Лікування глаукоми: що нового?

21.10.2021

Дослідження на лабораторних тваринах (мишах) продемонструвало нові можливості лікування глаукоми, в т. ч. запобігання важкої форми у дітей, а також найбільш поширеної форми глаукоми у дорослих.

У дорослих відкритокутова глаукома є хронічним прогресувальним захворюванням, яке супроводжується періодичним або стійким підвищенням внутрішньоочного тиску та може призводити до втрати зору. Ця недуга уражує 60 млн осіб у всьому світі та є найбільш частою причиною сліпоти у людей старше 60 років.

Існує кілька методів лікування відкритокутової глаукоми у дорослих: фармакотерапія, лазерна терапія, хірургічне втручання. Натомість у дітей віком від народження до трьох років існує важка форма глаукоми, відома як первинна вроджена глаукома, яка лікується тільки хірургічним шляхом.

«Хоча первинна вроджена глаукома зустрічається набагато рідше, ніж відкритокутова глаукома, її вплив є вельми згубним для дітей. Тож терміново потрібні нові методи лікування для сповільнення втрати зору в обох формах – дитячій та дорослій», – зазначає Сьюзан Кваггін, докторка медичного факультету Медичної школи Файнберга Північно-Західного університету (США).  

На думку вчених, це дослідження призведе до першої цільової терапії, яка ефективно сприятиме відтоку рідини з передньої частини ока, обертаючи назад основний біологічний дефект у пацієнтів із глаукомою.

Використовуючи редагування генів, дослідники розробили нові моделі глаукоми у мишей, що нагадують первинну вроджену глаукому. Ввівши мишам новий довговічний і нетоксичний протеїновий препарат (Hepta-ANGPT1), вчені спромоглися змінити функцію генів, мутація яких викликає глаукому. За допомогою цього ін’єкційного лікування вченим вдалося успішно запобігти розвитку глаукоми в одній із моделей: застосування зазначеної терапії у дорослих мишей сприяло зниженню внутрішньоочного тиску та покращенню відтоку очної рідини.

Наступним кроком має стати розробка відповідної системи доставки для успішного лікування пацієнтів новим білком та впровадження її у виробництво.

Також дослідники планують ідентифікувати шляхи розвитку глаукоми, що можуть бути використані в майбутньому для розробки додаткової цільової терапії, зокрема, ремоделювання дефектного каналу Шлемма, що є важливим для відводу рідини та підтримання нормального очного тиску.

Джерело: https://www.sciencedaily.com/releases/2021/10/211018141750.htm

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина

Що ховається у нашому тілі? Дослідники вивчають ризики для здоров’я від мікропластику 25.03.2024 Кардіологія Терапія та сімейна медицина Що ховається у нашому тілі? Дослідники вивчають ризики для здоров’я від мікропластику

Подібно до природних елементів, таких як залізо та мідь, люди можуть ковтати, поглинати або навіть вдихати мікро- та нанопластики. Знакове дослідження, нещодавно опубліковане в журналі The Conversation, пов’язує мікропластик і нанопластик, знайдені у бляшках кровоносних судин людини, з потенційним підвищеним ризиком серцевого нападу, інсульту або смерті. Виробництво пластику постійно зростає, і очікується, що ця тенденція збережеться до 2050 року. Пластмаси можуть забруднювати довкілля через океанські течії, атмосферні вітри та інші земні явища, що спричиняє їх поширення. Після потрапляння у природу пластик чутливий до деградації, що призводить до утворення мікропластику (частинки розміром менше 5 мм) і нанопластику (частинки розміром менше 1000 нм). Обидва типи частинок викликають ряд токсикологічних ефектів....

22.03.2024 Терапія та сімейна медицина Щоденник медичних подій 25- 31 березня

...

21.03.2024 Терапія та сімейна медицина Високоадгезивний і міцний клей усуває численні обмеження за втручань на черепі

Тверда мозкова оболонка – один із трьох менінгеальних шарів, представлений фіброзною тканиною, яка огортає як «мішок» головний, спинний мозок та спинномозкову рідину. Разом мозкові оболонки функціонують як амортизатори, захищаючи від травм, насичують нервову систему поживними речовинами, видаляють кінцеві метаболіти. Тверда мозкова оболонка також є критичним біологічним бар’єром, який містить спинномозкову рідину, що оточує всі тканини ЦНС. Спонтанне ушкодження, травма та певні хірургічні процедури можуть спричинити витік ліквору, що може загрожувати життю пацієнтів, призводячи до неврологічних дисфункцій, та перешкоджати швидкому одужанню. ...