Пацієнти із розсіяним склерозом, які отримують анти-CD20 терапію, мають стійку відповідь Т-клітин на вакцинацію проти COVID-19

10.09.2021

Вчені з Медичної школи Університету Джона Хопкінса (США) вивчили характер імунної відповіді, що викликається вакцинами проти коронавірусної хвороби 2019 (COVID-19) у пацієнтів із розсіяним склерозом (РС), які отримують анти-CD20 терапію. Як докладно описано в дослідженні, вони помітили, що ці пацієнти демонструють надійну Т-клітинну відповідь, попри знижену гуморальну відповідь на щеплення.

Результати дослідження доступні на сервері препринтів medRxiv.

Актуальність дослідження

Відомо, що терапевтичні заходи проти РС викликають пригнічення імунітету і, як наслідок, побічно підвищують ризик зараження SARS-CoV-2 та тяжкого перебігу COVID-19. Згідно з наявними літературними даними, пацієнти із РС, які отримують певні види лікування, що модифікують хворобу, включаючи анти-CD20 терапію і модулятори рецепторів сфінгозин-1-фосфат (S1P), можуть мати знижену відповідь антитіл на різні вакцини, в т. ч. проти COVID-19. Однак дані свідчать про те, що відповіді Т-клітин на більшість поширених вакцин може зберігатися у пацієнтів, які отримують анти-CD20 терапію.

У поточному дослідженні вчені вивчили як гуморальну, так і Т-клітинну імунну відповіді на вакцини COVID-19 у пацієнтів із РС, які отримують анти-CD20 терапію чи інші хворобомодифікувальні препарати. 

Дизайн дослідження

У дослідження включили 101 пацієнта із розсіяним склерозом, які отримали вакцини Pfizer, Moderna або Johnson & Johnson. Із них 39 осіб приймали анти-CD20 терапію, троє – модулятори рецепторів S1P, а 60 – інші види терапії (наталізумаб, препарати, що не модулюють рецептори S1P, та ін.) або взагалі не отримували жодного лікування.

Зразки крові були зібрані в учасників через 4–8 тижнів після останньої дози вакцини та проаналізовані на наявність IgG-специфічних антитіл проти S-білка. Аналогічним чином мононуклеарні клітини периферичної крові, виділені з крові, аналізувалися на наявність специфічних гамма-інтерферонів (IFN-γ), які секретуються під час Т-клітинних реакцій.

Гуморальна імунна відповідь

Близько 56 % і 33 % учасників, які отримували анти-CD20 терапію і модулятори рецепторів S1P відповідно, продемонстрували реакцію антитіл на вакцину проти COVID-19. На відміну від цього, близько 94 % учасників, які отримували іншу хворобомодифікувальну терапію або не отримували лікування, продемонстрували реакцію антитіл, викликану вакциною.

Зокрема, поствакцинальна реакція антитіл спостерігалася у 100 % учасників, які застосовували ін’єкційні препарати або наталізумаб, і у 86 % пацієнтів, які отримували інші типи хворобомодифікувальної терапії. Аналогічним чином всі учасники, які не отримали жодної терапії, показали стійку відповідь антитіл на вакцину проти COVID-19.

Клітинноопосередкована імунна відповідь

Загалом, стійка Т-клітинна імунна відповідь на щеплення проти COVID-19 спостерігалася у більшості учасників (86 %), які отримували будь-який із зазначених препаратів. Цікаво, що близько 97 % учасників, які отримували анти-CD20 терапію, продемонстрували значне збільшення кількості IFN-γ-секретувальних клітин, порівняно із учасниками, які отримували інші види хворобомодифікувальної терапії або які не отримали жодної терапії.

Значення дослідження

Дослідження показує важливий факт, що пацієнти із РС, які отримують імуносупресивне лікування, в т. ч. анти-CD20 терапію, демонструють сильну Т-клітинну відповідь на вакцину проти COVID-19, попри знижену відповідь антитіл.

У порівнянні з іншими хворобомодифікувальними препаратами, анти-CD20 терапія асоціюється із сильнішою відповіддю Т-клітин у пацієнтів із РС. На відміну від цього, терапія, не пов’язана з анти-CD20, асоціюється як із гуморальною, так і з клітинною імунною відповіддю на вакцину проти COVID-19.

Оскільки В-клітини необхідні для вироблення антитіл та активації CD4+ та CD8+ Т-клітин, очікується, що терапія, яка виснажує В-клітини, наприклад, анти-CD20, буде пригнічувати як гуморальні, так і Т-клітинні реакції. Однак стійка реакція Т-клітин, що спостерігається у пацієнтів, які отримували анти-CD20-лікування, може бути обумовлена виснаженням регуляторних В-клітин, які беруть участь в інгібуванні активації Т-клітин. Іншою причиною може бути ослаблення регуляторної активації Т-клітин, опосередкованої В-клітинами.

Інші дослідження показують, що сильна Т-клітинна відповідь, індукована природною інфекцією, пов’язана із легшим перебігом COVID-19. З огляду на це спостереження, вчені припускають, що пацієнти із РС, які отримують анти-CD20 терапію, можуть досягти певного рівня захисту від вакцинації навіть при відсутності достатньої відповіді антитіл.

Джерело: MS patients on anti-CD20 therapy have robust T cell responses to SARS-CoV-2 vaccination

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Інфекційні захворювання

Нові дані щодо доцільності введення підтримувальної дози вакцини Moderna проти COVID-19 через 8 місяців після основної вакцинації 17.09.2021 Інфекційні захворювання Нові дані щодо доцільності введення підтримувальної дози вакцини Moderna проти COVID-19 через 8 місяців після основної вакцинації

Сьогодні Moderna опублікувала нові дані, які підтверджують аргумент на користь ревакцинації проти COVID-19, зокрема, показуючи, що люди, які отримали перше щеплення мРНК-вакциною в середньому кілька місяців тому, з більшою ймовірністю зазнають проривної інфекції. Такі висновки випливають із поточного клінічного випробування 3 фази COVE, результати якого Американська адміністрація з контролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами (FDA) врахувала при видачі дозволу на екстрене використання вакцини Moderna. ...

15.09.2021 Інфекційні захворювання Мікроскопія у поєднанні зі штучним інтелектом дозволяє швидко, точно та економічно ефективно проводити тест на COVID-19

Вчені дослідницького Інституту Бекмана (США) об’єднали мікроскопію зі штучним інтелектом, щоб розробити швидкий, точний і економічно ефективний тест на COVID-19. ...

15.09.2021 Інфекційні захворювання У хворих на COVID-19 втричі вищий ризик ураження нирок

Лонг-COVID-19 асоціюється з підвищеним ризиком розвитку наслідків, які уражають не лише легені, а й інші системи та органи. Однак ураження нирок при тривалому COVID-19 наразі вивчено недостатньо детально....