Нобелівська премія з медицини 2021: відкриття здатності сприймати навколишній світ на дотик на молекулярному рівні
У 2021 р. Нобелівський тиждень проходить із 4 по 11 жовтня. Вручення премій відбувається дистанційно та транслюється на сайті Нобелівського комітету.
Одними з перших було оголошено лауреатів премії в області медицини за дослідження рецепторів температури і дотику.
Ними стали Девід Джуліус, американський фізіолог, професор Каліфорнійського університету в Сан-Франциско, відомий як дослідник ноцицепції, та біофізик Ардем Патапутян, який відкрив іонні канали, що відповідають за механорецепцію.
Вони з’ясували на молекулярному рівні, яким саме чином температура або дотик перетворюються на відчуття.
Девід Джуліус зауважив, що гостра їжа викликає в організмі таку ж саму реакцію, як і гаряча, та припустив, що алкалоїд капсаїцин активує певний специфічний фрагмент ДНК – той самий, що і висока температура. Перебравши тисячі варіантів, він, нарешті, виявив відповідальний за цю реакцію білок, який отримав назву TRPV1, а потім другий – TRPV2, що реагує на підвищену температуру.
Білок, відповідальний за відчуття холоду, обидва лауреати відкрили майже одночасно, у 2002 р. А ось із протеїном, що забезпечує відчуття фізичного дотику, Ардему Патапутяну пощастило не одразу: він склав список із 72 генів – потенційних кандидатів на роль рецептора дотику та почав відключати їх один за іншим, перевіряючи, чи не зникло відчуття дотику. Потрібний ген виявився останнім, 72-м.
Таким чином вчені з’ясували, як саме сомато-сенсорна система дозволяє нам відчувати не тільки температуру і дотик, але й біль та навіть рух власного тіла.
Не дивно, що у рішенні Нобелівського комітету сказано, що наукові роботи цих лауреатів «розкрили одну з таємниць природи, на молекулярному рівні пояснивши нашу здатність сприймати та інтерпретувати як навколишній світ, так і власні внутрішні відчуття».
Передбачається, що у подальшому відкриття може потенційно застосовуватися у різних сферах від медицини до віртуальної реальності і робототехніки.
Джерела: https://www.bbc.com/ukrainian/news-58787307,
https://www.bbc.com/ukrainian/news-58795276
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Неврологія
24.04.2024
Неврологія
Як сполука, отримана з розторопші, може сприяти функціональній регенерації нервів
Дослідники з Кельнського університету в Німеччині знайшли нове застосування кніцину, речовини, що отримується з розторопші. Розторопша (Cnicus benedictus) – рослина з родини айстрових, яка в Україні росте як бур'ян – на полях, уздовж доріг, у сухих місцях. Століттями її використовували як лікарську речовину у вигляді екстракту або чаю, наприклад, для покращення травлення. Науковці Центру фармакології Університетської лікарні Кельна та Медичного факультету Кельнського університету знайшли абсолютно нове застосування кніцину. Моделі тварин, а також клітини людини показали, що кніцин значно прискорює ріст аксонів, тобто нервових волокон, що йдуть від тіла клітини до органів, що іннервуються, та інших нервових клітин....
Дослідники Університету Пердью (Вест-Лафайетт, штат Індіана, США) розробляють і перевіряють метод лікування невиліковних пухлин головного мозку – гліобластом. Гліобластоми мають середній термін виживання 14 місяців і майже завжди закінчуються летально . Традиційні підходи до лікування, які зазвичай застосовуються до інших видів новоутворень, такі як хіміо- та імунотерапія, при гліобластомі часто неефективні. Сандро Матошевич, доцент кафедри промислової та молекулярної фармацевтики Фармацевтичного коледжу Пердью, очолює групу дослідників, які розробляють новий метод лікування цього виду пухлин. Матошевич також є викладачем Інституту дослідження раку Пердью та Інституту відкриття ліків Пердью....
Згідно з даними Центру з контролю за захворюваннями, більшість черепно-мозкових травм виникає в результаті падінь, автомобільних аварій або насильницьких нападів, доволі часто вони виникають під час спортивних змагань або є наслідками воєнних дій. У кожному випадку зовнішня сила достатньо інтенсивна, щоби змістити мозок усередині черепа, спричиняючи значне порушення руху крові та функції гематоенцефалічного бар’єра (ГЕБ). ГЕБ – це високоселективний напівпроникний кордон, утворений ендотеліальними клітинами, який регулює перенесення речовин між системою кровообігу та центральною нервовою системою, захищаючи мозок від шкідливих або небажаних речовин у крові....