної госпіталізації на 24 %. Однак «асоціація не досягла статистичної значущості у меншій підгрупі оцінки схильності користувачів і некористувачів пімавансерину», –зазначили автори роботи.
Застосування пімавансерину також було пов'язане з вищою смертністю через 90, 180 та 365 днів.
Не було виявлено асоціацій між застосуванням пімавансерину та 90-денною госпіталізацією і 30-денною смертністю.
Важливі міркування
«Це дослідження піднімає три важливі моменти, які слід враховувати будь-якому практикуючому неврологу: 1) як вирішувати та інтерпретувати ризики, пов'язані із застосуванням пімавансерину, у цій популяції пацієнтів; 2) корисність пімавансерину; 3) інтерпретація даних, що свідчать про підвищену смертність у пацієнтів, які лікуються від хвороби Паркінсона», – написала у супровідній редакційній статті, опублікованій у «Neurology», Farwa Ali – експертка із клініки Майо, Рочестер, штат Міннесота.
Галюцинації та марення дуже поширені при хворобі Паркінсона; у 60 % пацієнтів під час хвороби розвивається психоз. Пімавансерин – селективний зворотний агоніст серотоніну, який впливає на рецептори серотоніну 5-HT2A у мозку, зменшуючи їх активність, щоб послабити галюцинації та марення.
«Пімавансерин був схвалений FDA (Управління з контролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами) для лікування психозу при хворобі Паркінсона, але його безпека була поставлена під сумнів на основі попередніх повідомлень про підвищений ризик смертності, порівняно з досить скромною користю, тривалість якої обмежує визначення довгострокової безпеки», – зазначила F. Ali.
В інструкції із застосування пімавансерину міститься попередження про те, що літні пацієнти з деменцією можуть мати підвищений ризик смерті. Після затвердження у 2016 році FDA пізніше переглянуло 893 випадки смертей у зв’язку із прийомом пімавансерину протягом періоду постмаркетингового спостереження. Тоді у FDA зазначили, що більшість повідомлень траплялися у популяції з високим рівнем смертності та не сигналізували про будь-який додатковий ризик, окрім поточного попередження, актуального для всіх антипсихотиків.
Це перше когортне випробування, у якому порівнювали госпіталізацію та смертність між користувачами пімавансерину та особами, які не приймають цей препарат. «Дослідження підтверджує попередні побоювання щодо безпеки пімавансерину та, що більш важливо, звертає увагу на важливість ретельного розгляду ризиків та переваг фармакотерапії при психозі хвороби Паркінсона, чіткого обговорення та інформування пацієнтів та їх сімей щодо усіх аспектів лікування, а також пильного спостереження за станом хворих», – акцентує F. Ali.
«Хоча ми розробляли моделі, щоб максимально збільшити силу причинного висновку, і група порівняння складалася із пацієнтів, які не вживали пімавансерин, сама причина призначення пімавансерину могла посприяти госпіталізації та смерті», – уточнюють автори дослідження.
Крім того, хоч і були проведені ретельні аналізи, щоб переконатися, що користувачі пімавансерину та учасники дослідження із групи контролю були порівнянними, дослідники виявили, що пацієнти, які приймали пімавансерин, частіше одночасно застосовували інші антипсихотичні препарати, що додатково збільшує ризик смертності.
«Оскільки пацієнти, які проживають у закладах тривалого догляду, можуть мати більший ризик смертності через більш важку або пізню стадію хвороби Паркінсона, результати дослідження не можуть бути узагальнюючими для усіх пацієнтів, які страждають на цю недугу, – зазначила F. Ali. – Ці фактори важливо враховувати при ухваленні індивідуальних рішень».
Джерела: Increased Risk for Hospitalization, Death with Parkinson's Drug (medscape.com)
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Неврологія
23.04.2024
Неврологія
Онкологія та гематологія
Генно-інженерне лікування невиліковних пухлин мозку
Дослідники Університету Пердью (Вест-Лафайетт, штат Індіана, США) розробляють і перевіряють метод лікування невиліковних пухлин головного мозку – гліобластом. Гліобластоми мають середній термін виживання 14 місяців і майже завжди закінчуються летально . Традиційні підходи до лікування, які зазвичай застосовуються до інших видів новоутворень, такі як хіміо- та імунотерапія, при гліобластомі часто неефективні. Сандро Матошевич, доцент кафедри промислової та молекулярної фармацевтики Фармацевтичного коледжу Пердью, очолює групу дослідників, які розробляють новий метод лікування цього виду пухлин. Матошевич також є викладачем Інституту дослідження раку Пердью та Інституту відкриття ліків Пердью....
Згідно з даними Центру з контролю за захворюваннями, більшість черепно-мозкових травм виникає в результаті падінь, автомобільних аварій або насильницьких нападів, доволі часто вони виникають під час спортивних змагань або є наслідками воєнних дій. У кожному випадку зовнішня сила достатньо інтенсивна, щоби змістити мозок усередині черепа, спричиняючи значне порушення руху крові та функції гематоенцефалічного бар’єра (ГЕБ). ГЕБ – це високоселективний напівпроникний кордон, утворений ендотеліальними клітинами, який регулює перенесення речовин між системою кровообігу та центральною нервовою системою, захищаючи мозок від шкідливих або небажаних речовин у крові....
Кожна десята людина старше 65 років має такий віковий неврологічний розлад, як хвороба Альцгеймера або Паркінсона, але варіанти лікування залишаються неточними. Останнім часом вчені почали досліджувати, чи можуть канабіноїди – сполуки, отримані з рослини коноплі, такі як ТГК (тетрагідроканабінол) і КБД (канабідіол), – запропонувати рішення. Менш відомий канабіноїд під назвою КБН (канабінол) нещодавно зацікавив дослідників, які почали вивчати клінічний потенціал менш психоактивної речовини....